Вивчено нелітературні підсистеми (сленг та соціальні діалекти) як джерела поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Розглянуто специфічні риси субстандартних одиниць в семантиці (перевага конотації над денотацією) та прагматиці (емоційно-експресивно-оціночні елементи). Проаналізовано основні шляхи та способи утворення нелітературної лексики (словотвір, семантична деривація, запозичення, словотворчість). Досліджено особливості запозичення та асиміляції сленгізмів та жаргонізмів у мовному "стандарті", а також функціонування субстандартних одиниць та елементів у літературній нормі. Визначено роль розмовних різновидів у збагаченні словникового складу сучасної літературної англійської мови та розвитку лексико-семантичної системи.

Проаналізовано специфіку функціонування української мови у малих соціальних групах (МСГ). Досліджено мовленнєві інтерпретації соціальних і психологічних особливостей груп. Встановлено основні риси, що характеризують мовленнєву діяльність досліджуваних МСГ: соціально-символічне маркування мовних одиниць та мовна компресія. Визначено причини та механізми міжмовних кодових переключень.

Визначено статус композити-метафори та її місце в американському сленгу. Проведено дослідження структурних, семантичних та словотвірних особливостей субстантивних композит-метафор, виявлено дві групи цих одиниць відповідно до їх дериваційних баз. Розкрито шляхи виникнення нових значень у межах семантичної структури слова. Досліджено внутрішню семантичну валентність композит-метафор, а також на базі аналізу морфлогічної внутрішньої валентності складено лексико-семантичні ряди даних мовних одиниць із загальними ітеративними компонентами. Розглянуто кореляцію з метафорами некомпозитного характеру та з'ясовано причини даного явища. Проаналізовано словотвірні моделі композит-метафор і наведено варіювання різних рівнів номінації в межах лексем однієї моделі.

Представлены результаты исследований в области ономастики, лексикологии и лексикографии, словообразования, этимологии, грамматики украинского, русского и других языков. Рассмотрены личные имена французского языкового коллектива и некоторые вопросы их адаптации в русской и украинской языковых средах, текстообразующая функция вариативных способов именования персонажей, употребление хрононимов в тексте литературного произведения. Представлены ономасиологическая и семасиологическая характеристики славянской обрядной терминологии, языковая игра как механизм формирования компьютерного сленга.

Розкрито фонетичні й морфологічні засади українського правопису в шкільних граматиках І.Огієнка. Розглянуто конотацію як засіб лексичної синонімії. Висвітлено типологічні особливості фразеологічних синонімів в англійській та українській мовах. Описано семантичні та словотворчі особливості сленгізмів-антропонімів американського сленгу. Викладено деякі аспекти вивчення словотвірної семантики. Проаналізовано роль часо-видових форм англійського дієслова в реалізації текстової категорії контінууму художнього твору. Акцентовано увагу на питаннях лінгвостилістики, методики викладання мови, а також теорії та історії літератури.

Раскрыты фонетические и морфологические основы украинского правописания в школьных грамматиках И.Огиенка. Рассмотрена конотация как способ лексической синонимии. Освещены типологические особенности фразеологических синонимов в английском и украинском языках. Описаны семантические и словотворческие особенности сленгизмов-антропонимов американского сленга. Изложены некоторые аспекты изучения словотворческой семантики. Проанализирована роль временно-видовых форм английского глагола в реализации текстовой категории континуума художественного произведения. Акцентировано внимание на вопросах лингвостилистики, методики преподавания языка, а также теории и истории литературы.

Розглянуто проблеми лексичної та морфологічної семантики, синтаксису, прагматики, літературо- та перекладознавства. Проведено дослідження семантичної сполучуваності прикметників кольору в сучасній німецькій мові. Висвітлено процеси композиції та афіксальної деривації у сленговому словотворенні за допомогою американських друкованих засобів мас-медіа. Здійснено номінативно-фреймовий аналіз англійських суфіксальних неологізмів, зафіксованих у 90-х рр. ХХ ст.

Наведено загальну характеристику, висвітлено склад і функції сучасного українського військового сленгу. Висвітлено проблему класифікації стилів мови у сучасній французькій мові. Відтворено етнокультурну специфіку українського сталого епітета в англомовних перекладах. Досліджено структурні та семантичні особливості англійських юридичних термінів - складних слів. Визначено ергономічні показники категорії стану в сучасній англійській мові. Вивчено семіотичний аспект концептуальної організації художнього тексту. Охарактеризовано концепцію жанру в сучасних крос-культурних дослідженнях наукової комунікації.

