Розглянуто одну з можливих моделей сучасного українського лексикону. Обгрунтовано можливості об'єднання слів сучасної української мови у гнізда різних типів за спільним коренем. У реєстрі наведено 2 594 корені, з них 1 820 коренів-омографів, об'єднаних у 653 групи різної складності (від 2-х до 14-ти омографічних коренів). У словнику вміщено 71 304 слова, в яких реалізовано корені реєстру, зокрема, 59 631 слів з коренями-омографами. Наведено словотвірні, кореневі та мішані (коренево-словотвірні) гнізда, у яких подано похідні від деяких базових слів зі спільним коренем. Розглянуто структуру окремих слів і способів їх організації в складі певних гнізд.

Рассмотрена одна из возможных моделей современного украинского лексикона, обоснованы возможности объединения слов современного украинского языка в гнезда различных типов по общему корню. В регистре приведено 2 594 корня, из них 1 820 корней-омографов, объединенных в 653 группы различной сложности (от 2-х до 14-ти омографических корней). В корпусе Словаря помещено 71 304 слова, в которых реализованы корни регистра, в частности, 59 631 слово с корнями-омографами. Представлены словообразующие, корневые и смешанные (корне-словообразующие) гнезда, в которых представлены походные от некоторых базовых слов с общим корнем. Рассмотрена структура отдельных слов и способов их организации в составе определенных гнезд.

Проаналізовано системно-структурну організацію та наведено класифікацію торгово-економічної термінології сучасної китайської мови. Викладено історико-культурний підхід до проблеми передачі китаємовних реалій, лінгвокультурологічний підхід до вивчення лексичних систем. Описано омонімічні явища в кримськотатарській мові - омографи та омофони, мовну картину світу в японських географічних назвах. Розглянуто питання етимології арабської адміністративної лексики. Висвітлено теорію неоромантизму в його зв'язках з натуралізмом, символізмом та романтизмом, особливості засвоєння перської класичної поезії, філософії та мистецтва українською поезією ХІХ - ХХ ст.

Проанализирована системно-структурная организация и приведена классификация торгово-экономической терминологии современного китайского языка. Изложены историко-культурный подход к проблеме передачи китаеязычных реалий, лингвокультурологический подход к изучению лексических систем. Описаны омонимические явления в крымскотатарском языке - омографы и омофоны, речевая картина мира в японских географических названиях. Рассмотрены вопросы этимологии арабской административной лексики. Освещены теория неоромантизма в его связях с натурализмом, символизмом и романтизмом, особенности усвоения персидской классической поэзии, философии и искусства украинской поэзией ХІХ - ХХ ст.

Наведено наявні в українській та російській мовах схожі звукові (графічні) комплекси - омофони, омографи, омоформи та пароніми з метою диференціації їх значень, схожих за вимовою та написанням. Лексичні одиниці подано за українською абеткою; вони супроводжуються стилістичними ремарками та прикладами їх вживання в українському та російському мовленні.

Приведены существующие в украинском и русском языках сходные звуковые (графические) комплексы - омофоны, омографы, омоформы и паронимы для дифференциации их значений, похожих за произношением и написанием. Лексические единицы даны согласно украинскому алфавиту; они сопровождаются стилистическими ремарками и примерами их употребления в украинской и русской речи.

Досліджено проблеми орфографічної та фонетичної диференціації омофонів та омографів на підставі аналізу їх орфографічних / фонетичних особливостей. Доведено, що омофонічні слова у французькій мові диференціюються за допомогою літерних та нелітерних графічних знаків. Показано, що з літерних графічних засобів переважає диференціація фонограмами та фіналями, а серед ілетрограм поширеним є розрізнення омофонічних слів за допомогою апострофа та інтервалу. Досліджено явище омонімії в ономастичній системі мови. Доведено, що під час диференціації омофонів-онімів особливе значення має графічна орфографія. Виявлено та систематизовано всі орфографічні засоби французької орфографії, які виконують семантичну функцію. За змістом виділено гомотаксичні та гетеротаксичні омофони. Проаналізовано структуру оморядів та установлено, що існують оморяди, які містять від двох до шести компонентів, але переважають дво- та трикомпонентні ряди. Зазначено, що явище омофонів є поширеним не лише на лексичному рівні, виявлено та проаналізовано пари синтаксичних омофонів. Доведено, що значення синтаксичних омофонів установлюється за допомогою загальних засобів диференціації омофонічних слів французької мови.

Наведено результати аналізу структурно-семантичних і функціональних характеристик міжчастиномовних морфологічних омонімів сучасної української мови, здійсненого з використанням розробленої спеціальної методики виявлення омографів. На підставі виявлених структурно-семантичних особливостей омонімів у аспекті морфологічної характеристики та функціонально-стилістичної належності компонентів їх моделей установлено продуктивні типи міжчастиномовних морфологічних омонімів сучасної української мови. На підставі аналізу функціонування міжчастиномовних омонімів у текстах трьох стилів показано, що в них частка аналізованих одиниць становить близько 61 %. На основі сформованих баз даних побудовано електронний словник міжчастиномовних морфологічних омонімів обсягом близько 11 300, який є інформаційною лексикографічною системою. На підставі створеної бази даних діагностованих текстів розроблено загальні принципи формування правил автоматичного усунення омонімії. Установлені методи формування лінгвістичних баз даних є універсальним лінгвістичним інструментарієм, який можна використовувати для розв'язання багатьох лінгвістичних проблем.