Описано радіоастрономічну мережу декаметрових інтерферометрів УРАН, розташованої на території України. Більшу частину операцій, виконаних у ході спостережень на цій системі та під час обробки їх результатів, здійснено на обчислювальній техніці. Наведено опис комплексу програм та алгоритмів, який використовується під час роботи системи УРАН, і є одним з основних елементів, що забезпечують працездатність системи в цілому.

Індекс рубрикатора НБУВ: В387 + В654-54

Рубрики:

Фізика космічних променів

Планети та супутники.

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію створення та основні етапи діяльності Шацької експериментальної бази як одного з найпотужніших випробувальних підрозділів Фізико-математичного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України. Проаналізовано наукові досягнення у сфері акустичних, електромагнітних та оптичих досліджень малих об'єктів у водному середовищі, зокрема на дні та у природному мулі. Викладено результати відповідальних натурних випробувань пошукової апаратури різного призначення та розроблено методику її використання за реальних умов експлуатації. Представлено матеріали про створення та ефективну роботу українського радіоінтерферометра Академії наук "УРАН", який є національним надбанням України та входить у сучасну світову систему радіоастрономічних комплексів, що функціонують у декаметровому діапазоні зондувальних хвиль.

Освещена история создания и основные этапы деятельности Шацкой экспериментальной базы как одного из наиболее мощных испытательных подразделений Физико--математического института им. Г.В.Карпенко НАН Украины. Проанализированы научные достижения в области акустических, электромагнитных и оптических исследований малых объектов в водной среде, в частности на дне и в иле. Приведены результаты ответственных натурных исследований поисковой аппаратуры различного назначения и разработана методика ее применения в реальных условиях эксплуатации. Представлены материалы о создании и эффективной работе украинского радиоинтерферометра Академии наук "УРАН", который является национальным достоянием Украины и входит в современную мировую систему радиоастрономических комплексов, функционирующих в декаметровом диапазоне зондирующих волн.

Здійснено комплексний аналіз акселерометричних даних за умов оптимізації системи лук - стрілець. Розглянуто результати адаптивного алгоритму корекції квазірегулярної компоненти іоносферного впливу на ітерферометричні дані в декаметровій радіоастрономії. Досліджено вплив збурень на параметри автоколивань нестаціонарних систем керування рухом літальних апаратів. Описано інформаційні технології діакоптичного моделювання динамічних процесів з використанням дискретних макромоделей. Наведено вимоги до програмних засобів створення редактора хімічних формул, проаналізовано прогресивні інформаційні технології як основу побудови видавничих мереж. Доведено ефективність методів пошуку інформації у файлах баз даних для різних законів розподілу ймовірностей звертання до записів. Охарактеризовано метод підсилення контрасту зображення з використанням нечіткої логіки.

Висвітлено стан, основні досягнення та перспективи наземно-космічної астрономії. Розглянуто питання гравітаційної біології, а також вплив мікрогравітації на рослини на організаційному та клітинному рівнях. Подано теорію хвильових процесів в космічній плазмі. Наведено результати радіоастрономічних досліджень на декаметрових хвилях, проведених за допомогою радіотелескопів УТР-2 і Уран. Проаналізовано особливості дешифрування космічних знімків водних ландшафтів.

Освещены состояние, основные достижения и перспективы наземно-космической астрономии. Рассмотрены вопросы гравитационной биологии, а также влияние микрогравитации на растения на организационном и клеточном уровнях. Приведена теория волновых процессов в космической плазме, а также результаты радиоастрономических исследований на декаметровых волнах, проведенных с помощью радиотелескопов УТР-2 и Уран. Проанализированы особенности дешифровки космических снимков водных ландшафтов.

