Просторовий розподіл та переважна орієнтація молекул білків у моношарі досліджена з застосуванням кінетики поверхневого плазмонного резонансу (ППР) та мікроскопії атомних сил (МАС) підчас адсорбції фібриногену людини на поверхню золота. У роботі проведена серія специфічних імунних реакцій щоб проаналізувати адсорбційно-конформаційний стан плівок фібриногену. Отримані результати демонструють прямий зв'язок кінетичних параметрів реакції антиген-антитіло з конформацією фібриногену на межі розподілу. Застосування МАС і ППР аналізів дало можливість визначити одно-, двох- та трьох молекулярні структурні сполуки фібриногену на межі розподілу. Адсорбція фібриногену на поверхню полікристалічного золота - це складний процес, що містить: розгортання, стимульоване поверхнею, само-збирання та адсорбцію, які відбуваються конкурентно у часі. Цей результат підтверджує перспективу запропонованого підходу у біосенсорній техніці для визначення просторового розподілу та біофункціональних властивостей специфічних білків, які адсорбуються з біологічних рідин.

На прикладі Сурської зеленокам'яної структури показано особливості складу порід, навколорудних метасоматитів та золоторудних асоціацій зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я, що дало змогу по-новому оцінити процеси золотонакопичення та виробити пошукові ознаки золотого зруденіння у докембрії Середнього Придніпров'я. Визначені фактори золотоносності мають важливе значення для побудови генетичної моделі золотої мінералізації Середнього Придніпров'я та визначення нових перспективних золоторудних ділянок.

Для вивчення електронних властивостей гетеропереходів Si нанокристалічна (nc-Si) плівка / Si монокристал (c-Si) використано метод температурних залежностей поверхневої фото-ерс. Досліджено два типи зразків, одержаних лазерною абляцією c-Si мішені з осадженням nc-Si плівок на підкладки, віддалені від мішені, та на площину мішені. Розраховано температурні залежності концентрації носіїв заряду, захоплених на пастки межі поділу гетеропереходу, розподіл густини граничних електронних станів за енергією. З'ясовуються зв'язки між умовами одержання гетеропереходів та їх граничними електронними властивостями.

Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Описана радиочастотная (РЧ) система для интерстициальной гипертермии (ИГТ) при лечении больных со злокачественными опухолями головного мозга, которая состоит из золотых РЧ антенн и РЧ генератора. Модельные исследования на фантоме и в опытах на собаках показали возможность достичь необходимого температурного распределения с помощью созданных РЧ антенн. Проведены I - II фазы клинической проверки системы для ИГТ при лечении 30 больных с опухолями головного мозга. Во всех случаях были подтверждены технические возможности РЧ ИГТ и ее переносимость больными. Противоопухолевый эффект, оцененный с помощью компьютерной томографии, был следующим: полная регрессия - 5 больных, частичная - 11, стабилизация процесса - 12, прогрессирование - 2. Число полных и частичных регрессий составило 53 %. Отмечены следующие осложнения: переходящий отек мозга (6 больных), ликворея (3), геморрагия вблизи имплантирования антенн (1). Установлено, что РЧ ИГТ может быть использована в клинике при лечении больных со злокачественными опухолями головного мозга.

Досліджено нанокристалічну дифузійну систему Cr/Al. Тонкі плівки Cr наносились методом осадження із парової фази на алюмінієву (25 мкм) підкладку в камері високого вакууму. Використовувались MCBI та електронна оже-мікроскопія. До відпалу має місце ефект конденсаційно-стимульованої дифузії. При температурах 723 та 823 К визначено коефіцієнти об'ємної та зернограничної дифузії. Згідно з розрахунками після відпалу дифузія протікає головним чином вздовж меж зерен.

Розглянуто питання, пов'язані з проблемами утилізації електронного брухту (лампової та напівпровідникової електроніки, НВЧ-техніки тощо.) зокрема, з оцінкою елементного складу зразків в режимі "чорного ящика" (відсутністю апріорної інформації про склад досліджуваних об'єктів); оцінкою рентабельності та доцільності вилучення різних металів, у першу чергу, золота та срібла; вибором і місцем методів аналізу та вилучення цих металів у послідовності етапів утилізації. Розгляд проблематики виконано на базі експериментальних даних активаційного аналізу зразків електронного брухту на мікротроні М-30 ІЕФ НАНУ.

Показано можливість отримання товстих плівок (до 300 мкм) сплавів з ефектом пам'яті форми шляхом вакуумно-дугового осадження на скляну підкладку. Як приклад наведено характеристики мартенситного перетворення плівкових зразків сплаву системи Cu - Al - Mn, вимірювання характеристик яких здійснено методами електроопору та калориметрії. Особливості топографії поверхні зразків, обумовлені складом плазмового потоку, вивчено за допомогою РЕМ.

Висвітлюються окремі розділи аналітичної хімії, деякі питання загальної та фізичної хімії щодо використання їх у хімічному аналізі. Аналізуються властивості слабких електролітів у розчині, гідроліз солей, буферні системи. Описано вплив концентрації одноіменного іона на розчинність електроліту, сторонніх електролітів на розчинність осаду тощо. Розглядаються характерні реакції та систематичний хід аналізу катіонів та аніонів, умови їх осадження та механізм дії групових реагентів.

