Розглянуто сучасні умови та основні завдання розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Окреслено шляхи мінімізації впливу чинних методів регулювання підприємницької діяльності на витрати підприємства. Детально проаналізовано особливості формування вищого рівня корпоративного управління, макроекономічні аспекти соціально-економічних перетворень в Україні та необхідність соціальної орієнтації економічного розвитку. Значну увагу приділено динаміці банківського прибутку за облігаціями державної позики, стратегічному позиціюванню цінних паперів акціонерних корпорацій на фондовому ринку, удосконаленню механізму активізації інвестиційних процесів.

Розглянуто фінансові відносини в процесі створення, функціонування та реорганізації акціонерних товариств (АТ) (корпорацій), а також фінансові аспекти корпоративного управління, основні функції управління фінансами корпорацій. Описано механізм управління державними корпоративними правами, а також види корпоративних цінних паперів. Проаналізовано особливості проведення операцій АТ з власними акціями й облігаціями, а також фінансової звітності АТ і обчислення їх основних фінансових показників. Наведено методи фінансового планування, розкрито зміст фінансових планів.

Рассмотрены финансовые отношения в процессе создания, функционирования и реорганизации акционерных обществ (АО) (корпораций), а также финансовые аспекты корпоративного управления, основные функции управления финансами корпораций. Описаны механизм управления государственными корпоративными правами, а также виды корпоративных ценных бумаг. Проанализированы особенности проведения операций АТ с собственными акциями и облигациями, а также финансовой отчетности АО и вычисления их основных финансовых показателей. Приведены методы финансового планирования, раскрыто содержание финансовых планов.

Наведено найбільш вживані стійкі та вільні терміни, словосполучення та поняття українською, польською та англійською мовами з питань обліку та фінансів. Розкрито сутність таких понять, як агент, франшиза, комісія, форвардний контракт, дитяча облігація, фондовіддача, чекова кредитна програма, контанго, параграфи інкорпорації.

Приведены наиболее употребляемые устойчивые и свободные термины, словосочетания и понятия на украинском, польском и английском языках по вопросам учета и финансов. Раскрыта сущность таких понятий, как агент, франшиза, комиссия, форвардный контракт, детская облигация, фондоотдача, чековая кредитная программа, контанго, параграфы инкорпорации.

Наведено тлумачення понад 3 000 термінів з питань функціонування ринку фінасових послуг. Розкрито сутність таких понять, як абандон, аваліст, брокредж, вічна облігація, вклад з умовою, договір факультативно-облігаторного перестрахування, завдаток, кредитор іпотечний, кредитування акцептне, онкольний кредит, премія за ліквідність, санація балансу, ціна конверсії.

Приведено толкование более 3 000 терминов по вопросам функционирования рынка финансовых услуг. Раскрыта сущность таких понятий, как абандон, авалист, брокредж, вечная облигация, вклад с условием, договор факультативно-облигаторного перестрахования, задаток, кредитор ипотечный, кредитование акцептное, онкольный кредит, премия за ликвидность, санация баланса, цена конверсии.

Зазначено, що перехід до ринкової економіки викликав суттєві зміни у фінансовій системі України. Науково обгрунтована інвестиційна політика держави відіграє значну роль у розвитку економіки країни, оскільки визначає реальні джерела, напрями та структуру інвестицій. Наведено огляд основних методів і форм фінансування, що застосовуються під час формування фінансових ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності.

Висвітлено роль та напрямки вирішення проблеми розвитку фондового ринку (ФР) України у зростанні фінансових ресурсів інвестиційної та інноваційної діяльності (ІІД). Наведено результати досліджень щодо можливостей активізації його діяльності на підставі розширення масштабів торгівлі цінними паперами - акціями, облігаціями, місцевими позиками тощо. Відзначено деякі недоліки у функціонуванні ФР, зокрема недостатню активність торгівлі облігаціями як найбільш дієвого засобу допомоги підприємствам у розвитку їх ІІД. Сформульовано пропозиції щодо пришвидшення цих процесів.

