Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.31 Covid-19 + С5*652*421.251 в811.1

Рубрики:

Епідеміологія грипу і гострого катару верхніх дихальних шляхів

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено автономний Telegram-бот, який буде виконувати пошук медіаконтенту (фільмів, мультфільмів та серіалів) із відображенням назви відеоматеріалу, категорій, основних тегів, опису, касту, рейтингів, посилань на сторонні ресурси та списку схожого контенту. Telegram-бот має спеціальний інтерфейс для адміністратора зі статистикою використання та можливістю розсилки повідомлень. Для реалізації чат-бота було вирішено використати середовище розробки WebStorm. Як мову програмування було обрано мову TypeScript на платформі NodeJS, так як вона є сумісною з JavaScript і компілюється в останній. Після компіляції програму на TypeScript можна виконувати в будь-якому сучасному браузері або використовувати спільно з серверною платформою. Мова TypeScript відрізняється від JavaScript можливістю явного статичного визначення типів, підтримкою використання повноцінних класів, а також підтримкою підключення модулів, що дає можливість підвищити швидкість розробки, полегшити читабельність, рефакторинг і повторного використання коду, допомогти здійснювати пошук помилок на етапі розробки і компіляції і, можливо, прискорити виконання програм. Для реалізації клієнтської частини було створено й налаштовано бота в Telegram. Ця можливість реалізована в середині самого месенджера. Для прискорення розробки та спрощення взаємодії з Telegram використовувався сучасний фреймворк для NodeJS - Telegraph. Базою даних виступала Cloud Firestore - це гнучка хмарна NoSQL-база даних, що масштабується, від Firebase і Google CloudPlatform для інтернету, мобільних платформ і серверних додатків. База даних Cloud Firestore підтримує гнучкі ієрархічні структури даних, зберігає дані в документах, які, у свою чергу, зберігаються в колекціях. Документи можуть мати вкладення, об'єкти і підколекції.

Актуалізовано сучасні напрямки розвитку фанфікшену як медійної системи, яка набула характеристик самоорганізації. Наведено 3 етапи розвитку наукових поглядів на становлення процесу колективного авторства: від наративної критики та виокремлення медійних ознак фандомів до осмислення фактів зворотного впливу фанфікшена на культуру та комунікаційні процеси. На прикладі розвитку сучасного фанфікшен-простору запропоновані до аналізу явища, що увиразнюють комунікативну природу фанфікшен-ком'юніті, а також мережевий характер її організації: створення подкастових систем; за логікою канонічних блокбастерних всесвітів розгортання складних багатосюжетних історій із залученням великої кількості учасників. Парадоксальні явища, що виникають у вказаній медійній системі - зростання оригінальних робіт, не пов'язаних із переосмисленням і втіленням альтернативних ліній канону, виникнення феномену пасивного споглядача - пояснено впливом розвитку загальних тенденцій культури та локальними національними практиками. Побічно вплив фанфікшен-діяльності представлено в різних проявах і тенденціях: явища вторинної, третинної комунікації, перетворення фанону на канонічні тексти для подальшого фікрайтерства, активний вихід фанів за межі замкнених ком'юніті та вплив на сучасні культурні практики. Приклади останнього проілюстровано так: використання фанфіків для написання сценаріїв до серіалів; створення спінофф-продукції; врахування фанівських думок щодо розгортання сюжетів серіалів і книг. Перспективність комунікаційних досліджень умотивована кількісним зростанням об'єктів дослідження та ускладненням сучасних методик їхнього аналізу. Наявність суперечливих тенденцій і проявів проблематизує усталені наукові підходи, змушує звертатися до технічних підходів із використанням біг-дата методик.