Нижні частини розрізів архейських зеленокам'яних комплексів Українського щита, що представлені магматичними породами мафіт-ультрамафітової асоціації, ідентифікованої з океанічною корою, розглянуто як первинне джерело рудогенних елементів у процесах подальшого рудоутворення. Припущено, що серпентинізація океанічних гіпербазитів обумовила першу мобілізацію і перерозподіл кларкового золота. До відомих зеленокам'яних комплексів (давніше за 3 млрд рр.) додано молодший. У цьому комплексі, який метаморфізований за умов гранулітової фації 2,6 млрд рр. тому, виявлено мінералізацію Ba, Mn (з Co, Ni, Cu), W, Cu і Zn, а також Cr і Ni з Au, котра ідентифікується з рудами, що утворилися в океанічних умовах фанерозою. Протерозойська регенерація цієї мінералізації утворює еволюційний ряд рудних мінеральних асоціацій від високотемпературної скарнової до низькотемпературної гідротермальної. Накреслено послідовність концентрації Au в зеленокам'яних комплексах, давніших за 3 млрд рр., яка пов'язана з оксидною і сульфідною фаціями залізо-кременистої формації та послідуючими етапами її гідротермальної регенерації. У результаті ерозії архейських комплексів утворилися раннєпротерозойські золотоносні теригенні відклади.

Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Особливості хімічного складу біотиту з порід рудної зони Клинцівського родовища підтверджують їх метасоматичний генезис. Розподіл залізистості та зміна вмісту титану в біотиті відображує певну метасоматичну зональність: в ряду гнейс - коложильна облямівка - олігоклаз-кварцова жила збільшується залізистість та зменшується титанистість порід.

Наведено ідентифікацію та систематизацію золотників і срібників, а також новий погляд на монетні ряди князів Святополка, Ярослава та Володимира. Аналіз історичних матеріалів показав, що карбування монет мало масовий характер. Доведено циліндричність княжих "знаків", що трансформувалися у головні убори, з яких короношолом має найбільш завершену форму.

Наведено результати дослідження співосаджування гідроксидів металів з сечовиноформальдегідними полімерами. Вивчено вплив параметрів процесу на властивості одержаних структурно зв'язаних полімерів. Встановлено оптимальні умови співосадження для максимального вилучення металу з розчину. Показано, що збільшення швидкості осадження забезпечує утворення більш дрібнодисперсної твердої фази продуктів, які мають перспективу використання як наповнювачі та пігменти в лакофарбових і полімерних композиціях.

Показано, що можливе змінення коефіцієнта активності адатомів у гальваностатичному процесі електрокристалізації металів впливає на результати розрахунку кінетичних параметрів. У разі осадження міді з сірчанокислого розчину такий вплив більшою мірою відбивається на струмі обміну стадії кристалізації, ніж стадії розряду. У даному випадку повного зняття гальмування стадії кристалізації не відбувається.

Досліджено вплив залишкових напружень, що виникають у процесі виготовлення тонкостінних елементів пристроїв антенно-хвилевідної техніки методом електролітичного формування, на їх стійкість за межами пружності. Визначення полей залишкових напружень, які є в елементах конструкцій за певних умов процесу електролітичного формування, проведено з використанням даних про переміщення кінця тонкої металевої пластинки (катода), на одну сторону якої осаджується метал. Розглянуто стійкість стисливої в осьовому напрямку циліндричної оболонки, виготовленої шляхом осадження шарів завтовшки 0,032 мм на зовнішню та внутрішню поверхні металевого циліндричного елемента завтовшки 0,13 мм, і стійкість пластинчастого елемента. Наявність залишкових напружень призводить до зниження критичних навантажень до 20 % (залежно від геометричних параметрів елементів).

Завдяки використанню єдиної інтерполяційної залежності для усіх режимів осадження, що пов'язує критерії Рейнольдса й Архімеда, виявлено залежність ступеня підвищення продуктивності горизонтального гравітаційного сепаратора від ступеня попередньої коагуляції крапель рідини мінімального розміру в газовому потоці, що надходить на сепарацію.

Проаналізовано визначення уран-свинцевих і калій-аргонових методів ізотопного віку золоторудних родовищ Українського щита (Сергіївського, Балка Золота, Балка Широка, Сурожського, Майського і Клинцівського). Виділено стадії в процесах золотонакопичення. Проте надійно визначити тип інтрузивних порід, з якими пов'язані ці процеси, поки що не вдалося.

Наведено геологічне та структурне положення родовища, петрографічний склад вміщуючих порід та їх метаморфічні і метасоматичні зміни, особливості мінеральних асоціацій. На основі мінералого-геохімічних, ізотопних та термобарогеохімічних даних запропоновано генетичну модель первинного накопичення золота у ранньопротерозойських кластогенних флішоїдних товщах з наступною багаторазовою їх регенерацією. Золотогенеруюча система була гіпротермально-метасоматичною.