Уперше виведено формули для безпосереднього визначення моментів інерції складених профілів типу тавра, двотавра та інших профілів, які можна звести до них, або для усіх профілів, які складено з прямокутників або паралелограмів. Це дало змогу застосувати сформовані матриці жорсткості та піддатливості для більшості профілів, які зустрічаються у будівництві. У розрахунках стрижневих конструкцій змінного перерізу здійснено точне інтегрування відомого наближеного рівняння зігнутої осі повнотілих стрижнів простих профілів: прямокутника, квадрата, багатокутника, круга, еліпса. Розроблено матриці жорсткості та піддатливості даних стрижнів з урахуванням усіх членів формули Мора для переміщень, а також скручування та зсуву. Значну увагу приділено наближеним формулам безпосереднього визначення критичних сил і частот вільних коливань стрижнів деяких профілів. Проаналізовано характерні особливості під час визначення міцності та деформативності залізобетонних балок змінного перерізу.

Розроблено засіб формування та алгоритм керування формою дискретно представлених кривих ліній (ДПК), що обмежує задану площу. Наведено графоаналітичне визначення центра ДПК, що обмежує задану площу та алгоритм вписування її у довільний опуклий чотирикутник. Запропоновано узагальнений засіб вписування ДПК певної площі у задані окремі чотирикутники (квадрат, прямокутник, ромб, паралелограм). Визначено екстремальні межі варіювання площі, що обмежує ДПК у разі вписування її у квадрат заданої площі. Розроблено спосіб дискретної одновимірної інтерполяції точок на площині псевдоспіральними кривими (логарифмічна спіраль, клотоїда, евольвента кола) із ІІ порядком гладкості на стиках. Проведено параметричний аналіз умов стикування простих дуг плоскої складеної ДПК за різним сполученням вихідних даних. Розроблено засоби керування кривиною напрямної осі та параметрами перерізів для уникнення самоперетину квазіканалових поверхонь.

Встановлено, що застосування магнітооптичної візуалізації дозволяє виконувати експертно-криміналістичні дослідження, які не можна виконати іншими засобами, наприклад, одержати магнітну карту банкноти, вивчати ушкоджені та неформатні магнітні записи, знаходити сліди фальсифікації на номерних площадках авто. З'ясовано, що можливості таких досліджень обмежені розмірами магнітооптичного кристалу, що обумовлює актуальність задачі програмно-алгоритмічної корекції спотворень і синтезу панорамних зображень. На базі байєсівського підходу й теорії кореляційно-екстремальних методів розроблено оптимальний алгоритм спільної оцінки яскравості та зсуву зображення. Одержано залежності точності позиціювання від відношення сигнал/шум, величини амплітудних і координатних спотворень. Запропоновано алгоритми для корекції амплітудної модуляції, оптичної дисторсії, локальних дефектів магнітооптичного кристалу. Для симетричної дисторсії розроблено алгоритм, що не потребує наявності еталонного сигналу для оцінки параметрів дисторсії. Встановлено, що статистичний аналіз вертикального зсуву кадрів дозволяє оцінити кут нахилу телекамери та виключити з обробки неінформативні фрагменти зображення. Для синтезу великих зображень, якщо параметри позиціювання, обчислені за двома зонами, не співпадають, запропоновано спосіб деформації типу "паралелограм", який узгоджує параметри позиціювання. У дану методику включено внутрішньокадрову та міжкадрову обробку, на першому етапі виправляються спотворення окремих кадрів, а на другому - синтезується панорамне зображення.

