Радіоелектронна боротьба (РЕБ) - це процес захисту від радіоелектронних засобів противника, які можуть використовуватись для перешкоджання комунікацій, контролю та розвідки. В умовах сучасного ведення війни радіоелектронна боротьба має вирішальне значення для обох сторін конфлікту. Основними завданнями РЕБ є: дезорганізація управління військами противника; зниження ефективності ведення розвідки і застосування зброї і бойової техніки противника; забезпечення надійної роботи систем і засобів управління своїми військами і зброєю. Оглянуто сучасні методи РЕБ, їх технічні характеристики та ефективність. Досліджено різні типи засобів РЕБ, включаючи активні та пасивні системи, які використовуються для захисту від радіолокації. Розглянуто проблеми, пов'язані з використанням РЕБ військовими та цивільними організаціями. Наведено приклади сучасних методів та технологій РЕБ. Розглянуто способи, які застосовують для приховування об'єктів від виявлення радіолокаційних засобів противника. Наведено приклади, що в сучасних умовах РЕБ є важливою складовою частиною військової діяльності, оскільки забезпечує збереження власних життів та здоров'я воїнів, збереження та знищення техніки противника, а також виконання бойових завдань. Розглянуто основні методи та засоби протидії РЕБ. Для забезпечення функціонування електронних систем та інших пристроїв в умовах впливу радіосигналів використовуються різноманітні методи та засоби, такі як комплексний технічний контроль та маскування, захист від кібератак, системи захисту від електромагнітного імпульсу та використання резервних систем зв'язку та комунікації. Одним із важливих аспектів боротьби з РЕБ є комплексний технічний контроль та маскування, що передбачає використання екранів, що захищають від радіосигналів, та інших заходів для забезпечення безпеки електронних систем. Важливою є протидія за допомогою спеціальних систем розвідки та контррозвідки для виявлення ворожих елементів електронної боротьби та їх локалізації. розглянуто складність та важливість РЕБ в сучасному світі та висвітлені найефективніші методи боротьби з радіоелектронними загрозами. Для підтримки дослідження проведено шірокій аналіз літератури та статей, які надають інформацію про сучасні методи та засоби РЕБ та їх застосування.

Подано матеріали, де наведено результати досліджень в радіотехнічній та суміжних галузях, за тематикою напрямків роботи секцій: Радіотехнічні системи та мікрохвильова техніка; Інформаційні технології та телекомунікаційні системи; Електроніка, нанотехнології, біомедичні системи, радіовимірювання. Розглянуто особливості висотоміру БПЛА на основі радіолокатора неперервного випромінювання з частотною модуляцією та методику розрахунку розміру зображення БПЛА в пікселях в залежності від відстані до нього. Окреслено технології побудови одиничної ячейки для розумної реконфігурованої поверхні 6G покоління зв'язку. Представлено систему подачі гарячого повітря та вентиляції. Означено використання алгоритмів штучного інтелекту в сучасних медичних системах. Увагу приділено проблематиці вимірювань концентрації діоксиду вуглецю у повітрі, що видихається пацієнтом, а також використанню мікроконтролерів для відновлення сенсорного зворотного зв'язку при протезуванні кисті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д241.6

Рубрики:

