Наведено понад 1 800 понять і категорій з проблем соціальної та культурної антропології, етнографії, естетики, етики, мистецтвознавства, філософії, соціології, психології, педагогіки. Подано статті про відомих науковців, митців, культурно-освітніх і церковних діячів, зокрема, М.Г. Смотрицького, Лесю Українку, М.І. Туган-Барановського, М.О. Корфа. Увагу приділено питанням теорії культури й особливостям етнонаціонального розвитку України. Розкрито сутність таких понять, як етногенез, етнопсихологія, каста, лейтмотив, лібертинізм, нірвана, праксеологія.

Приведено более 1 800 понятий и категорий по проблемам социальной антропологии, этнографии, эстетики, этики, искусствоведения, философии, социологии, психологии, педагогики. Даны статьи об известных ученых, художниках, культурных и церковных деятелях, в частности, М.Г. Смотрицком, Лесе Украинке, М.И. Туган-Барановском, Н.А. Корфе. Уделено внимание вопросам теории культуры и особенностям этнонационального развития Украины. Раскрыта сущность таких понятий, как этногенез, этнопсихология, каста, лейтмотив, либертинизм, нирвана, праксеология.

Запропоновано концептуальну модель мультикультуралізму, подано праксеологічні виміри її побудови у полікультурному українському соціумі з урахуванням неіммігрантського характеру країни. Розглянуто мультикультурну парадигму як гносеолого-методологічну модель. Особливу увагу приділено формуванню категоріального каркасу концептуальної схеми мультикультуралізму, дослідженню полікультурного суспільства через розуміння його як ціннісно-смислової реальності соціального буття. Наведено комплекс підходів до формування сучасної національної ідеї у контексті мультикультуралізму. Запропоновано концепцію мультикультурної соціально-виховної роботи у ВНЗ.

Предложена концептуальная модель мультикультурализма, даны праксеологические измерения ее построения в поликультурном украинском социуме с учетом неиммигрантского характера страны. Рассмотрена мультикультурная парадигма как гносеолого-методологическая модель. Особое внимание уделено формированию категориального каркасса концептуальной схемы мультикультурализма, исследованию поликультурного общества через понимание его как целостно-смысловой реальности социального бытия. Приведен комплекс подходов к формированию современной целостной идеи в контексте мультикультурализма. Предложена концепция мультикультурной социально-воспитательной работы в ВУЗ.

Розкрито проблеми глобальної світової системної еволюції в контексті акціоналізму США щодо контролю за поступом глобальних міжнародно-політичних процесів і трасформацією механіки глобального управління. Проаналізовано дію американського глобалізму в системному взаємозв'язку теоретико-концептуальної та функціональної складових формування та реалізації міжнародно-політичних стратегій Білого дому. Увагу приділено визначенню потенціалу політичної праксеології, у тому числі, в контексті вирішення питання щодо методики та техніки дослідження практичного виміру міжнародних відносин і зовнішньої політики.

Раскрыты проблемы глобальной мировой системной эволюции в контексте акционализма США относительно контроля за развитием глобальных международно-политических процессов и трансформацией механики глобального управления. Проанализировано действие американского глобализма в системной взаимосвязи теоретико-концептуальной и функцинальной слагаемых формирования и реализации международно-политических стратегий Белого дома. Уделено внимание определению потенциала политической праксеологии, в том числе, в контексте решения вопросов по методике и технике исследования практического измерения международных отношений и внешней политики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в74 + Ю252:Х

Рубрики:

Філософські питання і методологія юридичних наук

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено актуальній проблемі практичної підготовки бакалаврів із фінансів і кредиту в економічних ВНЗ. Здійснено аналіз філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з теми дослідження. Уточнено зміст понять "практична підготовка", "практичні вміння та навички", "педагогічні умови", "праксеологія", "організаційно-методичний комплекс практичної підготовки". Розкрито структуру та зміст практичної підготовки бакалаврів із фінансів і кредиту у ВНЗ України та проаналізовано навчальні плани їх підготовки у Росії, Чехії, Польщі та Німеччині. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, модель та організаційно-методичний комплекс практичної підготовки бакалаврів із фінансів і кредиту, визначено структуру, завдання, цілі, критерії та показники ефективності застосування показники ефективності застосування організаційно-методичного комплексу. Сплановано та реалізовано педагогічний експеримент.

