Дисертація є першим в українській історіографії дослідженням політичної культури запорозьких козаків. Встановлено, що їх політична культура мала активістський характер. Система цінностей запорожців пов'язувалася з козацькою демократією, поняттями рицарства, товариства, станово-корпоративними правами і свободами, їхньою "руською" самоідентифікацією. Беручи участь у політичному житті Речі Посполитої, козаки прагнули зрівнятися у політичних правах з шляхтою. На адресу політичної системи країни вони висували вузькостанові, а також загальноукраїнські політичні вимоги. З'ясовано, що політичні позиції запорожців відзначалися радикалізмом, а також сепаратизмом, що проявлявся у незалежній від центрального уряду політиці Війська Запорозького. На середину XVII ст. в козацькому середовищі сформувалася установка на створення національної держави.

Представлен результат многолетних исследований автором одного из сложнейших периодов истории Древнего Рима. Рассматриваются те аспекты социально-политического развития Римской империи в ІІІ в. н.э., которые являются предметом спора современных антиковедов. На основании свидетельств исторических источников автор показывает роль важнейших политических институтов римлян - сената и армии - в социально-политической жизни римского государства в ІІІ в. н.э., пытается решить вопрос о правомочности утверждений антиковедов относительно провинциального сепаратизма в империи в кризисный век ее истории, предлагает новую трактовку ряда теоретических аспектов проблемы ІІІ в. в Римской империи.

Проблеми соціально-економічного і культурного розвитку УСРР 20-х - середини 30-х років досліджуються у контексті національної політики радянської держави. Аналізується комплекс найважливіших питань цієї багатопланової теми: становлення української радянської державності, її політико-правові, номенклатурно-партійні важелі та культурні чинники, роль і місце інтелігенції в "новому курсі", альтернативні шляхи економічного і культурного розвитку України, історичне призначення політики українізації, процес формування єдиного "народногосподарського простору", особливості управління промисловістю України, колективізація сільського господарства як засіб руйнування соціально-економічних основ "українського сепаратизму", соціально-демографічні та національні наслідки соціалістичної реконструкції, українське питання у філософії "культурного стрибка", централізація та уніфікація культурного життя, процес нівелювання культури національних меншин. Розглядаючи національно-державний, соціально-економічний і культурний розвиток УСРР в його суперечностях, автор висвітлює ряд дискусійних питань та історіографічних проблем.

Дослідженом квебекське національне питання у 80 - 90-ті рр. ХХ ст., коли загострення проблеми, пов'язаної з існуванням франкомовної спільності, здебільшого у межах однієї провінції - Квебеку, призвело до виникнення конституційної кризи у канадській федерації. Визначено чинники зростання сепаратизму у Квебеку та з'ясовано причини невдачі конституційних угод, метою яких було надання провінції статусу "особливого суспільства". Це обумовлено процесом децентралізації федерації та непідписанням Квебеком конституції 1982 р. Розглянуто зіткнення сил націонал-сепаратизму та федералізму за наявності економічної інтеграції на континенті, а укладення угоди про вільну торгівлю призвело до багатоваріантності розвитку ситуації у Квебеку, внаслідок чого постала проблема розвитку багатонаціональних федерацій у наш час. Вперше квебекську проблему проаналізовано як багатоаспектне явище, що синтезує традиції та новації квебекського суспільства. Увагу приділено особливостям мовного й освітнього статусу, ментальності франкоканадців. Релігія, французька мова та колективістський дух є ознаками франко-канадської національної ідентичності. Розкрито причини зросту та основні риси сучасного націоналізму в Квебеку. За умов глобалізації та інтеграції, на засаді загальнодемократичних цінностей має місце зіткнення з традиційними цінностями, що призводить до етнічних конфліктів і суверенізації та регіоналізації.

Розглянуто розвиток Індії у 1990-ті рр. Проаналізовано розвиток економіки, зовнішньої торгівлі, національні відносини в країні, зміцнення позицій Індії на міжнародній арені. Надано характеристику відносин України й Індії.

Выделены и рассмотрены проблемы сепаратизма, развития депрессивных районов, а также формирование региональных центров роста. Проанализированы и классифицированы основные угрозы экономической безопасности региона, cформулирована структура формирования региональной безопасности, предложены основные мероприятия по обеспечению экономической безопасности регионов.

