В хронических экспериментах на крысах в условиях, близких к свободному поведению, исследовалась электрическая активность обонятельных луковиц и миндалевидного комплекса ядер при обратимой экспериментальной аносмии на фоне последовательного применения условного светового и запахового раздражителей. Выявлено, что восстановление способности к восприятию запахов не сопровождается появлением в электрической активности исследованных структур ее высокочастотных высокоамплитудных составляющих. Дополнительные исследования с нейрональной изоляцией обонятельных луковиц и обнаружение коррелятивных изменений мощности высокочастотных составляющих в зависимости от уровня общего возбуждения позволяют рассматривать этот ритм как один из механизмов несенсорных модулирующих влияний обонятельного анализатора.

Наведено основні відомості про будову та функції органів і систем організму людини з урахуванням його зв'язку з навколишнім середовищем. Проаналізовано основні періоди й етапи розвитку людини в онтогенезі. Описано особливості будови опорно-рухового апарату, травної, кровоносної, лімфатичної, нервової систем. Висвітлено характеристику ендокринних залоз, органів чуттів людини (смаку, нюху, зору).

Висвітлено основні етапи зародження та розвитку методу криміналістичного використання слідів і зразків запаху людини і одорологічного методу за допомогою біоаналізатора запаху і нюху спеціально підготовленого собаки-детектора, а також теоретичні, правові та методичні основи нового часткового криміналістичного вчення і криміналістичної одорології. Розглянуто механізм утворення слідів запаху людини, їх фізичні та криміналістичні властивості, загальну і спеціальну класифікацію слідів і зразків запаху. Сформульовано предмет криміналістичної одорології, визначено її місце у системі криміналістики та інших наукових знань. Вивчено порядок підготовки матеріалів і призначення одорологічної експертизи, сучасні можливості лабораторного одорологічного дослідження, удосконалення методики збирання слідів та отримання зразків запаху людини з різноманітних речових джерел інформації. Розкрито загальні положення підготовки та методики дресирування собак-детекторів, проблемні питання удосконалення методики комісійного експертного та іншого одорологічного дослідження. Викладено проблеми процесуальної регламентації роботи зі слідами та зразками запаху людини.

Освещены основные этапы становления и развития метода криминалистического использования следов и образцов запаха человека и одорологического метода с помощью биоанализатора запаха и нюха специально подготовленного собаки-детектора, а также теоретические, правовые и методические основы нового частичного криминалистического учения и криминалистической одорологии. Рассмотрены механизм создания следов запаха человека, их физические и криминалистические свойства, общую и специальную классификацию следов и образцов запаха. Сформулирован предмет криминалистической одорологии, определено ее место в системе криминалистики и других научных знаний. Изучены порядок подготовки материалов и назначения одорологической экспертизы, современные возможности лабораторного одорологического исследования, усовершенствования методики собирания следов и получения образцов запаха человека с разнообразных веществ источников информации. Раскрыты общие положения подготовки и методики дрессировки собак-детекторов, проблемные вопросы усовершенствования методики комиссионного экспертного и другого одорологического исследования. Изложены проблемы процессуальной регламентации работы со следами и образцами запаха человека.

Розглянуто особливості фізіологічної надійності людини, зокрема, аналізатори (зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий, вісцеральний), і психологічної надійності (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент) та їх вплив на працездатність. Проаналізовано фактори, які знижують працездатність (конфлікти, наркоманія, алкоголізм, втома та перевтома, хворобливий стан), і шляхи її підвищення через оздоровчу фізичну культуру, медико-біологічні та психологічні засоби, профдобір та профорієнтацію.

Рассмотрены особенности физиологической надёжности человека, в частности анализаторы (зрительной, слуховой, вестибулярный, вкусовой, нюховой, кожный, двигательный, висцеральный), и психологической надёжности (память, эмоции, сенсомоторные реакции, внимание, мышление, воля, характер, темперамент) и их влияние на трудоспособность. Проанализированы факторы, снижающие трудоспособность (конфликты, наркомания, алкоголизм, усталость и переутомление, болезненное состояние), и пути повышения через оздоровительную физическую культуру, медико-биологические и психологические средства, профдобор и профориентацию.