Відображено семантико-стилістичний та когнітивний потенціал сленгових одиниць (СО), які є продуктивним лексичним пластом англійської мови в США. З'ясовано соціальні, психологічні та естетичні чинники, які зумовлюють появу СО в публіцистичному тексті. На прикладах з різножанрових американських друкованих медіа, зокрема, розглянуто чинники, що можуть спонукати журналістів вдаватися до стилістично зниженої лексики: такі одиниці дають змогу виходу на ширшу аудиторію, сприяють більш особистісному підходу до реципієнта інформації, допомагають заповнити прогалину, зумовлену відсутністю належного аналога в нормативній лексиці, а також часто слугують свідченням додаткової поінформованості журналіста в тематиці, на яку він пише матеріал. Показано, як залучення сленгового елементу в текстах ЗМІ сприяє доступності інформації, допомагає імплікувати оцінку і характеристику описуваного та актуалізувати експресію.

Висвітлено функціонально-стилістичні, лексико-семантичні та структурно-морфологічні особливості американських військових сленгізмів, фактори лінгвокультурного бар'єра двомовної комунікації, що виникає під час використання сленгу. Проаналізовано український військовий сленг як можливий перекладацький відповідник американського військового сленгу, описано прийоми та типові помилки під час перекладу сленгізмів. Розкрито стратегію операційних дій перекладача під час перекладу сленгу, яка полягає у передачі семантичного й прагматичного значень конкретного сленгізму: трансляції денотативного, сигніфікативного, інтерпретативного та внутрішньомовного значень на підставі використання ресурсів цільової мови, урахування позамовних чинників, нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів, запропонуванні оптимального перекладацького відповідника.

Освещены функционально-стилистические, лексико-семантические и структурно-морфологические особенности американских военных сленгизмов, факторы лингвокультурного барьера двуязычной коммуникации, которая возникает при использовании сленга. Проанализирован украинский военный сленг как возможное переводческое соответствие американского военного сленга, описаны приемы и типичные ошибки при переводе сленгизмов. Раскрыта стратегия операционных действий переводчика при переводе сленга, которая заключается в передаче семантического и прагматического значений конкретного сленгизма: трансляции денотативного, сигнификативного, интерпретативного и внутриязычного значений на основании использования ресурсов целевого языка, учета внеязычных факторов, нейтрализации расхождений в фоновых знаниях коммуникантов, предложении оптимального переводческого соответствия.

Висвітлено загальні проблеми лінгвістики, лексикології та фразеології. Описано специфіку вираження категорії персональності в публіцистичних текстах. Розглянуто українську весільну лексику в контексті етнічної культури. Проаналізовано комунікативне значення української та польської морської термінології. Розкрито національно-культурний аспект досліджень фразеологічних одиниць німецької мови, аспекти семантики та функціонування метеорологічних термінів в українській мові. Наведено національно-мовну характеристику сучасного українського сленгу. Визначено деривативні напрями формування фітонімічної лексики від праслов'янських основ.

Освещены общие проблемы лингвистики, лексикологии и фразеологии. Описана специфика выражения категории персональности в публицистических текстах. Рассмотрена украинская свадебная лексика в контексте этнической культуры. Проанализировано коммуникативное значение украинской и польской морской терминологии. Раскрыты национально-культурный аспект исследований фразеологических единиц немецкого языка, аспекты семантики и функционирования метеорологических терминов в украинском языке. Приведена национально-речевая характеристика современного украинского сленга. Определены деривативные направления формирования фитонимической лексики от праславянских основ.

Описано способи словотвору молодіжного сленгу. Проаналізовано роль мотивації у процесі формування творчих професійних умінь у студентів - майбутніх учителів. Розкрито деякі причини лексичної інтерференції у разі українсько-російського білінгвізму. Розглянуто тематичну модель сучасної української суспільно-політичної лексики як показник динаміки суспільно-політичного життя. Висвітлено лінгводидактичні основи формування україномовної особистості молодших школярів. Викладено нові підходи до навчально-інформаційного забезпечення учнів молодших класів на уроках музики, деякі аспекти дидактичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи як основи його педагогічної діяльності.

Описаны способы словообразования молодежного сленга. Проанализирована роль мотивации в процессе формирования творческих профессиональных умений у студентов - будущих учителей. Раскрыты некоторые причины лексической интерференции при украинско-русском билингвизме. Рассмотрена тематическая модель современной украинской общественно-политической лексики как показатель динамики общественно-политической жизни. Освещены лингводидактические основы формирования украиноязычной личности младших школьников. Изложены новые подходы к учебно-информационному обеспечению учеников младших классов на уроках музыки, некоторые аспекты дидактической подготовки будущего учителя начальной школы как основы его педагогической деятельности.