Досліджено процес становлення та розвитку банківського іпотечного кредитування в Україні. Розглянуто теоретичні, практичні й організаційні питання банківського іпотечного кредитування. Проаналізовано зарубіжний досвід та визначено ефективність існуючих моделей іпотечного кредитування, розглянуто можливості їх використання в Україні та розроблено нову модель іпотечного кредитування. Визначено переваги універсалізації банківської системи. Проаналізовано чинне законодавство, виявлено певні суперечності й обгрунтовано рекомендації щодо їх усунення. Узагальнено світовий досвід та особливості вітчизняної практики банківського іпотечного кредитування. У межах запропонованої моделі визначено передумови застосування таких фінансових інструментів, як іпотечна облігація та депозитно-кредитний сертифікат. Розглянуто ризики банківського іпотечного кредитування. Встановлено критерії оцінки заставної вартості в іпотечному кредитуванні. Розроблено рекомендації щодо удосконалення кредитної політики комерційних банків щодо іпотечного кредитування.

Досліджено питання емісії та обігу корпоративних облігацій, що використовуються як інструмент залучення та інвестування вільних фінансових ресурсів на фінансовому ринку України. Визначено місце ринку корпоративних облігацій на фінансовому ринку. У порівняльному аспекті проаналізовано корпоративні облігації та інші інструменти залучення та вкладання вільних фінансових ресурсів на цьому ринку. Визначено економічне значення, особливості, переваги та недоліки корпоративних облігацій у порівнянні з аналогічними інструментами фінансового ринку. Ідентифіковано головні характеристики, що дозволяють корпоративним облігаціям виконувати функцію ефективних інструментів залучення інвестиційних ресурсів. На підставі аналізу іноземного досвіду та процесу становлення та розвитку національного ринку корпоративних облігацій запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності національного ринку даних облігацій.

Розкрито суть корпоративних облігацій. Систематизовано їх види за класифікаційними ознаками. Вивчено особливості формування економічних відносин між учасниками облігаційної позики. Розроблено методичні підходи до визначення фінансової надійності підприємств-емітентів та систему коефіцієнтів співвідношення обсягу облігаційної позики й основних показників діяльності підприємства. Розглянуто емісійні процеси на ринку корпоративних облігацій в Україні, починаючи з періоду його утворення. Виокремлено етапи його становлення та розвитку, а саме: докризове, посткризове становлення ринку, початковий й активний його розвиток. Розкрито особливості емісійної діяльності підприємств гірничорудної промисловості України з випуску облігацій та встановлено основні рестрикаційні чинники фінансування цих підприємств за рахунок коштів, мобілізованих на ринку облігацій. З урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду державного регулювання ринку облігацій підприємств обгрунтовано теоретичні та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення основних форм державного регулювання випуску й обігу облігацій в Україні. Запропоновано багатофакторну модель залежності рівня відсоткової ставки за корпоративними облігаціями від інтегральних показників оцінювання фінансової надійності підприємства-емітента. Увагу приділено вдосконаленню емісійної стратегії з випуску облігацій гірничовидобувних підприємств.

Розглянуто інвестування як різновид економічної діяльності. Висвітлено сутність і види інвестицій, етапи інвестування, класифікацію інвестиційних інструментів, вплив макроекономічних факторів на інвестиційну діяльність. Подано інформацію про інвестиційні ринки й угоди за цінними паперами, структуру фондових бірж, види вартості звичайних акцій, привілейовані акції, конвертовані цінні папери, інвестиційні стратегії щодо операцій з облігаціями. Увагу приділено оцінюванню вартості та дохідності фінансових інструментів, аналізу цінних паперів, фондовим індексам, альтернативним способам інвестування, принципам побудови й управління інвестиційним портфелем.