Увагу приділено просторам зі скалярним добутком. Описано нерівність Шварца та норму на передгільбертовому просторі. Розглянуто ортогональні елементи та теорему Піфагора. Надано визначення тотожності паралелограма й охарактеризовано передгільбертові простори. Розкрито означення та приклади гільбертових просторів. Увагу приділено непреривності скалярного добутку й ортогональному доповненню, елементу найкращого наближення й ортогональності. Описано проксимінальність опуклої замкненої множини у гільбертовому просторі та теорему про проекцію. Наведено теорему Рісса про опис спряженого з гільбертовим простором. Увагу приділено слабкій топології та збіжності на гільбертовому просторі. Наведено означення та приклади ортогональних та ортонормованих систем. Описано коефіцієнти Фур'є, їх екстемальну властивість і тотожність, нерівність Бесселя, а також ряди Фур'є, ортонормовані базиси, тотальні та замкнені ортонормовані системи. Розглянуто теорему Рісса - Фішера й ізоморфізм гільбертових просторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В181.163

Шифр НБУВ: Ж14648 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично проаналізовано проблему вивчення ілюзій Muler - Lyer та паралелограму Зандера у світовій та вітчизняній науці. Описано теоретичні підходи щодо пояснення походження обох ілюзій і супутні фактори, які впливають на їх виразність.

Уперше наведено метод визначення тензора приведеної магнітної проникності, вільний від обмежень на геометричні та магнітні характеристики безперервної та дискретної фаз. Для визначення головних осей тензорного еліпсоїда одержано явні формули, які грунтуються на розрахунку векторів приведеної намагніченості елементів основного паралелограма періодів для двох взаємно-ортогональних напрямів напруженості однорідного зовнішнього поля. Розвинено метод інтегральних рівнянь щодо вектора намагніченості феромагнітних компонентів гетерогенного середовища (ГС), зокрема, одержано аналітичні вирази для розрахунку поля однорідно намагнічених базових елементів дискретизації трикутної форми. Для підвищення точності моделювання процесів руху магнітних часток в неоднорідному магнітному полі уперше запропоновано комбіновану модель магнітного стану матеріалу, коли в слабких полях приймається припущення про постійність магнітної проникності, а в сильних - постійність намагніченості часток. Уперше для упорядкованих ГС розроблено універсальну класифікацію, яка грунтується на різноманітності геометричних і фізичних параметрів компонентів, а також сформульовано універсальну умову двоякоперіодичності багатокомпонентної ГС та методику визначення параметрів основного паралелограма періодів.

Розглянуто способи підвищення світлового виходу сцинтиляційного детектора на основі ZnSe(Te), який складається з зернин сцинтилятора, занурених у прозору клейову композицію, розташовану на світлочутливій поверхні фотодіода. Проведено розрахунок коефіцієнта світлозбирання у формах зерен: паралелограм, паралелограм із опуклістю однієї з сторін, 4-гранна піраміда, півсфера, 2- та 6-гранні призми. Показано, що найкращим варіантом для застосування в детекторі є 4-гранна піраміда з кутом нахилу сторін до основи 60 °. Вивчено вплив системи розташування зерен у композиції на світловий вихід детектора.

Досліджено індивідуальні відмінності у виразності оптико-геометричних ілюзій Muller - Lyer та паралелограму Зандера у різних тау-типів. З'ясовано, що найменш стійкі до ілюзій представники групи "поспішаючих", чия власна одиниця часу менше 1,0 сек. У "точних" індивідів, з власної одиницею часу близькою до значення 1,0 сек., спостерігалася виражена стійкість до ефекту ілюзій. Виявлено, що ілюзія Muller - Lyer може бути "зворотною" та в цій формі вона властива індивідам "повільним", чия власна одиниця часу більше 1,0 сек. Встановлено, що лише "чистий" меланхолік, носій власної одиниці часу, яка дорівнює 1,0 сек., здатен точно виокремлювати з навколишнього світу таке співвідношення величин, яке має назву "золотої пропорції". Подібна операція, вимагає високої точності у вимірюванні розмірів об'єкту, в оцінці довжини та може мати вроджені передумови, які пов'язані з швидкістю плину часу, який безпосередньо переживається. Визначено, що природа помилки під час сприймання просторових характеристик має зв'язок з помилкою у сприйманні часу. Обговорено зв'язок між індивідуальними рисами та естетичними вподобаннями особистості на матеріалі дослідження вибору найбільш привабливого прямокутника. Розкрито відсутність зв'язків між, з одного боку, рівнем інтелекту та освіти людини, та стійкістю до ілюзій сприймання, та похибками у процесі поділу прямої за правилом "золотого розтину", з другого.

