Розглянуто основні історичні періоди розвитку української мови, етичне й естетичне в усному і писемному мовленні, а також питання етики ділового спілкування. Визначено мовні та позамовні засоби емоційного впливу на співрозмовника: стилістичний та стильовий дисонанс, лексичні засоби виразності, зокрема, пароніми, синоніми, суржик. Проаналізовано стилістичні функції звертань, вставних слів, вставлених конструкцій, вигуків, а також стилістичні можливості порядку слів, питання літературного редагування та коректування тексту.

Розглянуто актуальні питання теорії тексту - проблеми розуміння журналістського твору, типології інформаційного мовлення, комунікативні аспекти одиниць повідомлення в тексті. Висвітлено актуальні проблеми функціонування мови у сфері масової комунікації: використання мовних засобів для увиразнення рекламних текстів, стильових аспектів фахового мовлення, проблему мовного суржику в засобах масової інформації. Запропоновано розвідки в галузі термінології та жанрової специфіки, зокрема, з'ясування генези і сфери вживання поняття ментальності.

Розглянуто характерні для сучасної української мови тенденції до подальшої колоквіалізації літературної мови та стилістичного зниження (з масовими переміщеннями в різні сфери її функціонування елементів субстандартних соціолектів - одиниць просторіччя, українсько-російського "суржику", жаргонізмів, діалектизмів, вульгаризмів).

The article deals with peculiar to the modern Ukrainian language tendencies to subsequent colloquialization of the literary language and to its stylistic deterioration (with mass shifts of the elements of substandart sociolects - units of popular language, Ukrainian-Russian "surzhyk", slang words, dialectismes, vulgarismes - into various spheres of its functioning).

Розглянуто проблему виокремленості мови на підставі очевидних і визнаних світовою практикою критеріїв, зокрема обсягу лексичних збігів і відмінностей. Як конкурентні розрізнено п'ять поширених сьогодні й тому доволі стійких комунікативних систем - знарядь порозуміння, тобто в проекції на майбутнє - п'ять варіантів розвитку мовної ситуації в Україні.

The article focuses on the problem of separability of a language, its disjuncture, entity and integrity as viewed through the criteria that are obvious and universally acknowledged, in particular through the amount of lexical units that coincide or differ in translations. This refutes statistical data on the two dominant tongues used in Ukraine and removes blinkers of bias from social stratification. As for Ukraine, the author distinguishes five fairly stable rivals among the current communicative systems and foresees five corresponding variants of language development on the terrain.

Розглянуто поняття професійної комунікації та мовного стереотипу, зміст понять штамп, кліше, формула, стереотип, виявлено функціональне навантаження кодифікованих і розмовних некодифікованих стереотипів. Обгрунтовано модель медичної професійної мови та комунікацій лікаря, проведено розмежування між літературною медичною розмовною мовою та позалітературними формами - просторіччям, суржиком і лікарським сленгом. Простежено еволюцію даної мови, висвітлено питання медичної термінології, вивчено принципи лексичного вибору у мовних стереотипах спілкування медиків. У аспекті дослідження мовних стереотипів медичної професійної мови відповідно до загальнолітературної та кодифікованої у медичних словниках норми проаналізовано застосування етикетних формул, синонімічних медичних термінів і професіоналізмів. Обговорено питання про сильні та слабкі літературні норми, лінгвістичний статус професіоналізмів, формування професійного (медичного) варіанта норми, медичного професійного (офіційного) жаргону та україномовних розмовно-невимушених стилів спілкування.

Розглянуто характерні для сучасної української мови тенденції до подальшої колоквіалізації літературної мови та до її стилістичного зниження (з масовими переміщеннями в різні сфери її функціонування елементів субстандартних соціолектів - одиниць просторіччя, українсько-російського "суржику", жаргонізмів, діалектизмів, вульгаризмів).

The article deals with peculiar to the modern Ukrainian language tendencies to subsequent colloquialization of the literary language and to its stylistic deterioration (with mass shifts of the elements of substandart sociolects - units of popular language, Ukrainian-Russian "surzhyk", slang words, dialectismes, vulgarismes - into various spheres of its functioning).

