Розглянуто проблему лікування опущення нирок немедикаментозним методом - лікувальною гімнастикою, яка використовується на ранніх стадіях захворювання. Досліджено основні механізми впливу фізичних вправ - нейрогуморальну регуляцію, тонізуюче, трофічне, формування компенсацій. Відзначено позитивний ефект від проведеної ЛФК з використанням синергічно діючих механізмів.

Лікування хворих цукровим діабетом з гнійно-некротичними захворюваннями м'яких тканин здійснено за принципами активної хірургічної тактики. Для попередження післяоперційних нагноєнь виконувалось активне дренування рани, яке доповнювалось місцевим використанням пінних аерозольних препаратів, призначених для застосування в першій фазі ранового процесу. Підсумки порівняльного аналізу результатів лікування запропонованим методом доводять, що поєднання активного дренування рани з місцевим застосуванням пінних аерозолей після радикальної санації осередку гнійно-некротичної деструкції дозволяє стабілізувати процес загоєння, ефективно приглушує ранову мікрофлору і надійно запобігає розвитку місцевого запалення. Хірургічне лікування хворих цієї категорії повинно проводитися в умовах обов'язкового адекватного антидіабетичного лікування і корекції порушень у системі гомеостазу.

Висвітлено питання сучасного фізіологічного та патологічного акушерства, частково - перинатології. Велику увагу приділено актуальним проблемам тератології, плацентарної недостатності, недоношеної вагітності, гестозу, акушерської кровотечі, психосоматичній діагностиці та лікуванню. Описано сучасні методи обстеження гінекологічних хворих. Розглянуто специфічні та неспецифічні запальні захворювання і новоутворення жіночих статевих органів, захворювання молочної залози. Визначено особливості розвитку репродуктивної системи та її порушення, розлади менструальної функції, вірильні та нейроендокринні синдроми. Наведено методику основних гінекологічних операцій.

Наведено основні відомості про будову тіла людини. Розглянуто з точки зору онто- і філогенезу в порівняльному і функціональному плані апарат руху та опори, внутрішні органи, залози внутрішньої секреції, серцево-судинну та нервову системи, органи чуття. Розширено відомості про анатомію зубів, щелеп, м'язів, кровопостачання, іннервацію голови.

Викладено основні закономірності будови тіла свійських тварин за системами органів: скелета, з'єднання кісток, м'язів, системи органів шкірного покриву, апаратів травлення, дихання, органів сечовиділення і розмноження, серцево-судинної та нервової систем, органів чуття. Розглянуто будову органів з погляду онто- та філогенезу в порівняльному аспекті. Висвітлено загальні принципи будови нервової системи. Наведено особливості будови тіла свійської птиці.

Розглянуто будову, судинну систему та функціональну морфологію нирки, механізм сечоутворення, а також екскреторну, метаболічну, гомеостатичну та кислотовидільну функції нирки. Наведено кліренсові та ферментативні методи для оцінки функціонального стану нирок.

Висвітлено сучасні уявлення про особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики і лікування бронхіальної астми у підлітків. Узагальнено останні досягнення науки та практики і власний досвід автора у цій галузі. Розглянуто ризик розвитку важких форм захворювання у підлітків. Особливо детально висвітлено лікування з використанням сучасного ступінчастого підходу до терапії. Підсумовано досвід організації і роботи "астма - школи" й надано оцінку ефективності навчання в ній.

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

Узагальнено основні фактори оздоровчого впливу рухової активності на організм людини. Розкрито механізм підвищення життєздатності організму за допомогою рухів. Розглянуто умови, необхідні для підвищення ефективності занять фізичними вправами.

Визначено основні чинники здорового способу життя. Наведено показники, характерні для нормального функціонування серцево-судинної, дихальної, сечо-статевої, ендокринної та травної систем. Викладено основи психофізіологічної діяльності людини. Відображено психологічні засоби відтворення працездатності людини. Доведено залежність нашого здоров'я від біосфери. Обгрунтовано зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою. Проаналізовано вплив радіаційного забруднення навколишнього середовища на здоров'я людини. Розглянуто природні засоби оздоровлення. Висвітлено основи соціального здоров'я суспільства. Наведено принципи та вимоги до індивідуальних оздоровчих систем.

Наведено результати вивчення нового захворювання чорної смородини - вертицільозу, спричиненого грибом Verticillium albo-atrum Rein et Bert, яке призводить до передчасного опадання листя і в'янення молодих рослин. За високої температури повітря збудник хвороби розвивається досить швидко, що призводить до миттєвого засихання кущів.

