Розглянуто питання хірургічної патології, акушерства та гінекології, фтизіатрії, дерматовенерології, педіатрії, неврології та психіатрії, онкології та радіаційної медицини, експериментальної медицини, морфології, фармакології та фармації, клінічної імунології та алергології, остеопорозу, офтальмології, стоматології, ЛОР-патології, біології та мікробіології, профілактичної медицини, соціальної медицини. Розглянуто ефективність беротеку в комплексній терапії хворих з декомпенсованим хронічним легеневим серцем. Запропоновано шляхи визначення рівня токсичності інтерстиціальної рідини у хворих на негоспітальну пневмонію. Висвітлено вплив розвантажувально-дієтичної терапії та мікрохвильової резонансної терапії на вегетативний гомеостаз у хворих на ішемічну хворобу серця. Викладено клінічні особливості дилятаційної кардіоміопатії. Доведено ефективність статинів у лікуванні гіперхолестеринемії. Досліджено стан центральної гемодинаміки у населення репродуктивного віку, яке мешкає на радіоактивно-забрудненій території. Зроблено порівняльний аналіз ефективності препарату літію глуталіту та мерказолілу у випадку дифузного токсичного зоба. Наведено віддалені результати хірургічного лікування пахових гриж, а також оперативного лікування посттравматичної променевої косорукості. Надано порівняльну характеристику різних методів лікування фонових та передракових захворювань шийки матки.

Узагальнено результати досліджень аденозинфосфатної системи рослин за умов водного і високотемпературного стресів. Сформульовано основні принципи пошкоджувальної дії посухи на аденілатний пул рослин різних екологічних груп. Показано можливості регуляції аденозинфосфатної системи у випадку дефіциту вологи біологічно активними речовинами.

При обследовании ликвидаторов аварии на ЧАЭС установлено снижение активности кислых и щелочных фосфатаз, свидетельствующее о компенсаторной реакции, препятствующей развитию кариозного процесса.

Представлены результаты исследований по актуальным проблемам акушерства и гинекологии. Дано описание математической модели колебаний плода в матке при выполнении дозированных физических нагрузок беременными с помощью велоэргометра. Рассмотрено состояние психоэмоциональной сферы у женщин до и после операции искусственного прерывания беременности, фето-плацентарного комплекса у беременных с различными типами стрессоустойчивости. Дано клинико-патогенетическое обоснование консервативной терапии больных фибромой матки, а также исследовано влияние гормональной контрацепции на менструальную и генеративную функцию и др.

Розглянуто питання організації акушерсько-гінекологічної служби. Подано відомості з патологічного акушерства, консервативної та оперативної гінекології. Висвітлено проблеми клінічної імунології та генетики в регіоні Донбасу, зокрема, особливості імунної реактивності та ліпоперекисного гемостазу у дітей, які часто хворіють, у періоді клінічного благополуччя, стан деяких механізмів антиендотоксинового захисту організму за умов хронічного стресу.

За теперішнього часу серед населення районів, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, спостерігається зростання числа захворювань різної етіології. Зростання захворюваності викликане, очевидно, впливом комплексу шкідливих чинників довкілля - радіаційного, соціально-економічних та ін. Для успішного лікування і профілактики захворювань, спричинених впливом Чорнобильської катастрофи, необхідно усунути стресогенні чинники і визначити на базі епідеміологічних досліджень причинний та кількісний зв'язок між захворюваністю і шкідливими чинниками довкілля.

Проведено морфологічний аналіз еритроцитів, що перебували у фізіологічному розчині та плазмі, в присутності катіонних, аніонних, неіонних і цвітеріонних амфіфільних сполук. Незважаючи на те, що морфологічна відповідь клітин на введення в середовище амфіфільних сполук була різною, всі досліджені речовини виявляли високу антигемолітичну активність (60 - 90 %) за умов гіпертонічного стресу еритроцитів.