Вирішено наукове завдання підвищення показників якості видалення гички цукрових буряків шляхом обгрунтування параметрів і режимів роботи гичкозбиральної машини (ГМ), виконаної у вигляді послідовно встановлених на рамі роторного гичкоріза та дообрізчиків залишків гички типу "пасивний копір-пасивний ніж". Роторний гичкоріз виконано у вигляді горизонтального барабана, на якому по гвинтовий лінії шарнірно встановлено Г-подібні ножі, між секціями яких закріплено ділильні диски. Кожний дообрізчик являє собою паралелограмну шарнірну підвіску, на стояку якої встановлено гребінчастий копір і підпружинений ніж, виконаний у вигляді двоплечового важеля, який встановлено шарнірно на своєму вертикальному пальці. Поворот ножа у горизонтальній площині обмежений упором. На основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень обгрунтовано основні раціональні параметри робочих органів ГМ.

Для бінарних сполук виведено вираз ефективних зарядів, що залежать від числа молекул в елементарній паралелограмі, площі його перетину поперек зовнішньому полю, модуля Юнга і діелектричної проникності. Для нітридів бору одержано наступні напівемпіричні оцінки: h-BN - 0,35 і 0,09, c-BN - 0,49, і w-BN - 0,76 і 0,50.

Запропоновано числово-аналітичний підхід для розв'язування задач про напружено-деформований стан чотирикутних пластин складної форми. Розв'язуючу систему рівнянь записано в нових ортогональних координатах на основі перетворень, які враховують геометрію пласгини. Одержана двовимірна крайова задача для системи диференційних рівнянь в частинних похідних за допомогою сплайн-колокації зведена до одновимірної, яка розв'язується за допомогою стійкого числового методу дискретної ортогоналізації. Проведено порівняння числових даних з результатами розрахунків напружено-деформованого стану пластин у формі трапеції та паралелограма, виконаних на основі інших методів. Запропонований підхід також надає змогу проводити розрахунки прогинів чотирикутних пластин складної форми, виготовлених із анізотропних матеріалів.

Запропоновано математичну модель динамічної взаємодії дисково-анкерного сошника посівного комплексу Агро-Союз Turbosem II 19-60 з мікрорельєфом поля. Виведено диференціальні рівняння руху окремих елементів паралелограмного механізму заи копіювання нерівностей поля. Наведені рівняння надають змогу визначити сили, які виникають в з'єднаннях механізму, що може бути використано під час його удосконалення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.41-35

Рубрики:

Сівалки

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - провести структурний аналіз захоплювального пристрою, який є механізмом змінної структури із зовнішніми неутримуючими зв'язками, а також визначити кількість повторюваних зв'язків у внутрішніх і зовнішніх контурах схеми механізму та з'ясувати способи їх зменшення. Досягнення поставленої мети здійснюється засобами теорії механізмів і машин за допомогою універсальної структурної теорії Озолса для аналізу механізму захвату як механізму із внутрішніми і зовнішніми зв'язками. Проектування схем механічних захватних пристроїв рідко передбачає етап структурного аналізу і синтезу механізму. Надано перевагу обов'язковим кінематичному та кінетостатичному розрахункам, компоновці та конструюванню. Якщо структурний аналіз і виконується, то найчастіше він обмежується обчислюванням числа ступенів свободи механізму. Десятиланковий стрижньовий механізм захвату побудовано на основі спареного паралелограмного кривошипно-повзунного механізму з ведучим повзуном. Ведучий повзун впливає на шатуни, що з'єднані коромислами зі станиною. На продовженні шатунів шарнірно закріплені ланки, що містять затискні елементи захвата. Додані діади утворюють паралелограм і забезпечують плоскопаралельний рух затискних елементів захвату. Структурний аналіз виконувався за схемами для двох станів механізму: до затиску об'єкта і в стані затиснутого об'єкта. Основні внутрішні структурні параметри кінематичної схеми: число ланок - 10, число з'єднань - 13, число контурів - 4, рухомість - 1, кількість внутрішніх повторюваних зв'язків - 11. Число зовнішніх зв'язків - 12, фактична рухомість механізму - 1, робоча рухомість механізму - 0, число втрачених рухомостей зовнішніх тіл від дії зовнішніх зв'язків - 6, кількість зовнішніх повторюваних зв'язків - 5. Вперше проведено структурний аналіз спареного повзунно-шатунного механізму захоплювального пристрою як механізму змінної структури з внутрішніми та зовнішніми зв'язками. Виконано поконтурний пошук, аналіз та усунення шкідливих повторюваних зв'язків у внутрішніх і зовнішньому контурах механізму. Запропоновано практичні рекомендації щодо зміни рухливостей кінематичних пар для зменшення кількості повторюваних зв'язків у внутрішніх контурах та введення розвантажувального з'єднання у зовнішній контур механізму.

Мета дослідження - розробка методики розрахунку контактної сили в паралелограмному механізмі залежно від кута повороту ексцентрикового вала редуктора і встановлення максимального її значення. Максимальне значення сили визначає максимальні напруження деталей механізму, а отже, і міцність редуктора в цілому. На першому етапі на основі формул аналітичної геометрії контактні пари паралелограмного механізму класифіковано на ведучі (активні) та пасивні. На другому етапі наведено методику розрахунку контактної сили в активних контактних парах, яка побудована на засадах принципу можливих переміщень у рамках припущення про квазістатичний режим роботи кривошипно-планетарного редуктора. При обчисленні максимальних напружень у контактних парах застосовна класична формула для циліндричних поверхонь. Виведено формулу, яка дає змогу встановити номери ведучих контактних пар при заданому положенні ексцентикового вала кривошипно-планетарного редуктора. Отримано циклограму контактної сили в кожній контактній парі. Представлено формулу для визначення наближеного максимального значення контактної сили в контактних парах, яка справедлива для редукторів із кількістю таких пар від 3 до 10. Висновки: надано результати розробленої методики розрахунку редукторів із пралелограмним механізмом зняття обертового руху із сателітів. З'ясовано, що при проектуванні редукторів із пралелограмним механізмом зняття обертального руху із сателітів актуальними є питання забезпечення динамічної міцності його деталей. При перевірці контактної міцності або міцності при згинанні в зубчастому зачепленні застосовні класичні методи розрахунку. У той же час при оцінці міцності сателіта в місці контакту з цівками вихідної ланки редуктора може бути застосована формула Герца.