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз освітньої політики, законодавства, а також розвитку практичної підготовки вчителів іноземної філології в університетах Канади в 1982 - 2010 pp. На основі детермінованого аналізу конкретно-історичних фактів визначено та науково обгрунтовано основні періоди еволюції підготовки вчителів іноземної філології в університетах Канади у досліджуваний період (І - період становлення та розвитку практичної підготовки вчителів іноземної філології в університетах Канади (1982 - 1989 pp.), що базується на принципах науковості, гнучкості, зв'язку теорії з практикою; II - період пошуків нових підходів до вдосконалення практичної підготовки вчителів іноземної філології, основними принципами якого є систематичність і послідовність, свідомість і активність, інтеграція, свобода навчання та викладання (1989 - 2004 pp.); III - період, що грунтується на принципах інтернаціоналізації, діатропічності, праксеологізації, індивідуалізації, мобільності, співпраці викладача та студента (2005 - 2010 рр.). Уточнено зміст понять "підготовка", "практична підготовка", "праксеологія". Визначено перспективи спільного, узгодженого, нормативно-врегульованого використання досвіду Канади для модернізації практичної підготовки вчителів іноземної філології в університетах України.

Проведено аналіз історико-філософської еволюції ідей та концепцій, що вплинули на виникнення, становлення і генезис як тектології О. О. Богданова, так і праксеології Т. Котарбіньського. Встановлено, що виникненню як тектології, так і праксеології, сприяли, насамперед, такі вчення, як марксизм, емпіріокритицизм, американська практична філософія, праці представників австрійської школи економічної праксеології, а також ряд практично-методологічних розробок щодо наукової організації та оптимізації діяльності. Проаналізовано структуру моделі соціальної організації, в межах якої О. О. Богданов прагнув реалізувати свої тектологічні принципи. Досліджено секуляризований варіант етики Т. Котарбіньського та методи теорії агонології (праксеологічної теорії боротьби).

Вперше виявлено своєрідність історичного становлення, чинники та форми хронології української оперної режисури. Виокремлено феномен оперно-режисерської інтерпретації, визначено його головні складові. Обгрунтовано взаємозв'язок між оперною поетикою та творчими принципами оперної режисури, між теорією оперного жанру та теоретичними засадами оперно-режисерської діяльності. Запропоновано способи аналітичної характеристики оперно-режисерської творчості, зокрема новий напрям текстологічного аналізу, визначено явище оперно-режисерського тексту. Розглянуто поняття оперної концепції та режисерської концептуалізації оперного задуму, відповідно до цього специфікується поняття актантної моделі. На основі концептуальних парадигм оперно-режисерської творчості запропоновано типологію оперно-режисерської інтерпретації, яка дозволяє експлікувати стиль даної інтерпретації. Заропоновано категорію "живого театру" як адекватне віддзеркалення результативної цілісності оперно-режисерської інтерпретації. Уточнено національно-стильові передумови, жанрові інтенції та семіологічні складові української оперної режисури, принципи взаємодії музичної мови та словесних чинників оперної драматургії, праксеологія режисерської діяльності. Набули подальшого розвитку критерії оцінки культурно-історичного значення української оперної режисури як окремої професійної мистецької форми.

Розглянуто проблему використання ідей праксеології у методичній підготовці майбутнього вчителя технології. Досліджено теоретичні та практичні аспекти використання праксеологічного підходу до професійної підготовки майбутнього вчителя освітньої галузі "Технологія". Охарактеризовано функції такого підходу, які забезпечують ефективний взаємозв’язок об’єктивних і суб’єктивних факторів, що сприяють успіху студентів в оволодінні знаннями та методичними навичками. Розкрито сутність принципів праксеології.

Рассмотрена проблема использования идей праксеологии в методической подготовке будущего учителя технологии. Исследованы теоретические и практические аспекты применения праксеологического подхода к профессиональной подготовке будущего учителя образовательной отрасли "Технология". Охарактеризованы функции такого подхода, которые обеспечивают эффективную взаимосвязь объективных и субъективных факторов, способствующих успешному овладению студентами знаниями и умениями методического характера. Раскрыта сущность принципов праксиологии.

