Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)436

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати теоретичних і прикладних гідрологічних, гідрохімічних і гідроекологічних досліджень, зокрема, результати роботи Всеукраїнської наукової конференції "Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія", яка відбулась у Києві 2001 р. Висвітлено сучасний стан моніторингу природних вод в національній Гідрометслужбі України, а також якості вод у системі Держводгоспу України. Оцінено трансформаційні процеси гідрологічного режиму Дністра та дані щодо ризику екстремальних паводків на річці, а також вплив паводкоутворювальних дощів на рівневий режим річок Закарпаття. Охарактеризовано ландшафтно-гідрологічні аспекти формування екологічної ситуації в Українських Карпатах. Наведено сучасну характеристику умов формування гідрохімічного режиму річок басейну Верхнього Дністра на Львівщині. Розкрито деякі особливості динаміки якості річкових вод басейну Дніпра. Розглянуто особливості вмісту та розподілу розчинних органічних речовин у річкових водах. Акцентовано увагу на гідроекологічних аспектах урболандшафтогенезу. Запропоновано структурно-геоморфологічні методи виявлення та дослідження морфологічних структур центрального типу земної поверхні.

Наведено інноваційно-педагогічні напрями роботи з обдарованою учнівською молоддю, висвітлено діяльність Всеукраїнської біологічної школи талановитої молоді. Охарактеризовано нефелометр - прилад для вимірювання розсіяння світла, запропоновано модель процесу розповсюдження шкідливої речовини в річці від джерел з різним режимом викиду. Описано електрофізичні методи дослідження речовин. Проаналізовано фізіологічні особливості забруднення рослин за природних умов.

Приведены инновационно-педагогические направления работы с талантливой молодежью, освещена деятельность Всеукраинской биологической школы талантливой молодежи. Охарактеризован нефелометр - прибор для измерения рассеивания света, предложена модель процесса распространения вредного вещества в речке от источников с различным режимом выброса. Описаны электрофизические методы исследования веществ. Проанализированы физиологические особенности загрязнения растений в природных условиях.

Дисертацію присвячено питанням виявлення особливостей формування художньої цілісності і неповторності архітектурного образу Києва у взаємодії з унікальним ландшафтом міста. Визначені фактори, необхідні для осягнення формули своєрідності Києва. Встановлено, що ці фактори закладені в природній підоснові, в історичних етапах розвитку планування міста, які створили індивідуальні риси його елементів: районів, вулиць, їх перехресть, площ, кварталів, окремих споруд. Подані важливі положення, що систематизують візуальне сприйняття міста на річці Дніпро.

Дисертація присвячена розробці математичних моделей та проведенню за їх допомогою моделювання динаміки якості річкових вод, на яку впливають різні процеси забруднення та очищення. Розроблено спеціальний клас моделей, які описують процеси в річці з точки зору їх впливу на зміну якості річкових вод. Розроблено алгоритми ідентифікації оптимальної структури та параметрів моделей за умов повноти та неповноти вхідних даних. Запропоновано методики та алгоритми відновлення входів річкового об'єкта як відомих заздалегідь, так і офіційно незареєстрованих. Розроблені моделі синтезовано в просторі змінних стану якості води, що дає змогу використати їх в подальшому для розв'язання задач керування якістю води. Застосування на практиці розробленого автором дисертації пакету прикладних програм, в якому втілені розроблені алгоритми та моделі, для розв'язання задач оцінювання якості води в річці Південний Буг в місті Вінниця, дало успішні результати та довело доцільність його використання.

Вперше вивчено просторово-часову динаміку розвитку фітопланктону Десни від витоку до гирла. Встановлено основні закономірності формування руслового фітопланктону (таксономічну структуру, чисельність, біомасу, інформаційне різноманіття). У фітопланктоні річкової екосистеми зареєстровано 522 види альгофлори, що сформована 575-ма внутрішньовидовими таксонами, які належать 165-ти родам, 35-ти порядкам, 14-ти класам і 8-ми відділам водоростей. Визначено роль природних чинників (приток і заплавних водойм) та антропогенного впливу на формування фітопланктону Десни. Встановлено сукцесію руслового фітопланктону Десни за 70 років. Проаналізовано результати сучасного етапу дослідження фітопланктону екосистеми Десни і виявлено домінування діатомово-зеленого комплексу в формуванні структури та різноманіття угруповань, посилення ролі дрібноклітинних форм (центричних діатомових, зелених хлорококових і синьозелених водоростей). Проведено районування річки за характером структурної організації фітоплантону з урахуванням пріоритетних чинників та умов формування стоку в річковому континуумі. На підставі оцінювання якості води та трофічного статусу Десни стан її річкової системи визначено як задовільний, річці надано статус евтрофного водотоку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано системні засади ідентифікації конфігурації проекту каскаду малих гідроелектростанцій на річці за умов стохастичного середовища. Означено головні системні задачі управління конфігурацією проекту, а також методи їх вирішення. Обгрунтовано складові ефективності проектів.

Розглянуто основні чинники, які дадуть змогу знизити чисельність синьо-зелених водоростей - головних збудників процесу евтрофікації. Встановлено інтенсивність процесу евтрофікації води в річці Ворскла. Визначено оптимальні умови для розвитку ціанобактерій. Наведено результати досліджень із вивчення впливу різних хімічних речовин на розмноження мікроорганізмів. Охарактеризовано евтрофікаційні процеси річки Ворскла, з якої проводився збір агроекологічної інформації; вказано кількісний склад синьо-зелених водоростей. Розроблено заходи боротьби з процесами евтрофікації води в річці Ворскла.

