Проведено типологічний аналіз драматичних творів М.Ломацького, Б.-І.Антонича та Ю.Федьковича, поєднаних подібною тематикою про Гуцульщину й опришківство та провідним образом Довбуша. Зазначено, що їх твори оригінально трансформують жанрові особливості, висвітлюють тематико-ідейні тенденції, подають образ Довбуша та опришків, акцентують увагу на фольклорних концептах та інтерпретації історичних моментів.

Проведен типологический анализ драматических произведений М.Ломацкого, Б.-И.Антонича и Ю.Федьковича, объединенных похожей тематикой о Гуцульщине и опрышковстве и ведущим образом Довбуша. Указано, что их произведения оригинально трансформируют жанровые особенности, освещают тематико-идейные тенденции, преподносят образ Довбуша и опрышков, акцентируют внимание на фольклорных концептах и интерпретации исторических моментов.

Досліджено актуальну проблему історії подільського регіону. Вивчено специфічний соціальний феномен опришківства та з'ясовано роль його найвизначнішого представника - У.Кармалюка (Карманюка). Вперше на підставі аналізу репрезентативного корпусу документальних, наративних і фольклорних джерел, з наголосом на судово-слідчі документи здійснено комплексне вивчення теми. Досліджено хід подій та уточнено територіальну локалізацію. З'ясовано склад співучасників У.Кармалюка та потерпілих від них осіб, соціально-етнічну спрямованість дій опришків. Здійснено спробу визначити характер (сутнісну, формально-кількісну характеристики) діяльності У.Кармалюка та його спільників, простежено динаміку різних проявів опришківства протягом 1813 - 1835 рр.

Комплексно досліджено історико-героїчні перекази як цілісну систему. Зібрано й проаналізовано значний за обсягом матеріал, який нагромаджувався впродовж століть і становить національний фольклорний фонд. Уперше в українській фольклористиці висвітлено історію України від найдавніших часів до початку XX ст., а саме: княжі часи; боротьбу українців з монголо-татарськими та турецько-османськими поневолювачами; козацько-гетьманську добу; гайдамаччину та опришківство. На базі усних джерел з'ясовано роль та місце видатних осіб в історичному процесі. Висвітлено теоретичні питання щодо поетики жанру. Значну увагу приділено функціональній природі жанру, зокрема, ролі вимислу та його впливу на жанр, показано, яким чином формується фольклорна біографія героя, а також значення простору й часу. Розглянуто жанрову своєрідність естетичної категорії героїчного в історичних переказах. Значну увагу приділено системі художніх засобів вираження.

Наведено уривок з нової книги автора, який досліджує Карпатське опришківство крізь систему фольклорно-міфологічних обрядів і сюжетів, зокрема, легенд.