Наведено результати досліджень з проблем обслуговування авіаційної техніки, аеродинаміки, авіоніки, автоматизованих систем керування, обробки сигналів, а також системи зв'язку. Наведено метод визначення газодинамічних параметрів газотурбінних двигунів обмеженої контролепридатності з перехідними режимами. Запропоновано концепцію побудови моделювального комплексу впливу індивідуальних особливостей повітряного корабля на його льотні характеристики. Проаналізовано вплив характеристик інтегрованих навігаційних засобів на ймовірності класифікації повітряної обстановки, а також метеорологічних умов на ефективність систем керування рухом повітряного транспорту. Здійснено оцінку вірогідності непараметричного відтворення функції щільності розподілу ймовірностей двох змінних. Наведено методику льотної перевірки доопрацьованих курсових радіоприймачів на їх відповідність вимогам ICAO з завадостійкості.

Наведено основні методи опису нелінійних неперервних систем радіоавтоматики. Розглянуто передаточні функції та характеристики даних систем, досліджено питання стійкості та визначення показників якості роботи. Наведено загальні характеристики оптимальних і адаптивних систем радіоавтоматики, запропоновано їх класифікацію. Висвітлено особливості проектування типових систем радіоавтоматики, зокрема, потенціометричної та слідкувальної, а також автоматичного регулювання підсилення в радіоприймачах, частотного та фазового автопідстроювання частоти, смуги пропускання, контурів. Наведено приклади аналізу та розрахунку нелінійних неперервних систем. Запропоновано способи підвищення точності та швидкодії автоматичних систем.

Розглянуто підходи до оцінки ризику виникнення небажаних наслідків у результаті реалізації оператором авіаційної ергатичної системи певного рішення. Проаналізовано комплексний вплив сейсмічного та геодинамічного фактора на аварійність авіації. Запропоновано метод та алгоритм ідентифікації параметрів моделі керованого польоту літака для системи траєкторної оцінки, прогнозування та запобігання конфліктним ситуаціям. Визначено зв'язок характеристик надійності системи та неідентично зарезервованих елементів. Висвітлено процедуру створення математичної моделі амплітудно-частотної характеристики радіоприймача як неперервної функції частоти.

Рассмотрены подходы к оценке риска возникновения нежелательных последствий в результате реализации оператором авиационной эргатической системы достоверного решения. Проанализировано комплексное влияние сейсмического и геодинамического фактора на аварийность авиации. Предложены метод и алгоритм идентификации параметров модели управляемого полета самолета для системы траекторной оценки, прогнозирования и предупреждения конфликтных ситуаций. Определена связь характеристик надежности системы и неидентично зарезервированных элементов. Освещена процедура создания математической модели амплитудно-частотной характеристики радиоприемника как непрерывной функции частоты.

Охарактеризовано принципи реалізації пристроїв приймання радіосигналів. Наведено порівняльний аналіз переваг і недоліків основних структурних схем радіоприймачів. Розглянуто основні різновиди вхідних кіл і підсилювачів радіосигналів. Описано способи пригнічення сигналів, що проникають через паразитні канали приймання, зокрема завад дзеркального типу.

Охарактеризованы принципы реализации приборов приема сигналов. Приведен сравнительный анализ преимуществ и недостатков основных структурных схем радиоприемников. Рассмотрены основные разновидности входных кругов и усилителей радиосигналов. Описаны способы подавления сигналов, проникающих через паразитные каналы приема, в частности преград зеркального типа.

Розглянуто роботу сучасних радіоелектронних схем і пристроїв, побудованих із використанням біполярних і польових транзисторів: підсилювачів, автогенераторів, радіопередавачів і радіоприймачів електричних сигналів, пристроїв цифрової техніки. Основну увагу приділено фізичним принципам роботи даних пристроїв.

Рассмотрена работа современных радиоэлектронных схем и устройств, построенных с использованием биполярных и полевых транзисторов: усилителей, автогенераторов, радиопередавателей и радиоприемников электрических сигналов, устройств цифровой техники. Основное внимание уделено физическим принципам работы данных устройств.