Висвітлено проблеми удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку (БО) операцій з облігаціями. Уточнено сутність понять "облігація" та "конвертована облігація". Розроблено класифікацію облігацій для побудови аналітичного обліку операцій з облігаціями з метою деталізації показників фінансової звітності. Наведено матрицю ідентифікації об'єктів БО за операціями з облігаціями, обгрунтовано підходи до відображення операцій з облігаціями у системі БО. Надано пропозиції щодо змін положень облікової політики підприємств з метою усунення неврегульованості чинним законодавством окремих питань бухгалтерського відображення операцій з облігаціями. Розкрито особливості БО операцій з емісії, придбання, нарахування та виплати відсотків за облігаціями. Увагу приділено удосконаленню організації та методики БО операцій з облігаціями. Удосконалено методичні положення бухгалтерського відображення операцій з конвертованими облігаціями для підвищення якості облікової інформації з урахуванням потреб користувачів. Розроблено форми внутрішньої звітності, які дозволяють приймати управлінські рішення щодо здійснення операцій з конвертованими облігаціями і вчасно реагувати на зміни, що відбуваються на фондовому ринку.

Розкрито сутність фондового ринку, його функції, організаційну будову та інфраструктуру, наведено характеристику основних видів цінних паперів, класифікації та моделі фондових ринків. Висвітлено сутність, характерні риси та види акцій, механізм їх емісії та обігу, а також зміст, принципи та методи оцінювання акцій, особливості застосування моделей ціноутворення та мультиплікаторів. Значну увагу приділено вивченню економічної природи, функцій, переваг і недоліків акціонерної власності, механізму створення та управління діяльністю акціонерного товариства. Відображено сутність облігацій як боргових цінних паперів, їх специфічні характеристики та підходи до їх класифікації. Розглянуто зміст і принципи оцінювання облігацій, проаналізовано мінливість ціни та її чутливість до зміни ринкових процентних ставок. Значну увагу приділено державним і корпоративним облігаціям, муніципальним борговим цінним паперам. Визначено сутність цінних паперів, забезпечених активами, подано їх класифікацію та якісні характеристики. Досліджено сутність та особливості іпотечних цінних паперів, проаналізовано специфіку колатералізованих боргових зобов'язань. Значну увагу приділено особливостям використання похідних ціних паперів для управління фінансовими ризиками. Описано механізми укладення форвардних і ф'ючерсних угод, принципи та ризики хеджування ф'ючерсами. Розкрито принципи та методи фундаментального та технічного аналізу ринку ціних паперів, а також загальні принципи формування портфеля цінних паперів і управління ним.

Робота присвячена розробці теоретичних і науково-методичних засад та інструментарію аналізу, оцінювання та прогнозування процесу розвитку ринку капіталів. На основі проведеного дослідження запропоновано систему моделей функціонування ринку капіталів, що складається із трьох модулів різного функціонального призначення: один - для формалізації змісту інвестиційних рішень та оцінки їх наслідків; другий - для формалізації закономірностей розвитку ринкової кон'юнктури, на яку орієнтуються дані рішення, й її прогнозування; третій - для формалізації системного страхування від ризиків. Розроблено моделі прибутковості облігацій, моделі оцінювання ефективності операцій з векселями, а також моделі оцінювання ефективності рішень на строковому ринку, що, перш за все, стосуються дій з ф'ючерсами, ціна кожного з яких відображає очікування інвестора щодо майбутньої ринкової ціни фондового активу, який покладено в основі контракту. Розроблено модель поведінки інвестора на облігаційному ринку, реалізація якої забезпечує одержання найбільшого загального доходу від володіння облігаціями. Розроблено варіант організації ітеративного процесу, що забезпечує формування оптимального набору акцій для портфельного інвестування, а також передбачає визначення переважаючої структури портфелю облігацій з використанням відповідних моделей, постоптимальний аналіз розв'язку та розрахунок допустимого перерозподілу капіталу в портфель облігацій.

Розроблено концепцію моделювання випуску цінних паперів як інструменту управління фінансуванням регіональних інвестиційних проектів, яка є чотирьохетапною процедурою, що містить комплекс взаємопов'язаних економіко-математичних моделей, які дозволяють врахувати потреби регіону в інвестиціях і можливості інвесторів. Побудовано модель синхронізації емісійних та інвестиційних процесів, яка враховує інтереси не тільки інвестора, а й емітента, тобто дозволяє визначити потребу в інвестиційних коштах і терміни, у які ці кошти необхідно вкласти, з урахуванням потреб інвестора і з мінімальними витратами для емітента. Побудовано модель встановлення оптимальної відсоткової ставки по облігаціях, яка враховує схильність населення до заощадження та дозволяє визначити таку відсоткову ставку, яка б задовольнила емітента й інвестора. Обгрунтовано методи оцінювання ефективності регіональних інвестиційних проектів за рахунок визначення втрат, які має суспільство до здійснення проекту, та додаткових доходів, що одержить суспільство у випадку, якщо регіональний інвестиційний проект буде впроваджено. Розроблено класифікацію джерел фінансування регіональних інвестиційних проектів за рахунок представлення її у вигляді гармонійної структури, що дозволяє визначити необхідну частку фінансування за різними джерелами.