Мета роботи - виконати кінематичний синтез схем кривошипно-повзункового захоплювального пристрою за критерієм сталості потужності приводу механізму з обмеженнями щодо припустимих кутів тиску в кінематичних парах. Досягнення поставленої мети було здійснено з застосуванням засобів теорії механізмів і машин за допомогою аналітичного методу трикутників Озолса кінематики пласких стрижньових механізмів і математичного моделювання руху ланок. Десятиланковий стрижневий механізм захоплювача побудований на основі спареного паралелограмного кривошипно-повзункового механізму (КПМ) з ведучим повзуном. Для захоплювача, побудованого на основі стрижньової схеми, доцільно оптимальне проектування з використанням критеріїв передавання руху, або індексів передачі. Для забезпечення постійного зусилля затискання для об'єктів різної товщини бажано, щоб потужність приводу була сталою, а енергетичні витрати мінімальними. За критерій оптимізації взято відношення швидкості ведучої ланки механізму до проекції вектора швидкості точки веденої ланки на напрям вектора сили затискання (енергетичний трансмісійний індекс). Найменші енергетичні витрати мають місце, коли індекс близький до одиниці. Одержано аналітичні залежності для визначення швидкісних функцій центрального й дезаксіального КПМ захоплювача, які зручні для аналізу й моделювання. На їх основі виконано енергетичний синтез геометричних параметрів механізму захоплювального пристрою за критерієм найменшого відхилення від одиниці енергетичного трансмісійного індексу. З'ясовано, що практичне використання захоплювача на основі центрального КПМ за даним критерієм украй обмежене. Розширює можливості захоплювача використання в його схемі дезаксіального КПМ, а найкращі результати можуть бути одержані в схемі, де дезаксіал менший за кривошип. Визначено конкретні значення відносних параметрів довжин ланок і діапазони повороту кривошипа центрального й дезаксіального КПМ захоплювача, що найкраще відповідають критерію оптимізації та задовольняють обмеженням за кутами тиску. Уперше введено новий критерій передавання руху - енергетичний трансмісійний індекс. За цим критерієм проведено кінематичний синтез захоплювального пристрою, побудованого на основі спареного КПМ. Запропоновано практичні рекомендації щодо відносних розмірів і розташування ланок механізму для центрального й дезаксіального КПМ захоплювача, які реалізують вимоги критерію оптимізації та обмеження щодо припустимих кутів тиску.

На основі методу суперпозиції розроблено ефективний метод аналітичного розв'язання задачі про гармонічні згинні коливання біморфних п'єзокерамічних пластини у вигляді паралелограма. Редукція нескінченних рядів, що використовуються, дозволяє здійснити перехід до скінченновимірної системи алгебраїчних рівнянь, яка отримується на основі вимог задоволення заданих граничних умов за допомогою методу мінімізації середньоквадратичного відхилення та методу колокації.

Доведено переваги використання фрезерованих ножів кенігсфельдського (зигзагоподібного) типу. Названо найвідоміших вітчизняних та зарубіжних виробників різального обладнання бурякоцукрової промисловості. Описано сучасні напрями використання різального обладнання у бурякоцукровій промисловості та закладах ресторанного господарства. Описано види та основні технічні характеристики ножів. Охарактеризовано операції процесу відновлення робочої частини ножів кенігсфельдського типу. Представлено проекції робочої частини ножа кенігсфельдського типу з визначенням всіх основних складових, які дають об'ємне уявлення про її властивості. Наведено аналітичні залежності, які дають змогу визначити: геометричні параметри бокової ріжучої кромки та її проекцій після торцювання, потоншення та короткого заточування; всі геометричні розміри і площу паралелограма ріжучої фаски, утвореної за допомогою короткого заточування пера ножа; кут потоншення товщини пера при довгому заточування; кут між сусідніми ріжучими кромками. Запропоновано рівняння для визначення сумарної площі ріжучих кромок пер ножа кенігсфельдського типу. Взаємодія об'єкта, який нарізають, із зигзагоподібною кромкою ножа кенігсфельдського типу приводить до відділення стружин, проте контакт між стружиною та об'єктом зберігається протягом всього процесу відрізання. Ступінь деформації стружин залежить від форми та розмірів поверхонь контакту (внутрішньої поверхні пер ножа), для визначення яких приведені аналітичні залежності. Цінність представлених результатів досліджень полягає у можливості їх практичного застосування для: визначення загального опору та питомої роботи різання; розрахунку складової потужності бурякорізального обладнання, яка витрачається на подрібнення коренеплодів; розрахунку кількості витратних матеріалів під час локального зміцнення робочої частини ножа.

На основі методу суперпозиції розроблено ефективний метод аналітичного розв'язання задачі про гармонічні згинні коливання біморфних п'єзокерамічних пластини у вигляді паралелограма. Редукція нескінченних рядів, що використовуються, дозволяє здійснити перехід до скінченновимірної системи алгебраїчних рівнянь, яка отримується на основі вимог задоволення заданих граничних умов за допомогою методу мінімізації середньоквадратичного відхилення та методу колокації.