Висвітлено особливості державного устрою сучасних федерацій в аспекті регіоналізму та націонал-сепаратизму. Наведено основні психолого-педагогічні підходи до виховання особистості. Відображено взаємозв'язок у викладанні історії України у середній школі та вищому навчальному закладі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф51(4Укр)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф5я54

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості виникнення та проявів сепаратизму в історико-політичному аспекті. Запропоновано визначення даного поняття як обумовленого етнічними, політичними, соціально-економічними та культурними протиріччями прагнення регіону до політичного відділення від решти території держави або підвищення свого правового статусу у межах країни. Проаналізовано мету сепаратистського руху, спрямовану на реалізацію двох видів сепаратизму - регіонального та етнічного. Охарактеризовано соціальну базу сепаратистського руху, який передбачає участь політичної еліти, середніх і нижчих верств населення. Виявлено специфіку проявів сепаратизму в різних країнах світу, зокрема на пострадянському просторі. Розроблено класифікацію сепаратистських рухів за різними критеріями: визначенням мети та сутності, соціальної бази, методів та форм проведення, організацією та характерними проявами. Наведено рекомендації щодо запобігання виникненню сепаратизму шляхом надання широких повноважень місцевим органам влади, розвитку федералізму або регіоналізму, забезпечення економічних і політичних можливостей для регіональних груп поза межами їх власних територій.

Розглянуто питання археології, давньої та середньовічної історії України, а також Нового часу та Новітньої доби, регіональної історії, зарубіжних країн та міжнародних відносин, джерелознавства та історіографії. Розкрито витоки духовної культури українського народу. Описано соціально-топографічну структуру м.Луцьк Х - XIV ст. за археологічними джерелами. Висвітлено аспекти системи оподаткування Київщини в другій половині XV - першій третині XVI ст. Проаналізовано становлення козацького політичного сепаратизму, політику уряду Б.Хмельницького щодо селянства та міщанства у період між Зборівським та Білоцерківським договорами в серпні 1649 - вересні 1651 рр. Визначено динаміку чисельності представників селянства серед міського населення Правобережної України в 1861 - 1914 рр. Розглянуто питання формування Збройних Сил УНР в період антигетьманського повстання в листопаді - грудні 1918 р., взаємини Української автокефальної православної церкви та радянської влади в 1924 - 1926 рр. Висвітлено теоретико-концептуальні аспекти аналізу ідеології німецького колоніалізму, проблеми історії слов'янських народів у вітчизняній історіографії ХІХ ст. - 1991 р.

Рассмотрены вопросы археологии, древней и средневековой истории Украины, а также Нового времени и Новейшего периода, региональной истории, зарубежных стран и международных отношений, источниковедения и историографии. Раскрыты истоки духовной культуры украинского народа. Представлена социально-топографическая структура г.Луцк X - XIV ст. по археологическим источникам. Освещены аспекты системы налогообложения Киевского региона во второй половине XV - первой трети XVI ст. Проанализированы становление казаческого политического сепаратизма, политика правительства Б.Хмельницкого относительно крестьянства и мещанства в период между Зборовским и Белоцерковским договорами в августе 1649 - сентябре 1651 гг. Определена динамика численности представителей крестьянства среди городского населения Правобережной Украины в 1861 - 1914 гг. Рассмотрены вопросы формирования Вооруженных Сил УНР в период антигетманского восстания в ноябре - декабре 1918 г., взаимоотношения Украинской автокефальной православной церкви и советской власти в 1924 - 1926 гг. Освещены теоретико-концептуальные аспекты анализа идеологии немецкого коллониализма, проблемы истории славянских народов в отечественной историографии ХІХ ст. - 1991 г.

Відзначено актуальність проблеми становлення єдиної національної ідентичності громадян для українського суспільства, зокрема для подальшого формування його як повноцінної нації. Політичний контекст проблематики зумовлює необхідність виробити адекватну політику щодо кризових явищ, помітних в українській національній ідентичності. Теоретичні та практичні дослідження безпосередньо стосуються проблеми зменшення потенціалу сепаратизму, залучення до державотворчого процесу представників усіх етнічних груп, зміцнення можливостей держави у протистоянні зовнішньому тискові.

Досліджено термін "глобалізація" та її вплив на світовий порядок і Балканську кризу зокрема. Пояснено, як процеси глобалізації впливають на зростання націоналізму та сепаратизму, і, отже, на поширення локальних конфліктів в світі та Балканському регіоні зокрема. Наголошено на значенні наддержав у загостренні та врегулюванні конфліктів (на прикладі Балканської кризи) у світі, що глобалізується.