Грунтуючись на основі вивчення робіт науковців та аналізу вітчизняного та іноземного законодавства, досліджено правову природу ознак облігацій, які вирізняють її з-поміж інших видів цінних паперів. Розглянуто існуючі наукові підходи щодо визначення поняття облігації та запропоновано власне визначення наведеного поняття. Запропоновано розгалужену класифікацію облігацій за різними розмежувальними критеріями. Визначено характеристику сторін у відносинах, пов'язаних з цивільно-правовим оборотом облігацій, а також умови відповідальності емітента чи інших осіб, які надають додаткове забезпечення виконання зобов'язань емітента облігацій. Обгрунтовано розширити коло суб'єктів, яким надається право здійснювати емісію облігацій, надавши на це право будь-яким іноземним організаціям та державам в особі уповноважених органів, які в силу свого правового статусу можуть здійснювати діяльність з випуску цінних паперів на території іншої держави.

Досліджено науково-прикладні засади вдосконалення економічного механізму управління фінансовими ресурсами будівельних підприємств (БП). Узагальнено теоретичні та методологічні концепції визначення фінансових ресурсів, формування механізму управління фінансами БП, досліджено надійність системи фінансового менеджменту сучасних підрядних підприємств. Проаналізовано досвід диверсифікації джерел фінансування капіталу БП, обгрунтовано істотні особливості фінансового механізму підрядників, що вдавались до облігаційного фінансування потреб в оновленні техніко-технологічної бази. Обгрунтовано рекомендовані значення показників рентабельності та ділової активності, запропоновано методичний інструментарій оптимізації руху грошових коштів. Розроблено методику обгрунтування максимально припустимої купонної ставки відсотка по процентних облігаціях підрядних підприємств, запропоновано програмну реалізацію системи інформаційного забезпечення управління фінансовими ресурсами в частині обгрунтування розміру дисконту та строку його дії для замовників будівництва й основних економічних параметрів диверсифікації основної діяльності.

Досліджено особливості функціонування та розвитку вітчизняного механізму грошово-кредитного регулювання економіки. Проаналізовано роль Національного банку як визначального інституту вітчизняної грошово-кредитної системи та обгрунтовано посилення його ролі в модернізації національної економіки держави. Досліджено динаміку середньорічної облікової ставки НБУ та процентних ставок за депозитами і кредитами в національній валюті. Проведено аналіз операцій з купівлі-продажу державних цінних паперів на відкритому ринку та структури власників державних боргових цінних паперів. Обгрунтовано актуальність показника монетизації економіки та досліджено зміни в структурі грошової маси, пов'язані з об'єктивними процесами, що відбуваються у вітчизняній економіці. Розкрито механізм регулювання норми обов'язкових резервів та відзначено поступове зменшення ролі даного інструменту в регулюванні грошово-кредитного ринку. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є вдосконалення системи управління грошово-кредитним ринком, повноцінне запровадження механізму інфляційного таргетування, обмеження частки Національного банку у володінні облігаціями внутрішньої державної позики, зниження рівня готівки у структурі грошової маси та створення стимулів для відновлення позитивної динаміки економічного зростання.

