Разнообразные морфологические изменения эукариотической немышечной клетки обычно сопровождаются динамичной перестройкой в ее цитоскелете. Выдвинуто предположение, что конформационно-функциональное состояние молекул миозина может изменяться в значительной степени во время реорганизации цитоскелета. Молекулы миозина играют немаловажную роль в различных формах клеточного движения, в т. ч. изменении конфигурации клетки, однако молекулярная основа для регуляции их активности сложна и малопонятна. Многочисленные экспериментальные данные показывают, что фосфорилируемая легкая цепь (20 кДа), известная как регуляторная (РЛЦ), является одним из ключевых модуляторов регуляторных сигналов в структуре молекулы миозина-II, хотя, "ключ", который бы координировал ее состояние фосфорилирования, остается неразгаданным. Предложен наиболее рациональный механизм для контроля организации и активности немышечных миозинов.

Визначено роль річкових портів в логістичному ланцюзі постачань транспортної системи України. На основі розробленої логістичної стратегії передбачено створення річкових логістичних центрів (РЛЦ) на базі річкових портів з високим рівнем логістичної привабливості, які стануть організаторами доставки вантажів на певному етапі товароруху та зв'язуючою логістичною ланкою на стику транспортних елементів системи постачань. Побудовано механізм реалізації логістичної стратегії РЛЦ, який являє собою сукупність взаємопов'язаних систем логістичного забезпечення (систем управління процесом перевезення, інформаційного забезпечення, вибору оптимальних технологічних схем в порту і оптимальної взаємодії суміжних видів транспорту), методів управління (організаційних, економічних, техніко-технологічних, правових), логістичних принципів та технологій, дозволить досягти ефективної реалізації логістичної стратегії річкового порту. Запропоновано створення окремої комерційної структури - інформаційного логістичного центру, який би взяв на себе обов'язки по створенню єдиного інформаційного простору, що забезпечить інформаційне супроводження логістичного руху вантажів, прийняття оптимальних управлінських рішень.

Вивчено інформацію про характеристики розсіювання радіолокаційної цілі (РЛЦ) при нанесенні на неї РПМ для вирішення прикладних завдань розпізнавання РЛЦ. Мета статті - одержання експериментальної оцінки поляризаційно-розсіюючих властивостей РЛЦ конічної форми, на якій завдано поглинаючий матеріал магнітного типу. Зменшення помітності і збільшення помилок визначення координат РЛЦ при нанесенні на неї РПМ, оцінка відбивних характеристик (характеристик розсіювання) різних типів РПМ, одержання кількісних значень характеристик розсіювання цілей, покритих РПМ, для вузькосмугових сигналів. Використовуваними методами є: математичні моделі оптимізації, методи вирішення матричних задач. Використання РПМ призводить до істотного зниження ЕПР цілі в квазіоптичній області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: при нанесенні на носову частину і на підставу мети конічної форми РПМ відбувається спотворення пелюсткової структури реалізацій амплітуд відбитих від цих ділянок сигналів на основних і кросових поляризаціях при суміщеному прийомі, а також деяке зменшення значень амплітуд відбитих сигналів на основних поляризаціях квазіоптичної. Використання РПМ розглянутого типу також призводить до істотного зниження ЕПР цілі в області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Аналіз статистичних характеристик амплітуд відбитих від конуса сигналів (середнього значення і дисперсії) показав вплив розглянутого РПМ аналогічний впливу на реалізації даних амплітуд. Нанесення РПМ на окремі частини конуса також призводить до зменшення протяжності гістограм амплітуд відбитих сигналів на різних поляризаціях.

Вивчено інформацію про характеристики розсіювання радіолокаційної цілі (РЛЦ) при нанесенні на неї РПМ для вирішення прикладних завдань розпізнавання РЛЦ. Мета статті - одержання експериментальної оцінки поляризаційно-розсіюючих властивостей РЛЦ конічної форми, на якій завдано поглинаючий матеріал магнітного типу. Зменшення помітності і збільшення помилок визначення координат РЛЦ при нанесенні на неї РПМ, оцінка відбивних характеристик (характеристик розсіювання) різних типів РПМ, одержання кількісних значень характеристик розсіювання цілей, покритих РПМ, для вузькосмугових сигналів. Використовуваними методами є: математичні моделі оптимізації, методи вирішення матричних задач. Використання РПМ призводить до істотного зниження ЕПР цілі в квазіоптичній області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: при нанесенні на носову частину і на підставу мети конічної форми РПМ відбувається спотворення пелюсткової структури реалізацій амплітуд відбитих від цих ділянок сигналів на основних і кросових поляризаціях при суміщеному прийомі, а також деяке зменшення значень амплітуд відбитих сигналів на основних поляризаціях квазіоптичної. Використання РПМ розглянутого типу також призводить до істотного зниження ЕПР цілі в області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Аналіз статистичних характеристик амплітуд відбитих від конуса сигналів (середнього значення і дисперсії) показав вплив розглянутого РПМ аналогічний впливу на реалізації даних амплітуд. Нанесення РПМ на окремі частини конуса також призводить до зменшення протяжності гістограм амплітуд відбитих сигналів на різних поляризаціях.