Проанализированы данные литературы о нейрохимических и нейрофизиологических механизмах возникновения депрессивных расстройств. Депрессивные расстройства рассмотрены как результат влияния стрессовых факторов, приводящих к возникновению нейротрофических изменений в структурах головного мозга. Применение антидепрессантов приводит к обратному развитию нейротрофических процессов путем воздействия на нейромедиаторные механизмы.

Висвітлено історію становлення та розвитку терміну "нейроетика" в сучасній науковій думці. На сучасному етапі розвитку наукової думки нейронауки набирають актуальності й посідають своє чинне місце серед інших. Глибоке дослідження питань нейронауки не оминули і філологію. Під впливом сучасних досліджень особливо актуально і по-новому висвітлюються питання таких наукових дисциплін, як афективна нейробіологія, поведінкова нейробіологія, клінічна неврологія, нейрогастрономія, нейровізуалізація, нейрохімія, нейрофізика, нейрофізіологія, мікрофармакологія, кліткова нейробіологія, обчислювальна нейробіологія, еволюційна нейробіологія, молекулярна нейробіологія, нейронна інженерія, нейроанатомія, нейроетологія, нейроімунологія, нейроінформатика, палеонейробіологія, нейроекономіка, когнітивістика, нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейробіологія, культурна нейропсихологія, нейроетика. нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейропсихологія, соціальна когнітивна нейробіологія, нейропсихологія. Усе більше і більше заглиблюються у процеси мислетворення, мислекорекції, мисленавіювання людини, а отже, питання етичності і межі цього втручання є актуальним. Мета роботи - постановка питання актуальності нейроетичних проблем для мовознавчих дисциплін. Об'єктом опису статті є результати дослідження питань нейроетики, а предметом - можливість застосування основних засад нейроетики до сучасних мовознавчих дисциплін.