Рассмотрены особенности построения алогизмов в речи повествователя, а также образ стилизованного повествователя и поэтика фантастического в "Пестрых сказках" В.Ф.Одоевского. Анализируется повесть А.Белого "Серебряный голубь" в контексте историософской эпопеи "Восток или Запад", литературная репутация Пушкина в творческом наследии В.В.Розанова, а также показаны стилистические приемы создания образа персонажа в романе М.А.Булгакова "Белая гвардия". Описано своеобразие концепции поэтического творчества в лирике З.Н.Гиппиус 1911-1921 гг. и др.

Збірник складається з рефератів-доповідей (або статей) на 4-й всеукраїнській науковій конференції, яка відбулася 14-18 вересня 1998 р. в Запоріжжі на базі кафедри німецької філології Запорізького держуніверситету. Головна тема - підвищення наукового і методичного рівня вивчення та викладання філологічних дисциплін у вузі. Висвітлено не тільки старі проблеми під новим кутом зору, а перш за все - нові фізіологічні явища, що виростають на межі різних наукових "грунтів", так що важко згрупувати ці розшуки до традиційних галузей: мовознавство, літературознавство тощо. Через це тут запропоновано нове тематичне упорядкування : "Слово" (вивчення лексичної семантики та граматичних категорій слова), "Текст" (аналіз мікро- та макровисловлювання), "Мови" (міжмовні зв'язки), "Навчання" (проблеми викладання філології).

Представлено матеріали з літературознавства, які включають праці професорсько-викладацького складу й аспірантів кафедр Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, а також статті науковців тих вузів, з якими співпрацює університет. Висвітлено ряд питань з проблем: християнство і література; естопсихологія і рецептивна естетика; питання про наукову поезію; неоромантизм і міфологізм; історичний документ як об'єкт художнього осмислення; Бальзак і Тернопільщина; творчість І.Драча у дискусії 60-х років; еміграція, історія та міжкультурний діалог; історично-культурні виміри творчості письменників об'єднання "Логос"; трансформація обрядової весільної пісні у фольклорі порубіжжя Гуцульщини та Покуття та ін.

Аналізується повість І.Франка "Великий шум" у відношенні до історичного часу і реального читача, тема України в ліриці В.Пачовського 20-х років, повість В.Мельника-Лімниченка "Верховинець" у контексті християнської літератури, а також жанрова специфіка кіноповісті О.Довженка "Поема про море". Простежується становлення української літературної критики в першій третині ХІХ ст., розглядаються особливості розвитку дидактичної словесності російського середньовіччя, соціодинаміка літературно-критичних жанрів у львівській періодиці 20-30-х років ХХ ст. Описується інтерпретація образу Христа в однойменній поемі В.Сосюри, релігійно-міфологічна форма мислення У.Самчука як своєрідний спосіб моделювання оточуючого світу у романі "Марія", а також рецептивна стратегія поетики малої епічної прози (оповідання І.Франка "Місія", "Чума") тощо.

Міститься творчий доробок М.Євшана, провідного критика і культуролога початку XX століття, послідовника естетико-психологічного напряму в літературознавстві. Розглядаються проблеми творчості, суспільний і артистичний елемент у творчості, найновіша лірика Галицької України, козаччина в українській поезії, сучасна польська література і її вплив на нашу. Представлено літературні характеристики Т.Шевченка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Кобилянської, В.Стефаника, Л.Толстого, М.Конопніцької, С.Боттічеллі, Р.Кіплінга та ін. Публікуються полемічні нотатки та рецензії М.Євшана на творчі роботи Б.Грінченка, М.Рильського, Г.Хоткевича, В.Винниченка, А.Луначарського, І.Франка, А.Тесленка, Ф.Шіллера, М.Яцківа та ін.