Викладено основні поняття теорії та техніки приймання й аналого-цифрової обробки сигналів. Надано класифікацію та критерії оцінки якості функціонування пристроїв приймання й обробки сигналів (ППОС). Розглянуто структури та функціональні вузли підсилювально-перетворювального й інформаційних трактів пристроїв, а також розрахункові співвідношення, які дозволяють проектування ППОС різного призначення. Наведено приклади побудови радіоприймачів різних радіоелектронних систем.

Изложены основные понятия теории и техники приема и аналого-цифровой обработки сигналов. Даны классификация и критерии оценки качества функционирования устройств приема и обработки сигналов (УПОС). Рассмотрены структуры и функциональные узлы усилительно-преобразовательного и информационных трактов устройств, а также расчетные соотношения, позволяющие проектирование УПОС разного назначения. Даны примеры построения радиоприемников разных радиоэлектронных систем.

Розглянуто основні параметри і характеристики радіоприймачів звукового радіомовлення діапазону дуже високих частот. Показано, що під час діагностування працездатності пристроїв згідно з методиками, наведеними у державних стандартах, потрібно використовувати обмежену кількість радіовимірювальних приладів, які входять майже в повному складі у більшість вимірювальних структур. Це дає змогу створити автоматизований вимірювальний комплекс, принцип дії якого пояснюється на прикладі вимірювання розділення стереоканалів.

Установлено взаємозалежність еквівалентних енергетичних параметрів радіопередавачів, що надходять до групування окремих радіосистем. Взаємозалежність надано у вигляді сукупності нерівностей - парціальних критеріїв електромагнітної сумісності передавачів та радіоприймачів, розміщених на обмеженій території.

Розкрито принципи дії, способи математичного опису, методи аналізу якості пристроїв і систем радіоавтоматики в середовищі математичного моделювання MathCAD. Подано інформацію про типові ланки та дискримінатори радіоавтоматичних систем, особливості побудови математичної моделі системи частотного автопідстроювання, згладжувальні фільтри у системах автоматичного підстроювання частоти радіоприймачів. Показано можливості згладжування та спектрального аналізу сигналів за допомогою стандартних команд пакета MathCAD.

Досліджено процес виникнення струмопровідності за термічної та лазерної обробках стабілізованого колоїду срібла, що попередньо друкувався на поліімідну та керамічну підкладки. Показано, що струмопровідність виникає внаслідок двох взаємодоповнюючих процесів: випаровування органічної матриці та розчинників, яке відбувається за температур менших за 160 °С, що дозволяє наночастинкам прийти в контакт, і низькотемпературного спікання за 160 - 300 °С, що проявляється в укрупненні зерна, зростанні питомої електропровідності та мікротвердості. Визначено вплив режимів термічної обробки на адгезію плівок срібла. Показано, що обробка за температур 200 - 300 °С може забезпечити адгезію 10 - 20 МПа, що є достатнім для застосування у друкованих платах. Встановлено структуру поверхні плівок засобами СЕМ. Формування в процесі спікання кристалітів срібла формою, близькою до сферичної, та розмірами 80 - 250 нм, пояснено коалесценцією наночастинок, середній розмір яких становив 9.2 нм. Вивчено вологостійкість, стійкість до перепадів температур виготовлених струмопровідних доріжок і зміну опору в режимі пропускання струму впродовж близько 1 500 год. Показано швидку деградацію струмопровідних властивостей за умов підвищеної вологості та температури, що вказує на необхідність захисту поверхні. Надано шляхи оптимізації якості друку. Розроблено методику металізації міжшарових отворів двошарової плати. За розробленою технологією виготовлено макети мініатюрних УКХ-радіоприймачів.

Висвітлено основи узагальненої теорії детектування радіосигналів з урахуванням особливостей, які виникають під час приймання слабких і сильних амплітудно-модульованих сигналів. Проведено аналіз можливих спотворень, що з'являються за діодного детектування потужних сигналів. Розглянуто різновиди та принципи роботи обмежувачів амплітуди, а також детекторів фазо- та частотно-модульованих радіосигналів. Увагу приділено питанням ручного та автоматичного регулювання, акцентовано на способах захисту радіоприймачів від перешкод.

Висвітлено основи радіо- та телемовлення, розкрито основні положення та поняття у цій сфері, наведено класифікацію систем радіо- та телемовлення, поділ на класи каналів аналогового радіомовлення. Розглянуто передавальні та приймальні радіопристрої, зокрема, радіоприймач прямого підсилення, супергетеродинний радіоприймач, АМ- та ЧМ-передавачі, радіоприймачі прямого перетворення. Подано детальну інформацію про мережі та частотний розподіл у радіомовленні, про передачу та прийом повного телевізійного радіосигналу, форму і спектр відеосигналу, кольорове телебачення тощо.