Атмосферні опади

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням статистичної теорії оптимізації радіотехнічних систем розроблено оптимальний метод когерентного формування радіолокаційного зображення поверхонь в бортовій радіолокаційній системі з синтезованою апертурою і планарними антенними решітками. Цей метод узагальнює кілька режимів спостереження за місцевістю та повністю відповідає сучасним тенденціям створення когнітивних радіолокаторів з можливістю перебудови діаграми спрямованості у просторі та адаптивного прийому відбитих сигналів. Представлені можливі модифікації отриманого оптимального методу роботи високоточних бортових радіолокаторів з широкою смугою огляду. Ідея полягає в тому, щоб створити теоретичну базу та закласти основи для її практичного застосування при вирішенні широкого кола питань статистичної оптимізації методів та алгоритмів оптимальної просторово-часової обробки сигналів у когнітивних радіолокаційних системах для формування як високоточних, так і глобальних радіозображень місцевості. Для реалізації ідеї в статті висвітлено концепцію статистичної оптимізації просторово-часової обробки електромагнітних полів у бортових когнітивних радіолокаційних системах, яка грунтуватиметься на синтезі та аналізі методів, алгоритмів і структур радіолокаційних пристроїв когерентної візуалізації, дослідження граничних похибок відновлення просторового розподілу зворотного зв'язку для адаптації приймача та передавача відповідно до апріорної інформації про параметри об'єктів дослідження, району спостереження та наявні джерела перешкод. Мета роботи - розробка теорії та основ технічної реалізації бортових радіолокаційних систем формування високоточного радіолокаційного зображення у розширеному полі зору з аерокосмічних носіїв. Завдання. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: формалізувати математичні моделі просторово-часових стохастичних радіосигналів та розробити функціонал правдоподібності для рівнянь спостереження, в яких корисний сигнал, внутрішні шуми приймача та перешкодове випромінювання техногенних об'єктів є випадковими процесами; синтезувати алгоритми оптимальної обробки просторово-часових стохастичних сигналів у багатоканальних радіолокаційних комплексах, що розміщуються на мобільних платформах аерокосмічного базування; відповідно до синтезованих методів обгрунтувати блок-схеми їх реалізації; отримати аналітичні вирази для потенційних характеристик якості радіолокаційної зйомки та визначити клас зондувальних сигналів та методи сканування простору, необхідні для вирішення різних завдань радіолокаційної розвідки; підтвердити деякі теоретичні результати методами імітаційного моделювання, у яких виявити особливості технічної реалізації аерокосмічних радіолокаційних систем дистанційного зондування.

Пошук шляхів підвищення якості просторової обробки радіолокаційного сигналу в умовах впливу тропосферних неоднорідностей є актуальною задачею, що спрямована на підвищення ефективності використання радіолокаційної техніки за призначенням. Визначено два шляхи врахування впливу тропосфери при вимірюванні кутових координат та висоти аеродинамічного об'єкта (АО). Перший шлях передбачає оперативне визначення закону зміни градієнта коефіцієнта заломлення та обчислення відповідних поправок на рефракцію. Розглянуто найбільш зручні для використання моделі закону зміни індексу заломлення з висотою та проаналізовано особливості їх застосування. Другий шлях пов'язаний з врахуванням корельованих фазових флуктуацій радіолокаційного сигналу в алгоритмі його просторової обробки. Наведено особливості даного врахування стосовно радіолокаторів з фазованою антенною решіткою (ФАР). Внаслідок статистичної незалежності неоднорідностей тропосфери, в силу центральної граничної теореми теорії ймовірностей, закон розподілу фазових флуктуацій вважається нормальним. Здійснено порівняльний аналіз даних шляхів врахування впливу тропосфери при вимірюванні кутових координат та висоти АО. Проведено порівняння флуктуаційних складових середньоквадратичних похибок (СКП) оптимального вимірювання кутової координати та висоти за умовою врахування фазових флуктуацій з відповідними СКП флуктуаційних складових похибок вимірювання кутової координати та висоти без врахування вказаних флуктуації для випадків опису міжканальної кореляції фазових флуктуацій за експонентною, осцилюючою та Гаусовою залежностями. Отримані результати дозволяють оцінити доцільність застосування оптимального алгоритму вимірювання кута місця та висоти АО в радіолокаторах з ФАР для конкретних умов впливу тропосферних неоднорідностей.

