Висвітлено прийнятий в Угорщині у 1996 р. Акт ХХІ - щодо регіонального розвитку та фізичного планування. Розглянуто п'яту статтю з Акту, в якій наведено правила фізичного планування, державний план, підготовлений різними міністерствами та установами. Проведено дослідження у галузі сільського господарства щодо планування використання землі протягом тривалого часу.

Подано концепцію компактного ядерного реактора простої конструкції для промислового теплопостачання. Дію реактора основано на псевдозрідженні з використанням циркуляції води під тиском. У разі аварії паливо автоматично видаляється з реактора під дією сили ваги. Реактор відрізняється наявністю систем пасивного охолодження й автономної безпеки. Капсули відпрацьованого палива не є відходами ядерного палива, оскільки завдяки формі і розмірам вони можуть бути використані для опромінювання сільскогосподарських продуктів і за іншим призначенням.

Розглянуто заходи Центральної Ради і Генерального секретаріату щодо колективного обробітку землі. Значну увагу приділено виникненню перших сільськогосподарських колективних об'єднань селян. Детально проаналізовано земельну політику Української Центральної Ради, а також аграрне законодавство більшовиків.

Висвітлюються проблеми формування нових механізмів реалізації соціальних і екологічних пріоритетів аграрної сфери в умовах ринкової трансформації національної економіки. Створення належних соціальних та екологобезпечних умов життя сільського населення розглядається у зв'язку з особливостями розвитку сільських населених пунктів України та впливом агропромислової діяльності на навколишнє природне середовище. Розроблено методичні підходи до визначення пріоритетних напрямів і формування інструментарію й механізмів соціального облаштування територій на основі поєднання ринкових та планових підходів і методів. Обгрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності механізмів регулювання екологонебезпечних процесів та стимулювання природоохоронної діяльності.

Розглянуто питання загальної теорії аграрного права, аграрні правовідносини та аграрне право зарубіжних країн (Франції, США, Англії, Іспанії, ФРН). На основі норм чинного законодавства висвітлено правове становище суб'єктів аграрного права, права власності, виробничо-господарської і фінансово-кредитної діяльності сільськогосподарських товаровиробників та аграрні договірні зобов'язання. Проаналізовано питання про взаємозв'язок і співвідношення тих видів правовідносин, суб'єктами яких є сільськогосподарські товаровиробники. Наведено правові норми, які визначають адміністративні та цивільні правові норми щодо охорони праці, відповідальність за порушення права власності, а також вперше в аграрно-правовій літературі приділено увагу маркетингу, оподаткуванню і банкрутству сільськогосподарських підприємств. Розглянуто питання правового регулювання реалізації сільськогосподарської продукції та юридичного обслуговування сільськогосподарських підприємств.

Відображаються основні напрями наукових досліджень з актуальних питань розвитку АПК південного регіону України: проблеми реформування аграрних відносин; формування сучасного механізму зовнішньоекономічної діяльності; організаційно-економічні основи удосконалення міжгалузевих зв'язків в АПК; нові організаційні форми господарювання; методичні підходи при створенні кооперативних формувань в аграрній сфері економіки; фермерський рух в Україні та земельні відносини; організаційно-економічні основи реформування сільськогосподарських підприємств у нові підприємницькі форми господарювання; суть, ефективність та проблеми лізінгу; основні тенденції ринку цінних паперів; проблеми реформування відносин власності в системі АПК; питання удосконалення обліку основних засобів сільськогосподарських підприємств та ін.

Досліджено проблемні питання реформування аграрних відносин на Закарпатті. Висвітлено етапи аграрних реформ і формування приватного сектора у сільському господарстві регіону, а також визначено соціально-економічну ефективність сучасної аграрної політики. Акцентовано увагу на досвіді розвитку аграрних відносин у країнах Центральної та Південно-Східної Європи та можливостей трансформації його в Україні.

Розглянуто актуальні питання землеробства і рослинництва, зокрема, наведено результати дослідження залежності продуктивності та врожайності сільськогосподарських культур (картоплі, озимої пшениці, сої, проса, гороху, яблуні, льону-довгунцю, кормових буряків, ярого ячменю) від строків внесення добрив і способів обробітку грунту.

Розглянуто агроекологічний стан чорнозему типового різного гранулометричного складу лівобережного Лісостепу України у процесі окультурення. Подано характеристику кількісного вмісту гумусу, його складу та якості, рухливості, закономірностей зміни азотного, фосфатного і калійного режимів, фізико-хімічних властивостей, мінералогічного складу великої та мулистої фракцій. Визначено продуктивність та якість сільськогосподарських культур за умов тривалого застосування добрив і зрошення.

Висвітлено питання агроекології, екотоксикології, агробіотехнології, сільськогосподарської радіології рослин і тварин. Окреслено напрями вдосконалення екологічного картографування агроландшафтів. Вивчено вплив різних систем удобрення на мікробіологічний режим дерново-підзолистого грунту. Розглянуто мінливість біологічних і господарсько-цінних ознак сортів льону-довгунцю залежно від методів добору рослин у первинному насінництві. Охарактеризовано продуктивність багаторічних трав залежно від режиму їх скошування та удобрення за умов осушуваних торфовищ Лісостепу.

Проаналізовано вплив площі захисних лісонасаджень у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на рівень виробництва валової продукції підприємствами агропромислового комплексу. Дослідження проведено за даними районів Полтавської області шляхом побудови на ЕОМ економетричних (виробничих) функцій.