На підставі узагальнення літературних джерел докторської дисертації В.Д.Басая "Основи кримінальної одорології" наведено покажчик бібліографії з проблем одорології - науки, пов'язаної з проведенням лабораторних досліджень слідів і зразків запаху людини з використанням біоаналізатора запаху - нюху спеціально підготовленого собаки-детектора.

На основе обобщения литературных источников докторской диссертации В.Д.Басая "Основи криминальной одорологии" предложен указатель библиографии по проблемам одорологии - науки, занимающейся проведением лабораторных исследований следов и образцов запаха человека с применением биоанализатора запаха - нюха специально подготовленной собаки-детектора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.я54(4Укр)3

Шифр НБУВ: Ж68932/Б Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання анатомії нервової системи та органів чуття. Висвітлено функціональні і топографічні особливості відділів нервової системи і органів чуття, зокрема, спинного та головного мозку, черепних та спинномозкових нервів, вегетативної (автономної) нервової системи, органів зору, слуху, нюху, смаку. Значну увагу приділено питанням онто- і фітогенезу, проаналізовано вікові зміни.

Рассмотрены вопросы анатомии нервной системы и органов чувств. Освещены функциональные и топографические особенности отделов нервной системы и чувств, в частности, спинного и головного мозга, черепных и спинномозговых нервов, вегетативной (автономной) нервной системы, органов зрения, слуха, обоняния, вкуса. Значительное внимание уделено вопросам онто- и фитогенеза, проанализированы возрастные изменения.

Розглянуто історію становлення сучасної функціональної анатомії органів чуття. Визначено їх функції, охарактеризовано органи нюху, смаку, слуху та зору. Висвітлено теорії нюхового сприйняття, колірного зору. Розкрито структурні засади шкірної та суглобо-м'язової чутливості.

Рассмотрена история становления современной функциональной анатомии органов чувств. Определены их функции, охарактеризованы органы обоняния, вкуса, слуха и зрения. Освещены теории восприятия обоняния, цветового зрения. Раскрыты структурные основы кожной и суставо-мышечной чувстительности.

Викладено питання анатомії людини, зокрема, про кістки (осьового скелету, черепа, верхньої та нижньої кінцівок), м'язи (голови та шиї, тулуба), внутрішні органи або нутрощі (травну та дихальну системи, сечові та статеві органи), судини (гигіологію) (серце, артерії та вени великого кола кровообігу, лімфатичну систему, ендокринні залози), нервову систему (спинний, головний і великий мозок, периферичну та автономну (вегетативну) нервову систему), органи чуття (зору, слуху, смаку та нюху).

Изложены вопросы, которые касаются анатомии человека, в частности, костей (осевого скелета, черепа, нижних и верхних конечностей), мышц (головы и шеи, туловища), внутренних органов или внутренностей (пищеварительной и дыхательной систем, мочевых и половых органов), сосудов (гигиологии) (сердца, артерий или вен большого круга кровообращения, лимфатической системы, эндокринной железы), нервной системы (спинного, головного и большого мозга, периферической и автономной (вегетативной) нервной системы), органов чувств (зрения, слуха, вкуса и обоняния).

Розкрито суть поняття про аналізатори, охарактеризовано нюховий, смаковий, зоровий, слуховий і вестибулярний аналізатори. Висвітлено основні положення структурно-функціональної організації аналізаторів. Описано окремі нейральні механізми гомеостатичних реакцій, викладено структурно-функціональні засади інтерорецепції.

Раскрыта сущность понятия об анализаторах, охарактеризованы обонятельный, вкусовой, глазной и вестибулярный анализаторы. Освещены основные положения структурно-функциональной организации анализаторов. Описаны отдельные нейронные механизмы гомеостатических реакций, изложены структурно-функциональные основы интерорецепции.