The article deals with the problem of using the ideas of praxeology in methodical preparation of future teachers of technology. The author explores the theoretical and practical aspects of praxeological approach for the training of a future teacher of education branch «Technology», a description of the system, the activity-related, competence, personality directed, technological and thesaurus functions of praxeological approach are given that ensure effective communication of objective and subjective factors that contribute to successful mastery of the methodical knowledge and skills by students.

З урахуванням можливостей праксеологічного підходу у виявленні принципів та факторів ефективності, а також у сприянні впровадженню ефективності на різних рівнях: від індивіда, через організацію й аж до суспільства загалом, у межах дослідження показано колізії та суперечності руху теоретичної думки й практичної діяльності організацій на шляху до успіху та на цій основі - виокремлення принципів ефективної діяльності. Останні зводяться до принципу взаємостосунків підтримки, групового прийняття рішень і групових методів керівництва, постановки високих виробничих цілей, а також необхідності врахування мінливого характеру навколишніх умов.

Розкрито наукознавчі, праксеологічні та методологічні основи формування навчального курсу "Актуальні проблеми теорії держави і права" як гносеологічний орієнтир розвитку держави, матеріального і процесуального права. Досліджено проблеми функціонування, реформування та розвитку сучасної держави. Висвітлено загальні проблеми теорії, методології і практики розвитку матеріального та процесуального права в Україні. Увагу приділено питанням державно-правової політики, дії права та проблемі правореалізації. Розглянуто проблеми процесуального права України як приклад порушення принципів теорії держави і права та блокування правоохоронної функції держави.

Розкрито основний зміст зреалізованого права з філософсько-математичним обгрунтуванням. Особливу увагу приділено життєдіяльному процесу людини, яка прожила активне життя з персональними правовими нормами, які стали для неї природними.

Наведено аналіз зміни трактувань сутності цінностей права в процесі її наукового вивчення. Проаналізовано категорію соціальної цінності права, її аспекти та детермінувальний вплив на суспільство. Досліджено види дії права на суспільство, визначено наслідки правового впливу та їх результативність. Зокрема, з'ясовано питання праксеологічного аспекту цінності права в житті соціуму та встановлено сукупність чинників, необхідних для утвердження цінностей у сучасному суспільстві.

Досліджено текст, гіпертекст та контекст неоконцептології, її праксеологія: функціонування концептів і концепцій у предметно-практичній, духовно-практичній і наукових діяльностях. Проаналізовано ідею про концепти і концепції як теоретичні форми смислотворення, розуміння, мову філософської герменевтики. Розкрито значення концептів і концепцій у програмуванні, мережевих комунікаціях, експертній діяльності та реалізації гуманітарних революцій.

Висвітлено історіографічні, теоретичні та методологічні засади науково-методичного й експертно-криміналістичного забезпечення правосуддя, судочинства, правопорядку та правозахисної діяльності. Розглянуто концептуальні засади науково-методичного забезпечення (НМЗ) судово-експертних досліджень в Україні. Висвітлено особливості НМЗ системи судово-експертних установ в Україні. Визначено шляхи вдосконалення таких установ. Розглянуто перспективні напрями НМЗ судово-експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності. Проведено системний аналіз криміналістичного забезпечення мистецтвознавчих досліджень в Україні. Запропоновано новітні засоби й інноваційні ресурси оптимізації діяльності експертних установ у сучасних умовах.

Здійснено аналіз проблематики засад кооперативної поведінки в рамках концепції онтологічного апріоризму, історико-філософська площина якої простежується в працях раннього М. Хайдеггера, доробку деяких інших представників соціальної феноменології. Зокрема, йдеться про евристичне висвітлення комплементарності концептів інтерсуб'єктивності і соціальності, що продиктовано намаганням прояснити зміст і співвідношення зазначених понять, продемонструвати вагомість їхнього значення для концептуального інструментарію феноменології, антропології, соціології, психології та низки інших наук, що надасть можливість більш артикульованого розуміння та подолання важливих систематичних розбіжностей, з якими стикаються представники даних дисциплін.