Зазначено, що використання цифрових пристроїв позбавляє експериментатора від багатьох труднощів, оскільки фізичні блоки замінюються їх віртуальними комп’ютерними аналогами. Радіоприймальний пристрій у такому випадку перетворюється на звичайний комп’ютер, що оснащений платою аналогово-цифрового перетворювача (АЦП) і відповідним програмним забезпеченням. Такий приймач виявляється дешевшим за аналоговий, бо комп’ютери та плати АЦП завдяки їх універсальності випускають великими партіями, а на ринку – величезна конкуренція. Налагодження і настройка цифрового приймача, у порівнянні з традиційним, значно спрощується і відбувається швидше; вони зводяться до простого редагування тексту програми та її перекомпіляції. Однак, при цьому потрібно вміти програмувати на мовах високого рівня й використовувати сучасні методи цифрової обробки сигналів. Описано оптимальні рішення для цифрових радіоприймальних пристроїв і, як приклад, розглядається організація реального СДВ/ДВ радіоприймача. У додатку наведено тексти типових програмних блоків на мові С/С++ та Ассемблер.

Application of digital devices removes many experimental obstacles, as the physical elements are replaced by their virtual computer analogs. A receiver is realized in an ordinary computer supplied by the ADC (analog-digital converter) board and by theappropriate soft. Such a device appears to be much cheaper than an analog one, since the computers and ADC boards are universal pieces of equipment manufactured in great series, and there is a substantial competition in the market. Tuning and adjustmentsof a digital receiver is simpler than those of an ordinary one and is made much faster: it is reduced to simple editing of the program listing and its re-compilation. However, one must be able to write the programs in the languages of high level and to know the update techniques of signal processing. In the present study, we provide optimal solutions for digital receivers. As an example, we present the organization of a real VLF/LF receiver. Appendix contains the listings of typical program blocks in the C/C++ and Assembler languages.

Достатньо поширеними в сучасних інформаційних радіотехнічних системах стають комплексні гармонічні сигнали, зокрема, монохромні (надалі "сигнал"). При прийомі сигналу зазвичай першочергово одержується значення його частоти, від точності якої залежить якість подальшої обробки. Мета роботи - синтез квазіоптимальної оцінки частоти еквідистантно дискретизованого сигналу в явному аналітичному виді за дії гаусівської завади. Основою для цього обрано статистичний метод максимальної правдоподібності із застосуванням моделі вхідного процесу як авторегресії ковзного середнього, що дозволило при синтезі опертися на математично обгрунтовані положення та висновки. Результати роботи частково заповнюють прогалину у створенні оптимальних оцінок частоти сигналів. Доведено незміщеність оцінки. Синтезований алгоритм є достатньо зручним та корисним для практичного використання, оскільки може забезпечити підвищення точності, ефективності та швидкодії радіоприймачів в режимі реального часу.

Вирішено актуальне науково-прикладне завдання, яке полягає в розробці нових і розвитку існуючих методів збільшення часу життя автономних безпроводових сенсорних мереж (БСМ) за рахунок оптимізації параметрів входу - виходу сенсорів в режим сну за різної інтенсивності трафіку і застосування енергоефективних режимів роботи, що забезпечують корекцію потужності сигналів на підставі результатів вимірювань дальності зв'язку, з урахуванням особливостей проходження сигналу в радіоканалі і прийому. Проаналізовано споживану потужність і час життя автономних вузлів БСМ. Набули подальшого розвитку моделі для оцінки енергоспоживання вузлами БСМ за рахунок того, що в них ураховано залежності енергетичних втрат від періоду передачі сигнальних пакетів, періоду прослуховування каналу та алгоритму пробудження вузлів. Розроблено новий метод управління енергетичним балансом вузлів БСС на основі технології ZigВее, особливістю якого є врахування залежності коефіцієнта посилення АРП (Автоматичне Регулювання Посилення) в радіоприймачі і АРП (Автоматичне Регулювання Потужності) в радіопередавачі від заданої достовірності передачі повідомлень і характеристик радіоканалу. Розглянуто методи енергозбереження у ході розв'язання задач маршрутизації, новизна яких полягає в обгрунтуванні раціонального вибору метрики для протоколів маршрутизації, з урахуванням усунення дисбалансу енергоспоживання.