Визначено вплив аналізаторів, зокрема, зорового, слухового, вестибулярного, смакового, нюхового, шкірного, рухового, вісцерального, та пам'яті, емоцій, сенсомоторних реакцій, уваги, мислення, волі, характеру, темпераменту на працездатність людини. Проаналізовано фактори, які знижують працездатність: конфлікти, наркоманія, алкоголізм, втома і перевтома, хвороби, та з'ясовано шляхи підвищення працездатності за допомогою оздоровчої фізичної культури, медико-біологічних та психологічних засобів, а також профдобору та профорієнтації.

Определено влияние анализаторов, в частности, зрительного, слухового, вестибулярного, вкусового, обонятельного, кожного, подвижного, висцерального, и памяти, эмоций, сенсомоторных реакций, внимания, мышления, воли, характера, темперамента на трудоспособность человека. Проанализированы факторы, снижающие трудоспособность: конфликты, наркомания, алкоголизм, утомляемость и переутомляемость, болезни, и пути повышения трудоспособности с помощью оздоровительной физической культуры, медико-биологических и психологических средств, а также профотбора и профориентации.

Викладено питання оториноларингології, діагностування та лікування пацієнтів у випадках захворювань вуха, горла, носа та навколоносових пазух. Розкрито особливості орофарингоскопії, риноскопії, гіпофаринго-ларингоскопії, дослідження слуху, нюху та вестибулярного аналізатора. Наведено методики застосування холоду та тепла, закапування ліків, введення мазі та вдування порошку у вухо та ніс. Подано інформацію про такі захворювання, як фарингіт, хропіння, лептотрихоз, ангіна, дифтерія, нежить, поліпи носа, викривлення носової перегородки, гайморит, абсцес мозку, ларинготрахеобронхіт, отомікоз, сірчана пробка. Розкрито принципи надання медичної допомоги лікарями загальної практики у випадках пошкодження ЛОР органів у воєнний час.

Изложены вопросы оториноларингологии, диагностирования и лечения пациентов при заболеваниях уха, горла, носа и околоносовых пазух. Раскрыты особенности орофарингоскопии, риноскопии, гипофаринго-ларингоскопии, исследований слуха, нюха и вестибулярного анализатора. Приведены методики применения холода и тепла, закапывания лекарств, введения мази и вдувания порошка в ухо и нос. Подана информация о таких заболеваниях, как фарингит, храп, лептотрихоз, ангина, дифтерия, насморк, полипы носа, искривления носовой перегородки, гайморит, абсцесс мозга, ларинготрахеобронхит, отомикоз, серная пробка. Раскрыты принципы оказания медицинской помощи врачами общей практики при повреждении ЛОР органов в военное время.

Висвітлено проблеми загальної та прикладної психофізіології. Розглянуто методи психофізіологічних досліджень, зокрема, реєстрації показників електричної активності шкіри, серцево-судинної системи, реакції очей. Розкрито загальні властивості сенсорних процесів, нейрофізіологічні механізми сенсорних систем зору, слуху, шкіри, кістково-м'язового апарату, смаку, нюху. Наведено дані щодо психофізіології уваги, пам'яті, мовлення, мислення, емоцій. Висвітлено питання щодо змінених станів свідомості, значення сну, класифікації рухів, працездатності, психічного стану людини. Викладено загальні поняття про адаптацію, її види, загальні закономірності й адаптаційні можливості.

Освещены проблемы общей и прикладной психофизиологии. Рассмотрены методы психофизиологических исследований, в частности, регистрации показателей электрической активности кожи, сердечно-сосудистой системы, реакции глаз. Раскрыты общие свойства сенсорных процессов, нейрофизиологические механизмы сенсорных систем зрения, слуха, кожи, костно-мышечного аппарата, вкуса, нюха. Приведены данные о психофизиологии внимания, памяти, речи, мышления, эмоций. Освещены вопросы, касающиеся измененных состояний сознания, значения сна, классификации движений, трудоспособности, психического состояния человека. Изложены общие понятия об адаптации, ее видах, общих закономерностях и адаптационных возможностях.

