Досліджено творчу діяльність Є.Ф. Розена - поета, драматурга, критика, який належав до "пушкінської партії". Розглянуто жанрові та композиційні особливості його п'єси "Россия и Баторий". Наведено порівняльний аналіз твору з п'єсою О.С. Пушкіна "Борис Годунов". Зазначено, що перший історико-драматичний твір Є.Ф. Розена був однією з перших спроб осмислення та творчого засвоєння новаторських принципів пушкінської драматургії.

Розглядаються проблеми професіоналізму викладача іноземної мови, деякі питання гуманізації процесу навчання на уроках хімії, проблема балади у фольклористиці. Висвітлюється методика викладання англійської мови в технічних вузах США, Великобританії та України. Повідомляється про теорію спадковості в українській драматургії на прикладі п'єси Л.Українки "Блакитна троянда" та ін.

Розглянуто звукову організацію поетичної мови І.Дніпровського, художню специфіку фронтової лірики Є.Фоміна, лексико-стилістичні особливості поезії О.Теліги. Значну увагу приділено структурним компонентам термінолексики, жанровій специфіці п'єси М.Старицького "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", особливостям ідіостилю М.Вінграновського, а також структурно-семантичній характеристиці лексики іншомовного походження у романі П.Загребельного "Євпраксія".

Реінтерпретовано давню і класичну літературу, охарактеризовано суперечливі літературні явища ХХ ст. Розглянуто державницькі мотиви української поезії періоду національно-визвольних змагань, специфіку психологічного аналізу в літературі та фольклорі, українську драматургію початку ХХ ст. в оцінці національної періодики. Проаналізовано національну ідею в історіософії Т.Зіньківського, рецепцію етико-філософських засад буття українців у конструктивній схемі п'єси І.Карпенка-Карого "Чумаки", спільність культурологічного контексту як джерело типологічних аналогій в ідейно-змістовних акцентах та проблематиці п'єс Г.Ібсена та В.Винниченка.

Розглянуто особливості побудови сценарію масового театралізованого видовища як різновиду драматичної творчості. Наведено порівняльну характеристику зазначеного сценарію та театральної п'єси. Проаналізовано специфіку побудови оригінальних, компілятивних, тематичних, сюжетних, художніх, документальних, перелічувальних, описових і типових (каркасних) сценаріїв. Розглянуто основні етапи роботи над сценарієм масового театралізованого заходу. Запропоновано методику розробки сценарного плану, визначено його обсяг і хронометраж. Показано засоби анонсування масового театралізованого заходу, визначено характерні особливості афіші, запрошення та програми. Розглянуто найтиповіші помилки сценаристів-початківців та їх наслідки. Наведено малий тлумачний словник театрально-драматургічної термінології.

Рассмотрены особенности написания сценария массового театрализованного представления как разновидности драматического творчества. Приведена сравнительная характеристика указанного сценария и театральной пьесы. Проанализирована специфика составления оригинальных, компилятивных, тематических, сюжетных, художественных, документальных, описательных и типичных (каркасных) сценариев. Рассмотрены основные этапы работы над сценарием массового театрализированного представления. Предложена методика разработки сценарного плана, определен его объем и хронометраж. Показаны средства анонсирования массового театрализированного представления и характерные особенности афиши, приглашения и программы. Рассмотрены наиболее типичные ошибки начинающих сценаристов и их последствия. Приведен малый толковый словарь театрально-драматургической терминологии.

Висвітлено життєвий та творчий шлях І.К. Тобілевича (Карпенко-Карого). Наведено покажчики публікацій творів і періодичних видань письменника в Одесі, творів і ролей у п'єсах, зіграних на Одеській сцені після 1907 р., театрів та аудиторій міста, в яких грали дані п'єси, а також нерозкритих і розкритих псевдонімів і криптонімів. Вміщено спогади сучасників про його перебування в Одесі.

Освещен жизненный и творческий путь И.К.Тоболевича (Карпенко-Карого). Приведены указатели публикаций произведений и периодических изданий писателя в Одессе, произведений и ролей в пьесах, сыгранных на Одесской сцене после 1907 г., театров и аудиторий города, в которых были сыграны данные пьесы, а также раскрытых и нераскрытых псевдонимов и криптонимов. Предложены воспоминания современников о его Одесском периоде.

Висвітлено життєвий та творчий шлях письменника Ю.Збанацького, проаналізовано його п'єси, зокрема, "Провісники", "Пройти крізь вогонь", "Клієнти будуть задоволені", "Надтвердь".

