Розкрито суть понять з хімії твердого тіла. Розглянуто фазові діаграми стану дво- і трикомпонентних систем, визначено взаємозв'язок між діаграмами стану та властивостями проміжних фаз. Наведено методи синтезу твердотільних неорганічних сполук, а також вирощування монокристалів із розплаву, розчину та парогазової фази. Запропоновано класифікацію та систематику простих, бінарних і тернарних твердотільних неорганічних сполук, стисло викладено їх деякі фізико-хімічні та фізичні властивості.

Раскрыто содержание понятий химии твердого тела. Рассмотрены фазовые диаграммы состояния дво- и трикомпонентных систем, определено взаимодействие между диаграммами состояния и свойствами промежуточных фаз. Приведены методы синтеза твердотелых неорганических соединений, а также выращивания монокристаллов из сплава, раствора и парогазовой фазы. Предложена классификация и систематика простых, бинарных и тернарных твердотелых неорганических соединений, кратко изложены их некоторые физико-химические и физические свойства.

Асортимент рюкзаків дуже широкий і налічує велику кількість різновидів. Сьогодні рюкзак є універсальним та незамінним аксесуаром, який знайшов застосування у всіх сферах життя сучасної людини. Маючи доволі просту конструкцію, рюкзак дає змогу зручно розмістити особисті речі, при цьому залишаючи руки вільними. Сучасний асортимент рюкзаків, які виготовляються вітчизняними виробничими підприємствами або імпортуються, досить складний та різноманітний, а саме це вказує на необхідність розроблення їх класифікації. Мета статті - розроблення класифікації рюкзаків та характеристиці їх асортименту. Рюкзаки за УКТЗЕД класифікують у товарній позиції 4202, де основними ознаками є вид та матеріал, з якого вони виготовлені. Запропоновано класифікацію рюкзаків з урахуванням рівнів систематики, а саме: вищого та нижчого. На вищому рівні наведено таксономічні категорії - розділ, клас, вид. Найвищою таксономічною категорією є розділ. Оскільки основною класифікаційною ознакою є призначення, то рюкзаки належать до розділу "товари для спорту та активного відпочинку" та підрозділу "спорядження для туризму та альпінізму". Їх внесено до класу "особливе спорядження туриста, альпініста, спелеолога" та підкласу" з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів/ шкіри", тому до нижчого рівня класифікації належать такі категорії, як вид і різновид. Зважаючи на престижність та ціну на рюкзаки, авторами побудовано піраміду цінностей брендів за Ж.-Н. Капферером, де всі торговельні марки (бренди) поділені на чотири типи, а саме: Brand, Premium brand, Luxury brand та Griffe. Висновки: розроблена і представлена класифікація рюкзаків свідчить про те, що асортимент цих виробів складний і може налічувати щонайменше 10 класифікаційних ознак.

Узагальнено результати власних наукових досліджень Неїлика М.М. під час роботи у Вінницькій обласній карантинній фітосанітарній інспекції, а також у Вінницькому національному аграрному університеті щодо моніторингу нематоди. Представлено біологічні особливості нематоди, зокрема її систематику, будову, процеси росту і розвитку та виокремлено види нематод, що шкодять рослинам. Проведено детальну характеристику системи моніторингу нематоди в Україні та світі. Зокрема особливості поширення різних видів нематод в Україні, здійснення нематодологічного моніторингу в Україні та ареали поширення нематод у світі. Досліджено поширення нематоди у господарствах Вінницької області. Запропоновано методи боротьби з нематодою з урахуванням загальних принципів захисту посівів від нематод та рекомендовані спеціальні захисні заходи від окремих видів нематод. Представлено сучасну нормативну базу українського законодавства щодо проведення моніторингу нематоди.