Розглянуто сучасні методи захисту когерентно-імпульсних РЛС від комбінованих завад (адитивної суміші внутрішнього шуму, маскувальних активних шумових і пасивних завад). Для радіолокатора програмного огляду описано дослідний зразок системи адаптивної цифрової послідовної просторово-часової обробки сигналів (ПЧОС) на тлі маскувальних комбінованих завад на основі 15-входового 13-ступеневого паралельного та п'ятиступінчастого послідовного адаптивних решітчастих фільтрів, що виконані на базі програмованої логічної інтегральної схеми та цифрового сигнального процесора. Наведено результати випробувань дослідного зразка адаптивної послідовної системи ПЧОС за адитивною сумішшю змодельованих активних шумових завад від п'яти джерел і цифрових записів реальних пасивних завад діючого радіолокатора, які підтвердили високу ефективність адаптації до маскувальних комбінованих завад на основі адаптивних решітчастих фільтрів.

Присвячено питанням обробки радіолокаційної інформації систем спостереження повітряного простору в складі некооперативного спостереження (первині однопозиційні та багатопозиційні радіолокатори), незалежного кооперативного спостереження (вторинний радіолокатор, система IFF, MLAT, WAM) та залежного кооперативного спостереження (ADS та MARK-XIIa). Наведено коротку характеристику та можливості засобів інформаційного забезпечення користувачів системи контролю за використанням повітряного простору. Матеріали призначено для наукових і науково-технічних працівників, які займаються розробкою, проектуванням, експлуатацією та інформаційним забезпеченням, як систем контролю за використанням повітряного простору, так і управління повітряного руху. Досліджено Технології радіолокаційного спостереження повітряного простору: основні вимоги до систем радіолокаційного спостереження повітряного простору; технології радіолокаційного спостереження повітряного простору; первинний радіолокатор систем спостереження повітряного простору Вторинний оглядовий радіолокатор системи спостереження повітряного простору; вторинний оглядовий радар режиму Б; комбінований первинний та вторинний радар; автоматичне залежне спостереження; автоматичне залежне спостереження - трансляційне; автоматичне залежне спостереження - контракт; мультилатерація; структура сигналів запиту і відповіді вторинних радіолокаторів та радіолокаційних систем ідентифікації за ознакою "свій-чужий"; багатопозиційні системи спостереження. Розглянуто класифікацію та основні відомості про радіолокаційні системи спостереження повітря ного простору: класифікація радіолокаційних систем спостереження повітряного простору; основні відомості про некооперативні радіолокаційні системи спостереження повітряного простору; загальна характеристика систем вторинної радіолокації; синтез та аналіз оптимальної структури обробки інформації радіолокаційних систем спостереження; синтез та аналіз структури обробки інформації в багатопозиційних радіолокаційних системах.

Проведено аналіз світових тенденцій розвитку посадочних радіолокаторів (ПРЛ) радіолокаційних систем посадки. Актуальність теми роботи визначається необхідністю вдосконалення радіолокаційних систем посадки на основі дослідження напрямків розвитку радіолокаційної техніки, методів обробки радіолокаційної інформації та сигналів, а також розробки та впровадження фазованих антенних решіток (ФАР) у зв'язку з розширенням способів застосування повітряних суден й підвищенням вимог до безпеки та якості польотів, своєчасності й безпеки радіолокаційного забезпечення польотів. З наведеного аналізу розвитку ПРЛ в радіолокаційних системах посадки слідує, що на даний час за кордоном використовуються ПРЛ з цифровою обробкою сигналів як у мобільних, так і в стаціонарних варіантах використання. При будові сучасних ПРЛ спостерігається тенденція збільшення випуску ПРЛ із використанням ФАР.

Проведено аналіз сучасних систем спостереження за польотами повітряних суден, що використовують відповідачі, які встановлені на літаку. Розглянуто системи залежного і незалежного спостереження, особливості побудови і використання вторинних оглядових радіолокаторів, дискретно-адресних систем вторинної радіолокації режиму S, систем спостереження з використанням більш тривалого самогенеруємого сигналу режиму S, систем автоматичного залежного спостереження, систем гібридного спостереження, мультилатераційних систем і системи посадки TLS. Визначено переваги, недоліки і перспективи використання даних систем спостереження за повітряними суднами в сучасній системі спостереження за повітряною обстановкою.

