Рассмотрено творчество А.С.Пушкина в контексте мировой литературы, в частности, прослежены творческие взаимосвязи великого русского поэта и Стендаля, Байрона, В.Гюго, Гете. Проанализирована роль Крыма в поэтическом творчестве А.С.Пушкина. Исследовано влияние творческого наследия писателя на деятельность В.В.Набокова.

Рассмотрен вопрос о классификации жанров новогреческого песенного фольклора. Описана художественная специфика образа музыканта. Освещены особенности художественной реализации модели литературной коммуникации "автор - произведение - читатель". Проанализированы фрацузская классика XVII ст. в рефлексии Стендаля, анималистика Ч.Робертса в контексте становления национальной англоканадской литературы, жанровая структура лирического рассказа в русской литературе ХХ в.(И.Бунин, Б.Зайцев).

Описан образ матери в поэзии Э.И.Губера. Проанализированы стилистические особенности создания образа Наташи Ростовой как варианта образа-топоса "ребенок-чудо" в литературе ХІХ ст., структурно-композиционные особенности романа В.В.Вересаева "В тупике". Раскрыта смыслообразующая функция пейзажных характеристик в стендалевской метарефлексии. Освещены агиографические мотивы в романных биографиях Д.С.Мережковского, евангельские образы и мотивы в жанре паломничества в произведении Б.К.Зайцева "Валаам", особенности образной системы романа американского писателя-фантаста Р.Ханлайна "Кукловоды".

Проанализированы особенности и роль пролога в "исповеди влюбленного" Дж. Гауэра. Освещены метаморфозы эйдетического сюжета в романистике Х. Вейзе. Описана поэтика любви и магии в новеллистике Ш. Нодье. Раскрыты тема инверсии времени в "Тристраме Шенди" Л. Стерна, звукомузыкальный мир английской литературной готики в романистике А. Рэдклифф, аспекты китайской этики в "Моральной философии" австрийского писателя Э. Канетти. Определены формы жанровой саморефлексии в "Жизни Анри Брюлара" Стендаля.

Проаналізовано особливості метафоризації концепту освіта в українській, російській, англійській та французькій мовах, вплив інформаційних технологій на словниковий склад англійської мови. Висвітлено проблематику творів М. Коцюбинського "Дорогою ціною" та А. Стендаля "Ваніна Ваніні", символіку морально-етичних метаморфоз у новелістиці М. Хвильового та Ф. Кафки в компаративістичному підході. Розкрито роль біблійних епіграфів у збірці "Сад божественних пісень" Г. Сковороди. Наведено образно-номінативну та оцінну характеристики фольклорних зоосенізмів української мови. Описано функціонально-стилістичні особливості іменних частин мови, вживаних у значенні гіперболічної множини, неморфологічні способи творення українських прізвищ за "Реєстром війська запорізького 1640 р.". Визначено модальність як логіко-філософську та лінгвістичну категорії.

Проанализированы особенности метафоризации концепта образование в украинском, русском, английском и французском языках, влияние информационных технологий на словарный состав английского языка. Освещены проблематика произведений М. Коцюбинского "Дорогой ценой" и А. Стендаля "Ванина Ванини", символика морально-этических метаморфоз в новелистике Н. Хвылевого и Ф. Кафки в компаративистическом подходе. Раскрыта роль библейских эпиграфов в сборнике "Сад божественных песней" Г. Сковороды. Даны образно-номинативная и оценочная характеристики фольклорных зоосенизмов украинского языка. Описаны функционально-стилистические особенности иностранных частиц языка, употребляемых в значении гиперболического множества, неморфологические способы образования украинских фамилий по "Регистру войска запорожского 1640 г.". Определена модальность как логико-философская и лингвистическая категории.

Висвітлено історію розвитку європейського літературного процесу XIX - початку XX ст. Розглянуто соціально-історичні передумови виникнення, етапи розвитку та течії основних літературних напрямів даного періоду - романтизму, реалізму, символізму та натуралізму у країнах Західної Європи (Німеччині, Англії, Франції, Польші) та США. Наведено матеріали про життя і творчу діяльність Е.Т.А. Гофмана, Г. Гейне, Дж. Г. Байрона, П.Б. Шеллі, В. Скотта, В. Гюго, Ж. Санд, В. Ірвінга, Ф. Купера, Н. Готорн, А. Міцкевича, П. Меріме, Ф. Стендаля, О. де Бальзака, Г. Флобера, Ч. Діккенса, В. Теккерея, Г. де Мопасана, П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме, М. Матерлінка, Е. Золя. Проаналізовано тематику та проблематику їх творів, визначено особливості творчого стилю, описано традиційні та новаторські прийоми творення образів. Розглянуто історію розвитку детективного жанру у зарубіжній літературі на прикладі творчості Е.А. По та А. Конан-Дойля.

Освещена история развития европейского литературного процесса XIX - начала XX ст. Рассмотрены социально-исторические предпосылки возникновения, этапы развития и течения основных литературных направлений данного периода - романтизма, реализма, символизма и натурализма в странах Западной Европы (Германии, Англии, Франции, Польше) и США. Приведены материалы о жизни и творческой деятельности Э.Т.А. Гофмана, Г. Гейне, Дж. Г. Байрона, П.Б. Шелли, В. Скотта, В. Гюго, Ж. Санд, В. Ирвинга, Ф. Купера, Н. Готорн, А. Мицкевича, П. Мериме, Ф. Стендаля, О. де Бальзака, Г. Флобера, Ч. Диккенса, В. Теккерея, Г. Де Мопассана, П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме, М. Матерлинка, Э. Золя. Проанализирована тематика и проблематика их произведений, определены особенности творческого стиля, описаны традиционные и новаторские приемы создания образов. Рассмотрена история развития детективного жанра в зарубежной литературе на примере творчества Э.А. По и А. Конан-Дойля.

Охарактеризовано літературну епоху Франції XIX ст. Розглянуто твори французьких письменників, зокрема, О. Бальзака, П. Меріме, Г. Флобера, Г. Мопассана, художній доробок яких типологічно відносять до реалістичного напряму літератури.

Охарактеризована литературная эпоха Франции XIX в. Рассмотрены произведения французских писателей, в частности, О. Бальзака, П. Мериме, Г. Флобера, Г. Мопассана, художественное наследие которых типологически относят к реалистическому направлению литературы.

Досліджено актуальні проблеми імагології. Обгрунтовано гіпотезу про міфопоетичну природу літературної рецепції інонаціональних держав і народів. Вивчено питання сприйняття й осмислення російської дійсності у французькій літературі першої половини ХІХ ст. на матеріалі індивідуально-художніх зразків висвітлення "російської" теми, описів, узагальнюючих розмірковувань, зауважень та окремих згадок про Росію в творчості А.Ансло, О.Бальзака, П.-Ж.Беранже, В.Гюго, О.Дюма, П.Жюльвекюра, А. де Кюстіна, П.Меріме, Ж. де Сталь, Стендаля та інших авторів. З'ясовано, що літературна рецепція Росії у французькій літературі першої половини ХІХ ст. реалізована відповідно до міфопоетичних моделей, скоригованих згідно з особливостями актуальної історичної ситуації, морально-етичними й естетичними реаліями та індивідуальними авторськими інтерпретаціями.

Через поетику охарактеризовано збіги й розбіжності в зображенні наполеонівської епохи Ф. Стендалем, Л. Толстим і С. Жеромським; з урахуванням антропологічного виміру висвітлено функціонування комунікативних засобів у художній системі романів "Пармський монастир", "Война и мир" і "Popioly" ("Попіл").

Досліджено тематичний розвиток ідей сатиричного письма без карикатур К. Віланда в завершальних главах "Мертвих душ" М. Гоголя. Обговорено письменникове осягнення літературних і живописних студій на тему "Афінської школи".

Розглянуто світоглядно-естетичні засади та поетикальні абриси становлення наративних форм в англійській літературі Відродження. Проведено компаративний аналіз екзистенціальної ситуації у творчості Кобо Абе та Ж.-П. Сартра. Увагу приділено буддійським мотивам у творчості сучасного прозаїка Лю Еюаня. Висвітлено особливості психологізму в романі І. Макюена "На березі". Досліджено містичну символіку в оповіданнях І. Липи "Мій ведмедик", О. Стороженка "Мірошник", О. Драгоманової "Червоні троянди". Подано інформацію про порівняльні дослідження сучасної китайської літератури. Розглянуто форми та функції іншомовних запозичень у стендалівському автобіографічному дискурсі.