Мета роботи - шляхом огляду й аналізу сучасних наукових літературних джерел дослідити світовий досвід та погляди на клініку і систематику змін особистості при шизоафективному розладі (ШАР). Актуальність дослідження ШАР зумовлена істотною поширеністю в популяції (становить 0,2 - 0,6 %) та суттєвими негативними соціально-економічними наслідками захворювання. Важливою проблемою при ШАР є сімейна та трудова дезадаптація, суїцидальність і коморбідність станів вживання психоактивних речовин. Нозологічна самостійність захворювання сумнівна, і це можна підтвердити різноманітністю діагностичних підходів і класифікацій. У клінічній практиці ШАР визначають і самостійно, і як варіант шизофренії або афективного розладу, адже діагностичні та прогностичні критерії ШАР щодо особистісних змін перебувають на етапі визначення. Висновки: наповнення понять "прогноз", "наслідок", "дезадаптація" при ШАР залишається неуніфікованим. Ознаки ШАР у станах ремісії та інтермісії - найменш досліджений аспект клініки ШАР, а тому необхідним є оцінювання змін особистості та ступеня збереження/втрати соціальної адаптації/функціональності.

Віддзеркалення документознавчих наукових дискусій у концепціях, структурі та змісті навчальних дисциплін закладів вищої освіти є ознакою тісного взаємозв'язку та взаємовпливу науки й освітнього процесу. Розроблення навчальних і робочих програм, силабусів та викладання окремих дисциплін не лише увиразнюють невирішені проблеми у певних галузях наукових знань, а й стимулюють теоретико-фундаментальні та теоретико-прикладні дослідження. До останніх слід віднести студіювання видової класифікації спеціальної документації. Осмислення структури та змісту навчальної дисципліни "Спеціальні види документації", включеної до переліку компонент освітньої програми підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, визначило коло невирішених/дискусійних питань у документознавстві: сутність понять "вид документації" та "спеціальні види документації"; яка існує видова класифікація систем документації не лише в рамках управлінської документації, а в загальній класифікаційній схемі документації, в якій оприсутнена й сама управлінська документація; які критерії/ознаки диференціації, віднесення систем документації до того чи іншого спеціального виду; чи можна віднести документацію установи, її структурного підрозділу до спеціальних видів документації; які напрями досліджень спеціальних видів документації у галузевому чи спеціальному документознавстві та ін. Накопичення емпіричного матеріалу у вивченні спеціальних видів документації (визначення видового складу документації та факторів впливу на їх формування) виведе на теоретичних рівень студіювань: обгрунтування базових понять щодо видів документації та спеціальних видів документації, розробка класифікаційної схеми видів документації відповідно до законів систематики, міжвидові зв'язки документації та внутрішні зв'язки документів, що формують спеціальні види документації.

Наведено основні найбільш поширені іхтіологічні терміни та їх тлумачення. Висвітлено питання систематики, фізіології, акліматизації, екології гідробіонтів. Приділено увагу термінології, яку використовують у рибному господарстві, технології аквакультури штучних і природних водойм.

В монографии охарактеризованы циклофиллидные цестоды трех семейств: Aplo- paraksidae, Confluariidae, Echinorhynchotaeniidae. Обобщены данные об их морфологии, биологии, систематике, эволюции и филогении, а также проанализированы состав хозя¬ев и географическое распределение. Приведена информация о 67 видах цестод, зареги¬стрированных у птиц Украины, включая диагнозы и таблицы для определения всех так¬сонов, иллюстрированные описания видов, сведения о распространении в Украине и мире, об окончательных и промежуточных хозяевах. Представлены список по хозяевам и алфавитный указатель латинских названий таксонов цестод.

У даному повідомленні висвітлено низку можливих неправильних інтерпретацій (колекціонери, місцевості, попередні праці) та інші проблеми у номенклатурному дослідженні (Wang et al., 2022) щодо лектотипіфікації назви Brachyscome neocaledonica = Pytinicarpa neocaledonica (Asteraceae: Astereae). Цей вибір лектотипу призвів до дискусійних висновків, які внесли непорозуміння до систематики Pytinicarpa G. L. Nesom, що є і без того таксономічно складним родом. Проте, автори приймають цей вибір лектотипу та пояснюють його номенклатурні і таксономічні наслідки.