Наведено результати досліджень з випробування туберкуліну для ссавців, методів діагностики туберкульозу. Запропоновано концепцію епізоотологічного нагляду та систему профілактики бруцельозу в Україні. Проаналізовано виявлення вірусу лейкозу великої рогатої худоби за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та біофізичні дослідження крові при цьому захворюванні. Розглянуто епізоотологічні особливості та клінічне проявлення інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту великої рогатої худоби. Характеризуються поняття норми та патології у сільськогосподарських тварин, новий метод фізіологічної діагностики. Подані результати розробки та випробування нових ветеринарних препаратів: протианемічного та імунізуючого препаратів. Декілька статей присвячені визначенню токсичності нових ветеринарних препаратів, шкідливим речовинам кормів, дії іонізуючого випромінювання. Наведено порівняльну оцінку дії дезинфектантів при обробці бджільницького реманенту і результати вивчення ядерного поліедрозу та боверіозу шовковичного шовкопряда і дані про розповсюдження гельмінтозів, дію декількох протигельмінтних препаратів тощо. Відображені сучасні підходи до реєстрації ветеринарних препаратів.

Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

Завдяки застосуванню психоемоційного навантаження (комп'ютерного тестування) в комплексі фізичної реабілітації хворих на артеріальну гіпертонію досягнуто стабілізації показників серцево-судинної та центральної нервової системи.

Висвітлено проблеми щодо ВІЛ-інфекції у вагітних і дітей, а також загальні питання епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики і профілактики захворювання. Наведено сучасні класифікації ВІЛ-інфекції, методики лікування дітей та характеристику антиретровірусних препаратів. Розглянуто клініку захворювання у вагітних і дітей, профілактику перинатальної трансмісії ВІЛ, основні принципи диспансерного спостереження у разі ВІЛ-інфекції.

Викладено основи загальної профілактики і терапії внутрішніх хвороб тварин, етіології, патогенезу, симптоматики, діагностики, лікування і профілактики хвороб серцево-судинної (хвороби перикарда, міокарда, ендокарда, судин), дихальної і травної систем (хвороби верхніх дихальних шляхів, легень, плеври), печінки і жовчних шляхів (гепатит, цироз, амілоїдоз та дистрофія печінки), а також хвороби очеревини. Розкрито особливості етіотропної, патогенетичної, замінної та симптоматичної терапії. Детально розглянуто такі методи терапії: дієтотерапія, фармакотерапія, фізіотерапія (світлолікування, електротерапія, інгаляційна терапія, гідротерапія та ін.).

Висвітлюється історія медицини в Україні, методологія діагностичного процесу і сучасні вимоги до формулювання клінічного діагнозу. Викладено сучасні відомості про етіологію, патогенез, клініку, лікування і профілактику більшості захворювань внутрішніх органів. Розглядаються біологічні основи захворювання, основні прояви хвороби, алергічні захворювання, хвороби органів дихання, кровообігу, сполучної тканини, травлення, нирок, кровоносної, ендокринної систем і обміну речовин. Наводяться дані лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Подано інформацію про найпоширеніші внутрішні хвороби відповідно до алгоритму ведення хворого, у плані клінічного мислення лікаря - основи всіх навичок лікарської діяльності. Це - етіологія і патогенез захворювання, діагностичні критерії, складання плану лабораторно-інструментального дослідження, інтерпретація отриманих результатів, етіопатогенетичне обгрунтування діагнозу, призначеного лікування, заходи профілактики, прогноз.

Всебічно розглянуто таке важливе сучасне явище, як залучення споживачів послуг системи охорони психічного здоров'я (тобто людей із психічними захворюваннями, а також їх близьких) до активної участі в процесі надання їм допомоги. Аналізуються численні пов'язані з цим проблеми - термінологічні, правові, організаційні та ін. Описуються деякі механізми залучення споживачів до планування й оцінювання роботи відповідних служб та керування ними.

Судинні реакції багато у чому визначаються станом ендотелію. Досліджено дію на гладенькі м'язи (ГМ) судин дорослих і старих щурів ендотелійзалежних (ацетилхолін, АХ) та ендотелійнезалежних (розчин NO та донори NO - нітропрусид натрію, нітрогліцерин) релаксантів. Встановлено, що з віком судиннорозширююча дія АХ достовірно зменшується, а нітропрусиду натрію, нітрогліцерину та розчину NO не змінюється. Отже, механізм розслаблення ГМ судин за участю NO з віком не порушується, а послаблення вазодилататорних реакцій під час старіння пов'язане з віковим пошкодженням ендотелію та зменшенням синтезу і/або виділення NO.