Розглянуто спосіб підвищення ефективності обміну структурованими даними, який може застосовуватися під час розробки програмного забезпечення. Як засоби вирішення проблеми представлено власний формат серіалізації даних, спеціально розроблений з врахуванням специфіки сутностей у реляційній моделі, та механізм програмної обробки даних при десеріалізації, що дозволяє значно підвищити продуктивність роботи застосунку. Фактичним результатом дослідження є побудова концепції експериментального формату та варіант реалізація запропонованого методу обробки даних.

Здійснено системний аналіз української авантюрно-пригодницької прози першої третини XX століття як одного з феноменів цієї доби, здійснено "перепрочитання" творів, заповнено пробіл у розумінні жанрового розмаїття української авантюрно-пригодницької прози першої третини XX століття, її національних особливостей, виявлено і з'ясовано специфіку таких авантюрно-пригодницьких жанрів, як роман фронтиру, істерн, робінзонада, травелог, екшен, трилер, друкований серіал, детективний серіал, шпигунський і крутійський романи, роман-квест, чорний і готичний романи, горор, хронофантастика. Установлено, що в першій третині XX століття, функціонуючи в загальноєвропейському контексті, українська авантюрно-пригодницька література поповнилася новими жанрами, сюжетами й образами, темами і мотивами, що не могли розроблятися в попередні століття з огляду на перебування під імперським колоніальним тиском. Підкреслено, що українська література мала свої іманентні джерела авантюрно-пригодницького дискурсу, вплив західних літератур наприкінці XIX - початку XX століття лише пришвидшив розвиток зазначеного метажанру на національній ниві. Визначальною особливістю українського літературного процесу 20 - 30 років XX століття є його інтенсивна взаємодія з кінематографом, що позначилося насамперед на тематиці і жанрово-стильовій системі літератури (запозичення кінематографічних фабул, типових мотивів, амплуа кіноакторів, сценарних прийомів, побудова творів за монтажним принципом, колажування тощо). Письменники, маючи на меті "розхитати" усталені літературні жанри, свідомо розробляли свої твори за сценарною структурою, використовуючи прийоми монтажу, крупного плану, багатоепізодичність, просторово-часові зсуви. Обігрування канонів німого кіно, сценарії якого створювалися на замовлення режисера під конкретного актора, виявляється у відсутності докладних портретних описів героїв, але детальному описі їх дій.

Мета роботи - визначення сучасних тенденцій зміни релігійних поглядів молоді за обраними країнами світу, а також в аналізі поглядів серед студентської молоді України на основі проведеного анкетування. Визначено, що у світових масштабах відбуваються значні зміни у структурі віруючих і в розподілі населення країн за віруваннями. Велика кількість як дорослих, так і представників молоді відмовляється від релігійності. Така тенденція спостерігається в Америці та багатьох країнах Європи. Особливо серед молоді стає популярним бути атеїстом. Зниження рівня релігійності також означає зниження частоти відвідування релігійних закладів і молитви. З іншого боку, залишаються країни з дуже високим рівнем віруючих. Це, передусім, такі релігійні центри, як Італія та Ізраїль. Прогнозується, що коефіцієнт фертильності жінок різних релігій і віковий розподіл релігійних груп зазнають кардинальних змін. Збільшення рівня народжуваності серед мусульман призведе до того, що кількість мусульман у світі уже через 30 років наблизиться до кількості християн. При цьому кількість прихильників інших релігій почне скорочуватись, а їх середній вік стрімко зростатиме. Аналіз, проведений у ході дослідження поглядів студентської молоді України, показав, що більшість з них є віруючими та православними. При цьому стають популярними релігії та культи, які були популяризовані фільмами та серіалами. Визначено, що більшість батьків студентів також є віруючими та православними. При цьому кількість віруючих батьків більша за кількість віруючих студентів. Визначено, що більшість студентів обирають релігію обох батьків, що вказує на суттєвий вплив батьків на релігійні погляди студентів. Встановлено, що віруючі студенти мають менше шкідливих звичок, а також вони набагато частіше беруть участь у благодійних проєктах і заходах.