Освещен жизненный и творческий путь писателя Ю.Збанацкого, проанализированы его пьесы "Предвестники", "Пройти через огонь", "Клиенты будут довольны", "Твердыня".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4ФРА=УК)-4 + Ш5(УК=4ФРА)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теорії Р.Вагнера та Ф.Ніцше, які вплинули на п'єси Г.Ібсена, М.Метерлінка, режисуру О.-М.Люнє-По. Виявлено символістичні елементи у п'єсах П.Клоделя, Ж.Жіроду, В.Йєтса, Т.Еліота, Г.Лорки та Л.Піранделло. Охарактеризовано театр жорстокості А.Арто, новітній авангардний театр в Америці, а також театр абсурду на підставі діяльності Ж.-П.Сартра, С.Беккета, Г.Пінтера та Е.Іонеско.

Проанализированы теории Р.Вагнера и Ф.Ницше, которые повлияли на пьесы Г.Ибсена, М.Метерлинка, режиссуру О.-М.Люне-По. Выявлены символистические элементы в пьесах П.Клоделя, Ж.Жироду, В.Йетса, Т.Элиота, Г.Лорки и Л.Пиранделло. Охарактеризованы театр жестокости А.Арто, новейший авангардный театр в Америке, а также театр абсурда на основании деятельности Ж.-П.Сартра, С.Беккета, Г.Пинтера и Э.Ионеско.

З'ясовано провідні риси поетики твору В.Винниченка, його жанрово-стильову специфіку: патетичну героїку і гостру сатиру, пристрастну публіцистичність і витончений психологізм, яскраву театральність та історико-документальну достовірність, епічну панорамність і проникливий ліризм. Відзначено, що М.Жулинський у своїй публікації у часописі "Вітчизна" проаналізував історичні події та обставини особистого життя автора до виникнення твору, який став художнім виявом потрясіння, що пережив тоді Винниченко. Наведено висловлювання П. Кононенка щодо актуальності п'єси для нашого сьогодення.

Відзначено, що виявлені в багатьох творах В.Винниченка роздуми про складність взаємовідносин між ідеальним і земним, знайшли оригінальне мистецьке розв'язання в п'єсі "Пророк" (1829 р.), яка ефектно підсумовує творчі пошуки автора. Відзначено суттєву рису ідеологічних і мистецьких вимірів п'єси - грайливість, яка полягає в іронічному використанні, характерному для давньої трагедії видовищного засобу (здебільшого розв'язки) як "deus ex machina", бо він власне й сприяє згаданій демітологізації.

Проаналізовано художню ідею В.Винниченка про чесність з собою, втілену митцем у його творах, зокрема, на прикладі його визначної п'єси "Брехня". Зауважено, що драматургічні новаторські прийоми автора були втілені на сцені небагатьма художніми колективами, це вдалося зробити лише театру "Alienus", який постановкою "Брехні" відкрив нову еру в історії європейського мистецтва. Наведено висловлювання відомих літераторів та діячів театрального мистецтва, зокрема М.Вороного, про те, що автор створив драматичний образ, цілком новий для нашої національної драматургії у своїй п'єсі-портреті, де за допомогою вишуканої гри підтекстів осягається внутрішній світ головної героїні.

Уперше в літературознавстві, на підставі глибинних процесів оновлення світової літератури наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. проаналізовано художню своєрідність творчої спадщини Лесі Українки, розглянуто поетику її ранньої драматургії, проаналізовано жанр і стиль як основні літературознавчі поняття. Досліджено особливості поетичного циклу "Кримські спогади", а також твори циклу "Кримські відгуки", оповідання "Над морем", пов'язані з Кримом п'єси "Блакитна троянда" та "Іфігенія в Тавріді". Проаналізовано інтенсивні творчі пошуки поетеси в різних жанрах - ліриці, поемах, оповіданнях, драмах, публіцистиці, літературно-критичних статтях.

Впервые в литературоведении, на основе глубинных процессов обновления мировой литературы в конце ХІХ - начале ХХ ст. проанализировано художественное своеобразие творческого наследия Леси Украинки, рассмотрена поэтика ранней драматургии поэтессы, проанализированы жанр и стиль как основные литературоведческие понятия. Исследованы поэтический цикл писательницы "Крымские воспоминания", а также произведения цикла "Крымские отзвуки", рассказ "Над морем", связанные с Крымом пьесы "Голубая роза" и "Ифигения в Тавриде". Проанализированы ее интенсивные творческие поиски в различных жанрах - лирике, поэмах, рассказах, драмах, публицистике, литературно-критических статьях.