Зроблено огляд результатів досліджень імпульсних магнетронів із холодним вторинноемісійним катодом, які функціонують в міліметровому діапазоні хвиль, магнетронів з боковим катодом та коаксіальних магнетронів сантиметрового діапазону хвиль, що виконані в Інституті радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України (ІРЕ НАНУ) в 1955 - 2005 рр. та в Радіоастрономічному інституті НАН України (РІ НАНУ) в 1985 - 2005 рр. Розглянуто особливості конструкцій магнетронів, режими їх роботи, енергетичні характеристики. Приведені параметри низки конструкцій магнетронів. Стисло описано результати теоретичних та експериментальних досліджень, а також використання магнетронів із холодним катодом. Показано, що використання холодних вторинноемісійних катодів дозволяє суттєво збільшити термін служби як магнетронів сантиметрового діапазону, так і магнетронів міліметрового діапазону, покращити їх енергетичні характеристики та розширити функціональні можливості. Показано, що в інтервалі частот 35 - 150 ГГц магнетронні генератори, які працюють на вищих просторових гармоніках електромагнітного поля не-виду коливань, мають параметри, які відповідають потребам практики.

Представлен обзор результатов исследований импульсных магнетронов с холодным вторично-эмиссионным катодом, работающих в миллиметровом диапазоне волн, магнетронов с боковым катодом и коаксиальных магнетронов сантиметрового диапазона волн, выполненных в Институте радиофизики и электроники им. А. Я. Усикова НАН Украины (ИРЭ НАНУ) в 1955 - 2005 гг. и в Радиоастрономическом институте НАН Украины (РИ НАНУ) в 1985 - 2005 гг. Рассмотрены особенности конструкций магнетронов, режимы их работы, энергетические характеристики. Приведены параметры ряда конструкций магнетронов. Кратко описаны результаты теоретических и экспериментальных исследований, а также применения магнетронов с холодным катодом. Показано, что применение холодных вторичноэмиссионных катодов позволяет существенно увеличить срок службы, как магнетронов сантиметрового диапазона, так и магнетронов миллиметрового диапазона, улучшить их энергетические характеристики и расширить функциональные возможности. Показано, что в интервале частот 35 - 150 ГГц магнетронные генераторы, работающие на высших пространственных гармониках не-вида колебаний, имеют параметры, которые соответствуют требованиям практики.

A review is given of the findings of the investigations into the pulsed cold secondary-emission cathode magnetrons operating over the mm-wave band, side-cathode magnetrons and X-band coaxial magnetrons designed and developed at the A.Ya. Usikov Institute for Radiophysics and Electronics of the NAS of Ukraine (IRE NASU) in the period of 1955 through 2005 and at the Radioastronomical Institute of the NAS of Ukraine (RI NASU) in the period of 1985 through 2005. The distinctive features of the magnetrons' constructions, their operating modes, energy characteristics are presented. The parameters of magnetron constructions are cited. The results from theoretical and experimental studies and the applications of cold-cathode magnetrons are briefly described. It is shown that using the cold secondary-emission allows the service life of mm and submm-wave magnetrons to be substantially extended, their energy characteristics to be improved, and the functional capabilities to be increased. It is shown that over the frequency interval of 35 to 150 GHz the magnetron oscillators operating on higher space harmonics of non-mode oscillations have the parameters that meet the practical requirements.

Висвітлено актуальні питання фізико-хімічної механіки матеріалів, методи та засоби відбору й обробки діагностичних сигналів. Розглянуто впливи нерегулярного навантаження на циклічну тріщиностійкість конструкційних металів, терміну експлуатації на корозійні властивості комбінованих зварних з'єднаннь труб теплоенергетичного призначення. Розкрито можливості застосування водневих технологій. Проаналізовано дифузійні параметри водню в конструційних матеріалах сучасної енергетики, процеси деградації структури малоактивованих хромомарганцевих сталей під впливом водню. Розглянуто особливості моделювання технологій діагностики іоносфери радіоастрономічним методом, визначення динамічних коефіцієнтів інтенсивності напружень у тілі з рухомою тріщиною у випадку антиплоскої деформації. Наведено інформацію про математичні моделі сигналів і системи, можливості обробки зображень та розпізнавання образів. Проаналізовано проблеми екологічного моніторингу, зокрема, особливості проведення профільно-діаграмного аналізу космознімків для оцінки стану локальних екосистем.