Розглянуто сучасні українські політичні реалії: прихід до влади за результатами президентських і парламентських виборів нової політичної сили та її перспективи у боротьбі з корупцією. Показано прогноз щодо подальшого розвитку подій у напрямі боротьби з корупцією, заснований на теоремі Томаса. Зокрема, розглянуто перспективи команди несистемних політиків у боротьбі з корупцією. Згідно з теоремою Томаса, визначення ситуації як реальної могло мати місце під час виборів і голосування за несистемного кандидата та його політичну силу. Обгрунтовано думку, що глядачі та водночас потенційні виборці перенесли образ екранного героя на реального кандидата й ототожнили їх. Крім того, розкрито механізм визначення реальності ситуації через власне ототожнення несистемного політика з героєм серіалу, який бореться з корупцією та досягає успіху. Отже, визначення ситуації як реальної може бути притаманне також новообраному голові держави та представникам його команди через вживання у роль борців із корупцією та власні ціннісні установки. Зазначено, що саме навколо боротьби головного героя та його друзів із корупцією у вищих ешелонах влади розгортається основна сюжетна лінія серіалу "Слуга народу". Наводяться висловлювання самого голови держави, представників його команди та колег, які підтверджують наміри Президента України та новообраної влади в цілому змінити країну, у тому числі й за напрямом подолання корупції. Таким чином, на думку автора, існують певні передумови для здійснення самовтілюваного пророцтва. Крім того, перемога команди несистемних політиків поставила певні рекорди суспільної підтримки та довіри. Отже, самоздійснюване пророцтво посилатиметься на колективну волю українського народу до змін і відповідну мотивацію новообраної влади. Приділено увагу ймовірним ризикам на шляху реалізації самовтілюваного пророцтва, серед яких виокремлюються зовнішня загроза, спротив таких внутрішніх груп, як олігархи та урядовці, кадрова проблема: потреба у вмотивованих професіоналах з певними моральними якостями тощо. Зауважено на перспективності подальшого вивчення феномену самоздійснюваного пророцтва та його впливу на суспільство у добу інформаційних технологій.

Вперше розглянуто специфіку оновлення принципів музичної організації у творах композиторів першої половини ХХ ст. в аспекті взаємодії поліфонічного і гармонічного факторів. Розроблено методику аналізу пантональної та атональної музики, що поєднує в собі аналіз гармонічної вертикалі та поліфонічної горизонталі. Розкрито, що гармонічний і поліфонічний принципи музичної організації у творах першої половини ХХ ст. зазнають значних змін, зокрема за рахунок розширення та інтенсифікації їхньої взаємодії, зростання ролі фактурного чинника формоутворення. Доведено, що методика аналізу, яка поєднує аналіз гармонічної вертикалі, поліфонічної горизонталі і виявляє координуючі властивості діагоналі через динаміку розгортання щільності тканини, унаочнює визначення структурних одиниць звукового складу (симультанні комплекси), ступеня використання конструктивних можливостей системи, співвідношення традиційності та оновлення, віднайдення змінного та незмінного, а також дає можливість розробити типологію стретно-імітаційної техніки. На основі аналізу стретної техніки у вибраних творах композиторів першої половини ХХ ст. показано, що оновлення поліфонічних засобів відбувається в умовах максимальної хроматизації – традиційна поліфонічна техніка збагачується новими якостями, а саме концентрованістю хроматичних процесів, дванадцятитоновістю структур, насиченістю фактури дисонуючою інтервалікою. Зроблено висновки, що провідними принципами структуроутворення в серійних, серіальних і вільно-атональних творах першої половини ХХ ст. стають комбінаторика і симетрія.