Проаналізовано чинники, що визначають параметри зони виявлення цілей оглядовим радіолокатором. З'ясовані причини невідповідності формулярних і реальних значень параметрів зон виявлення цілей оглядовими радіолокаційні станції (РЛС) контролю повітряного простору. Визначено вплив погіршення технічних характеристик РЛС через тривалу експлуатацію на параметри зон виявлення та встановлено припустимі межі зниження основних технічних параметрів РЛС, за яких вона ще зберігає працездатність. Визначено вплив різних чинників на параметри зон виявлення цілей РЛС при розгортанні їх на реальних позиціях.

Проведено синтез та аналіз оптимальної структури обробки даних оглядових радіолокаційних систем спостереження, який показує, що завдяки створенню тимчасової інформаційної бази сигнальних даних на потрібну кількість оглядів радіолокаційної системи спостереження, в кожному елементі якої зберігаються сигнальні дані з показниками якості та параметри їх отримання, вдається здійснити міжетапну наскрізну оптимізацію обробки сигналів, первинної та вторинної обробки даних систем спостереження повітряного простору на основі критерія Неймана-Пірсона та з'являється можливість швидше формулювати підготовку інформаційних повідомлень у межах поточного інформування, що істотно впливає на якість прийнятого рішення. Наведені розрахунки показали, які є переваги в якості обробки даних первинних радіолокаторів в порівнянні з варіантом поєднання даних, який здійснюється на рівні прийняття рішень про виявлення провітряного об'єкта в кожному каналі обробки сигнальних дани, та показує неодноманітність якісті прийняття рішення, що визначається як якістю, так і складом інформації, на основі якої приймаються рішення. Таким чином наведена структура призведе до якіснішого аналізу інформації про повітряний простор, який значною мірою забезпечує як безпеку країни, так і безпеку повітряного руху.

Трикоординатні радіолокатори є найбільш універсальними з технічної точки зору засобами визначення просторового положення аеродинамічних об'єктів та забезпечення їх подальшого супроводження. При цьому їх функціонування часто здійснюється у складних метеорологічних умовах, зокрема в умовах тропосферної рефракції. Вимірювання кутових координат існуючими трикоординатними радіолокаторами здійснюється в основному без врахування динаміки зміни поточного стану тропосфери Землі, тому стаття присвячена дослідженню впливу даного фактору на точність вимірювання кутових координат повітряних об'єктів. Проведено чисельний аналіз можливого зниження якості просторових вимірювань, які здійснюють трикоординатні радіолокатори, в залежності від ступеня викривлення фазового фронту хвилі радіолокаційного сигналу внаслідок впливу тропосферної рефракції. Для вирішення завдання оцінювання можливих значень статистичних характеристик флуктуацій фазового фронту хвилі радіолокаційного сигналу використані методи математичної статистики та теорії ймовірностей. Результатами статті є методика чисельного аналізу впливу даних статистичних характеристик на точність вимірювання кутових координат з визначенням відповідних середньоквадратичних помилок вимірювання стосовно трикоординатних оглядових радіолокаторів та радіолокаторів супроводження. Отримані результати можуть бути в подальшому використані при оцінюванні можливостей трикоординатних радіолокаторів щодо виявлення та супроводження аеродинамічних об'єктів у складних метеорологічних умовах, зокрема в умовах надрефракції при радіолокаційному спостереженні на приморських напрямках.