Пріоритетним напрямком цього дослідження є визначення стану подання українськими підприємствами звітності зі сталого розвитку, стандартів, які застосовуються при складанні та поданні такої звітності, та основних напрямків подальшого впровадження та застосування міжнародних стандартів. Подання звітності зі сталого розвитку останніми роками набуває все більшої актуальності як вагомий індикатор діяльності підприємства в рамках корпоративної соціальної відповідальності та спрямованості до міжнародних ідей стосовно надання користувачам звітності інформації щодо економічних, соціальних та екологічних показників для прийняття оперативних управлінських рішень. Тому впровадження та пристосування міжнародних стандартів до національних і галузевих документів, які є основою складання звітності зі сталого розвитку, стає особливо актуальним. Мережевий принцип торгівлі за останнє десятиліття набув особливого розвитку, тому торговельні мережі, як вагомий показник соціально-економічного рівня життя, потребують особливої уваги в контексті впровадження звітності зі сталого розвитку. У результаті дослідження визначено потреби стейкхолдерів щодо отримуваної інформації, які визначається трьома основними напрямками: економічний, соціальний та екологічний, що в подальшому необхідно при визначенні привабливості підприємства для залучення до процесів M&A (злиття та поглинання). Проведено аналіз впровадження звітності зі сталого розвитку в Україні та світі; визначено активних учасників цих процесів; здійснено розподіл за сферами застосування звітності зі сталого розвитку підприємствами України. Визначено основний зміст існуючих міжнародних стандартів, відповідно до яких подається звітність зі сталого розвитку. Подальші дослідження дозволять розробити рекомендації щодо впровадження даного виду звітності, внутрішніх методик аудиту фінансової та нефінансової інформації, що міститься в таких звітах, і типових методик аудиторської перевірки цих показників.

Стрімкі процеси змін у суспільстві вимагають осмислених оцінок сучасного буття. Наявний у соціумі ситуативний критицизм конституює філософський наратив у площині дискурсивного осмислення багатовекторності методологічного аналізу та синтезу семантики комунікації. Така необхідність продиктована завданнями філософсько-правової науки, потребами стимулювання аналізу базових правових параметрів, прогнозування закономірностей майбутнього розвитку суспільства, об'єднаного законами еволюції, які є загальноцивілізаційними для всього світу. Філософія права у своєму вимірі є показовою щодо освоєння буття, вияву кризових елементів у ньому, способів їх подолання для спільноти та держави в епоху глобалізації та глокалізації. Предмет дослідження сфокусовано на бутті-у-комунікації з доведенням, що правова екзистенція формується та реалізується засобами комунікації, які водночас впливають на саме буття. Це позначається на людській самосвідомості, суспільному житті. Втрата ціннісних орієнтирів буття або їхнє спотворення чи нігілістське ставлення до них з'являється на основі протиправної комунікації; протиправна комунікація руйнує традиції суспільства та права. Оскільки буття - це "одночасна проблема роздумів і пошуку істини", а філософсько-правова праксеологія уособлює таке практичне спрямування, то висновкування охоплює, зокрема і проектування таких комунікативних актів, які концептуалізують саме буття-у-комунікації. Отже, суспільний смисл правової культури та духовності соціуму як частини природи людських взаємин має бути чуттєвим до змін.

Вирішено проблему розвитку облікової теорії в постіндустріальному суспільстві. Досліджено генезис постіндустріального суспільства, його визначальні риси, їхній вплив на суспільно-економічний розвиток та облікову систему. Доведено залежність формування парадигми обліку від соціально-економічного устрою суспільства і потреб користувачів інформації. Виявлено антиномії в традиційній теорії обліку та запропоновано шляхи їхнього подолання у формі переходу від диграфічної до інформаційної парадигми обліку. Представлено інформацію як системоутворюючий фактор, мету та зміст функціонування облікової системи, розвинуто філософські основи облікової теорії у таких її складових, як облікова онтологія, гносеологія, епістемологія, аксіологія, антропологія, праксеологія. Розроблено структуру інформаційної теорії обліку постіндустріального суспільства, яка містить принципи, базові поняття та закони, що розкривають основні її властивості та механізми функціонування. Запропоновано використовувати в теорії обліку поняття "інформаційне поле". Розроблено модель оцінки облікової інформації на основі економічного підходу.