Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Розглянуто вплив ідей діячів культури східнослов'янських країн на формування історичних поглядів кирило-мефодіївців, культурно-освітні та релігійні товариства як гарант добросусідства між Україною та Польщею, політичну структуру Київської держави. Визначено національні моменти у формуванні компартійно-радянського апарату в УРСР на початку 1930-х рр., історичні аспекти становлення федералістських концепцій європейської інтеграції, нові контури північноатлантичного альянсу, ставлення США до європейської інтеграції у другій половині 40-х - 80-х рр. тощо.

Висвітлюється діяльність видатного громадсько-політичного діяча України В.К.Винниченка в період революційних потрясінь на початку XX ст. Розробка і відстоювання В.Винниченком оригінальної концепції необхідності вирішення соціальних і національних проблем українства в їх нерозривному взаємозв'язку і поєднанні стало одним з лейтмотивів його політичних переконань в передреволюційні роки. Цей період започаткував новий, дуже бурхливий, суперечливий та важливий етап діяльності Володимира Кириловича, в якому ідея національного відродження України, створення власної держави стане домінуючою.

Розглянуто процес зародження, формування та розвитку української філософської думки, вплив християнства на філософську думку Київської Русі, гуманістично-освітянську діяльність братств. Досліджено питання становлення української класичної філософії, зокрема, філософські погляди Г.Сковороди, соціально-філософські ідеї кирило-мефодіївців, розвиток філософії в Києво-Могілянській академії. Проаналізовано українську філософію в період формування капіталістичних відносин, долю філософської думки в Україні в пореволюційні роки, в період незалежності та в українській діаспорі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27-655 + Т3(4Укр-2к)4

Рубрики:

Українська Православна Церква

Історія

Шифр НБУВ: Ж70192 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено еволюцію гуманістичних просвітницьких кирило-мефодіївських традицій, шляхи слов'янських міжцивілізаційних контактів, історичні та культурологічні аспекти розвитку української мови та літератури, інші проблеми словістики.

Каталог репрезентує найбільш давню частину збірки ЦДІАК України - стародруковані книги 1494-1764 рр. У запропонованому виданні подаються описи 414 стародруків; відповідно до набору певним друкарським шрифтом - латинським (антиквою і готичним), грецьким, кириличним (старослов'янським) та різновидом кириличного шрифту - гражданським (світським), книги поділено на 3 самостійні розділи: І розділ - книги, друковані латинським і грецьким шрифтами (235 одиниць); ІІ розділ - книги, друковані кириличним шрифтом (125 одиниць); ІІІ розділ - книги, друковані гражданським шрифтом (54 одиниці). Каталог нараховує порівняно велику кількість латиношрифтних видань вітчизняного друку (книги видані польською, латинською, німецькою і французькою мовами), котрі були випущені в світ в друкарнях Львова, Києва, Чернігова, Бердичева, Почаєва, Вільнюса, Несвіжа, Москви і Петербурга. Велику історичну цінність становлять також додані до стародруків і описані у каталозі різноманітні рукописні додатки: статути, декрети, хронікальні записи подій ХVІ-ХVІІІ ст., рукописні книги. В описових позиціях каталогу наводяться численні власницькі записи і поміти, які дозволяють простежити шляхи міграції стародруків, з'ясувати рівень писемності та культури населення нашої Вітчизни у ХVІІ-ХVІІІ ст., а також соціальний стан власників стародруків - читачів.

Висвітлено суспільно-політичні та релігійні передумови виникнення та функціонування Кирилівського монастиря. Проаналізовано фундаментальну роль Кирилівського релігійного осередку у формуванні вітчизняної християнської традиції. Окреслено витоки створення історичного некрополя храму.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Розглянуто процес заснування та функціонування київської Кирилівської церкви, стан російської словесності у Київському університеті 1834 - 1845 рр., проблему "національного" у житті й творчості М.Дашкевича. Зроблено спробу системного аналізу поменника Межигірського монастиря, бібліотеки київського Пустинно-Миколаївського монастиря XVIII ст.

Висвітлено історичні передумови європейського вибору України. Розглянуто питання державотворення у програмі Україно-Слов'янського товариства Св. Кирила та Мефодія (1845 - 1847). Проаналізовано роль П. Скоропадського у державотворчих процесах 1917 - 1921 рр. Розкрито соціально-економічний зміст української революції. Визначено основні напрямки діяльності дипломатичних представництв Української Народної Республіки. Викладено теоретичні засади розбудови демократичної державності в Україні та проблеми їх практичної реалізації. Проаналізовано застосування економіко-математичних методів та моделей у прийнятті управлінських рішень на сучасному етапі. Досліджено регіональні проблеми земельної реформи. Описано проблеми становлення банківської системи в Україні. Вивчено сучасні проблеми розвитку ринку праці жінок в Україні. Висвітлено особливості становлення нової системи управління в підприємницьких структурах України.

В першій частині запропонованого учбового посібника висвітлюється історія розвитку мережі Internet, її робота, структура. Розглянуто найпопулярніші послуги Internet, докладно описана робота браузера Netscape Navigator - від запуску до системних установок. Значна увага приділяється інформаційним ресурсам Internet: інформаційно-пошуковим системам, здійсненню й організації пошуку необхідної інформації в базах даних, основним типам пошукових машин та їх особливостям. Розглядаються принципи роботи не тільки близько 50 закордонних пошукових машин, але й україно-російськомовна частина Internet. Наводяться характеристики понад 20 пошукових машин, що працюють з кирилицею. Зроблено огляд закордонних і російськомовних серверів та програмних засобів, що розширюють можливості пошукових систем. Описано засоби пошуку в Navigator в Internet-каталогах.