У сучасній науковій літературі багато уваги приділяється надрозділяючим методам спектрального аналізу, безпосередньо методам лінійного передбачення (ЛП) та модіфікованим алгоритмам Кейпона (МАК). Роздільна здатність таких методів залежить від номера елемента передбачення, оптимальне значення якого апріорі не відомо. Можливий спосіб максимізації роздільної здатності грунтується на сукупному застосуванні сукупності таких методів з різними номерами елементів передбачення. Мета статті - аналіз роздільної здатності визначення кутових координат точкових джерел шумових випромінювань (ДШВ) у радіолокаторах з ФАР на основі банка методів ЛП та МАК у реальних умовах параметричної апріорної невизначенності та обмеженого об'єму вибірки прийнятого сигналу. Описано поряд формування спектральних функцій методів ЛП та МАК у залежності від номера елемента передбачення. Наведені спектральні функції цих методів, побудовані по точним кореляційним матрицям прийнятих коливань. Показано, що в залежності від потужності та кутової відстані джерел спектральні функції мають один або два максимуми, яки визначають потенційну роздільну здатність цих методів за критерієм Релея. Приведені залежності відношення сигнал - шум від відносного кутового розузгодження між двома рівнопотужними ДШВ, при яких глибина провалу забезпечує роздільне спостереження цих джерел. Показано, що в умовах застосування точно відомої кореляційної матриці вищу роздільну здатність забезпечує вибор середнього елемента передбачення, ніж крайнього. При матиматичному моделюванні визначалась залежність імовірності правільного розділення ДШВ методів, що розглядаються, від об'єму прийнятої вибірки. Далі визначалися корні цієї матриці, на основі одного з них формувалась вибірка прийнятого сигналу визначеного об'єму. За допомогою цієї вибірки розраховувалась оцінка кореляційної матриці, остання застосовувалась для побудови у визначених межах спектральних функцій методів ЛП та МАК з різними номерами. Для кожної з таких функцій визначалась кількість максимумів у відповідності до обраного критерія. Отримані результати статистично оброблялись для визначення імовірності правільного розділення кожного методу окремо та у цілому для банку методів на основі цих методів. За результатами моделювання отримані такі висновки: банк малого об'єму методів забезпечує більш високу роздільну здатність, ніж кожного методу окремо; збільшення об'єму банка методів забезпечує подальше збільшення роздільної здатності пеленгатору; за рівних умов імовірність правільного розділення як кожного методу, так і банка у цілому на їх основі вище при збільшенні інтенсивності ДШВ; визначальний вклад у роздільну здатність загального банку методів вносить група методів МАК. Перспективним шляхом підвищення ефективності пеленгації точкових ДШВ в радіолокаторах з ФАР є комбінування результатів роботи різних методів спектрального аналізу, зокрема методів ЛП та МАК з вибором різних номерів елементів передбачення, які об'єднані загальним банком. З ростом кількості методів у банку збільшується роздільна здатність радіолокатору. Реалізація такого банка методів спектрального аналізу реалізується без значних обчислювальних витрат, якщо для формування такого банку застосовуються адаптивні решітчасті фільтри.

Розглянуто новий підхід до пошуку інформаційних параметрів радіолокаційного поля, джерелом якого є радіолокатор із реальною апертурою антени, необхідний для побудови цифрової радіолокаційної карти місцевості, застосовної для навігації літального апарата по траєкторії близько до вертикальної до поверхні Землі. Суть підходу полягає у такому. У зв'язку з освоєнням аналого-цифровим перетворенням гігагерцового діапазону частот з'явилася можливість аналізувати в деталях відбитий радіолокаційний сигнал від підстильної поверхні Землі і об'єктів. Це відкрило нові можливості в пошуку інформаційних параметрів відбитого сигналу (відеоімпульси). Отримано нові інформаційні параметри: інтенсивність відбитого сигналу від об'єкта, тривалість переднього і заднього фронтів відеоімпульси, який відбито від підстильної поверхні Землі і об'єктів, дальність від літального апарата до підстильної поверхні Землі. Запропоновано при горизонтальній траєкторії або близької до неї будувати карту рельєфу ділянки підстильної поверхні Землі і об'єктів на ній за дальністю. А також метод побудови радіолокаційної карти контрасту за інтенсивністю відбитих сигналів як від підстильної поверхні Землі, так і об'єктів. Запропоновано незалежні від зовнішніх умов інформаційні параметри: висоту об'єкта і оцінку висоти нахилу підстильної поверхні Землі розглядати як основні елементи побудови цифрової тривимірної карти місцевості. Отримані результати можна використовувати як вихідний матеріал для теоретичних і практичних досліджень в області розробки всепогодної високоточної навігаційної радіолокаційної системи.

