Описано імітаційну модель енергоспоживання, яка дозволяє розрахувати енерговитрати на всі основні види товарної продукції нафтопереробки. Порівняння проведених розрахунків показує, що питомі енерговитрати на виробництво топкового мазуту в 1,3 рази нижчі, ніж енерговитрати на виробництво цільового продукту - бензину.

З метою зменшення дефіциту енергетичного рідкого палива (мазутів) в Україні пропонується застосовувати колоїдні паливні композиції у вигляді емульсій та суспензій. Основою для створення топливних емульсій є важкі та надважкі фракції нафтопереробки (гудрони, високов'язкі компоненти мазутів тощо). Для одержання суспензійних палив можна використовувати кам'яне та буре вугілля України.

Проаналізовано фактори, загрози і механізми гарантій економічної безпеки України, зокрема, принципи формування національної економічної системи, пріоритетні напрями розвитку нафтопереробки, перспективи використання можливих варіантів фінансування дефіциту державного бюджету. Висвітлено проблеми розвитку української економіки та шляхи її реформування, у т.ч. роль відносин власності у функціонуванні та розвитку економічних систем, особливості становлення конкуренції в економіці, напрями реформування бюджетної системи. Розглянуто основні тенденції розвитку індустрії фінансових послуг за умов глобалізації, фінансові аспекти консервації основних виробничих фондів у процесі їх відтворення на залізорудних підприємствах України, шляхи удосконалення національної податкової системи. Викладено модель адаптивного управління виробничо-економічною системою, форми реалізації та методи регулювання аграрного бізнесу в Україні, роль держави у формуванні земельного ринку.

Досліджено вилучення платини і паладію з відпрацьованих каталізаторів очистки газів бензинових і дизельних двигунів та нафтопереробки у розчин соляної кислоти у разі анодної поляризації графітових електродів змінним струмом. Вивчено вплив температури, щільності струму, концентрації HСl та інших факторів вилучення металів. Визначено оптимальні параметри електролізу з виділенням у розчин 98 - 100 % благородних металів.

Досліджено перспективи розвитку нафтопереробної промисловості України. Проаналізовано ринок нафти і нафтопродуктів, ефективність використання та відтворення виробничого капіталу. Розроблено методичні положення і визначено перспективну потребу в нафті та нафтопродуктах, обгрунтовано перспективні технології нафтопереробки, а також розраховано потребу й умови інвестиційного забезпечення розвитку галузі.

Розглянуто питання розвитку соціальної функції податків в Україні в історичному аспекті. Розкрито сутність та функції місцевих бюджетів, проаналізовано амортизаційну політику як елемент державного регулювання розвитку підприємств. Висвітлено проблеми нафтопереробки та нафтоперевалки на півдні України.

Рассмотрены вопросы развития социальной функции налогов в Украине в историческом аспекте. Раскрыты сущность и функции местных бюджетов, проанализирована аммортизационная политика как элемент государственного регулирования развития предприятий. Освещены проблемы нефтепереработки и нефтеперевалки на юге Украины.

Розглянуто технології геологічної розвідки, проблеми видобутку нафти та газу, сучасні тенденції нафтопереробки в Україні та Росії. Описано процеси уповільненого коксування, каталітичний крекінг, гідрогенізаційні процеси переробки нафти, особливості виробництва мастильних матеріалів.

Рассмотрены технологии геологической разведки, проблемы добычи нефти и газа, современные тенденции нефтепереработки в Украине и России. Описаны процессы замедленного коксования, каталитический крекинг, гидрогенизационные процессы переработки нефти, особенности производства смазочных материалов.

Розглянуто основні напрямки зниження енергетичних витрат у процесах нафтопереробки, за допомогою яких енергоспоживання установок може бути зменшено на 25 - 30 %. Подальше зменшення витрат енергоресурсів можливе в разі створення енерготехнологічних установок з когенерацією електроенергії. Наведено основні характеристики установок первинної переробки нафти та каталітичного риформінгу з надбудовою печей газотурбінними двигунами у порівнянні з роздільним спалюванням палива на нафтопереробних установках і на ТЕС економія енергії на комбінованих енерготехнологічних установках складає орієнтовно 10 - 20 %.