Розглядаються основні проблеми раннього етапу лінгвістичної україністики в Галичині в 1772 - 1849 рр., головні етапи історії Волині у XIV - XV ст., еміграційне та діаспорне франкознавство, зокрема, критика, літературознавство, публіцистика. Показані методологічні пошуки в польській історіографії 50 - 60-х рр. ХХ ст., деякі аспекти українсько-польських літературних взаємин, а також динаміка етнічного самоусвідомлення українців. Висвітлюються еміграційний рух на Північній Буковині на початку ХХ ст., регіоналізми, мікронаціоналізми і проблеми прикордонної ідентичності Білорусії, Польщі та України. Підкреслюється роль "Слова о полку Ігоревім" в культурному житті в західних землях України та ін.

Розглядаються видання українською, російською, іншими європейськими та східними мовами, що друкувалися у 1917-1992 роках і відображають культурні взаємозв'язки України з народами Близького та Середнього Сходу. Міститься перелік монографій, книг, статей, загальних праць, збірних видань, періодики та інших видань, в яких висвітлюються українсько-східні літературні та мистецькі зв'язки, турецьке та перське літературознавство, арабістика, афганська література, українсько-кримськотатарські культурні зв'язки, історичні художні твори та дослідження, пов'язані з Близьким Сходом, а також перелік перекладів з арабської, турецької та перської мов.

Узагальнено результати дослідження вітчизняним і зарубіжним літературознавством і мистецтвознавством теоретичних та історико-літературних аспектів функціонування традиційних структур легендарно-міфологічного, легендарно-церковного (євангельського) і літературного походження в кінці ХІХ-ХХ ст. Розглянуто еволюційну динаміку інтегральних характеристик класичного сюжетно-образного матеріалу, форми та способи його трансформації в різних національних літературах, розроблено й уточнено термінологічний апарат. Висвітлено основні проблеми і теоретичні напрямки функціонування легендарно-церковного матеріалу, домінантні поведінкові та аксіологічні мотивування варіантів євангельських колізій і персонажів в українській літературі (Ісус Христос, Іуда Іскаріот, Марія Магдалина, Понтій Пілат та ін.). Досліджено напрямки руйнування канонічних характеристик євангельського сюжетно-образного матеріалу в загальнокультурній свідомості сучасної доби.

Дисертацію присвячено вивченню досвіду журналу "Слово і час" у формуванні концепції історії української літератури з метою виокремлення сутнісних характеристик її творчої реалізації. Зроблено спробу висвітлити ще не досліджений, але принципово важливий аспект сучасної української літературної науки - закладання методологічних засад новаторської концепції історії української літератури, пошук її системності. Об'єктом дисертаційного дослідження стали публікації журналу "Слово і час" 1990 - 1998 рр., а також ряд попередніх публікацій журналу "Радянське літературознавство". Зроблено узагальнення набутків журналу "Слово і час", констатовано його еволюцію в соціокультурному контексті часу.

Розглядаються питання історії й теорії літератури, суспільного й наукового життя колишньої радянської держави у другій половині XX століття. Особлива увага приділяється питанням історії російської літератури, літературної критики й журналістики, історії української літератури, російсько-українським і українсько-російським літературним взаєминам, історії української діаспори. Висвітлюються актуальні питання загального літературознавства, теорії словесно-художнього твору, теоретичні аспекти літературознавчої спадщини XX століття, проблеми методики викладання літератури у вузі та школі.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Висвітлено вітчизняне та зарубіжне літературознавство ХІХ ст. Охарактеризовано німецьку класичну філософію та її вплив на літературознавство. Визначено літературознавчі напрями першої половини ХІХ ст. та основні напрями зарубіжного літературознавства другої половини ХІХ ст. Проаналізовано реалізм та його вплив на розвиток літературознавства. Простежено особливості світової літературознавчої думки в ХІХ ст.

Розглянуто жанрово-стильові модифікації сучасної української новели. Значну увагу приділено міфологізмам поезії Празької школи, хорватському новоісторичному роману та постмодерністській традиції, есеїстичній прозі У.Самчука, архетипним темам в "Украденому щасті" І.Франка, а також проблемі "двоїстості" у Ф.Достоєвського і романістів "Південної школи".