Досліджено науковий доробок М.О. Зарудного в зоологічній науці. Висвітлено життєвий шлях вченого-зоолога, процес становлення його як науковця і мандрівника, охарактеризовано основні наукові принципи наукової діяльності. Тематичний аналіз праць М.О. Зарудного показує, що основним предметом його зоологічних досліджень була систематика, зоогеографія та еволюція тваринного світу, формування засад фауністичних досліджень в кінці XIX - на початку XX ст. Детально розглядаються його подорожі в Закаспійський край та Персію (Іран). Результати цих експедицій відображено у працях: «Орнітологічна фауна Оренбурзького краю» (1882), «Екскурсія по Північно-Східній Персії і птахи цієї країни» (1896), «Орнітологічна фауна Закаспійського краю» (1896), «Екскурсія по Східній Персії» (1901), «Птахи Східної Персії» (1903) «Птахи Аральського моря» (1916) та ін. Ці унікальні джерела дають змогу об’єктивно відтворити події історії вітчизняної зооологічної науки на межі тисячоліть. З’ясовано роль вченого в дослідженнях орнітофауни України, зокрема Полтавської та Харківської губерній. Встановлено важливу роль М.О. Зарудного як просвітителя і популяризатора науки. Зауважено, що активна літературна і публіцистична діяльність в орнітологічних, мисливських і інших, у тому числі науково-популярних журналах, величезне ділове листування з представниками наукової і мисливської громадськості, викладацька робота, забезпечували М. О. Зарудному своєрідний імідж вченого-зоолога і мандрівника.

Розглянуто теоретичні основи сенсорного аналізу як базису у формуванні вмінь та навичок роботи в галузі експертного оцінювання якості. Розкрито основні терміни і поняття сенсорного аналізу, охарактеризовано наявні методи, що використовуються під час оцінювання якості продовольчих і непродовольчих товарів. Окреслено психофізіологічні основи сенсорного аналізу, характеристики аналізаторної системи людини. Описано органи чуттів людини й чинники, що впливають на їх вразливість, смакові відчуття та їх значення для сенсорного аналізу, нюхові відчуття та їх значення для сенсорного аналізу, чинники, що впливають на смакові та нюхові відчуття; природу візуальних відчуттів та їх значення для сенсорного аналізу. Виокремлено слухові відчуття та їх роль у сенсорному аналізі та тактильні відчуття та їх роль у сенсорному аналізі. Презентовано методологію сенсорного аналізу, систематику сенсорних методів і загальні відомості про них. Викладено методи аналітичного оцінювання в сенсорному аналізі. Рекомендовано для здобувачів вищої освіти спеціальності 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність" освітньої програми "Експертиза товарів та послуг", практичних працівників експертних установ та лабораторій, а також для проведення науково-практичних семінарів і майстер-класів.

Розглянуто основні тенденції українського віршування XX століття. Уперше у вітчизняному літературознавстві засобами порівняльно-історичного та статистичного аналізу здійснено систематику форм українського некласичного та класичного вірша. Досліджено понад 20 тисяч творів кількох поколінь українських поетів - від М. Вороного, О. Олеся, Б.-І. Антонича до Л. Костенко, І. Драча, Д. Павличка, В. Стуса, В. Голобородька, А. Підпалого, С. Жадана, Н. Гаврилюк, М. Байдюка, О. Здорика та ін., а також поетів української діаспори.

Мета дослідження - структурний аналіз ризиків стійкості за компонентами з урахуванням специфіки банківського бізнесу. Основними результатами дослідження є впорядкування підходів до систематики екологічних, соціальних та управлінських ризиків, пропозиції щодо створення додаткового механізму управління такими ризиками, визначення ключової ролі контролюючого органу в стимулюванні банків до трансформації. Українські банки все ще перебувають на початку шляху до повноцінної бізнес-моделі, заснованої на принципах сталого фінансування. Культура ризик-менеджменту вимагає уніфікації та вільної передачі досвіду між банками та нагляду в поширенні передового досвіду. Немає необхідності створювати нову організаційну структуру всередині банку, але досить збагатити всі 3 лінії захисту від ризиків новими функціями й обов'язками. Сьогодні банківською спільнотою, регуляторами та аналітиками занадто багато уваги приділяється кліматичним ризикам. Найменш розвиненою з точки зору методології залишається складова корпоративного управління, внаслідок чого вона сприймається як штучно прив'язана до екологічних і соціальних аспектів. Інтеграція ESG у стратегії банків та інвестиційну політику означає пропонування ринків продуктів, пов'язаних із ESG (стійкі, зелені та соціальні облігації, зелене проєктне фінансування тощо). Існує небезпека виведення боргового капіталу з галузей, які визнані "брудними", але де власники бізнесу намагаються реально їх очистити, модернізуючи технології. Тому практичним рішенням для сучасного банку є не просто відмова від фінансування певних галузей економіки, а більшою мірою переорієнтація на проєкти, які передбачають енергозбереження та енергоефективність, скорочення викидів парникових газів в атмосферу, зниження споживання води й інших ресурсів.