Описано будову й особливості функціонування серцево-судинної, лімфатичної, центральної та периферійної нервових систем людського організму. Розглянуто топографію, рентгеноанатомію та будову серця, наведено відомості про артерії та вени малого та великого кіл кровообігу, органи кровотворення й імунної системи, визначено загальні принципи будови периферійних нервів. Викладено відомості про лімфатичні капіляри, судини, вузли, стовбури, протоки, кістковий мозок, тимус (загрудинну залозу), селезінку, глоткове лімфоїдне кільце (мигдалики), а також лімфоїдні утворення травного тракту та дихальних шляхів, грудні залози. Проаналізовано будову й особливості функціонування сенсорних систем - органів зору, слуху, нюху, дотику.

Описано строение и особенности функционирования сердечно-сосудистой, лимфатической, центральной и периферической нервных систем человеческого организма. Рассмотрены топография, рентгеноанатомия и строение сердца, изложены сведения об артериях и венах малого и большого кругов кровообращения, органах кровообразования и имунной системы, раскрыты общие принципы строения периферийных нервов. Изложены сведения о лимфатических капилярах, сосудах, узлах, стволах, протоках, костном мозге, тимусе (загрудной железе), селезенке, глотковом лимфоидном кольце (миндалинах), а также лимфоидных образованиях пищеварительного тракта и дыхательных путей, грудных железах. Проанализировано строение и особенности функционирования сенсорных систем - органов зрения, слуха, нюха, осязания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.1

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз електричної активності, відведеної від нюхових цибулин і препіриформної кори морських свинок, щурів і мишей за умов спонтанної поведінки та у разі пред'явлення запахових подразників. Динаміку електрографічних феноменів, реєструємих у риненцефальних структурах, і спектральну композицію цих феноменів обговорено в аспекті можливості того, що високочастотні складові такої електричної активності можуть бути не пов'язані безпосередньо із забезпеченням нюхової функції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.222.1 + Е70*739.222.1

Рубрики:

Загальна зоологія

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.75-29

Рубрики:

Спільне пошкодження хребта, спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено ефективність та розглянуто можливі механізми впливу алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) на відновні процеси у віддалений період після моделювання лівобічного половинного перетинання (ЛПП) спинного мозку в нижньогрудному відділі. Експериментальні групи тварин (зрілі щури-самці): група порівняння (n = 24) - моделювання ЛПП спинного мозку в нижньогрудному відділі; дві групи, в яких тваринам через 7 (n = 4) та 13 (n = 4) тиж після нанесення травми в тканину спинного мозку та навколишній субарахноїдальний простір вводили суспензію клітин нюхової цибулини (НЦ). Клітини виділяли із НЦ зрілих щурів та культивували за наявності факторів росту hEGF та hFGF. Облік результатів проводили згідно зі шкалою рухової активності D.M. Basso, M.S. Beattie і J.C. Bresnahan та за допомогою методу електронейроміографії. Висновки. ТКНЦ як самостійний метод відновного лікування, використаний у віддалений період розвитку посттравматичного процесу, дає слабкий позитивний функціональний ефект, що супроводжується вираженим зниженням надмірної електричної активності в еферентних відділах рухової системи, що можна пояснити дефакторизацією тканинного середовища за участю рецепторного апарату незрілих клітин НЦ і як наслідок - дестабілізуючим впливом на стійкі патологічні нейрональні сітки нижче рівня травми, а також впливом нейрональних нащадків трансплантованих клітин на баланс медіаторних систем в ушкоджених ділянках спинного мозку.

Досліджено відновний ефект імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканинної алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) після моделювання лівобічного половинного пересічення (ЛПП) спинного мозку безпородних щурів-самців віком 5,5 міс та масою тіла 250 - 300 г. Імплантація гідрогелю супроводжувалася формуванням своєрідної триетапної динаміки значень показників електричної активності: первинне зростання (1 - 7 тижні); стабілізація (7 - 23 тижні, у випадку ізольованого ЛПП відсутня); декомпенсація (26 - 32 тижні). ТКНЦ, що проведена після моделювання ізольованого ЛПП, істотно знижує надмірну електричну активність у еферентних ділянках рухової системи.