Вивчено правову природу облігацій як об'єкта цивільного обігу та виду цінного папера за вітчизняним цивільним законодавством, а також особливості порядку набуття облігацією цивільної оборотоздатності, перебування в обігу та виходу з нього. Проаналізовано природу облігацій як бездокументарних цінних паперів та їх місце у вітчизняній системі таких паперів. Досліджено ознаки та запропоновано визначення облігації. Обгрунтовано, що традиційно облігація проходить три стадії цивільного обігу: введення в цивільний обіг; перебування в цивільному обігу, що передбачає можливість зміни та переходу прав на облігацію між учасниками цивільних правовідносин (цивільний обіг); припинення цивільної оборотоздатності облігації. Досліджено підстави та наслідки дефектності цивільного обігу облігацій, а також засоби їх забезпечення. Визначено, що облігації можуть забезпечуватися множинністю способів і множинністю суб'єктів в межах одного способу. Проаналізовано способи захисту прав учасників правовідносин з приводу облігацій та особливості їх застосування.

Проаналізовано передумови посилення впливу фаз економічного циклу на фінансовий ринок. Розглянуто поняття фінансового циклу. Визначено основні підходи до його трактування: з погляду кредитного циклу, в термінах комплексу фінансових змінних, з позиції кредитного циклу і циклу цін на активи. Визначено орієнтовну тривалість фінансового циклу. Досліджено особливості його перебігу на кожній фазі: пожвавлення та піднесення, кризи та рецесії. Окреслено причини появи спекулятивної складової на етапі пожвавлення. Наведено типи запозичені, що створюють умови нагромадження приватної заборгованості та наближають економіку до фінансової кризи. Описано процес встановлення реальної ціни на активи в період рецесії, визначено відмінності наслідків останньої на фінансовому ринку й у реальному секторі. Визначено взаємозв'язок між коливаннями фондових ринках та загальною частотою змін циклічних фаз. Описано взаємозв'язок та взаємодію ринку облігацій, акцій і товарного ринку.

Сформовано систему діагностики фінансового, виробничого, трудового, соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного потенціалів підприємства. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами інтегрального індикатора (ІІ) фінансового потенціалу підприємства є: індикатори фінансового результату; індикатори платоспроможності; індикатори забезпечення (ІЗ) кредиту; індикатори залучення інвестицій; ІЗ облігаціями; ІЗ резервів; індикатори фінансової безпеки; індикатори ринкової та балансової вартостей підприємства; індикатори загального доходу від акцій та віддачі від інвестицій; інтегральні індикатори визначення загроз банкрутства підприємства. Інтегральний індикатор виробничого потенціалу підприємства слід визначати за показниками, які згруповані у наступні складові: складова "основні фонди"; складова "оборотні фонди"; складова "кадри"; складова "управління". Діагностику трудового потенціалу підприємства слід здійснювати за такими бізнес-індикаторами: якісні (фізичний потенціал, кваліфікаційний потенціал, морально-культурний потенціал, інноваційний потенціал, інтелектуальний потенціал та соціально-психологічний потенціал); кількісні (показник чисельності персоналу, показник вікового складу персоналу, показник кваліфікаційного складу персоналу, показник вибуття працівників, показник прибуття працівників, показник плинності працівників, показник використання фонду робочого часу, показник продуктивності праці, показник трудомісткості праці, показник фондоозброєності праці, частка оплати праці у собівартості продукції, частка прибутку на одного працівника). Бізнес-індикаторами ІІ соціально-економічного потенціалу підприємства є: ІІ соціального потенціалу підприємства; ІІ економічного потенціалу підприємства. Натомість ІІ інноваційно-інвестиційного продукції, частка прибутку на одного працівника). Бізнес-індикаторами ІІ соціально-економічного потенціалу підприємства є: ІІ соціального потенціалу підприємства; ІІ економічного потенціалу підприємства. Натомість ІІ інноваційно-інвестиційного потенціалу обчислюється за: індикатором інноваційного потенціалу; індикатором інвестиційного потенціалу. Визначено, що на рівень потенціалів підприємства впливають наступні види потенційних ризиків: ризики за об'єктом виникнення (від окремого виду операційної діяльності, від інших видів діяльності, підприємства в цілому); ризики за видами потенціалів (фінансові, виробничі, трудові, соціально-економічні, інноваційно-інвестиційні); ризики за тривалістю (короткострокові, середньострокові, довгострокові); ризики за причинами виникнення (через брак інформації, за умов невизначеності, від впливу суб'єктів середовища).