Викладено стратегічні задачі та проблеми нафтогазового комплексу України, який включає нафто- і газовидобування, транспорт нафти і газу та нафтопереробку. Надано прогнозні оцінки довгострокового розвитку нафтогазового комплексу на період до 2030 р., визначено шляхи підвищення його економічних показників, а також організаційне та нормативно-правове вдосконалення керування нафтогазовим комплексом.

Розглянуто основні способи зменшення енергетичних витрат в процесах нафтопереробки та нафтохімії, за допомогою яких енергоспоживання установок може бути зменшено на 25 - 35 %. Подальше зменшення витрат енергоресурсів можливе шляхом створення енерготехнологічних установок з когенераціею електроенергії. Подано основні характеристики установки первинної переробки нафти з надбудовою печей газотурбінними двигунами. У порівнянні з роздільним спалюванням палива на нафтопереробних установках та на ТЕЦ економія енергії на комбінованих енерготехнологічних установках складає приблизно 20 %.

Проаналізовано сучасний стан нафтопереробної промисловості України у порівнянні з нафтопереробкою інших країн. Розглянуто рівні виробництва, пріоритети розвитку українських нафтопереробних заводів із застосуванням прогресивних технологій. Запропоновано шляхи вирішення проблем, що стоять перед нафтопереробними заводами.

Висвітлено результати теплофізичних досліджень зразків композиційних палив на основі соломи з використанням як домішки та зв'язуючого подрібненого вугілля та відходів нафтопереробки. Наведено схему мобільної установки для вироблення штучного палива.

Розглянуто джерела надходження і параметри технологічної та енергетичної пари, вторинних енергетичних ресурсів, можливі напрями їх використання для заміщення теплопостачання від ТЕЦ і котельних. Виділено фактори, що впливають на споживання пари в процесах нафтопереробки; заходи, що дозволять знизити споживання теплоенергії в нафтопереробній промисловості; шляхи додаткового виробництва електроенергії у разі зниження теплової потужності промислової ТЕЦ.

Проаналізовано чинники забруднення навколишнього середовища, а також формули для визначення ризиків у різних галузях промисловості. Встановлено, що єдиного показника кількісного рівня екологічної безпеки об'єкта не існує, а тому порівняти вплив чинників забруднення або об'єктів на рівень екологічної безпеки неможливо. На підставі статистичних даних звітів 2ТП-повітря, 2ТП-водгосп, N1-екологічні витрати тощо запропоновано визначати коефіцієнти забруднення окремих чинників довкілля, а саме: атмосфери, гідросфери і техносфери. На підставі запропонованих коефіцієнтів забруднення і затрат на проведення екологічних заходів, а також можливих ризиків розроблено формулу для визначення інтегрального показника екологічної безпеки об'єкта "Нафтопереробка", яку можна використати як кількісний показник екологічної безпеки в законі "Про екологічну експертизу".

Розроблено методику та запропоновано мережеві моделі розрахунку повної енергоємності продукції нафтопереробки з обгрунтуванням розподілу спільних енерговитрат на нафтопродукти, що виробляються одночасно. Удосконалено методи оцінювання показників енергоефективності згідно з запропонованим способом розподілу спільних енерговитрат. Створено методику визначення теоретичного та технічного можливого потенціалу енергоощадження в процесі нафтопереробки з використанням ексергетичних та енергетичних показників енергоефективності. Виділено фактори, що впливають на величину технічно можливого потенціалу. Розроблено макроекономічну модель для оцінки прогнозних рівнів енергоспоживання з урахуванням чинників підвищення або зменшення енергоємності. Науково обгрунтовано імовірні показники енергоспоживання на основні процеси нафтопереробки з урахуванням встановлених можливостей розрахованого потенціалу енергоощадження. Прогнозну оцінку виконано за двома сценаріями (щодо забезпечення потреби України у нафтопродуктах і раціонального завантаження виробничих потужностей) і трьома варіантами енергоспоживання для кожного з них.

