Розглянуто одну з важливих ділянок розвитку бібліографії в Західній Україні 1920 - 1930 рр. - дослідження рукописів та стародруків, історії книги та книгодрукування, яким присвятили свої праці українські історики, бібліографи, етнографи та мовознавці: І.Свєнціцький, І.Крип'якевич, І.Кревецький, І.Огієнко, В.Дорошенко, В.Січинський, О.Новицький, Ю.Яворський. Зазначено, що їх дослідження стали вагомим внеском у розвиток української національної бібліографії.

Рассмотрен один из важных участков развития библиографии в Западной Украине 1920 - 1930 гг. - исследования рукописей и старопечатных книг, истории книги и книгопечатания, которым посвятили свои работы украинские историки, библиографы, этнографы и языковеды: И.Свенцицкий, И.Крипьякевич, И.Кревецкий, И.Огиенко, В.Дорошенко, В.Сичинский, О.Новицкий, Ю.Яворский. Отмечено, что их исследования стали весомым вкладом в развитие украинской национальной библиографии.

Розглянуто науковий доробок видатного вченого-мистецтвознавця, музеєзнавця, ректора Національного музею у Львові, вченого-славіста, завідувача кафедрою слов'янської філології Львівського держуніверситету ім. І. Франка доктора філологічних наук професора І. С. Свєнціцького та літературу про нього. Викладено друковані праці І. С. Свєнціцького, а саме: публікації, епістолярій, листи до О. Архипенка, О. Барвінського, до болгарських вчених, Л. Мишуги, К. Студинського, І. Труша, А. Шептицького, а також спогади сучасників.

Рассмотрены научные работы известного ученого-искусствоведа, музеезнавца, многолетнего ректора Национального музея во Львове, ученого-слависта, заведующего кафедрой славянской филогии Львовского госуниверситета им. И. Франка доктора филологических наук профессора И. С. Свенцицкого и литература о нем. Изложены печатные работы И. С. Свенцицкого, а именно: публикации, эпистолярий, письма к О. Архипенку, О. Барвинскому, к болгарским ученым, Л. Мишуге, К. Студинскому, И. Трушу, А. Шептицькому, а также воспоминания современников.

Відзначено вагомий внесок західноукраїнських учених у вивчення українського фольклору, праці яких базувалися на досягненнях української фольклористики та використанні досвіду західноєвропейської наукової думки. Особливу увагу звернено на методологію вивчення усної словесності К.Сосенка, Ф.Колесси та І.Свєнціцького, приналежність дослідників до українських і зарубіжних фольклористичних шкіл.