Освещены актуальные вопросы физико-химической механики материалов, методы и средства отбора и обработки диагностических сигналов. Рассмотрены влияния нерегулярной нагрузки на циклическую трещиноустойчивость конструкционных металлов, сроков эксплуатации на коррозионные свойства комбинированных сварных соединений труб теплоэнергетического назначения. Раскрыты возможности применения водородных технологий. Проанализированы диффузионные параметры водорода в конструкционных материалах современной энергетики, процессы деградации структуры малоактивных хромомарганцевых сталей под влиянием водорода. Рассмотрены особенности моделирования технологий диагностики ионосферы радиоастрономическим методом, дано определение динамических коэффициентов интенсивности напряжений в теле с подвижной трещиной при антиплоской деформации. Приведена информация о математических моделях сигналов и систем, возможностях обработки изображений и распознавания образов. Проанализированы проблемы экологического мониторинга, в частности, особенности проведения профильно-диаграммного анализа космоснимков для оценки состояния локальных экосистем.

Надано огляд досліджень природних лінз, проведених протягом багатьох років в Інституті радіофізики та електроніки і Радіоастрономічному інституті НАН України. Ідею використання лінзового ефекту земної атмосфери було вперше висловлено академіком НАН України Олександром Яковичем Усіковим в 1961 р. На її підставі засновано харківську школу "лінзовиків". Багато років цю школу очолював заслужений діяч науки та техніки України професор П. В. Бліох. У межах наукової школи розроблено методи та створено алгоритми обчислень геометрооптичних, дифракційних і статистичних характеристик різноманітних природних лінз у широкому діапазоні довжин хвиль. Як приклади розглянуто такі лінзи, як атмосфера Землі, сонячна корона, місячна тінь, що виникає під час сонячного затемнення та гравітаційні лінзи. Багато результатів теоретичних досліджень знайшли своє експериментальне підтвердження.

Експериментально досліджено частотну кореляцію міжпланетних мерехтінь сигналів космічних радіоджерел на декаметрових хвилях в широкій смузі частот. Розроблений для проведення радіоастрономічних спостережень багатоканальний кореляційний радіометр тестовано з допомогою лабораторного імітатора міжпланетних мерехтінь. Показано, що інтервал частотної кореляції мерехтінь у верхній частині декаметрового діапазону перевищує 10 МГц. Це підтверджує доцільність використання приймальних засобів з широкою смугою частот, сумірною з середньою частотою діапазону, для підвищення чутливості спостережень.

Індекс рубрикатора НБУВ: В64

Рубрики:

Радіоастрономія

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З848.43-01

Рубрики:

Магнетронні радіопередавачі

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено метод побудови безнадлишкових конфігурацій елементів на гексагональних решітках, заснований на використанні різницевих множин, та описано застосування таких конструкцій в системах радіоастрономічного й оптичного апертурного синтезу. Наведено методи побудови конфігурацій, що забезпечують повне рівномірне покриття заданих гексагональних областей у площині просторових частот.

Індекс рубрикатора НБУВ: В640

Рубрики:

Радіоастрономічні дослідження небесних об'єктів

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати робіт, ініційованих останнім часом у Радіоастрономічному інституті НАН України, щодо створення радіолокаторів міліметрового діапазону довжин хвиль. Розроблені радіолокаційні системи включають метеорологічні локатори та літаковий радіолокатор бічного огляду. Вони дають можливість проведення вимірювань у 8- і 3-мм діапазонах довжин хвиль з високим просторовим розділенням у реальному часі. Обговорено питання побудови цих інструментів, використано нові технічні рішення та методи обробки сигналів. Представлено результати проведених вимірювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: В64 + В652.422.4

Рубрики:

Радіоастрономія

Радіовипромінювання збудженого Сонця

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним з напрямів розвитку сучасної супутникової техніки є створення космічних апаратів з просторово розвиненими периферійними елементами. Перспективними є відбивальні поверхні великої площі, що використовуються для вирішення задач супутникового зв'язку, радіоастрономії, геліоенергетики. Розглянуто конструкції сучасних великогабаритних космічних антен, наведено приклади застосування у складі систем супутникового зв'язку. Зазначені особливості конструкцій, як механічних об'єктів, важливі з точки зору керування їх орієнтацією та формою відбивальної поверхні.