Україна залишається однією з десяти держав, здатних виробляти радіолокатори по замкнутому циклу. Продукція військово-промислового комплексу України у галузі радіолокації має гарну репутацію в світі. Знання світових тенденцій розвитку тих чи інших систем озброєнь є необхідною умовою для правильного вибору шляхів та напрямків розвитку аналогічних систем для Збройних Сил своєї країни. Означений підхід є особливо важливим при визначенні напрямків розвитку таких складних систем озброєння, якими є радіолокаційні засоби контролю повітряного простору. Проаналізовано тенденції розвитку оглядових радарів та засобів контролю повітряного простору на прикладах вітчизняних розробок та розробок країн колишнього СРСР, Китаю та США на основі рекламних матеріалів, каталогів компаній - розробників, каталогів та існуючих зразків радіолокаторів, які представлялися на міжнародних виставках. Визначено основні напрямки вдосконалення РЛС. Зазначені основні тенденції розвитку РЛС у наступних областях. Використання декількох частотних діапазонів випромінювання та прийому сигналів, розширення діапазонів, перехід в міжнародно визначений діапазон для військового використання. Досягнення нових функціональних можливостей РЛС та уніфікації за рахунок глибокої модернізації, введення додаткових режимів, комплексування та дистанційного керування. Удосконалення конструкції РЛС або окремих конструктивних елементів, використання передових технологій у побудові антен, вузлів та систем РЛС, покращання експлуатаційних характеристик. Втілення нових методів та алгоритмів обробки сигналів. Для кожного напрямку наводяться приклади нових вітчизняних розробок та найхарактерніші зарубіжні радіолокаційні засоби. Обговорюються переваги технічних рішень. Зроблено висновки. Оглядові радіолокаційні засоби та РЛС контролю повітряного простору знаходять свій розвиток у нових та модернізованих зразках у більшості країн, які спроможні організовувати розробку та виготовлення засобів радіолокації за замкнутим циклом. Завдяки використанню нових технологій та збереженню традиційних підходів суттєво змінюється як зовнішній вигляд РЛС, так і їх функціональні можливості. Нові та модернізовані РЛС українського виробництва не поступаються закордонним аналогам ні за тактико-технічними характеристиками, ні за технологіями, які використовуються під час побудові. Розробка тактико-технічних вимог до нових та РЛС, які модернізуються, повинна здійснюватися з урахуванням світових тенденцій розвитку радіолокаційні засобів, які мають постійно вивчатися та систематизуватися.