Висвітлено актуальні проблеми винниченкознавства. Описано жанрово-стильову специфіку п'єси В.Винниченка "Мохноноге". Розглянуто красу і силу як моделювальні категорії, проблему національного у письменника, творчої авторської волі у його ранніх прозових творах. Розкрито міфоритуальний аспект морфології образів роману В.Винниченка "Лепрозорій". Проаналізовано формування нової концепції історії української літератури.

Освещены актуальные проблемы винниченковедения. Описаны жанрово-стилевая специфика пъесы В.Винниченка "Мохноногое", модель альтернативной истории как гипотеза - идеологические интенции красоты. Рассмотрены красота и сила как моделирующие категории, проблема национального у писателя, творческой авторской свободы в его ранних прозаических произведениях. Раскрыт мифоритуальный аспект морфологии образов романа В.Винниченка "Лепрозорий". Проанализировано формирование новой концепции истории украинской литературы.

Розглянуто філософські, психологічні, дидактичні та методичні проблеми вивчення літератури у взаємозв'язках з різними видами мистецтв. Розкрито методологічні та концептуальні засади інтеграції мистецьких знань, описано методичну систему сприймання літератури у взаємозв'язках з різними видами образотворчості в старших класах загальноосвітньої школи. На прикладі вивчення п'єси М.Куліша "Маклена Граса" наведено компаративний аналіз творів літератури та театру.

Рассмотрены философские, психологические, дидактические и методические проблемы изучения литературы во взаимосвязи с различными видами искусств. Раскрыты методологические и концептуальные основы интеграции художественных знаний, описана методическая система восприятия литературы во взаимосвязях с различными видами изобразительного искусства в старших классах общеобразовательной школы. На примере изучения пьесы Н.Кулиша "Маклена Грасса" приведен компаративный анализ произведений литературы и театра.

Висвітлено генезу, традиції, стиль і поетику української релігійно-християнської драматургії. Проаналізовано п'єси П.Мирного, Л.Українки, С.Черкасенка та письменників з діаспори. Розглянуто християнський символізм в українській драмі як систему засад і принципів художнього мислення та виразну стильову течію, розкрито її вплив на розвиток релігійної традиції в національній літературі.

Освещены генезис, традиции, стиль и поэтика украинской религиозно-христианской драматургии. Проанализированы пьесы П.Мирного, Л.Украинки, С.Черкасенко и писателей из диаспоры. Рассмотрен христианский символизм в украинской драме как система основ и принципов художественного мышления и выразительное стилевое течение, изучено его влияние на развитие религиозной традиции в национальной литературе.

Охарактеризовано п'єси видатного українського драматурга та режисера М.Старицького "Маруся Богуславка" та "Оборона Буші", написані на матеріалі історичної думи та драми з героїчного минулого боротьби українського народу з польською шляхтою. Підкреслено велику роль М.Старицького у відтворенні на сцені українського театру життя народу з його невичерпним етнографічно-фольклорним багатством.

Охарактеризованы пьесы выдающегося украинского драматурга и режиссера М.Старицкого "Маруся Богуславка" и "Оборона Буши", написанные, соответственно, на материале исторической думы и драмы из героического прошлого борьбы украинского народа с польской шляхтой. Подчеркнута большая роль М.Старицкого в воспроизведении на сцене украинского театра жизни народа с его неисчерпаемым этнографично-фольклорным богатством.

Висвітлено проблеми теоретичного літературознавства та історії українських і зарубіжних літературних джерел. Розглянуто функції самотності як естетичну категорію в поетичній творчості Т.Г.Шевченка, "життєву дезорієнтацію" як філософський і літературний феномен на прикладі роману К.Гамсуна "Пан" і повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків". Визначено жанрові ознаки романів М.Старицького. З'ясовано специфіку конфлікту п'єси Л.Старицької-Черняхівської "Муки українського слова", проаналізовано екзинстенційну проблематику повісті Г.Епіка "Без грунту". Показано місце символів простору в українській народній ліричній пісні про кохання.

Освещены проблемы теоретического литературоведения и истории украинских и зарубежных литературных источников. Рассмотрены функции одиночества как эстетическая категория в поэтическом творчестве Т.Г.Шевченко, "жизненная дезориентация" как философский и литературный феномен на примере романа К.Гамсуна "Пан" и повести М.Коцюбинского "Тени забытых предков". Определены жанровые признаки романов М.Старицкого. Согласована специфика конфликта пьесы Л.Старицкой-Черняховской "Муки украинского слова", проанализирована экзинстенциальная проблематика повести Г.Эпика "Без почвы". Показано место символов пространства в украинской народной лирической песне о любви.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.221.7 + Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Соціалістичний реалізм <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