У виданні зібрано, систематизовано і розглянуто 4387 найуживаніших словниково-довідкових матеріалів із понятійно- термінологічного апарату геоботаніки, що має важливе інформаційне та науково-дидактичне значення. Автори даного видання поряд із геоботанічними термінами наводять також цілий ряд термінів, які використовуються спорідненими науками - флористикою, систематикою, біоморфологією, мікологією, гідробіологією, екологією, географією, геоморфологією, ландшафтознавством, ґрунтознавством, охороною природи, деякими сільськогосподарськими та лісівничими науками. Для синонімів термінів наведено зміст лише головного. Окремі терміни ілюструються схемами, таблицями, формулами.

Запропоновано новий методологічний підхід до термінологічної систематики та підтримки понятійного апарату на основі електронного глосарію (ЕГ). Розроблено мета-модель даних і структуру глосарію з використанням понятійного апарату теорії множин. Наведено формалізований опис процедур, а також описано технологію (методику) експертного наповнення і супроводу контенту ЕГ. Розроблено критерії прийняття рішення експертами щодо включення термінів до ЕГ. На відміну від порядку формування термінологічних ресурсів існуючих ЕГ реалізовано алгоритм схвального голосування експертів для оцінки та вибору "найкращих" варіантів визначення термінів ЕГ. Показано можливості веб-інструментарію підтримки технології експертного наповнення і супроводу ЕГ. Подальший розвиток методичного апарату ЕГ пов'язаний з побудовою онтологічної моделі предметної області, яка сприятиме визначенню експертами несуперечливих термінів для кожного поняття та відношення, а також для термінів, пов'язаних між собою.

Мета роботи - проаналізувати та узагальнити дані літературних джерел щодо стану класифікації та систематики рослин роду Iris родини Iridaceae. Рід Iris L. - один із найбільших за кількістю видів рід із родини Iridaceae Juss, яка об'єднує 1800 видів 80 родів. Попри те, що ці рослини дуже поширені як декоративні, наразі не існує єдиної класифікації як для садових, так і для дикорослих видів роду Iris. Запропоновано різні класифікації та системи ірисів, основна відмінність між якими пов'язана з розумінням обсягу роду. Таксономія роду зазнала різких змін у минулому столітті, особливо в останні десятиліття після початку застосування молекулярних методів. Проаналізовано сучасні дані літератури щодо наявних класифікацій рослин роду Iris, відповідності між таксономічними дослідженнями та результатами останніх молекулярних досліджень. Викладені дані узагальнюють традиційні класифікації за Г. І. Родіоненком і B. Mathew, а також описують сучасні досягнення у вивченні цього роду з використанням функціональних геномних досліджень, із залученням молекулярних маркерів в ірисах. Зроблено висновок, що проаналізовані та узагальнені дані можуть бути корисними для розв'язання питань систематики, філогенії, генетики та практичних завдань селекції рослин роду Iris і, крім того, сприятимуть більш належному використанню сировини ірисів у практичній фармації.