Мета дослідження - соціологічна інтерпретація міфологізованих форм впливів, що спираються на певні стереотипи соціального досвіду. Методом порівняльного аналізу встановлено типологічні особливості серіальної продукції як феномену масової культури XX ст. За методом експрес-опитування глядацьких уподобань серед старших школярів виявлено сучасні тенденції застосування міфологізованості як засобу створення серіального продукту для молодіжної глядацької аудиторії. Розглянуто феномен міфологізованості серіальної продукції, з'ясовано роль та значення міфу у створенні сучасного популярного серіального продукту і його рефлексій у свідомості сучасного глядача. Дані опитування щодо кінематографічних уподобань українців та авторського дослідження уподобань серед старших школярів засвідчують тенденції спрямування глядацьких інтересів української молоді й старшокласників упродовж останніх років до жанру міфологізованого серіалу, його жанрове різноманіття та художній потенціал у розвитку сучасної масової культури засобами кінематографу. Констатовано такі характерні якісні зрушення, як актуалізація соціальної тематики та урізноманітнення проявів феномену міфу в серіальній продукції, активне використання при створенні продукції. Встановлено зв'язок застосування міфу як художнього засобу створення перебільшуваної картини певних аспектів реальності й рефлексії міфу у свідомості сучасного глядача, що вказує на активне використання міфу як інструменту встановлення психологічної взаємодії. Результати соціологічної інтерпретації рефлексії міфу у свідомості сучасного глядача як художнього засобу створення перебільшуваної картини певних аспектів реальності на прикладі серіального продукту можуть бути використані під час вивчення соціокультурних стереотипів формування свідомості широкого глядацького загалу, зокрема старших школярів і студентів.

Запропоновані методи та інструментальні засоби автоматизованого проектування та генерації OpenCL програм на основі алгебри алгоритмів. Розроблено метод напівавтоматичного розпаралелювання циклічних операторів на основі серіалізації даних. Розглянутий підхід полягає у використанні високорівневих алгебро-алгоритмічних специфікацій програм, що подаються у природно-лінгвістичній формі. Розроблені інструментальні засоби забезпечують автоматизоване проектування схем алгоритмів шляхом суперпозиції конструкцій алгебри Глушкова. Інструментарій автоматично виконує генерацію програм цільовою мовою програмування на снові специфікацій. Розроблений програмний засіб паралелізації циклів для оптимізації обчислень за допомогою графічних прискорювачів дозволяє в напівавтоматичному режимі здійснювати перехід від послідовних до паралельних програм і використовує систему переписувальних правил для трансформації програм. Застосування підходу проілюстроване на розробці паралельної OpenCL програми згортки зображень.

Під час передвиборчої кампанії 2019 р. в Україні одним з кандидатів було успішно використано серіал та політичне шоу. Мета роботи - описати використання серіалу та політичного шоу у передвиборчій кампанії й з'ясувати причини успішного застосування цих нових форм політичної медіакомунікації. У дослідженні застосовано метод соціально-психологічного обгрунтування електоральної поведінки під впливом нетрадиційних форм політичної медіакомунікації. Теоретичною базою дослідження є теорії когнітивного дисонансу та когнітивної конгруентності, соціальної перцепції та каузальної атрибуції, а також соціокомунікаційна модель "спіралі мовчання". Встановлено, що успіх використання серіалу та політичного шоу у передвиборчій кампанії зумовлено низкою чинників: наявністю соціальних очікувань у суспільстві, зміною парадигми, суспільним когнітивним дисонансом. З'ясовано, що за допомогою серіалу у свідомості виборців було сформовано образ В. Зеленського як успішного та демократичного президента, а також штучно створено уявлення про наявність відповідної думки більшості. За допомогою політичного шоу, у якому В. Зеленський виконував ролі президентів та інших політичних діячів, у глядачів створено переконання в тому, що його перемога на виборах є незворотною. Він здобув впізнаваність у населення завдяки популярним серіалам та кінофільмам, що транслювали на телевізійному каналі, який є лідером серед населення за рейтингами та довірою. Ці дані підтверджують довготривалий вплив телебачення на результати виборів, а також вплив на них ЗМІ, що пов'язані з політичними партіями. Результати дослідження можуть бути використані під час планування політичних кампаній та у подальших дослідженнях впливу масмедіа на поведінку виборців.