Проаналізовано проблемні питання Мамаєвої Орди: локалізацію резиденції беклярбека Мамая і місце його вбивства, визначення статусу міста Орду і кордонів "приазовської нумізматичної провінції". Розглянуто можливість розташовування резиденції Мамая в районі Кременді-Базара та його вбивства на річці Йилки-су. Проаналізовано місто Орду, що було столицею Мамаєвої Орди за ханів Абдуллаха і Мухаммед-Булака. До складу "нумізматичної провінції", окрім Приазов'я, включено територію Присамар'я, де значний відсоток монет карбований в місті Орду.

За допомогою кореляційного аналізу досліджено та встановлено залежності між окремими гідрохімічними показниками води у річці Барабой.

Уперше знайдено щипавку північну в річці Уборть, притоці Прип'яті (Житомирська область). Знахідки цього виду вкрай нечисленні в Україні, незважаючи на широкий ареал. Описано основні ознаки, в тому числі важливі для видової ідентифікації.

Наведено результати досліджень із вивчення евтрофікаційних процесів, зокрема розглянуто особливості динаміки чисельності різноманітних видів водоростей у різних районах річки Ворскли. Описано видовий склад водоростей, що викликають "цвітіння" води в Ворсклі, в м. Полтава та її околицях. Підкреслено, що в більшості випадків евтрофікацію водойм викликають багатовидні альгоугрупування. Зареєстровано розвиток майже "чистих" монокультур окремих видів. Розглянуто можливі біотичні та абіотичні фактори, що викликають явище "цвітіння" води.

Висвітлено внесок академіка Б. Є. Веденєєва у будівництво гідроелектростанцій на річці Іртиш. Розробки та пропозиції, висунуті видатним діячем вітчизняної гідроенергетики, відіграли значну роль у створенні нових важливих джерел дешевої електроенергії, що живлять великі райони Алтаю і Східного Казахстану. У 30-х роках ХХ ст. Б. Є. Веденєєв оцінював гідрогеологічні умови річки Іртиш, як дуже сприятливі для будівництва каскаду ГЕС. Тому що на ділянці від озера Зайсан до Семипалатинська існувала можливість усі греблі зводити на міцній скельній основі. Він також вказував, що умови рельєфу тут дуже зручні для гідротехнічного будівництва: долина річки Іртиш не дуже широка і має ряд звужень, отже її природно-історичні умови дозволяли використовувати величезні потужності річки без зведення дорогих гідротехнічних споруд.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.104 + Е0*820*801.631.3:Е5(922.8)

Рубрики:

Очищання води

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні чинники, що найбільше впливають на сезонну мінливість біогенних речовин у річці Ворскла. Встановлено, що важливу роль відіграють природні циклічні коливання водного стоку і його зарегулювання. Зазначено пряму залежність між життєдіяльністю гідробіонтів та сезонним вмістом біогенних речовин у водоймах. Наведено результати досліджень із вивчення впливу гідробіологічних (фотосинтетичних) процесів та біологічного фактора на коливання значень вмісту біогенних речовин. Підкреслено, що рівень вмісту біогенних речовин лімітує розвиток біологічних процесів у воді. Визначено, що мінливість біогенних елементів у річковій воді має чітко виражений сезонний характер. Встановлено залежність між величиною водного стоку й розвитком гідробіологічних процесів. Охарактеризовано евтрофікаційні процеси річки Ворскла, з якої проводився збір агроекологічної інформації.

Розглянуто аналітичне моделювання динаміки процесів, що впливають на якість води в річці. Побудовано адекватну тривимірну просторову модель динаміки, що враховує особливості протікання річкових процесів у різних частинах потоку - в турбулентній стремнинній і ламінарних прибережних зонах. Отримано аналітичний розв'язок рівнянь в явній формі.

Розглянуто задачу побудови критерію керування, що враховує особливості забруднення та очищення річкової води в конкретному еколого-економічному регіоні. Запропоновано метод, для визначення складові критерію, що є залежностями якості води в річці від збитків для користувачів цієї води та від витрат на будову очисних споруд або проведення інших очисних заходів на джерелах стічних вод. Розроблені алгоритми дозволяють після розв'язання задачі керування визначити конкретні оптимальні очисні заходи, які забезпечать мінімальні загальні збитки.

Розроблено новий підхід до синтезу узагальненої математичної моделі процесів самоочищення та розбавлення забруднень у річці, що надійшли зі стічними водами. Розроблено математичну модель для розрахунку зміни діапазону значень якості річкової води, тобто у кожному створі річки математична модель дозволяє встановити мінімальне та максимальне значення заданого показника якості річкової води. Застосування математичної моделі обмежується малими та середніми річками, де в першому наближенні можна використовувати просторові одновимірні математичні моделі процесів розбавлення та змішування стічних вод з річковими.

Удосконалено метод ординарного кригінгу геостатистичного аналізу для моделювання якості вод річок з урахуванням їх звивистості за рахунок урахування відстані вздовж течії річки між створами спостереження якості поверхневих вод під час визначення ваг, що використовуються в алгоритмах інтерполяції методу геостатистичного аналізу. Підвищення точності вдосконаленого методу було підтверджено під час моделювання якості поверхневих вод на прикладі р. Південний Буг в районі м. Ладижин, що дало зменшення похибки інтерполяції на більше, як 14 %.