Літаковий радіолокатор Ku-діапазону з синтезованою апертурою (РСА), що був розроблений та пройшов випробування в Радіоастрономічному інституті НАН України, є недорогою ефективною системою з точки зору її розробки та експлуатації. Такий РСА можна встановити на невеликому літаку і мати можливість одержувати радіолокаційні зображення з високим розрізненням у реальному часі. Важливою перевагою цієї системи є оригінальний алгоритм визначення кутів орієнтації літака у реальному часі, що базується на аналізі сигналів, відбитих від поверхні землі. Наведено принципи дії розробленої системи РСА, її будова та головні компоненти, алгоритми обробки сигналів, а також результати експериментальних польотів з використанням системи РСА.

Представлено результати досліджень змінності радіоджерел за даними регулярного моніторингу в діапазоні частот 4,8 - 36,8 ГГц, що проводиться в НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" (Україна) і Радіоастрономічній обсерваторії Мічиганського університету (США), а також спостережень у межах міжнародних геодезичних РНДБ-програм на частотах 2 і 8 ГГц. Спільний аналіз варіацій інтегральних потоків і структур на мілісекундних масштабах, виконаний для 32 джерел, показав, що для частини об'єктів спалах на високих радіочастотах не супроводжується появою нового РНДБ-компонента, але для ряду джерел зміни потоків на різних радіочастотах відбуваються одночасно, а посилення потоку супроводжується появою нового РНДБ-компонента.

Розвинуто й апробовано радіофізичні методи дистанційної діагностики хвильових процесів в атмосфері Землі та на поверхні океану. Реалізовано схему двопозиційного короткохвильового радіозондування схвильованої морської поверхні з використанням випромінювання наземних широкомовних станцій, що пройшло крізь іоносферний канал, за значного рознесення передавальних та приймального пункту, розташованого на борту судна. Виконано узагальнення методу частотно-кутового зондування іоносфери, розробленого у Радіоастрономічному інституті НАН України для діагностики рухомих іоносферних неоднорідностей (РІН) у моделі ідеально відбиваючої схвильованої поверхні на випадок вертикального зондування. Обгрунтовано та реалізовано можливість відтворення параметрів іоносферних неоднорідностей за методом частотно-кутового зондування з використанням моделі РІН як тривимірних хвиль щільності електронної концентрації, що поширюється в іоносферному шарі. За допомогою створеного приймально-обчислювального комплексу проведено довгострокові спостереження рухомих іоносферних неоднорідностей в районі Антарктичного півострова. Визначено основні характеристики РІН та проаналізовано джерела їх збудження. Реалізовані діагностичні методи дозволяють використовувати неспеціальні види випромінювання, наприклад, сигнали широкомовних станцій короткохвильового діапазону. Враховуючи велику кількість таких передавачів (їх загальна кількість перевищує 6 000 по всій земній кулі), можна створити реальні передумови для використання запропонованих методів у системі глобальної діагностики хвильових процесів на поверхні океану та у навколоземній плазмі.

Вперше проведено тривалий цикл спостережень 34-х позагалактичних радіоджерел за допомогою радіотелескопа РТ-22, що дало змогу дослідити змінність випромінювання цих об'єктів у міліметровому діапазоні довжин хвиль, а також одержати амплітуди та моменти максимумів спалахів радіовипромінювання. Зазначено, що одержані дані про змінність квазара ОН 471 на частотах 22 і 36 ГГц свідчать про те, що це джерело є одним із найпотужніших у міліметровому діапазоні довжин хвиль серед відомих квазарів. Виявлено складну структуру радіоджерела: ядро-джет із джетом, витягнутим на відстань близько 5 кутових мілісекунд на схід. На підставі даних спостережень радіоінтерферометрії з наддовгими базами визначено положення станції з точністю до декількох міліметрів. Одержано величину горизонтальної швидкості руху радіоастрономічної станції "Симеїз".