Розкрито різнотипні лінгвальні та соціокультурні аспекти українсько-російської двомовності. Особливу увагу приділено вивченню класичної форми українсько-російської міксації - суржику, висвітлено історію його вивчення, історико-культурні, комунікативні, соціостильові аспекти побутування. Розглянуто проблему існування української мови за умов глобалізації, інвазії англійської мови в український комунікативний простір, а також лексико-семантичні та словотвірні аспекти білінгвізму за матеріалами української публіцистики, жанру анекдоту.

Раскрыты разнотипные лингвальные и социокультурные аспекты украинско-русской двухязычности. Особое внимание уделено изучению классической формы украинско-русской миксации - суржику, освещены история его изучения, историко-культурные, коммуникативные, социостилевые аспекты бытования. Рассмотрены проблема существования украинского языка в условиях глобализации, инвазии английского языка в украинское коммуникативное пространство, а также лексико-семантические и словообразовательные аспекты билингвизма по материалам украинской публицистики, жанра анекдота.

Наведено результати наукових досліджень з питань лексикології та термінознавства, семасіології, синтаксису. Проаналізовано діалектну взаємодію у процесі творення суржику, системну організацію галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології, словотвірно-структурні особливості технічної термінології. Викладено порівняльну характеристику кількісного складу криптонімів англійської й української мов. Визначено місце когезії у системі категорій тексту, розглянуто питання реалізації лексичної когезії у художніх текстах. Висвітлено результати дослідження різнорівневих мовних засобів вираження відношень компаративності в українській мові. Описано особливості утворення поліметафоричних предикатів, структуру дієслівно-іменникового словосполучення, валентнісні ознаки й особливості формально-синтаксичної організації дієприслівникових зворотів, темпоральну структуру речення, зокрема, прислівникові форми вираження семантико-синтаксичної категорії темпоральності.

Приведены результаты научных исследований по вопросам лексикологии и терминоведения, семасиологии, синтаксиса. Проанализированы диалектное взаимодействие в процессе образования суржика, системная организация галлицизмов в современной украинской сельскохозяйственной терминологии, словообразовательно-структурные особенности технической терминологии. Представлена сравнительная характеристика количественного состава криптонимов английского и украинского языков. Определено место когезии в системе категорий текста, рассмотрены вопросы реализации лексической когезии в художественных текстах. Освещены результаты исследования разноуровневых речевых средств выражения отношений компаративности в украинском языке. Описаны особенности образования полиметафорических предикатов, структура глагольно-существительного словосочетания, валентностные свойства и особенности формально-синтаксической организации деепричастных оборотов, темпоральная структура предложения, в частности, причастные формы выражения семантико-синтаксической категории темпоральности.

Охарактеризовано історичні та соціальні причини виникнення явища диглосії в українській мові. Розкрито значення слова "суржик", як штучного поєднання елементів двох або кількох мов без додержання норм літературної мови. Розглянуто різні аспекти побутування суржику в Україні, починаючи з ХІХ ст. і донині.

Акцентовано увагу на двомовності в Україні, яка має контактний та дифузний характер (ареали використання української та російської мов не є відокремленими), є близькоспорідненою та непаритетною (російська мова має зверхність над українською, а мовна ситуація - виразний неоколоніальний характер), що впливає на комунікативну поведінку та етнолінгвопсихологічні характеристики мовців в індивідуально та соціально-психологічних площинах. Окреслено такі поняття психолінгвістики, як мовна здатність і мовна активність білінгва. Розкрито сутність двомовності та міжлюдських взаємин. Розглянуто ставлення білінгвів до використовуваних мов, використання мови на їх мовленнєву поведінку, особливості породження та сприйняття мовлення в ситуації українсько-російської двомовності: психічно-мовну меншовартість, породження непаритетної двомовності - суржик, структурно розмите, ненормативне мовлення тощо. Зазначено, що деколонізаційна мовна політика, етносоціалізація, високоефективне навчання української мови та мовне виховання на основі досягнень сучасної соціально-гуманітарної науки дасть можливість сформувати ставлення до української мови всіх громадян України - українців і представників етнічних меншин - як до своєї національної мови, мови своєї держави.