Рассмотрены современная структура питания и пути ее коррекции с целью профилактики болезней века (заболеваний органов кровообращения, дыхательной и пищеварительной систем). Значительное внимание уделено новым биологически активным продуктам питания на основе винограда. Проанализировано влияние пищевого концентрата "Эноант" на состояние микробного биоценоза кишечника у детей. Проведено экспериментальное исследование цитопротекторной, стресслимитирующей и другой биологической активности пищевого концентрата полифенолов винограда "Эноант".

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

Вивчено особливості динаміки показників вегетативної нервової системи (ВНС) у хворих на генералізований пародонтит на тлі її різних станів. Встановлено, що у разі генералізованого пародонтиту відбуваються різнонаправлені зміни показників вегетативного тонусу та забезпеченості у відповідь на стресовий фактор (кюретаж пародонтальних кишень). Найбільш виражені зміни в досліджуваних показниках зареєстровано на 1-у добу після кюретажу пародонтальних кишень. В цьому разі найбільш показовою була картина змін у 1-й (нормотонія, нормореакція), 3-й (нормотонія, симпатореакція) та 5-й (нормотонія, парасимпатореактивність) групах. Перспективною вважається розробка підходів до диференційної корекції показників ВНС у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту.

Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

Під час старіння резистентність до гіпергравітаційного стресу морських свинок знижується. Діапазон допустимої гіпергравітації для них помітно вужчий, ніж для інших досліджених видів ссавців - мишей, хом'ячків і щурів. Крім того, у разі гіпергравітаційного стресу у морських свинок обох вікових груп не спостерігається зниження інтенсивності газообміну і температури тіла, характерні для інших вказаних видів. У цілому резистентність морських свинок до гіпергравітації, вірогідно, ближче до людської, i вони можуть бути більш адекватною експериментальною моделлю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.241

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На щурах досліджено зміни імпульсної фонової активності (ФА) нейронів блакитної плями (БП) після короткочасного та тривалого іммобілізаційного стресу. Оцінено розподіли нейронів БП за ступенем регулярності ФА, характером динаміки імпульсних потоків і формою гістограм міжімпульсних інтервалів (MII). Розраховано середні значення основних статистичних показників ФА. Як короткочасна, так і тривала іммобілізації призводили до майже дворазового зменшення середньої частоти фонових розрядів нейронів БП. Двогодинна іммобілізація викликала статистично вірогідні зміни в розподілі нейронів БП за ступенем регулярності; після більш тривалої (15-годинної) іммобілізації даний розподіл наближався до вихідного. Короткочасна іммобілізація істотно не впливала на динамічні характеристики нейронів БП; статистично вірогідні зміни формувалися лише після тривалого стресу. Після 15-годинної іммобілізації спостережено також значне збільшення кількості нейронів з полімодальним розподілом MII. Таким чином, стресорна дія призводить до помітних змін часових параметрів ФА нейронів БП; характеристики ФА цих нейронів є нейронними корелятами стану стресу.

За умов дефіциту вологи в листках проростків 2 сортів озимої пшениці (Харківська-81 і Напівкарлик-3) знижується загальний вміст білка, нуклеїнових кислот, цитокінінів та активність аміноацил-тРНК-синтетаз. Одночасно збільшуються протеолітична активність і вміст вільних амінокислот. Антистресовий препарат картолін-2 зменшує негативну дію водного стресу. Встановлено, що механізм протекторної дії картоліну пов'язаний не тільки з прямою активацією синтезу білка, а й опосередковано - зі стимуляцією утворення цитокінінів, які, в свою чергу, активують білковий синтез.