Розглянуто самовиховання як фактор розвитку особистості. Наведено психологічну характеристику стилів професійно-педагогічної діяльності викладача іноземної мови. Проаналізовано ставлення до професійної діяльності як соціально-психологічну проблему. Описано особливості формування професійних якостей майбутнього фахівця соціально-психологічної сфери. Визначено шляхи підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності студентів. Розкрито психологічні аспекти проблеми саморозвитку людини. Викладено теоретичні підходи до вивчення психологічних умов формування здорового способу життя. Висвітлено особливості перекладу військового сленгу, функції професійної діяльності викладача іноземної мови, граматичні особливості перекладу рекламних текстів та науково-технічної літератури.

Рассмотрено самовоспитание как фактор развития личности. Приведена психологическая характеристика стилей профессионально-педагогической деятельности преподавателя иностранного языка. Проанализировано отношение к профессиональной деятельности как социально-психологическая проблема. Описаны особенности формирования профессиональных качеств будущего специалиста социально-психологической сферы. Определены пути повышения эффективности учебно-познавательной деятельности студентов. Раскрыты психологические аспекты проблемы саморазвития человека. Изложены теоретические подходы к изучению психологических условий формирования здорового образа жизни. Освещены актуальные проблемы перевода и его обучения, особенности перевода военного сленга, функции профессиональной деятельности преподавателя иностранного языка, грамматические особенности перевода рекламных текстов и научно-технической литературы.

Висвітлено актуальні питання теоретичної та функціональної морфології. Описано формально-граматичну та семантичну структури категорії роду іменника в новогрецькій та східнослов'янських мовах. Проаналізовано типологічні параметри граматичної категорії числа українських іменників. Розглянуто теоретичні питання синтаксису. Розкрито семантико-синтаксичну структуру двоскладних речень із чотиривалентними дієсловами руху, переміщення. Акцентовано увагу на функціональній семантиці лексичних і фразеологічних одиниць. Запропоновано специфічні шляхи творення нових лексем комп'ютерного сленгу. Охарактеризовано багатоланковий словотвірний ряд як одиницю системного опису мови. Висвітлено питання української термінології, лінгвістики тексту, проблеми ономастики слов'янських мов, фонології та фонетики. Описано особливості говорів української мови.

Досліджено функціонально-стилістичні, лексико-семантичні та структурно-морфологічні особливості американських військових сленгізмів, фактори лінгвокультурного бар'єра двомовної комунікації, що виникає за використання сленгу. Проаналізовано український військовий сленг як можливий перекладацький відповідник американського військового сленгу, прийоми та типові помилки перекладу. Визначено стратегію операційних дій перекладача, яка полягає у передачі семантичного й прагматичного значень конкретного сленгізму: трансляції денотативного, сигніфікативного, інтерпретативного та внутрішньомовного значень на підставі використання ресурсів цільової мови, врахування позамовних чинників, нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів і пропозиції оптимального перекладеного відповідника.

На основании обобщений научных трудов ученых России и Украины, посвященных 70-летию со дня рождения Е.С. Отина - доктора филологических наук, профессора, декана филологического факультета Донецкого национального университета, заслуженного деятеля в области науки и техники Украины, освещены актуальные проблемы филологических исследований. Показаны особенности формирования общего сленга в русском языке, на примере медицинских терминов приведены стилистические приемы использования специальной лексики в русской поэзии ХХ ст. Рассмотрены структурно-семантические модели названий англоязычных кинофильмов, а также особенности их перевода.

Визначено розуміння сленгу як своєрідного вияву соціопсихолінгвістичної поведінки та виділено основні словотворчі моделі сленгових одиниць (СО) за сучасних ЗМІ США. Простежено, які соціокультурні та соціопсихологічні критерії зумовили рух СО у напрямку асиміляції мовним медіа-апаратом та їх ріст за функціонально-соціостилістичною шкалою. Обгрунтовано соціолінгвістичну зумовленість використання СО у медіа-дискурсі та досліджено види медіа-текстів, що оптимізують актуалізацію їх емотивно-експресивних параметрів (рекламний текст, заголовок, підзаголовок). Моносилабізм сленгового лексикону та компенсаторні властивості даної лексики у номінації фрагментів дійсності розглянуто як важливі соціолінгвістичні критерії, що визначають підбір лексико-стилістичних засобів у медіа-тексті. З огляду на значну соціостилістичну неоднорідність СО, обгрунтовано необхідність виділення у межах сленгу особливої групи, яку іменуємо "респектабельним сленгом". Доведено, що прагматика актуалізації іманентних властивостей сленгу полягає у тому, що СО неодмінно генерують позитивно або негативно марковане оцінювання, виступають суб'єктом аргументаційного дискурсу, сприяють інтимізації референції, можуть брати участь у евфемізації повідомлення та епатуванні адресата, а також виконувати функцію підвищення рейтингу комунікатора як компетентного джерела інформації.