Досліджено актуальні теоретичні та практичні аспекти обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів, визначено напрямки їх удосконалення у системі управління на підприємствах нафтопереробної промисловості. Розкрито економічну сутність виробничих запасів, визначено місце та роль обліку та контролінгу в оперативному управлінні їх рухом. Обгрунтовно систему критеріїв щодо класифікації й оцінювання виробничих запасів із урахуванням технічних ознак і технологічних особливостей виробництва продукції на підприємствах нафтопереробної промисловості. Запропоновано методичні підходи до оцінювання виробничих запасів. Зроблено критичний аналіз діючої системи обліку операцій з виробничими запасами й обгрунтовано шляхи її удосконалення на підприємствах нафтопереробної промисловості. Наведено рекомендації з удосконалення організації та методики проведення інвентаризації виробничих запасів, визначено етапи та способи її проведення. Сформульовано основні завдання оперативного контролінгу виробничих запасів, обгрунтовано необхідність його запровадження у практичну діяльність підприємств нафтопереробки з метою ефективного прийняття управлінських рішень.

На підставі результатів теоретичних і експериментальних досліджень установлено впливові фактори, які дозволяють прогнозувати енергетичні втрати та зміни ефективності роботи теплообмінних апаратів за умов експлуатації атмосферно-вакуумної трубчатої установки (АВТУ) та систем генерації теплоти, які забезпечують технологічний процес підготовки до ремонту теплообмінних апаратів (ТА) шляхом попереднього очищення їх поверхні від залишків нафтопродуктів. Установлено закономірності впливу шару нафтових відкладень на інтенсивність процесу теплообміну в ТА технологічного процесу нафтопереробки, які дозволяють прогнозувати зміни температури підігріву сировини (нафти) та перевитрати палива у трубчатій печі АВТУ. Одержано залежності для розрахунку енергосировинного коефіцієнта корисної дії в експлуатаційному періоді роботи АВТУ та за технологічного процесу підготовки ТА до ремонту у функції енергетичних витрат, що дозволять прогнозувати зміну ефективності установки первинної переробки нафти. Запропоновано схемне рішення та розроблено спосіб зменшення енергетичних витрат у системах генерації теплоти, які вдосконалюють технологічний процес підготовки поверхні ТА до ремонту шляхом очищення поверхні від залишків нафтопродуктів з використанням енергоощадної технологічної установки, в якій реалізовано миття поверхні розчинником і гарячою водою. Уперше за натурних умов експлуатації теплообмінного обладнання технологічного процесу нафтопереробки установлено характер впливу теплофізичних характеристик розчинника на темний нафтопродукт і товщину шару відкладень нафти на теплообмінних трубках.

Досліджено перспективи розвитку нафтопереробної промисловості України. Визначено шляхи та методи інвестиційного забезпечення розвитку нафтопереробки, її реструктуризації та підвищення конкурентоспроможності. Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади дослідження. Висвітлено вплив основних факторів на формування українського ринку нафтопродуктів і на сучасний стан нафтопереробки. Запропоновано методику прогнозування потреби України у нафті та нафтопродуктах, розроблено прогноз щодо їх попиту. Окреслено перспективні шляхи технологічного розвитку нафтопереробки України. Проаналізовано джерела й умови інвестиційного забезпечення даної галузі.

Описано сучасну технологію розділення повітря з одержанням технологічного азоту та кисню, інертних газів. Розглянуто питання каталітичної очистки та конверсії природного газу з очисткою конвертованого газу від оксидів вуглецю та технології синтезу аміаку. Значну увагу приділено технології одержання водню з коксового газу, вуглеводневих газів нафтопереробки, газифікацією горючих корисних копалин, електролізом води.

Описана современная технология разделения воздуха с получением технологического азота и кислорода, инертных газов. Рассмотрены вопросы каталитической очистки и конверсии природного газа с очисткой конвертированного газа от оксидов углерода и технологии синтеза аммиака. Значительное внимание уделено технологии получения водорода с коксового газа, углеродных газов нефтепереработки, газификацией горючих полезных ископаемых, электролизом воды.

Досліджено гідротермальне модифікування силікагелів різної пористої структури. Показано можливість одержання макропористих кремнеземних матеріалів, які можуть застосовуватися як носії в каталітичних процессах нафтопереробки та нафтохімії. Одержані результати пояснено особливостями масоперенесення в порах різного розміру.