Запропоновано стислий біографічний виклад, розглянуто життєдіяльність 100 видатних людей України. Наведено цитатний ряд - вислови самого героя оповіді та думки про нього з метою найповнішого висвітлення кожної постаті. Дослідження присвячено епохальній події - 2000-літтю Різдва Христового.

Відтворено трагічний злам української історії другої половини 1939 р.: німецько-радянський пакт 23 серпня, договір про дружбу і кордони 28 вересня, похід "визволителів" 17 - 26 вересня, більшовицьку систему "виборів" до Народних зборів Західної України, опір галичан сталінській диктатурі та їх вірність соборно-державним ідеалам.

Проаналізовано пошкодження силових агрегатів, які використовують рідкий водень, в результаті зворотньої водневої крихкості металів. Розглянуто існуючі методи захисту різних конструктивних елементів від водневого окрихчення, їх недоліки та переваги. Описано суть методу захисту важкодоступних внутрішніх порожнин силових агрегатів від водневого окрихчення шляхом введення активних газоподібних домішок у робочий об'єм. Розглянуто механізм дії домішок, фізичні та хімічні принципи їх вибору. На прикладі нержавіючої сталі та жароміцного сплаву показано позитивний вплив активних домішок у газоподібному водні при тиску 35 МПа. Вказаний спосіб дозволить у деяких випадках застосовувати в енергоустановках нове екологічно чисте паливо - водень без суттєвої переробки виробу і реорганізації робочого процесу.

Кристалічні гратки цементиту мають змінні параметри, і досі причини цього явища вивчено не повністю. До кінця не розв'язано питання про розташування атомів вуглецю в залізних підгратках. Висловлюється припущення, що вони можуть займати як вестгренівські, так і гендрікські позиції альтернативно. Знову показано, що при гартуванні цементиту гратка спотворюється і мікротвердість цієї фази суттєво зростає. Після відпускання ці параметри сплаву повертаються в вихідний стан. На ці характеристики цементиту значно впливає легування хромом.

Запропоновано детерміністичний та ймовірнісний методи для прогнозування росту тріщин в елементах конструкцій з вирізами. Методи враховують закономірності росту коротких тріщин і спрощують процедуру прогнозування. У детерміністичному підході прийнято експоненціальний закон зниження коефіцієнта концентрації напружень з віддаленням від вершини вирізу в напрямку поширення короткої тріщини. Рівняння для опису поширення тріщини по поверхні і в глибину матеріалу одержано на підставі формули Паріса. Імовірнісний підхід базується на лінійній механіці руйнування й передбачає стохастичну природу росту втомної тріщини. Обидва методи встановлюють вирази, що дозволяють оцінити втомну довговічність коротких та довгих тріщин. Правомірність підходів підтверджена для середньовуглецевої сталі.

Методом зворотного крутильного маятника виміряно внутрішнє тертя зразків заліза різної чистоти та сталі, підданих наступним поверхневим обробкам: механічному шліфуванню, наводненню та покриттю мастилом. Для всіх оброблених зразків у температурному режимі 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено, порівнюючи параметри отриманих піків внутрішнього тертя деформованого та наводненого заліза і сталі. Взаємодія атомів проникнення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є можливою причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, покритих мастилом.

Приведено результати втомних випробувань сталі 10HNAP при комбінації циклічного згину з закрутом. Одержані дані для гладких зразків та з вирізами проаналізовано з використанням відомих енергетичних моделей Нейбера та Мольського-Глінки, і власної, що базується на амплітудному значенні густини енергії напружень. Показано, що завдяки запропонованій моделі можна обчислювати довговічність зразків на основі стандартних втомних параметрів під одновісним навантаженням та залежностей між циклічними напруженнями та деформаціями.

Узагальнено дослідження втомної довговічності елементів конструкцій з вирізами під випадковими навантаженнями. Розглянуто різноманітні блоки випадкових навантажень як стаціонарного, так і нестаціонарного типу, а також їх вплив на концентрацію напружень біля вирізів. Зроблено спробу оцінити критичні місця в конструкції з вирізами за виміряними деформаціями на гладких поверхнях. Запропоновано метод зниження концентрації напружень локалізованим пластичним деформуванням вирізів, який підтверджено експериментально на зразках із маловуглецевої сталі. Зокрема показано, що виконання таких технологічних операцій після тривалої роботи конструкції може відчутно підвищити її безпеку.

Зазначено, що критерій багатовісної втоми біля вирізу в зразку повинен враховувати еквівалентний розмах напружень, а також їх відносний градієнт та гідростатичну складову. Ефективні дотичні напруження враховують відносний градієнт за допомогою вагової функції. За результатами випробувань зразків із вирізами з м'якої сталі під комбінованим закручувальним і розтягувальним навантаженням встановлено, що ефективні дотичні напруження падають лінійно.

Вивчено корозійно-електрохімічну поведінку сталі 20 у 0.1 M HCl у присутності N,N`-дизаміщених гідразинів. Ефективність захисту характеризували коефіцієнтами інгібування електрохімічної корозії і частковими внесками інгібуючих ефектів у підсумковий коефіцієнт гальмування корозії. Встановлено закономірність змін протикорозійної активності в залежності від полярних властивостей замісників у N і N` атомів гідразину.

Розглянуто вплив технологічних параметрів експлуатації згинів паропроводу зі сталі 14MoV63 на кінетичні особливості росту втомних тріщин. Показано, що в міру зростання тиску пари в паропроводі, який визначає напружено-деформований стан у стінці труби, показники порогової тріщиностійкості виявляють тенденцію до зниження. Випробування за постійного розмаху коефіцієнта інтенсивності напружень виявили пришвидшення росту тріщини у внутрішніх шарах стінки труби в металі, експлуатованому за нижчого робочого тиску пари, та поблизу зовнішньої поверхні - у металі, експлуатованому за вищого тиску. Запропоновано математичну модель росту зернограничних тріщин за умови впливу високої температури. Вважали, що тріщина росте внаслідок злиття пор попереду її вершини, зародження та ріст яких відбувається за вакансійним механізмом.

Запропоновано модифіковану модель для опису росту тріщини на базі підходів теорії ймовірності з використанням двопараметричного розподілу Вейбулла. В усі отримані рівняння цієї моделі явно входять напруження. В основі моделі лежать різницеві рівняння росту тріщини. Ефективність методу проілюстровано на прикладі прогнозу росту тріщини та довговічності зразків з лазерно зміцненої середньовуглецевої сталі за умов закручування. Проаналізовано характер росту тріщини та особливості зламів.

Вершину затупленої тріщини розглянуто як особливий вид концентратора напружень. Дослідження виконано на компактних зразках із високопластичної бейнітної сталі 10MnMoNi5-5 за допомогою комп'ютеризованого рентгенівського дифрактометра. Встановлено розподіл залишкових стискальних напружень біля вершини тріщини після її затуплення в умовах пластичного деформування та показано необхідність їх враховувати при оцінці локального руйнування матеріалу.

Методом зворотного крутильного маятника проведено виміри внутрішнього тертя зразків заліза різної чистоти та сталі після шліфування, наводнювання та покриття. Для усіх оброблених зразків за температур 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено через порівняння параметрів піків внутрішнього тертя з літературними даними для деформованих і наводнених заліза та сталі. Взаємодія атомів втілення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є, ймовірно, причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, вкритих оливою.

Вивчено вплив плазмово-детонаційної обробки на властивості та структурні перетворення у приповерхневому шарі сталі У8. Дослідження виконували методами дюрометрії, оже-спектроскопії, рентгеноструктурного та локального рентгеноспектрального аналізу. Виявлено утворення приповерхневого зміцненого шару товщиною приблизно 20 мкм. Показано, що зміцнення сильно залежить від матеріалу витратного електрода. Обговорено фізичну природу структурних змін у приповерхневому шарі.

Обгрунтовується сутність і головні напрями державної аграрної політики України, умови і механізми її реалізації. Викладено фундаментальні питання, що формують поняття аграрної політики у світлі вимог Конституції України згідно з інтересами українського селянства. Вказуються основні напрями реформування агропромислового виробництва відповідно до потреб ринкових перетворень. Узагальнено різні точки зору щодо аграрних реформувань, які були висловлені державними діячами, народними депутатами і вченими-аграріями України. Розглядаються принципові питання реформування економічних відносин в агропромисловому комплексі України та шляхи виходу із затяжної кризи.

Досліджено вплив хімічного складу високоміцних мартенситно-аустенітних сталей з вмістом 26 - 30 % Ni на будову та твердість азотованих шарів. Установлено, що їх будова практично не залежить від складу сталі, але хімічний склад суттєво впливає на товщину та твердість шарів. Визначено, що найбільшу товщину азотованих шарів мають сталі, які містять Ti, а найменшу - сталі з Al, але останні мають найбільшу твердість. Перспективним варіантом отримання раціональних характеристик азотованих шарів є використання комплекснолегованих сталей, які містять одночасно Al, Ti та Nb.

Наведено результати палеонтологічних та біостратиграфічних досліджень багатьох груп викопних організмів з осадових порід фанерозою України, розглянуто історичні аспекти становлення цих досліджень. Публікуються матеріали про деякі теоретичні положення палеонтології, зокрема про критичні рівні, явища акселерації та гігантизму; а крім того - про біостратиграфічне значення форамініфер, радіолярій, конодонтів, бівальвій, амонітів, брахіопод, гастропод, риб, фітофосилій тощо. Висловлюються нові погляди стосовно біостратиграфічного розчленування палеозойських, мезозойських, палеогенових та неогенових утворень різних регіонів України.

Вивчено акустичну емісію (АЕ) в аустенітних сталях 12Х18Н1ОТ і 03Х20Н16АГ6 в процесі деформування плоских зразків розтягуванням за кімнатної температури. Залежно від структурного стану, який досягається за допомогою різноманітних термообробок (закалки, старіння), суттєво змінюється активність АЕ. Спостережено її максимум після витримки в діапазоні температур 673 - 823 К, що обумовлено міграцією вуглецю до меж зерен. Наявність азоту в аустенітній сталі знижує активність АЕ. Це корелює з даними амплітудної залежності внутрішнього тертя в сталі 03Х20Н16АГ6.

По результатам испытаний цилиндрических и плоских образцов на растяжение определена чувствительность рессорной стали к водородному охрупчиванию. Критериями служили момент начала генерации сигналов акустической эмиссии (АЭ) и сумма их амплитуд. Показано, что в процессе деформирования образцов ненаводороженной стали сигналы АЭ отличаются низким значением суммы амплитуд и суммарного счета импульсов, превышающих уровень дискриминации. Максимальные амплитуды, фиксируемые на выходе первичного преобразователя, для ненаводороженных образцов несколько выше при меньшем количестве событий, чем для образцов, подвергнутых наводороживанию. По нарушению эффекта Кайзера можно судить о склонности материала к водородной деградации. Дополнительную информацию о ней можно получить и по спектральным характеристикам сигналов АЭ.