Висвітлено історію української поезії, особливості розвитку прози М.Грушевського, В.Домонтовича, К.Поліщука, А.Любченка, У.Самчука, а також драматургії, різні аспекти творчості Т.Шевченка, В.Стуса, Л.Українки, О.Кобилянської та І.Франка. Значну увагу приділено проблемам взаємодії мови, мислення та свідомості, мовним інноваціям, семантичному потенціалу дієслівних метафор, синтаксису поетичної мови, невербальним компонентам комунікації, комп'ютерному сленгу. Проаналізовано зв'язки народнопісенної поліритмії та літературного поліметричного вірша, фольклорно-орієнталістичні мотиви у творчості Т.Шевченка.

Освещены история украинской поэзии, особенности развития прозы М.Грушевского, В.Домонтовича, К.Полищука, А.Любченка, У.Самчука, а также драматургии, разные аспекты творчества Т.Шевченка, В.Стуса, Л.Украинки, О.Кобылянской и И.Франка. Значительное внимание уделено проблемам взаимодействия языка, мышления и сознания, речевым инновациям, семантическому потенциалу глагольных метафор, синтаксису поэтического языка, невербальным компонентам коммуникации, компьютерному сленгу. Проанализированы связи народнопесенной полиритмии и литературного полиметрического стихотворения, фольклорно-ориенталистические мотивы в творчестве Т.Шевченка.

Розглянуто поняття професійної комунікації та мовного стереотипу, зміст понять штамп, кліше, формула, стереотип, виявлено функціональне навантаження кодифікованих і розмовних некодифікованих стереотипів. Обгрунтовано модель медичної професійної мови та комунікацій лікаря, проведено розмежування між літературною медичною розмовною мовою та позалітературними формами - просторіччям, суржиком і лікарським сленгом. Простежено еволюцію даної мови, висвітлено питання медичної термінології, вивчено принципи лексичного вибору у мовних стереотипах спілкування медиків. У аспекті дослідження мовних стереотипів медичної професійної мови відповідно до загальнолітературної та кодифікованої у медичних словниках норми проаналізовано застосування етикетних формул, синонімічних медичних термінів і професіоналізмів. Обговорено питання про сильні та слабкі літературні норми, лінгвістичний статус професіоналізмів, формування професійного (медичного) варіанта норми, медичного професійного (офіційного) жаргону та україномовних розмовно-невимушених стилів спілкування.

Висвітлено семантико-функціональні особливості "лексичної реактивації" у сучасному прозовому тексті. Наведено семантичну характеристику назв кольорів, критерії виділення складу та інтуїтивного складоподілу в українській мові. Проаналізовано граматичне значення роду та описано граматичну форму у прізвищах, співвідносних з іменниками спільного роду; висвітлено аксіологічну семантику речень з емоційно-статальним предикативом та інфінітивом. Розглянуто загальнолінгвістичні проблеми опису структури складного речення діалогічного мовлення. Визначено функціональні параметри генетично різнорідних одиниць у староукраїнській літературній мові наприкінці XVI - XVIII ст. Висвітлено історію вивчення арго, жаргону та сленгу в українському мовознавстві, процеси демократизації мови на фразеологічному рівні в сучасній українській публіцистиці. Описано фонетичні особливості перехідних говірок подільсько-середньонаддніпрянського типу, стилістичні властивості дейктичних одиниць, лексико-семантичні особливості українського політичного дискурсу 1970-х рр. Розглянуто питання методології і технологій навчання усного перекладу в Україні.

Освещены семантико-функциональные особенности "лексической реактивации" в современном прозовом тексте. Приведены семантическая характеристика названий цветов, критерии выделения слога и интуитивного слогоделения в украинском языке. Проанализировано грамматическое значение рода и описана грамматическая форма в фамилиях, соотносительных с существительными общего рода, освещена аксиологическая семантика предложений с эмоционально-статальным предикативом и инфинитивом. Рассмотрены общелингвистические проблемы описания структуры сложного предложения диалогической речи. Определены функциональные параметры генетически разнородных единиц в древнеукраинском литературном языке в конце XVI - XVIII ст. Освещены история изучения арго, жаргона и сленга в украинском языковедении, процессы демократизации языка на фразеологическом уровне в современной украинской публицистике. Описаны фонетические особенности переходных говоров подольско-средненадднепрянского типа, стилистические свойства дейктических единиц, лексико-семантические особенности украинского политического дискурса 1970-х гг. Рассмотрены вопросы методологии и технологий обучения устного перевода в Украине.

Освещены проблемы литературоведческих интерпретаций теоретической рефлексии в комических эпопеях Г.Филдинга, а также взаимосвязи языка и мышления в современной лингвистике. Раскрыта сущность понятия заимствования как одного из способов образования новых лексем английского сленга. Рассмотрены вопросы языковой нормы и периодизации истории немецкого литературного языка, а также типологии и принципов классификации заимствований в русском языке. Показана роль вводной лекции в обучении латинскому языку иностранных студентов.