Досліджено вміст молекули клітинної адгезії NCAM в корі головного мозку, гіпокампі, смугастому тілі, мозочку та варолієвім мосту 15- і 30-денних щурят, народжених інтактними самицями і самцями, яких під час вагітності піддавали стресу. На 30-й день постнатального розвитку виявлялися різноспрямовані зміни концентрації NCAM в корі та інших відділах головного мозку нащадків щурів, які зазнали стресу. Вказані відмінності можуть бути пов'язані з дефіцитом зрілих синапсів в передньому мозку нащадків пренатально стресованих щурів та адаптивними перебудовами в нейронних системах стовбура мозку та мозочка.

Досліджено утворення етилену й етану в зрізаних листках озимого жита, квасолі та помідорів, а також вміст у них 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти. Виявлено закономірність в утворенні зазначених вуглеводнів: у разі виділення великої кількості етилену виділялась незначна кількість етану, і навпаки. Обробка рослин гербіцидами дикватом, тордоном і гліфосатом за 5 год до відбору проб стимулювала утворення етилену. За цих умов вміст 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти в оброблених рослинах був нижчим, ніж у контрольних. Зроблено висновок, що за стресових умов етилен утворюється не тільки з 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти, а й з інших невідомих речовин.

У хронічному експерименті на 27 щурах пізнього постнатального, пубертатного та зрілого віку вивчали організацію циклу неспання - сон після довготривалого емоційного стресу. Показано, що характер порушень лімбіко-неокортикальних механізмів, відповідальних за організацію циклу неспання - сон, виявляє залежність від віку. У щурів пізнього постнатального та пубертатного віку стрес-дія викликала скорочення фази неспання і подовження стадії повільнохвильового глибокого сну. У щурів зрілого віку відбувалися подовження фази неспання та стабілізація фази глибокого повільнохвильового сну. Зміни парадоксального сну були неістотними.

Исследовано влияние острой гипобарической гипоксии на фоне однократного введения мелатонина при трех условиях освещения: естественном освещении в весенне-летний период года, постоянном освещении и постоянной темноте в течение одной недели - на активность ферментов глутатионовой системы (глутатионпероксидазы, глутатион-S-трансферазы и глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы), а также содержание восстановленного глутатиона и малонового диальдегида в супернатанте переднего мозга неполовозрелых самцов белых крыс. У контрольных животных постоянное освещение вызывает интенсификацию пероксидного окисления липидов (ПОЛ) с одновременным снижением активности глутатионпероксидазы, а постоянная темнота уменьшает интенсивность свободнорадикального окисления, улучшая антиоксидантную защиту нейронов. Мелатонин уменьшает содержание малонового диальдегида, повышает активность ферментов глутатионовой системы и устраняет негативное влияние постоянного освещения на состояние антиоксидантной системы переднего мозга интактных животных. Острая гипоксия приводит к повышению ПОЛ и снижению активности антиоксидантных ферментов, которые наиболее выражены в условиях постоянного освещения. Введение мелатонина за 30 мин до моделирования острой гипоксии уменьшает интенсивность вызванного гипоксией "окислительного стресса".

Проведены экспериментальные исследования по изучению влияния донора NO груп L-аргинина и блокатора синтазы оксида азота L-NNA при внутрибрюшном введении на состояние системы антиоксидантной защиты - АОЗ - (активность супероксиддисмутазы, каталазы, глутатионпероксидазы, глутатионредуктазы и церулоплазмина) и перекисного окисления липидов - ПОЛ - (содержание диеновых коньюгатов и малонового диальдегида) в крови и тканях крыс с высокой и низкой резистентностью к гипоксии в условиях стресса. Сдвиги в системе АОЗ и ПОЛ, вызванные введением L-аргинина в условиях острого стресса в крови и тканях "низкорезистентных" крыс могут быть фактором коррекции этих изменений до уровня "высокорезистентных" в контроле и не всегда нивелируются при введении L-NNA. Сделан вывод о целесообразности исследования влияния адаптационных ответов животных с различной резистентностью к гипоксии в условиях моделирования патологических состояний, в частности, стрессовых нагрузок, что более четко отражает физиологические ответы исследуемых показателей ПОЛ и АОЗ.