Проведено дослідження генези сервісно-експертної телевізійної журналістики, окреслено основні етапи її розвитку, термінологічні особливості, розглянуто зв'язок сервісно-експертних програм із жанром серіалу та процедурної драми (процедуралу), а також вплив відеоблогерства на сучасний розвиток сервісно-експертної телевізійної журналістики.

Визначено особливості гумору оригінальних кінотекстів у серіалі "Бруклін 9-9" та їхреалізацію в перекладі, а також проаналізовано найбільш типові помилки і причини їх виникнення. Серіал "Бруклін 9-9" насичений великою кількістю жартів, які можна класифікувати як чорний гумор. У кінодискурсі фільми, що мають даний вид гумору, називають чорними комедіями. Остання цілком заслужено може вважатися одним із найскладніших піджанрів кіномистецтва. Саме у чорних комедіях іронізують над усім дозволеним і забороненим, як-от расовою приналежністю, людськими характерами, цінностями та бажаннями. Працюючи із кінотекстом, що містить елементи чорного гумору, перекладач стикається з низкою проблем і завдань. Для адекватної передачі вихідного тексту мовою перекладу важливо ідентифікувати жанрово-стилістичну домінанту кінотексту та відтворити сюжетоформувальні мовленнєві акти у різних контекстах. Для кінотекстів чорної комедії релевантними будуть хронотопний, характерологічний, композиційний і лексико-семантичний контексти. На їх основі проаналізовано приклади чорного гумору та каламбурів у серіалі "Бруклін 9-9".

У наш час спостережено значне збільшення трафіку в мережі Інтернет та в локальних мережах. Тому необхідно приділяти увагу ефективності процесів прийому/передачі даних у мережевому програмному забезпеченні. Програмне забезпечення, яке тим чи іншим чином передає дані по комп'ютерній мережі, виконує операції серіалізації/десеріалізації внутрішніх структур у потік байтів. Ці процеси є необхідними і можуть безпосередньо впливати на механізми комунікації між хостами. Проведено порівняльний аналіз форматів серіалізації структурованих даних, та досліджено вплив компресії на прикладному рівні моделі OSI. Проведене дослідження надасть змогу покращити процеси передачі даних у межах моделі OSI, беручи до уваги високорівневу структуру даних, що передаються. Процеси перетворення внутрішніх структур даних програмного забезпечення до вигляду, прийнятного для передачі через мережу, можуть впливати на швидкість та надійність роботи програмного забезпечення. Проблема полягає в тому, що сучасне програмне забезпечення виконує значну, а іноді й зайву, роботу при передачі даних, передаючи надлишкову інформацію. Також протоколи різних рівнів моделі OSI зазвичай не беруть до уваги особливості самих даних, розглядаючи їх лише як потік байтів, що призводить до менш ефективних результатів. Одним із способів покращення цієї ситуації є виокремлення структурних особливостей даних, що передаються, та аналіз того, як вони впливають на процес серіалізації та десеріалізації. Розглянуто публікації, матеріали конференцій у сфері інформаційних технологій за темою дослідження, а також офіційну документацію популярних форматів даних та інтернет-стандарти RFC. Проведено аналіз наявних досліджень роботи протоколів прикладного рівня та форматів серіалізації даних. Дослідження впливу внутрішньої структури та формату даних, що передаються, на показники ефективності передачі даних з урахуванням стандартних методів компресії на прикладному рівні моделі OSI (GZIP). Проведено порівняльний аналіз показників роботи текстових та бінарних форматів серіалізації даних, дослідити ефективність їх роботи. Виклад основного матеріалу. Проаналізована, протестована робота реалізацій текстових та бінарних форматів серіалізації даних на наборах повідомлень різного розміру та різної структури за допомогою експерименту. Висновки: наведено результати порівняльного аналізу текстових та бінарних форматів серіалізації даних. Сформульовані переваги та недоліки використання стандартних механізмів компресії на прикладному рівні моделі OSI у комбінації з різними механізмами серіалізації.