На сьогодні в Україні введено нові авіаційні правила, які стосуються обслуговування аеронавігаційною інформацією. Правила враховують законодавство Європейського Союзу, документи Євроконтролю, Стандарти ІСАО стосовно точності,опрацювання та використання аеронавігаційних даних, складовими яких є дані про місцевість і перешкоди в районах аеропортів. Одним із чинників, що впливають на безпеку польотів цивільної авіації, є врахування перешкод на трасах перельотів у вигляді підвищень рельєфу та висотних об'єктів. Про це свідчать аварії та катастрофи повітряних суден, спричинені зіткненням із висотними перешкодами. Тому необхідно проводити моніторинг наземного простору в районах аеропорту для своєчасного виявлення перешкод для актуалізації електронної бази даних щодо місцевості та перешкод. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені існуючим методам збирання геопросторовихданих щодо визначення рельєфу місцевості та перешкод у районах аеропорту. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз наведених джерел дозволяє зробити висновок, що стосовно району 1 аеропорту, яким є територія держави, наведена суперечлива інформація щодо використання того чи іншого методу визначення рельєфу місцевості та перешкод. Мета статті - аналіз методів моніторингу просторової інформації щодо місцевості та перешкод у районі 1 аеропорту з використанням радіолокаційних систем космічного базування, які б задовольняли вимоги ІКАО в цьому районі щодо ведення електронної баз даних про місцевість та перешкоди. Похибки для території Євразії - де знаходиться Україна, складали 8,8 м у плані та 6,2 по висоті та мали роздільну здатність у вертикальній площині 1 м, а у горизонтальній площині - 30 м. Метод Permanent Scatterer SAR Interferometry PSInSAR - інтерферометрії стійких відбивачів із використанням радіолокаторів із синтезованою апертурою космічного базування дозволяє отримати точність стійких відбивачів (природних та техногенних об'єктів) у вертикальній площині близько 1 м та похибка визначення висот інших об'єктів місцевості складає 14 м. Нині методику PSInSAR застосовують для моніторингу осідання земної поверхні в містах, що дозволяє визначати деформації земної поверхні з точністю до міліметрів. Угрупування супутників ДЗЗ: TerraSAR-X і TanDEM-X забезпечило глобальне покриття земної поверхні цифровою моделлю рельєфу з точністю за висотою не менше ніж 2 м. Просторове розрізнення становило близько 1 м. У 2020 р. було виведено на навколоземну орбіту супутник із синтезованою апертурою радіолокаційного знімання Capella-2. Цей унікальниймікро супутник має масу 107 кг. Його знімальна апаратура має наразі надвисоку просторову роздільну здатність 50-50 см. Висновки: сучасні методи супутникового радіолокаційного знімання дозволяють визначити планове та висотне положення об'єктів місцевості в районі аеропорту 1 (територія держави) з точністю та роздільною здатністю, яка відповідає вимогам ІКАО щодо ведення електронної бази даних про місцевість та перешкоди. Запропоновано виконувати першу фазу моніторингу об'єктів місцевості на території держави за допомогою супутникового радіолокаційного знімання, а на другій фазі моніторингу залучати наземне обстеження - для уточнення атрибутивної інформації щодо об'єктів, виявлених на першій фазі.

У наш час антени та сигнали з двома або однією коловою поляризацією широко використовуються в сучасних супутникових телекомунікаційних системах, телевізійних системах, супутникових навігаційних системах, цивільних і військових радіолокаторах, системах мобільного зв'язку, радіотехнічних системах ідентифікації та бездротових мережах передачі даних. Широке застосування сигналів із коловою поляризацією зумовлено їх перевагами над сигналами з іншими видами поляризації. Ключовим елементом антенних систем з коловою поляризацією є поляризатор. Це надвисокочастотний пристрій, який виконує перетворення електромагнітних хвиль із коловою поляризацією у хвилі з лінійною поляризацією або навпаки. Сумісне використання поляризатора й ортомодового перетворювача в опромінювачах антен забезпечує повне перетворення двох сигналів з ортогональними коловими поляризаціями та їх передачу до розв'язаних хвилеводних портів. Наведено результати розробки, оптимізації та аналізу нових конструкцій компактних поляризаторів на основі квадратного хвилеводу з діафрагмами. Було виконано оптимізацію характеристик поляризаторів з різною кількістю діафрагм у Ku-діапазоні частот 10,7 - 12,8 ГГц. Моделювання й оптимізацію електромагнітних характеристик хвилеводних поляризаторів було здійснено за допомогою методу скінченного інтегрування. Проаналізовано зміну розмірів оптимальних конструкцій поляризаторів і покращання їх характеристик для поляризаторів з 3 і 4 діафрагмами. Кращі характеристики серед досліджених конструкцій хвилеводних поляризаторів з діафрагмами має поляризатор з 4 діафрагмами. Розроблений компактний поляризатор на основі квадратного хвилеводу з 4 діафрагмами забезпечує високоефективну роботу в Ku-діапазоні частот 10,7 - 12,8 ГГц і може широко використовуватися в сучасних антенах для супутникових інформаційних систем.

