Бази даних

Реферативна база даних - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Наукова електронна бібліотека (7)Книжкові видання та компакт-диски (2)
Пошуковий запит: (<.>K=СТАРОДАВНІСТЬ$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2

      
Категорія:    
1.

Баранівський В. Ф. 
Князь Чоп Древлянський - засновник Чопович (історія та міфи) : монографія / В. Ф. Баранівський. - Київ. - Чоповичі : Альфа-ПІК, 2021. - 63 c. - укp. - рус.

На підставі аналізу історичних письмових джерел іноземних і вітчизняних авторів висвітлено історію древлян, Древлянського князівства - історичної батьківщини роду Чопів. Показано їх етнічну автохтонність, стародавність, самобутність. Доведено видатну роль древлян в становленні руського народу та руської державності. Висвітлено певні проблеми та суперечності на цьому шляху. Розкрито історію походження роду Чопів, селища Чоповичі та їх засновника князя-воєводи Чопа Древлянського. Зазначено, що дослідження здійснено на підставі використання сучасних наукових методів дослідження, архівних документів, спогадів місцевих автохтонних жителів, результатів археологічних досліджень. Обгрунтовано хибність думки про заснування Чопович нащадком князя Чопа Древлянського Гнатом Чопом (16 ст ). Висвітлено процес формуваня замислу, організації та встановлення пам'ятника князю Чопу Древлянському - засновнику роду Чопів і селища Чопович.


Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4УКР)-9 Чоп + Т3(4УКР311)0-22 Чоповичі + Т3(4УКР311)4-8 Чоп Древлянський

Рубрики:

Шифр НБУВ: ВА855410 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
2.

Деркач В. 
Історія філософії: стародавність, середньовіччя та відродження : навч. посіб. / В. Деркач; Івано-Франківська академія Івана Золотоустого. - Тернопіль : Терно-граф, 2023. - 215 c. - Бібліогр.: с. 211-212 - укp.

У навчальному посібнику «Історія філософії: Стародавність, Се¬редньовіччя та Відродження» розглянуто розвиток філософської думки від першого тисячоліття до н.е. до XVI-XVII ст. н.е. У ньому окреслено роль основних мислителів цього часу та лаконічно охарактеризовано їхні погляди. Метою цього посібника є привернення уваги студентів до історії розвитку філософії та її взаємодії із богослов’ям. Історія філософії - це важливий предмет, адже за допомогою знань, отриманих під час його викладів, можна вибудувати для себе чітку картину розвитку науки та поглядів основних мисли¬телів всіх часів. Навчальний посібник, який Ви зараз тримаєте, є першою частиною академічного підручника з історії філософії. Цей до¬робок по-новому висвітлює історію філософської думки, подає коротку та чітку інформацію про основних філософів Стародав¬ності, Середньовіччя, епохи Відродження та кількох мудреців Нового часу. Стародавня філософія висвітлена у чотирьох розділах, пер¬ший з яких присвячений філософії давнього Сходу, а наступні три - досократівській філософії, філософії золотого періоду та останньому етапу філософії Античності. Середньовічна філософія описана у двох розділах посібни¬ка, перший з яких стосується патристичної філософії та корот¬кого аналізу арабської та єврейської філософій, які, одночасно із християнською філософією, формують середньовічну структуру філософії. Також у цьому підручнику в останньому розділі розглянуто початки третьої - Нової - доби у розвитку історії філософії, яка присвячена епосі Відродження, а також кільком першим філосо¬фам Нового часу. Цей навчальний посібник написаний під керівництвом ви¬кладача історії філософії ПЗВО «Івано-Франківська академія Івана Золотоустого» - протоієрея Віталія Деркача та методоло¬гічним оформленням Котика Тараса - голови Студентського са¬моврядування ІФАІЗ та членом Наукового товариства Студент- ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА З ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЛОСОФІЇ 5 1. Поділ філософії 5 2. Філософські системи 6 3. Філософія і релігія 8 ПЕРША ДОБА: СТАРОДАВНІСТЬ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ 1. Давньоіндійська філософія 10 2. Старокитайська філософія 13 3. Перська філософія 15 4. Філософія інших стародавніх народів 16 ■4 ФІЛОСОФІЯ ДОСОКРАТИКІВ (рання класика) 1. Мілетська школа 19 2. Піфагореїзм 23 3. Геракліт 25 4. Елейська школа ЗО 5. Молодші філософи природи 37 6. Підсумок першого періоду грецької філософії 44 ЗОЛОТИЙ ПЕРІОД АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ (середня та висока класика) 1. Сократ 47 2. Софістика 54 3. Платон 58 4. Аристотель 70 ІСТОРІЯ філософії ЕЛЛІНІСТИЧНО-РИМСЬКА ФІЛОСОФІЯ (пізня класика) 1. Стоїцизм 91 2. Епікуреїзм 98 3. Скептицизм 100 4. Еклектизм 102 5. Римська філософія 103 6. Олександрійська філософія 107 7. Староєврейські впливи у філософії 109 8. Неопіфагореїзм 111 9. Неоплатонізм та неоплатонівські школи 113 10. Плоди старогрецької філософії 118 ДРУГА ДОБА: СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ФІЛОСОФІЯ ПАТРИСТИКИ 1. Апологети 123 2. Олександрійські та латинські письменники 124 3. Основні єресі постнікейського періоду та Отці Церкви,, які стали на захист віри 127 4. Святий Аврелій Августин 131 5. Частковий застій у розвитку філософії. Менші церковні письменники 135 6. Арабська та єврейська філософії 139 СХОЛАСТИЧНА ФІЛОСОФІЯ 1. Ранній період схоластики 145 2. Містики 153 3. Святий Франціск Ассізький та святий Домінік 154 4. Августинізм та арістотелізм 156 5. Тома Аквінський - Ангельський Доктор 159 6. Противники та прихильники томізму. 170 7. Занепад схоластики. Вільям Оккам, Іван Еккарт 174 8. Плоди схоластичної філософії 178 ТРЕТЯ ДОБА: ВІДРОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ 1. Перехідний період 182 2. Філософія Відродження 186 3. Неоарістотеліки, неоіонійці, неостоїки, неоепікурейці та неоскептики 188 4. Створення нових філософських систем 190 5. Філософи-науковці 202 6. Спроби відродження християнської схоластики 206 7. Особливості філософської думки реформаторів 208 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 211


Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)32 я73 + Ю3(0)41 я73

Рубрики:

Шифр НБУВ: ВА869049 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського