Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Висвітлено питання необхідності екологізації процесу навчання на основі нових освітніх та інформаційних технологій. Доведено, що ці технології повинні формувати екологічний світогляд, свідомість і культуру поведінки, сучасний стереотип мислення. Надано рекомендації щодо вдосконалення процесу навчання в галузі екологічної освіти спеціалістів у сфері туризму.

Простежується життєвий шлях митрополита А.Шептицького на фоні загальної характеристики епохи, в якій він творив. Висвітлюються головні віхи церковної діяльності Шептицького, звертається увага на його екуменічні погляди. Зроблений грунтовний аналіз основних теологічних праць ("Культ Христової любові", "Про милосердя", "До вірних", "Не убій" та інших), простежується еволюція його релігійних поглядів. Дана оцінка діяльності А.Шептицького в галузі освіти і культури, а також зроблена спроба об'єктивно і без упереджень проаналізувати політичну орієнтацію митрополита, з'ясувавши мотиви його відношення до різноманітних режимів (польського, німецького, радянського). Характеризується релігійна ситуація в Закарпатті в 20-30-х рр. ХХ ст. і позиція щодо неї А.Шептицького.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Висвітлюються такі вузлові проблеми курсу "Загальне мовознавство", як предмет мовознавства та його місце в системі наук, знакова природа мови, мислення і свідомість, мова і мовлення, структура мови, фонологічна, граматична та лексико-семантична системи мови, характеристика основних рівнів мовної структури, мова і суспільство, мова й історія (розвиток мови). Значне місце приділено методам дослідження мови, серед яких - описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи, метод лінгвістичної географії, соціолінгвістичні та психолінгвістичні, а також математичні методи.

Висвітлено питання формування основ цілісної наукової картини світу у молодших школярів, соціальної відповідальності працівників освіти, психолого-педагогічні основи застосування дидактичних ігор у початкових класах. Запропоновано операційно-знаковий підхід до проектування наступності в інтелектуальному розвитку дошкільників і молодших школярів. Розглянуто проблеми вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду на діагностико-прогностичних засадах, перспективи розвитку нових форм організації продуктивної праці старшокласників. Проаналізовано педагогічну свідомість як феномен реальної дійсності та категорію професійної педагогіки. Наведено історичний аспект індивідуального і диференційованого навчання учнів, охарактеризовано стан екологічної активності молодших школярів тощо.

Досліджено проблеми походження мегалітичної культури Середземномор'я, а також деякі аспекти філософської віри у творчості К.Ясперса. Детально проаналізовано актуальні питання економічного розвитку України, зокрема, тіньового сектора та інвестиційної політики в Україні, реструктуризацію українських підприємств. Велику увагу приділено державному регулюванню економіки у період аграрної реформи П.А.Столипіна. Розглянуто особливості емоційної сфери людей, які страждають від істеричного неврозу, візуальні й аудіальні компоненти впливу рекламної продукції на свідомість молоді. Висвітлено історію світової та вітчизняної культури. Окремі розділи присвячено передумовам виникнення бібліотек Київської Русі (IX - XIII ст.), сучасним проблемам фінансування бібліотек, актуальним аспектам бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва, новим інформаційним технологіям в організації документопостачання бібліотек тощо.

Досліджуються проблеми мотивації наукової творчості видатних українських істориків другої половини XIX - початку XX ст. - представників так званої народницької концепції - М.Костомарова, В.Антоновича та М.Грушевського, питання творчої продуктивності зазначених істориків та їх фахового вибору. Розглядається інститут науки як фактор існування української народницької концепції, роль духовності і християнської моралі в житті і науковій діяльності М.Костомарова, етико-релігійна і "наукова" мотивація творчості М.Грушевського, парадокси дослідження школи В.Антоновича, проблеми зміни його конфесійної приналежності та ін.

Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Висвітлено проблеми захисту складової соціально-політичної системи - масової свідомості. Розглянуто складові масової свідомості (консервативну та динамічну), модель взаємодії масової свідомості з зовнішнім середовищем, проілюстровану малюнком-схемою, визначено загрози для складових масової свідомості та їх наслідки, особливості процесів впливу на масову свідомість в Україні.

Розглянуто питання, пов'язані з духовною працею у середовищі українських військовополонених і виселенців під час Першої світової війни та після її закінчення (1914 - 1920 рр.). Особливу увагу приділено видавничій діяльності в українських таборах на території Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, де функціонувала преса різного спрямування, що підтримувала культурну енергію, національну свідомість, патріотичні почуття.

Розглянуто політологічну категорію як політичну свідомість, яка є одним з внутрішніх регуляторів політичної діяльності через систему потреб, мотивів, цінностей. Зазначено, що політична свідомість займає особливу роль у структурі політичної культури. Освіченість в питаннях формування політичної культури та, відповідно, політичної свідомості дає можливість дослідити особливості сучасної політичної свідомості та політичної культури українського суспільства. Проаналізовано теоретичні та прикладні проблеми політичної свідомості, зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до її аналізу.

Церковний собор у Львові легалізував Українську греко-католицьку церкву в Україні 23 січня 1990 р., але офіційне визнання і можливість зосередитися на суто релігійних формах діяльності УГПЦ змогла лише після прийняття 26 квітня 1991 р. Верховною Радою УРСР Закону "Про свободу совісті та релігійні переконання".

Проаналізовано новий напрям політології, в якому діти виступають у ролі суб'єкта політики та об'єкта політичного впливу. Досліджено дитячу політичну свідомість, її особливості, відмінності в політичній соціалізації дітей різного віку, методи вивчення політичної свідомості дітей.

Висвітлюються основні етапи розвитку політичної думки Стародавнього Сходу, Стародавньої Греції і Риму, Середньовіччя, Відродження, Реформації, Просвітництва та політичні ідеї періоду розвитку капіталізму. Велика увага приділяється становленню і розвитку політичної думки в Україні. Аналізується діяльність політичних партій, громадських організацій і рухів в політичній системі суспільства, а також сутність політичної культури, її структура і функції. Розкриваються поняття: політична свідомість і політична психологія, політична ідеологія і основні політичні течії (соціалізм, комунізм, соціал-демократизм, лібералізм, консерватизм, неоконсерватизм, радикалізм, екстремізм, фашизм, анархізм, клерикалізм, націоналізм), політичні конфлікти, політичні кризи і гуманізація політики. Детально розглянуто питання демократії, виборчої системи, взаємовідносин і взаємовпливу релігії і політики тощо. Крім того, до кожної теми додаються методичні матеріали: схеми, контрольні запитання і завдання, теми рефератів та список рекомендованої літератури.

Розглянуто важливі аспекти історії світової та української політичної думки, сучасні проблеми політики, політичної влади, демократії. Висвітлено можливі шляхи реформування політичних стосунків і побудови суверенного громадянського суспільства в Україні. Охарактеризовано громадські організації та рухи, політичну свідомість і культуру, роль демократії у політичному житті суспільства, виборчу систему, державу як політичний інститут, а також світову політику як систему міжнародних відносин.

Представлено матеріал, спрямований на розуміння духу природного і позитивного права, впорядкування думок юриста. Висвітлено проблеми правничої деонтології у співвідношенні з правничою етикою та правничою культурою. Увагу акцентовано на філософсько-правовому і культурологічному аналізі юридичної діяльності, правовій синергетиці, акмеологічній правосвідомості, герменевтиці і гносеології. Правничу деонтологію визначено спектром культур (її компонентами), що забезпечує підвищення та формування внутрішнього імперативу службового обов'язку юриста, джерелом якого є свідомість та почуття особи.

Розглянуто проблему мовної стійкості як одну з ключових теоретичних проблем соціолінгвістики. Досліджено основні джерела мовної стійкості: національні традицію, свідомість і солідарність, культуру, мир і співробітництво з іншими етносами. Наведено приклади значення цих факторів для становлення та розвитку мов різних народів. Приділено увагу проблемі мовної стійкості українців.

Викладено концептуальні засади й особливості маніпулювання громадською думкою, що набувають нових обрисів у перехідний період. Визначено експлікацію понять: "сучасний міф", "міфологічність", "міфологічна свідомість". Особливу увагу приділено впливу мас-медіа на формування масової свідомості та громадської думки, сучасним інформаційно-комунікативним системам як принципово новим джерелам соціальних ілюзій.

З урахуванням сучасних наукових поглядів на великому історіографічному матеріалі зроблено аналіз застосувань термінів "менталітет", "ментальність", "свідомість", "національна свідомість". Зроблена спроба простежити головні моменти становлення самосвідомості українського народу, основи його соціально-культурного розвитку.