Охарактеризовано кількісні параметри етнічних меншин Китаю, що нараховують понад 90 млн. населення (8%), їх територіальну локалізацію, культурно-національну політику в історичній ретроспективі. Наведено загальну етнічну характеристику та мовнокультурну класифікацію етнічних меншин країни, вказано на асиміляційні тенденції як запоруку збереження територіальної цілісності та відвернення небезпеки сепаратизму в Китаї. Проаналізовано мовнокультурну компетенцію мешканців периферійних, етнічно відмінних районів Китаю, висвітлено тенденції їх етнокультурного відродження як нового важливого чинника формування внутрішнього життя країни.

Охарактеризованы количественные параметры этнических меньшинств Китая, насчитывающих более 90 млн. населения (8%), их территориальная локализация, культурно-национальная политика в исторической ретроспективе. Приведены общая этническая характеристика и языковокультурная классификация этнических меньшинств страны, указано на ассимиляционные тенденции как гарантию сохранения территориальной целостности и отклонения опасности сепаратизма в Китае. Проанализированы языковокультурная компетенция жителей периферийных, этнически разных районов Китая, освещены тенденции их этнокультурного возрождения как нового важного фактора формирования внутренней жизни страны.

Розглянуто одну з актуальних проблем сучасності: глобалізацію та соціально перетворювальні процеси на пострадянському просторі. Загалом йдеться про широке коло питань суспільного розвитку, про розробку нових моделей політико-економічного розвитку посткомуністичного періоду, нових форм державності та нових систем міжнародних відносин, про протидію етнічної та релігійної ненависті до насильства, сепаратизму, міжнародного тероризму.

Рассмотрена одна из актуальных проблем современности: глобализация и социально-преобразовательные процессы на постсоветском пространстве. В целом речь идет о широком круге вопросов общественного развития: о выработке новых моделей политико-экономического развития посткоммунистического периода, новых форм государственности и новых систем международных отношений в целом, о противодействии этнической и религиозной ненависти, насилию, сепаратизму, международному терроризму.

One of the issue of the day of contemporaneity is examined in the article: globalization and social-transformation processes on postsovietic space. On the whole the question is about the wide circle of questions of community development: about making of new models of political-economic development of postcommunist period, new forms of the state system and new systems of international relations on the whole, about counteraction of ethnic and religious hatred, to violence, separatism, international terrorism.

Проаналізовано суб'єкти та тенденції західноукраїнської етнополітичної сфери на імперському просторі, констатуючи відмінність між ареальним і дисперсним характером проживання українців і поляків, а також імміграційних меншин, а також соціальну неструктурованість більшості етнонаціональних спільнот, що проживали в західноукраїнському регіоні. Встановлено, що на імперському просторі Габсбургів центральне та крайове законодавство визначало "правила гри" суб'єктів міжетнічної взаємодії, спрямовані на захист прав етнічних меншин. Воно й було засобом кореляції етнополітичної поведінки "чужих". Разом із тим мінімізації міжетнічної напруги та суперечностей у західноукраїнському регіоні сприяв "загерметизований" у собі потенціал міжетнічного антагонізму. Головним критерієм Відня у сфері етнонаціональної політики тут виявилася нейтралізація сепаратизму етнічних меншин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф022.1 + Ф51(0)

Рубрики:

Держава в політичній системі

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф69(4) + Ф088 + Ф022.1

Рубрики:

Інші політичні партії

Етнополітика

Держава в політичній системі

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано діяльність Закарпатської крайової організації Народного Руху України наприкінці 1980 - початку 1990-х рр. у контексті національно-визвольного руху закарпатських українців. Висвітлено передумови та процес утворення Закарпатського Руху, його внесок у протидію тоталітаризму, регіональному сепаратизму, за демократизацію та становлення громадянського суспільства і здобуття українським народом державності.

Проанализирована деятельность Закарпатской краевой организации Народного Движения Украины конца 1980 - начала 1990-х гг. в контексте национально-освободительного движения закарпатских украинцев. Освещены предпосылки и процесс образования Закарпатского Движения, его вклад в противодействие тоталитаризма, регионального сепаратизма, за демократизацию и становление гражданского общества и достижение украинским народом государственности.

Розглянуто особливості етнотероризму як специфічного виду терористичної діяльності, який останнім часом набув значного поширення. Висвітлено роль тероризму і радикального сепаратизму у процесі вирішення регіональних конфліктів.