Викладено альтернативний варіант теорії виявлення радіосигналів, яку розроблено на основі урахування закону збереження енергії і байєсової безумовної оптимізації статистичних рішень. Енергетичне виявлення радіосигналу - це пошук інтервалу часу, де сумарна енергія сигналу й шуму по відношенню до усередненої енергії внутрішнього шуму перевищує поріг виявлення із заданими якісними показниками. Розглянуто способи послідовного та паралельного енергетичного виявлення радіосигналів на радіочастоті, за енергетикою сумірних або менших рівня внутрішнього шуму радіоприймача без урахування й з урахуванням впливу зовнішніх активних маскувальних перешкод.

Використання пристроїв фазового автопідстроювання частоти (ФАПЧ) як демодулятора сигналів із частотною модуляцією (ЧМ) надає змогу понизити поріг завадостійкості ЧМ радіоприймачів. Розглянуто характеристики та схемотехніку ЧМ демодуляторів, виконаних на базі аналогового пристрою ФАПЧ: діодних і транзисторного фазових детекторів, фільтрів нижніх частот, керованих напругою гетеродинів.

Викладено основні поняття теорії та техніки приймання й аналого-цифрової обробки сигналів. Наведено класифікацію та критерії оцінювання якості функціонування пристроїв приймання й обробки сигналів. Розглянуто структури та функціональні вузли підсилювально-перетворювального й інформаційного трактів радіоприймачів. Наведено розрахункові співвідношеня та схемотехнічні рішення виконання окремих вузлів пристроїв приймання й обробки сигналів. Подано інформацію про преселектори на тунельних і параметричних діодах, амплітудні детектори, пристрої виявлення сигналів, цифрові автоматичні регулятори підсилювання, цифрове радіомовлення, приймачі систем персонального радіовиклику.

Мета роботи - для прийняття рішення про можливість виконання цільової функції радіоприймачем системи ГНСС під впливом перешкод необхідно розробити і апробувати метод оцінки рівня небезпечних сигналів приймачів ГНСС, для можливості вирішення навігаційного завдання. Підхід базується на аналізі електромагнітної обстановки, статистичних критеріях оптимального виявлення і інструментальних вимірах. На основі нормативних документів щодо застосування ГНСС, запропонований метод оцінки стану електромагнітної обстановки в точці розташування радіоприймача ГНСС для прийняття рішення про можливість виконання цільової функції радіоприймачем навігаційних сигналів. Запропонований метод пройшов апробацію в Національному авіаційному університеті. Метод пропонується для тактичної оцінки електромагнітної обстановки в точці розташування радіоприймача ГНСС і прийняття рішення про можливість виконання цільової функції цим радіоприймачем.

Актуальність роботи полягає у мінімізації витрат на метрологічне обслуговування військової техніки зв'язку у зв'язку з недостатнім фінансуванням заходів технічної експлуатації в цілому. Обгрунтовано мінімально необхідні вимоги до засобів вимірювань за двоступеневої системи діагностування у процесі поточного ремонту військової техніки зв'язку, що забезпечує зменшення часу її відновлення за рахунок вдосконалення діагностичного забезпечення. Запропоновано блок-схему алгоритму мінімізації вартості засобів вимірювань за збереження необхідного рівня ремонтопридатності військової техніки зв'язку. Одержані результати надає змогу оцінити якість метрологічного забезпечення технічного обслуговування та поточного ремонту військової техніки зв'язку. Показано порядок використання одержаних результатів на прикладі розробки діагностичного забезпечення блоку електроживлення збуджувача і радіоприймача радіостанції середньої потужності Р-161 та наведено її діагностичну модель у вигляді графа інформаційно-енергетичних зв'язків. Встановлено, що ефект від використання одержаних у роботі результатів полягає у зниженні до 18 % середнього часу відновлення радіостанції середньої потужності Р-161 за рахунок вдосконалення діагностичного та метрологічного забезпечення. Одержані результати доцільно використовувати за кількісної оцінки показників діагностичного забезпечення військової техніки зв'язку.