Проаналізовано просодичні засоби реалізації ввічливості/неввічливості в різних типах конфліктних діалогів, дібраних із саундтреків до п'яти сучасних англомовних фільмів. Основними критеріями класифікації фактичного матеріалу дослідження є ступінь формальності відносин між комунікантами та ввічливість/неввічливість. Згідно з цими критеріями досліджувані діалогічні єдності класифікувалися як формальні ввічливі, формальні неввічливі, неформальні ввічливі та неформальні неввічливі. Зазначено, що вдосконалена методика проведення фонетичного аналізу за допомогою сучасних комп'ютерних програм дала змогу виявити й унаочнити відмінності в частотній, енергетичній і темпоральній організації різних типів даних діалогічних єдностей. Проведене дослідження доводить, що конфліктна міжособова взаємодія є особливим видом комунікації, який характеризується власною просодичною структурою.

Роботу присвячено аналізу просодичних засобів реалізації комунікативної інтенції в різних типах діалогів, дібраних із саундтреків до чотирьох сучасних англомовних фільмів. Критеріями класифікації фактичного матеріалу дослідження є: інтенція, яка покладена в основу класифікації, ступінь успішності/неуспішності комунікації та ступінь участі комунікантів у взаємодії. Згідно з цими критеріями досліджувані діалоги класифікувалися як: інформаційні, переконувальні, спонукальні, діалоги-самопрезентації та змішані діалоги; комунікативно успішні та неуспішні; діалоги, в яких обидва учасника комунікації рівноцінно активні; діалоги, в яких учасники комунікації поперемінно активні, та діалоги, де активним є один учасник комунікації. Вдосконалена методика проведення фонетичного аналізу за допомогою сучасних комп'ютерних програм дозволяє виявити й уточнити відмінності в частотній, динамічній та темпоральній організації різних типів діалогів. Проведене дослідження доводить існування цілої низки частотних, динамічних і темпоральних параметрів, що беруть участь у реалізації комунікативної інтенції в англомовному діалогічному дискурсі.

Рассмотрено фонетическое исследование просодической аранжировки англоязычного монологического художественного дискурса с целью установить взаимодействие лингвальных и экстралингвальных средств создания образа Шерлока Холмса в одноименном сериале. Внимание в работе уделено корреляции просодических параметров речи Шерлока в исполнении британского актёра Бенедикта Камбербэтча с невербальными компонентами коммуникации в рамках описания речевого портрета детектива, по средствам речи которого не просто "движется информация". Он определённым способом воздействует на участников коммуникативного процесса, ориентирует и убеждает их, при этом восхищая зрителей своим умом. Результаты анализа широкого экспериментального корпуса из 50 монологических (в составе диалогической речи) фрагментов-саундтреков, экстрагированных из фильма по методике функционального анализа речевого сигнала, разработанной в Лаборатории экспериментальной фонетики ОНУ им. И. И. Мечникова, показали, что одним из самых важных механизмов формирования и передачи семантического центра высказывания является интонация. В процедуре аудиовизуального анализа речевых высказываний киногероя, которые сопровождались кинетической фразой, установлено, что все стадии артикуляции жеста (экскурсия, реализация и рекурсия) всегда маркируются в речи просодическим ядром. Просодическое ядро понимается нами как перцептивно и семантически выделенный участок синтагмы, состоящий из предударного, ядерного и заударного слогов. Работа является вкладом в создание галереи актёрских портретов, поскольку благодаря гармоничному соединению лингвальных и экстралингвальных средств коммуникации этот вариант реализации книжного персонажа является наиболее интересным и уникальным.

Робота містить результати дослідження, об'єктом якого є сучасні фільми жанру хоррор, а предметом - репрезентація дитячих фольклорних текстів як художній прийом, що експлуатується кіноіндустрією. Розглянуто механізми цитування та способи репрезентації дитячих фольклорних текстів у сучасній масовій культурі на прикладі базового фільму жахів останніх десятиліть. Народні колискові і їх стилізації розглядаються як культурні тексти, що містять у собі архаїчні уявлення і міфологічні моделі, які в силу міфологізованого мислення сучасного суспільства зчитуються глядацькою аудиторією на рівні колективного несвідомого. Аналізуються механізми репрезентації даних текстів, виявляється інтертекстуальне середовище як поле для гри зі смислами, досліджуються конотативні рівні, які народжуються при зустрічі візуального та вербального текстів, а також виявляються архетипічні моделі, приховані в тексті.

Робота містить результати дослідження, об'єктом якого є сучасні фільми жанру хоррор, а предметом - репрезентація дитячих фольклорних текстів як художній прийом, що експлуатується кіноіндустрією. Розглянуто механізми цитування та способи репрезентації дитячих фольклорних текстів у сучасній масовій культурі на прикладі базового фільму жахів останніх десятиліть. Народні колискові і їх стилізації розглядаються як культурні тексти, що містять у собі архаїчні уявлення і міфологічні моделі, які в силу міфологізованого мислення сучасного суспільства зчитуються глядацькою аудиторією на рівні колективного несвідомого. Аналізуються механізми репрезентації даних текстів, виявляється інтертекстуальне середовище як поле для гри зі смислами, досліджуються конотативні рівні, які народжуються при зустрічі візуального та вербального текстів, а також виявляються архетипічні моделі, приховані в тексті.

Висвітлено значення аудіоскладника в екранних творах. Досліджено риси фонограми у кінематографі, телебаченні та її трансформації. Осмислено у мистецтвознавчих, культурологічних та інших контекстах теоретичне підґрунтя використання звуку та його зв’язку з кадром. Висвітлено напрямки застосування елементів фонограми та їхня взаємодія із зображенням у різних видах і жанрах сучасних аудіовізуальних практик. Охарактеризовано якість впливу звуку на глядача. Здійснено наукове опрацювання явищ та процесів у сучасній аудіовізуальній культурі. Увагу приділено творчим та психологічним засадам роботи із саундтреком в екранних творах. Розглянуто основи та перспективи подальшого перетворення звукового елемент.