На великому архівному матеріалі автор робить спробу показати передумови та шляхи відродження національної державності українського народу. Розкриваються перипетії боротьби та визвольного руху в 1917-1920 рр. українців, які мешкали на Московщині, Холмщині, Гомельщині, у Санкт-Петербурзі, Фінляндії, на Стародубщині, у Причорномор'ї та Бесарабії, у Криму, Закавказзі, на Поволжі, у Туркестані, Сибіру та в інших містах, за українську соборність, створення власного самоврядування на українській етнічній території, за духовну єдність українства в цілому.

Проаналізовано невеликий фрагмент Румянцевського опису Лівобережної України, який свідчить про значний історіографічний потенціал документа щодо з'ясування політичних, демографічних і соціально-економічних процесів, що відбувались серед старовірів Гетьманщини у XVIII ст. Встановлено час появи перших поселенців, шляхи та джерела їх міграції до Стародубщини. Розглянуто деякі механізми збереження традиційної старообрядницької культури, а також особливості економічного розвитку регіону.

Проанализирован небольшой фрагмент Румянцевского описания Левобережной Украины, свидетельствующий о значительном историковедческом потенциале документа с целью исследования политических, демографических, а также социально-экономических процессов, происходивших среди староверов Гетьманщины в XVIII ст. Определены время появления первых поселенцев, пути и источники их миграции до Стародубщины. Рассмотрены некоторые генетические механизмы сохранения традиционной старообрядческой культуры, а также охарактеризированы особенности экономического развития региона.

Описано пам'ятку української монументальної дерев'яної архітектури Лівобережної України XVII - XVIII ст. - церкву Св.Миколи у Новому Ропську на Стародубщині. Проаналізовано особливості розпланування василіянських монастирських комплексів у містобудівній структурі Львова, архітектуру дерев'яних костелів кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. у Львові. Наведено проектні рекомендації щодо реставрації замку в Жовкві Львівської області.

Описана памятка украинской монументальной деревянной архитектуры Левобережной Украины XVII - XVIII ст. - церковь Св.Николая в Новом Ропске на Стародубщине. Проанализированы особенности распланирования василианских монастырских комплексов в градостроительной структуре Львова, архитектура деревянных костелов конца ХІХ - первой половины ХХ ст. во Львове. Приведены проектные реставрации относительно реставрации замка в Жовкве Львовской области.

Розглянуто політику імперської та місцевої влади щодо російських старообрядців, які проживали на території Гетьманщини у XVIII ст., та їх стосунки з корінним населенням регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(29=БЕЛ)47

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 15 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше опубліковано текст унікальної пам'ятки української рукописної спадщини - Присяги Стародубського полку 1718 р. Матеріали присяги дозволяють ознайомитися з кількісним і поіменним складом населення однієї з адміністративно-територіальних одиниць Української козацької держави - Стародубського полку. Висвітлено проблеми ідентичності Стародуба та Стародубщини як історичного субрегіону України. Розглянуто основні віхи історії Стародубських земель за часів Української козацької держави, визначено місце Стародубського козацького полку та його старшини у соціально-економічному, громадсько-політичному та культурному житті Гетьманщини.

Проаналізовано випадки арешту у Стародубському полку в 1763 - 1764 рр. осіб, котрі не мали документів. Дослідження "безпашпорства" доводить мобільність ранньомодерного соціуму та ефективність дій влади щодо запобігання несанкціонованої зміни місця проживання. У пошуках кращої долі мешканці Гетьманщини, Російської імперії та Польської держави сім'ями чи самотужки намагалися перетнути територію Стародубського полку і знайти нову домівку. Далеко не кожна спроба змінити місце проживання увінчувалась успіхом. Місцева влада й російські військові арештовували осіб, котрі не мали документів, і відправляли їх до полкової в'язниці у м. Стародуб. Окрім самих утікачів до полкового секвестру іноді потрапляли їх поводирі. Підраховано загальну кількість арештантів секвестру та їх статеву структуру. З'ясовано, що безпаспорство у 1763 - 1764 рр. було найчастішою підставою для арешту. На території Стародубського полку кількість ув'язнених за цей злочин становила понад третину від загальної кількості. На думку автора, це було пов'язано з прикордонністю Стародубщини. Під час ув'язнення арештантів допитували про причини відсутності документів, чи скоювали вони інші порушення, їх попереднє місце проживання та інше. Зазвичай після короткого слідства у Стародубському секвестрі безпаспортних повертали додому, де рішення про їх подальшу долю приймала місцева влада. У деяких випадках порушникам з Польських земель дозволяли оселитися на території полку. Спираючись на результати дослідження, автор приходить до думки, що в'язницю в Гетьманщині варто розглядати як своєрідний фільтр від чужинців та злодіїв.

Запропонований збірник є продовженням публікації джерел до історії Сіверщини ХУІІ-ХУІІІ ст. в серії "Сіверщина гетьманська". Представлено джерела 1726-1740 рр., головним чином архівні та опубліковані в журналі "Сіверянський літопис". Ці джерела проливають світло на тогочасні військово-політичні події, церковну та соціально-економічну історію, містять чимало важливих фактів, що стосуються багатьох населених пунктів сучасних Чернігівської та Сумської областей, а також етнічних українських земель у складі Росії (Стародубщина), частина Курщини.

Наведено джерела середини - другої половини XVIII ст., головним чином архівні й опубліковані в основному в журналі "Сіверянський літопис". Подано документи попередніх періодів, які були виявлені після видання 1 - 3 томів. Зазначені джерела висвітлюють тогочасні військово-політичні події, церковну та соціально-економічну історію, містять важливі факти, що стосуються багатьох населених пунктів сучасних Чернігівської та Сумської областей, а також етнічних українських земель у складі Росії: Стародубщини, частини Курщини.

Збірник є продовженням публікації джерел до історії Сіверщини ХVII-ХVІІІ ст. У другому томі видання вміщено переважно архівні джерела першой чверті XVIII ст., що опубліковано на сторінках наукового журналу "Сіверянський літопис". Висвітлено тогочасні військово-політичні події, церковну та соціально-економічну історію регіону, подано важливі факти щодо чималої кількості населених пунктів в межах сучасних Чернігівської та Сумської областей, а також етнічних українських земель, анексованих Росією (Стародубщина). Представлено документи першої чверті XVIII ст., які стосуються часів гетьманства Івана Мазепи (останній період), Івана Скоропадського, Павла Полуботка, а також початковий період діяльності Малоросійської колегії. Описано документи, виявлені у зібраннях Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (ІР НБУВ). Меншою мірою презентовано документи з Центрального Державного Історичного Архіву України у Києві (ЦДІАК України) та документи архівосховищ Польщі (насамперед Бібліотека Польської Академії Наук у Кракові, Архів Головний Актів Давніх у Варшаві). Наголошено про певну особливість наведених джерел, про першість введення до наукового обігу, про різноманітні категорії джерел. Викладено значну кількість універсалів та листів гетьманів країни, генеральної старшини, полковників, сотників, що суттєво доповнює "Український Дипломатарій ХVІ-ХVІІІ ст.". Зазначено, що публікація останнього постає одним з головних завдань Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського України. Ці першорядні джерела доповнено іншими: листами, скаргами, реєстрами, купчими, заповітами, мемуарами тощо. Загалом створено достатньо повну картину соціально-економічного, політичного, церковного та культурного життя регіону, пролито світло на повсякденність різних верств українського народу. Всі дати подано за новим стилем, хоча в дужках вказано і дати за старим стилем.