У наш час спостережено значне збільшення трафіку в мережі Інтернет та в локальних мережах. Тому необхідно приділяти увагу ефективності процесів прийому/передачі даних у мережевому програмному забезпеченні. Програмне забезпечення, яке тим чи іншим чином передає дані по комп'ютерній мережі, виконує операції серіалізації/десеріалізації внутрішніх структур у потік байтів. Ці процеси є необхідними і можуть безпосередньо впливати на механізми комунікації між хостами. Проведено порівняльний аналіз форматів серіалізації структурованих даних, та досліджено вплив компресії на прикладному рівні моделі OSI. Проведене дослідження надасть змогу покращити процеси передачі даних у межах моделі OSI, беручи до уваги високорівневу структуру даних, що передаються. Процеси перетворення внутрішніх структур даних програмного забезпечення до вигляду, прийнятного для передачі через мережу, можуть впливати на швидкість та надійність роботи програмного забезпечення. Проблема полягає в тому, що сучасне програмне забезпечення виконує значну, а іноді й зайву, роботу при передачі даних, передаючи надлишкову інформацію. Також протоколи різних рівнів моделі OSI зазвичай не беруть до уваги особливості самих даних, розглядаючи їх лише як потік байтів, що призводить до менш ефективних результатів. Одним із способів покращення цієї ситуації є виокремлення структурних особливостей даних, що передаються, та аналіз того, як вони впливають на процес серіалізації та десеріалізації. Розглянуто публікації, матеріали конференцій у сфері інформаційних технологій за темою дослідження, а також офіційну документацію популярних форматів даних та інтернет-стандарти RFC. Проведено аналіз наявних досліджень роботи протоколів прикладного рівня та форматів серіалізації даних. Дослідження впливу внутрішньої структури та формату даних, що передаються, на показники ефективності передачі даних з урахуванням стандартних методів компресії на прикладному рівні моделі OSI (GZIP). Проведено порівняльний аналіз показників роботи текстових та бінарних форматів серіалізації даних, дослідити ефективність їх роботи. Виклад основного матеріалу. Проаналізована, протестована робота реалізацій текстових та бінарних форматів серіалізації даних на наборах повідомлень різного розміру та різної структури за допомогою експерименту. Висновки: наведено результати порівняльного аналізу текстових та бінарних форматів серіалізації даних. Сформульовані переваги та недоліки використання стандартних механізмів компресії на прикладному рівні моделі OSI у комбінації з різними механізмами серіалізації.

Описано стратегії та тактики мовленнєвої агресії у спілкуванні англомовних індивідів, зокрема виявлення гендерно зумовлених особливостей варіювання мовних засобів і прийомів реалізації зазначених стратегій і тактик. Встановлено, що глобальну стратегію суб’єкта мовленнєвої агресії є конфронтаційною - це "гра на пониження" самооцінки об’єкта. Розмежовано три локальні стратегії - семантико-когнітивну, комунікативно-прагматичну та конверсаційну. Здійснено дискурсивний підхід до аналізу мовних явищ. Досліджено фрагменти англомовного діалогічного дискурсу, дібрані зі скриптів художніх фільмів і серіалів.

Проведено дослідження генези сервісно-експертної телевізійної журналістики, окреслено основні етапи її розвитку, термінологічні особливості, розглянуто зв'язок сервісно-експертних програм із жанром серіалу та процедурної драми (процедуралу), а також вплив відеоблогерства на сучасний розвиток сервісно-експертної телевізійної журналістики.

Мережеве програмне забезпечення є невід'ємною частиною майже будь-якої інформаційної системи - від звичайних веб-сайтів до великих ентерпрайз-систем банків, фінансових організацій, розподілених обчислювальних систем та кластерів і датацентрів. Для того, щоб структурні одиниці інформаційної системи могли спілкуватись між собою та розуміти одна одну, необхідно заздалегідь визначити "мову" (тобто, "протокол"), за допомогою якої вони будуть спілкуватись. Більшість сучасного програмного забезпечення використовує структуровані текстові або бінарні формати даних та протоколи, побудовані на базі UPD, TCP та HTTP. Проведено аналіз існуючих форматів серіалізації структурованих даних в комп'ютерних мережах, розглянуто їх внутрішню будова, виявлено їх особливості та запропоновано можливі способи вдосконалення.

Нині великою популярністю користуються "розумні пристрої". Такі пристрої зазвичай є певною модернізацією вже звичних речей. Hозроблено пристрій "розумний відеореєстратор", що підтримує можливість розпізнавання українських автомобільних номерів. Такий засіб може підвищити рівень захищеності на дорогах, що також є актуальним питанням. У процесі розробки комплексу такого рівня з'являється безліч питань, пов'язаних із його архітектурою та роботою з даними, а саме: які методи та алгоритми використовувати для перетворення даних у потрібний формат, передачі, прийому, консолідації даних та зберігання їх у базі даних. Крім того, необхідно взяти за увагу, що у процесі побудови необхідно враховувати фізичні особливості модулів та їх можливості з обробки та передачі даних (швидкість роботи процесора, розмір пам'яті). Розглянуто останні технології у сфері обробки даних (бібліотеки для серіалізації та десеріалізації), алгоритми розпізнавання автомобільних номерів та бази даних із можливістю текстового пошуку. Зазначено щодо недослідженості проблем: побудови архітектури та розробки програмних модулів розумного відеореєстратора, розв'язання задачі передачі даних до кластера за умови великої завантаженості та переривчастого Інтернет-зв'язку, повнотекстового та часткового пошуку автомобільних номерів у базі даних, визначення алгоритму розпізнавання автомобільних номерів у русі. Завданя дослідження - вибір необхідної комбінації методів та алгоритмів для успішної реалізації інформаційної системи розумного відеореєстратора. Наведено опис основних модулів, з яких складається пристрій розумного відеореєстратора, та з якою метою використовується кожний модуль. Запропоновано схему роботи системи загалом та описано алгоритм знаходження автомобільних номерів у режимі реального часу YOLO. Розглянуто основні принципи комунікації між серверами та пристроями. Зазначено, що наданий матеріал надає змогу зрозуміти, яким чином може бути побудований такий пристрій, які проблеми можуть з'явитись та як знайти шляхи їх розв'язання.

Увагу присвячено виявленню специфіки композиторського мислення в музиці останньої третини ХХ – початку ХХI ст. Музичне мислення вивчено як об'єкт семіотики. Розглянуто його сутність і функції в дискурсі філософії та музикознавства. Композиторське мислення митців розкрито у зв’язку з чинниками його формування (свідомість, світогляд, комунікація, соціум тощо). Запропоновано класифікувати композиторське мислення на три типи: філософський, науковий, релігійний. Зауважено, що у творчій практиці, як правило, вони взаємодіють один з одним, утворюючи творчий синтез. Техніки композиторського письма ХХ – ХХІ ст. (серіалізм, сонорика, алеаторика) та жанрово-виконавський критерій типології представлено у взаємодії світогляду митця та композиторського стилю. Типологію апробовано на прикладі аналізу композицій Г. Уствольської (Соната № 6 для фортепіано, Симфонія № 4), Г. Лахенмана ("Guero" для фортепіано) і В. Мужчиля (хоровий перформанс "Perpetuum mobile"). Результати дослідження складають теорію композиторського мислення як самостійний розділ теорії музики.