Висвітлено проблеми та завдання агрокваліметрії, еволюцію якості технологічних процесів засобів землеробства від давнього збиральництва до сучасного рослинництва. Обгрунтовано агрокваліметричні показники під час створення сільськогосподарської техніки, екологічні та загальні інженерно-агрономічні аспекти агрокваліметрії, параметри технологічної ситуації та якості у світових фітотехнологічних системах і галузях виробництва рослинної продукції, причому фітотехнологічні процеси та якість їх виконання розглянуто як функцію властивостей рослин та умов їх вирощування. Визначено основні закономірності фітотехнологічних систем як базисних з метою розробки нових технологій, обгрунтування параметрів технологічних ситуацій і показників якості у технологіях вирощування культурних рослин і збирання врожаю. Розкрито принцип технологічної відповідності техніки і технології як закономірність, яку необхідно враховувати під час впровадження нової техніки та нових технологій виробництва сільськогосподарських культур. Наведено характеристику агрокваліметричних методів і засобів, методичні особливості та метрологічне забезпечення їх застосування. Значну увагу приділено агрокваліметрії механізованих технологічних операцій за обов'язковими технологічними процесами виробництва рослинної продукції: підготовкою грунту, насіннєвого та садильного матеріалів, сівбою, посадкою, доглядом за рослинами та збиранням врожаю. Досліджено тенденції перспектив підвищення якості робіт у рослинництві та розвитку методів і засобів агрокваліметрії з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки у галузях приладо- і сільгоспмашинобудування, а також питання сертифікації

продукції АПК, зокрема, у рослинництві.

Проаналізовано дані багаторічних метеорологічних спостережень, на підставі яких надано характеристику стану агрокліматичних ресурсів Полтавщини, можливостей їх використання для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва.

Викладено основні тенденції та закономірності, які характеризують застосування агролісомеліоративних заходів у сільському господарстві України. Надано оцінку значенню цього виду меліорації у підвищенні економічної та екологічної ефективності використання земельних та інших ресурсів в аграрному виробництві і його сталого розвитку.

Охарактеризовано значення агромаркетингу для інтеграції сільськогосподарських виробників, забезпечення продажу продукції, посилення конкурентних позицій України на товарних ринках. Висвітлено роль ринкової інфраструктури у функціонуванні каналів реалізації. Здійснюючи концепцію маркетингу, держава може проводити політику захисту національного виробника.

Наведено результати досліджень з питань грунтознавства та агрохімії. Запропоновано використання геоінформаційних систем для ведення моніторингу земельних ресурсів, простежуються закономірності впливу гранулометричного складу на вміст гумусу в грунтах акумулятивного ряду, а також зміни молекулярної будови гумінових кислот в залежності від різних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Висвітлюються організаційні аспекти виробництва нових видів бактеріальних добрив. Досліджується вплив способів обробітку грунту, добрив і попередників на продуктивність культур та агрохімічні властивості грунту тощо.

Викладено результати досліджень з охорони грунтів від ерозії та техногенного забруднення, запропоновано структуру автоматизованої інформаційної системи моніторингу земельних ресурсів, розглянуто технології ефективного і ресурсозберігаючого застосування добрив для підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Досліджено принципи використання біологічних показників для оцінки токсичності забруднених грунтів, вплив різних систем обробітку грунту на продуктивність сівозміни і врожайність культур у південному Степу України та ін.

Запропоновано нову систему районування території України за загальноєвропейськими принципами, окреслено перспективи розвитку земельної інформаційної системи на базі космічних технологій. Виявлено роль високодисперсних мінералів у екологічній стійкості грунту, закономірності поведінки високоосновних фосфатів кальцію в грунтах різного генезису та їх вплив на результати визначення рухомого фосфору. Досліджено особливості розвитку кореневих систем сільськогосподарських культур залежно від способу обробітку чорнозему, технології найбільш раціонального застосування добрив, меліорантів, систем обробітку грунту й адаптивних заходів щодо підвищення родючості грунтів і посилення ефективності землеробства. Розглянуто напрями та ефективність формування грунтозахисно-меліоративної просторової структури агроландшафтів, підходи до характеристики протиерозійної стійкості грунтів і заходи боротьби з ерозією. Проаналізовано вплив забруднення нафтою на деякі властивості грунту. Викладено нові методичні підходи до дистанційної дігностики властивостей грунтів і розрахунку їх стійкості проти забруднення важкими металами.

Обговорюється проблема скорочення генетичного різноманіття біосфери на всіх рівнях та заходи, які застосовує світова спільнота та окремі держави (країни Східної та Центральної Європи) з метою його збереження. На підставі даних вітчизняних та зарубіжних джерел, а також власних досліджень розглядається стан рідкісних та зникаючих видів, порід сільськогосподарських тварин. Аналізуються методи збереження генетичних ресурсів, використання методів ДНК-технологій у збереженні генетичної різноманітності, консервація in situ та ex situ. Обговорюється поняття агросфери як частини планети, охопленої усіма проявами агропромислової діяльності людини. Пропонуються шляхи розвитку аграрного сектору з урахуванням необхідності збереження й раціонального використання агробіорозманіття.

Висвітлено наукову, педагогічну, організаторську діяльність та основні віхи життя одного із найвідоміших українських вчених-обліковців Ю.Я.Литвина - доктора економічних наук, професора, Академіка АН Вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України, який зробив вагомий внесок у становлення і розвиток теорії, методології та організації нормативного методу в сільському господарстві, а також створив авторитетну наукову школу.