Подано характеристику Aleocharinae сучасної фауни південного сходу України; в регіоні дослідження виявлено 157 видів, що належать до 40 родів та 13 триб. Вперше для фауни південного сходу України наводиться 148 видів з 40 родів, з них в Україні вперше зареєстровано 20 видів з 11 родів (Aleochara roubali, Atheta aquatica, A. aquatilis, A. ermischi, A. ravilla, A. macrocera, A. marcida, A. ganglbaueri, A. excisa, A. subtilis, Brundinia marina, Philhygra parca, P. volans, Alevonota rufotestacea, Gyrophaena pseudonana, Pella similis, Calodera cochlearis, Ocalea latipennis, Oxypoda longipes, O. nigricornis, O. vittata, O. vicina, Gnypeta brinki); ще 3 види вперше відзначено для України з інших регіонів. Наведено огляд підтриби Gyrophaenina фауни Україні, уточнено та суттєво доповнено видовий склад: виявлено 24 види з 4 родів (Agaricochara – 1 вид, Brachida – 1 вид, Encephalus – 1 вид, Gyrophaena – 21 вид), серед яких 7 видів вперше наведено для фауни України. Ревізія групи видів Gyrophaena fusicornis з та залучення матеріалу з інших районів Палеарктики дозволили описати раніше невідомий вид Gyrophaena plutenkoi Glotov, 2014 і встановити синонімію Brachida exigua (Heer, 1839) = Encephalus kraatzii Hochhuth, 1872, Gyrophaena triquetra Weise, 1877 = Gyrophaena sunanica Paśnik, 2000 = Gyrophaena flammula Pace, 2007. Складено визначник підродини Aleocharinae південного сходу України; ключі для визначення триб, підтриб, родів, підродів та видів доповнено з урахуванням отриманих відомостей про морфологію генітальних структур та узагальнення всіх літературні відомостей.

Розроблено методологію суспільно-географічного дослідження конфліктогенності міського розвитку. Поглиблено існуючі підходи до систематики міських конфліктів та розробки в галузях структури й динаміки міських конфліктів. Розроблено комплекс індексів, які характеризують конфліктогенність міського розвитку. Запропоновано і апробовано авторську методику дослідження конфліктогенності міського розвитку на рівні великих міст України. Обгрунтовано напрями збалансованого (сталого) розвитку великих міст України з урахуванням конфліктогенності їх розвитку та імплементації "Цілей сталого розвитку 2030", зокрема в міській політиці України.

Висвітлено сучасні методи іхтіологічних досліджень. Розкрито актуальні проблеми систематики, фауністики, еволюції, філогенії риб та іхтіоценології, охорони та відтворення іхтіофауни, екології, фізіології риб, рибництва, іхтіопатології, промислової іхтіології, рекреаційного рибальства. Розглянуто ріпак як профілактично-лікувальний засіб при каріофільозі коропа. Вивчено етіологію інфекційних захворювань райдужної форелі в умовах рибницьких господарств України. Досліджено роль середовища та трофічної активності риб в накопиченні металів в їх органах і тканинах. Подано інформацію про паразитарні та популяційні маркери поширення риб-неолімнетиків у водних об'єктах України. Розглянуто видовий склад і структуру іхтіофауни Варварівського водосховища Дніпропетровської області. Висвітлено історичні аспекти розвитку наукових досліджень вітчизняного рекреаційного рибальства.

У сучасному світі існує велика кількість різних бойових систем, стилів, шкіл й організацій, тією чи іншою мірою пов'язаних із карате, проте відсутні їх систематизація та класифікація, яка б стала основою для розробки уніфікованих програм неформальної освіти для сучасних форм карате. Мета дослідження - систематизація сучасних форм карате на базі більш глибокого та всебічного визначення початкової сутності кожної з форм сучасного карате з використанням цивілізаційно-історичного підходу, що включає: вивчення впливу цивілізаційних, історичних і соціальних чинників як системоутворювальних для різних форм карате; порівняння історичних форм карате з погляду віднесення їх до різних навчальних секторів європейської академії EurEthICS ETSIA. Використано теорію локальних цивілізацій стосовно запропонованої раніше власної класифікації бойових систем. Розглянуто сучасне карате в трьох різних парадигмах: Будзюцу - сукупність військових умінь; Будо - японська система воєнізованого виховання; спорт - карате як спортивне єдиноборство, до яких можуть бути віднесені п'ять історичних форм карате: Будзюцу; традиційні рю; стильове (Будо) карате; генеральне карате спортивне карате. Визначено принципові відмінності між нимияк підставу для створення окремих навчальних програм. Висновки: запропонована систематика може бути основою для універсальних програм навчання експертів для кожної форми карате, а також валідації результатів неформального професійного освіти у відповідних навчальних секторах EurEthICS ETSIA.

Проаналізовано дані щодо систематики, біології та патогенних властивостей ешерихій. Описано клініку, патогенез, епізоотологію, методологію діагностики та профілактики колібактеріозу у тварин. Охарактеризовано обумовлену ешерихіями токсикоінфекцію у людини.