Досліджуються проблеми організації та діяльності органів політичного розшуку російського самодержавства з моменту їх виникнення до середини ХІХ ст. у взаємозв'язку з основними тенденціями розвитку українського вільнодумства та політико-правової думки. На прикладі слідчої справи першої політичної організації національного характеру в Україні - Кирило-Мефодіївського братства - висвітлюється боротьба російського самодержавства з українським вільнодумством середини ХІХ ст. Розкриваються функції та методи політичного розшуку, докладно розглядається практика використання доносів, таємних агентів, перлюстрація кореспонденції, провокація та залякування тощо. Викривається антиправова сутність органів російської політичної поліції, їх негативна роль у контролі за суспільною свідомістю.

Представлено дослідницькі статті та розвідки Юрія Стефаника (виступав під псевдонімом Юрій Гаморак, Юрій Клиновий), його вибрані листи в Україну, що присвячені дослідженню життя і творчості батька Василя Стефаника. Вони розкривають багато важливих сторінок біографії та творчої спадщини видатного новеліста, вводять у літературний обіг документи його архіву, який Ю.Стефаник почав опрацьовувати зразу після смерті батька. Листи Ю.Стефаника, надіслані з-за кордону в Україну до батька, брата Кирила, до приятелів розкривають одну із граней його духовного зв'язку з рідною Землею.

Публікуються доповіді та повідомлення за матеріалами IV Міжнародної Кирило-Мефодіївської славістичної конференції (Одеса, 18-19 травня 1998 року) з проблем слов'янського мовознавства, палеославістики, літератури та культури слов'ян. Розглядається своєрідність чеської і болгарської мов на суперсегментному рівні, болгарсько-східнослов'янська мовна інтерференція в топонімії східної Одещини, еволюція македонських антропонімоформул на слов'янському фоні. Висвітлюється художня продукція та продуктивна художність сучасної української прози Словаччини, семантика та основні функції звертань у поетичному тексті (на матеріалі української, хорватської та польської поезії першої чверті XX ст.), загальна характеристика словацьких говорів Закарпаття та ін.

У роботі висвітлено події останньої чверті XVII - середини 60-х рр. XVIII ст., тобто, періоду від завершення Визвольної війни українців 1648-1676 рр. до остаточного скасування гетьманства царським урядом у 1764 р. Обгрунтовано думку щодо співіснування кількох національних автономних політичних утворень - Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, частково Слобожанщини - у складі інших держав. Охарактеризовано всі їх головні ознаки державності: владу, кордони, населення та закони, за якими жили конкретні люди. Висвітлено життєдіяльність окремих осіб, які були творцями історії України нової доби. Проаналізовано складні й неоднозначні образи державних мужів Гетьманської України, а саме: І.Самойловича, І.Мазепи, П.Орлика, І.Скоропадського, П.Полуботка, Д.Апостола, К.Розумовського та ін. Розкрито їх політичні та воєнні здобутки, спосіб мислення, усвідомлення приналежності до політичної еліти. Значну увагу відведено ролі українського етносу в створенні власної республіки, кордони якої не збігалися з масовим розселенням корінних мешканців. Визначено основні шляхи міграцій, подано важливу інформацію про чисельність і етнічний склад жителів України, а також окремі сюжети про перебування українців за межами вітчизни та ставлення до них іноземців.

Системно викладено численні факти з історії зародження та розгортання нового українського національного руху в Наддніпрянській Україні на першому етапі (кінець XVIII - середина 40-х років ХІХ ст.), з'ясовано роль Т.Г.Шевченка й Кирило-Мефодіївського товариства в переході його до наступного вищого етапу.

Розглянуто історію розвитку ідеї українського панславізму: від В.Капніста до українофілів. Проаналізовано погляди М.Костомарова, Г.Андрузького та його проекти Конституції Республіки.

Охоплюється період від першої, ще з німецькою мовою навчання гімназії в Тернополі (1820), до сьогодення. Подано систематизовані матеріали з історії гімназій: середня школа у ХІХ ст., українська державна гімназія, гімназія Товариства "Рідна школа", середня школа N1 у 1939-1991 рр., державна гімназія у 1944-1991 рр., гімназійний з'їзд у 1992 р. Наведено спогади вчителів та учнів (Олександр Барвінський, Кирило Студинський, Олександр Гладишовський, Степан Ванчицький, Остап Балабан, Євген Олесьницький та ін.), їх списки та більш чи менш докладні довідки про багатьох з них.

Розглядаються передумови боротьби українського народу за свою державність у 1635-1638 рр. в географічному аспекті, життя та побут запорожців, деякі аспекти промислового розвитку Донецького басейну у 60-80-і рр. ХІХ ст., роль діяльності Товариства "Просвіта" у національному відродженні у 1917-1920 рр., система підготовки національних педагогічних кадрів в Україні у 20-і рр. Характеризується діяльність відомих діячів, які зробили великий внесок у соціально-політичний та культурний розвиток країни - К.Розумовського, Ю.Кондратюка, П.Скоропадського, М.І.Пирогова, С.Пастернака. Особливу увагу приділено висвітленню періоду політичних репресій, а також сучасного стану дослідження історії населених пунктів України, у т.ч. с.Буди Харківської області, селища міського типу Бабинці Київської області, м.Корсунь, поселень канівського узбережжя та ін.