Досліджено особливості лірики П.Савченка в контексті українського символізму. Проаналізовано концепцію модернізму в літературно-критичних статтях Г.Чупринки. Висвітлено концепцію гуманізму особистості у драмах М.Куліша. Розглянуто символіку відродження як художнє втілення філософії життя в українській прозі у 1920-х рр.

Розглянуто феномен карнавалізації у поезії Ю.Андруховича, рецептивні моделі творчості Т.Осьмачки, витоки сповідальності в німецькій літературі другої половини ХХ ст. Висвітлено художні функції пейзажу у малій прозі Б.Лепкого, мистецько-виражальні особливості в повісті "Поза межами болю" О.Турянського, роль гри як організуючого чинника постмодерністської культурної парадигми. Охарактеризовано творчість Н.Кибальчич у контексті української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., психологію влади як проблему у творчості Ф.Достоєвського та письменників "Південної школи" американського роману, а також визначено уендерний аспект прози В.Підмогильного.

Розглянуто питання української літератури ХХ ст., а також теорії літератури. Проаналізовано особливості інтерпретації християнського світовідчуття у "Легенді про смерть бога" В.Бобинського. Визначено риси барокової містерії у художній практиці українських модерністів, а також функції художньої літератури народів, яким не властива державність, і національних меншин. Розглянуто питання риторичної поетики Є.Маланюка.

Рассмотрены вопросы украинской литературы ХХ в., а также теории литературы. Проанализированы особенности интерпретации христианского мироощущения в "Легенде о смерти бога" В.Бобинского. Определены черты барокковой мистерии в художественной практике украинских модернистов, а также функции художественной литературы народов, которым не свойственна государственность, и национальных меньшинств. Рассмотрены вопросы риторической поэтики Е.Маланюка.

Дисертацію присвячено вивченню контактно-генетичних зв'язків Р.Кіплінга з російською й частково українською літературами та дослідженню типологічних збігів у творчості англійського та російських письменників. Розглянуто критичну рецепцію творчості Кіплінга російським та українським літературознавством. Проаналізовано переклади поезій Кіплінга у компаративістському дискурсі. Досліджено кіплінгівські мотиви у творах М.Гумильова, Б.Пастернака, О.Островського та радянських поетів-неоромантиків 20 - 30-х років. Доведено, що Кіплінг увійшов у російську літературу здебільшого завдяки зовнішнім контактам. Зазначено, що уявлення про Кіплінга як "барда імперіалізму", яке сформувалося за радянських часів, стало перешкодою для розвитку контактів Кіплінга з російською та українською літературами.

Висвітлено літературну творчість письменника У.Самчука, зокрема, розглянуто особливості часопросторової структури роману "Кулак". Проаналізовано публіцистичну діяльність митця. Описано засоби розкриття дитячої психології у романі "Куди тече та річка". Охарактеризовано образ світу у трилогії "Волинь".

Розглянуто питання давньої української літератури, а також літератури ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено деякі аспекти апокрифічного концепту святого Миколая, а також проблеми жанрової моделі українського полемічного памфлету кінця XVI - початку XVII ст. Розкрито головні світоглядно-філософські засади лірики Л.Українки. Охарактеризовано польську літературу як об'єкт літературно-критичних виступів М.Євшана.

Рассмотрены вопросы древней украинской литературы, а также литературы ХІХ - начала ХХ вв. Освещены некоторые аспекты апокрифического концепта святого Николая, а также проблемы жанровой модели украинского полемического памфлета конца XVI - начала XVII вв. Раскрыты главные мировоззренческо-философские основы лирики Л.Украинки. Охарактеризована польская литература как объект литературно-критических выступлений М.Евшана.

Досліджено маловідомі антинігілістичні романи М.С.Лєскова "Нікуди" та "На ножах" у працях російських і українських літературознавців післяреволюційного періоду. Розглянуто особливості художнього методу А.Платонова у типологічному зіставленні з модерністськими концепціями. Детально проаналізовано біблійну герменевтику І.Галятовського, а також мотив швидкоплинності та марності людського життя у творах І.Левади.