Мета роботи - розробка моделі розрахунку показників надійності АФАР за критерієм допустимого зниження максимальної дальності РЛС. Рівняння дальності радіолокації пов'язують між собою максимальну дальність дії радіолокатора і його параметри: потужність, що випромінюється АФАР, коефіцієнт посилення передавальної антени, коефіцієнт посилення приймальної антени. Під час функціонування АФАР поступово відмовляють його активні елементи: передають і прийомні канали приймально-передавальних модулів підрешіток і АФАР в цілому, а також модулі вторинного електроживлення. Це призводить до зменшення випромінюваної потужності і зниження коефіцієнтів посилення. Кількість відмов передавальних каналів і модулів електроживлення визначається їх інтенсивностями відмов і загальною кількістю каналів і модулів. Використовуючи формулу радіолокації, а також залежності зниження випромінюваної потужності і коефіцієнтів посилення від кількості передавальних і приймальних каналів АФАР, що відмовили, була визначена аналітична залежність зниження максимальної дальності радіолокатора від середнього наробітку до відмови РЛС. У загальному вигляді (за довільним законом розподілу відмов передавальних, приймальних каналів і модулів електроживлення) ця залежність є трансцендентним рівнянням відносно середнього наробітку до відмови АФАР. Під час використання експоненціального розподілу відмов і розкладання експоненти в ряд з двох членів трансцендентне рівняння вдалося перетворити в наближену формулу для визначення середнього наробітку до відмови і інтенсивності відмов АФАР. Представлено ілюстративний приклад розрахунку показників надійності: середній наробіток до відмови і інтенсивності відмов в залежності від допустимого зниження максимальної дальності РЛС. Представлені графіки залежності середнього наробітку до відмови від значень допустимого зниження максимальної дальності і інтенсивностей відмов передавальних каналів і модулів електроживлення. Представлені в статті результати рекомендується використовувати для оцінки надійності АФАР в процесі проектування і експлуатації РЛС.

Прогнозування та корекція траєкторії руху повітряного судна є одною з важливих можливостей для ефективного управління повітряним рухом. Одним з ключових факторів, що впливає на прогнозування траєкторії польоту є метеорологічний стан в аеропортах вильоту та посадки, а також впродовж траєкторії польоту. За таких умов важливим є широке використання можливостей систем оперативного одержання інформації про небезпечні погодні умови для короткочасної корекції траєкторії польоту. Бортові метеорологічні радіолокаційні системи є потужним та зручним засобом для одержання оперативних даних під час польоту у випадку виникнення несприятливих атмосферних умов. Показані та обговорюються можливості корекції траєкторії польоту з використанням оперативної метеорологічної інформації, що одержується за допомогою бортових радіолокаційних систем.

Розглянуто проблему розробки сучасних мобільних інтелектуальних LPI радарів використовуючи технології штучного інтелекту, основна відмінність яких полягає в побудові функції CFAR, що враховує вплив зовнішніх та внутрішніх факторів і вимоги по призначенню, також вона вирізняє розроблюваний радар серед інших у своєму класі. Проведений аналіз публікацій показав велику зацікавленість сучасними радарними системами і відсутність єдиного підходу до розв'язання цієї проблеми. Мета статті - зменшити цю прогалину, починаючи зі збору інформації від радарних сенсорів та внутрішніх датчиків для побудови узагальнюючої багатовимірної функції CFAR та організації її впливу на приймальну і передавальну частину радару. Висвітлено застосування технологій штучного інтелекту при побудові моделюючого комплексу LPI радарів з функцією CFAR та їх відлагодження в реальному масштабі часу.