Проаналізовано сучасний стан української мови. Акцентовано увагу на масовому проникненні іншомовних слів у мовно-інформаційний простір. Зазначено найпомітніші прикмети лінгвістичної пурифікації в граматиці української мови (розподібнення з російською мовою); дві протилежні тенденції намагання відмежуватися від практики радянських часів у сфері власних назв; зростання суспільної ваги усного різновиду літературної мови, використання стилістично зниженої лексики, суржику; тенденцію до поступового витіснення з ужитку активних дієприкметників теперішнього часу, використання яких зросло в радянський період внаслідок впливу російської мови. Виявлено таке ускладнення в термінології, як зростання дублетності, що супроводжує динамічні зміни в розвитку української наукової та фахової мови (підшипник - вальниця, болт - прогонич), і яке в багатьох випадках призводить до неоднозначності наукового вислову, термінологічної плутанини, завдаючи шкоди не тільки повноцінній комунікації, а й авторитету української мови в науковому вжитку. Розглянуто питання інтенсивного проникнення в систему української мови англіцизмів, що стало найпродуктивнішим джерелом інноваційних явищ останнього двадцятиліття.

Визначено основні причини масового притоку англійських лексичних запозичень. Окреслено вплив на мову в Україні мовної практики діаспори, яке виявляється в дискусії з питань правопису, позначається на орфографії деяких видань тощо. Зроблено висновок, що значна інтенсивність іншомовних запозичень, інноваційних явищ різноманітного походження розхитує мовну норму, знижує поріг чутливості до її порушень, водночас, даючи значний імпульс оновленню та збагаченню лексичного складу української мови, розвитку словотвірної та граматичної систем, загальному зростанню її ресурсу та розширенню функціональної сфери.

Визначено лексико-граматичні домінанти нормативно-правових документів. Проаналізовано взаємодію асоціативності та образності у семантичній структурі слова. Висвітлено проблематику ономасіологічних досліджень на сучасному етапі в когнітивному аспекті. Описано типи та мовностилістичні особливості сучасної текстової нелітературної пародії в українській газетній публіцистиці. Розкрито психолінгвістичні аспекти вживання суржику в мовленні носіїв деформованої говірки Лебедина Сумщини, специфіку мовного впливу на читача в мас-медійному просторі військової та правоохоронної сфер України. Розглянуто питання семантичного структурування англомовних електронних наукових текстів за матеріалами персональних веб-сторінок лінгвістів. Визначено базові засади феміністичної лінгвістики як один з напрямів сучасних гендерних досліджень.

Определены лексико-грамматические доминанты нормативно-правовых документов. Проанализировано взаимодействие ассоциативности и образности в семантической структуре слова. Освещена проблематика ономасиологических исследований на современном этапе в когнитивном аспекте. Описаны типы и языковостилистические особенности современной текстовой нелитературной пародии в украинской газетной публицистике. Раскрыты психолингвистические аспекты употребления суржика в речи носителей деформированного говора Лебедина Сумской области, специфика языкового влияния на читателя в масс-медийном пространстве военной и правооохранительной сфер Украины. Рассмотрены вопросы семантического структурирования англоязычных электронных научных текстов по материалам персональных веб-страниц лингвистов. Определены базовые основы феминистической лингвистики как одно из направлений современных гендерных исследований.

Зазначено, що суржик - продукт російсько-української інтерференції - не має відповідника серед різновидів польської мови. Тому на рівні перекладу польською мовою тексту, що містить суржик, з'являються різні способи його здійснення - шляхом вжитку розмовних форм, русизмів або перекладу літературною мовою. Показано відмінні стратегії перекладу елементів суржику польською мовою на базі трьох перекладів творів, що зараховуються до постмодерної української прози.

Вперше досліджено процеси трансформації етнокультури українців приміської зони Києва. На підставі вивчення архівних джерел, зокрема, фондів Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, а також матеріалів Державного архіву Київської області та наукової літератури проаналізовано практичні заходи радянської влади щодо поширення радянських свят та обрядів серед населення України шляхом використання спеціально розроблених сценаріїв, основна мета яких - витіснення кращих народних традицій, уніфікація культури етносу. Показано вплив міста на зміну форм дозвілля та побуту селян передмістя, розглянуто позитивні здобутки та негативні наслідки даного процесу. Вперше досліджено активні зміни у культурі передмістя Києва. Висвітлено питання міграцій, що мали місце у даному регіоні в 1960-х рр. Розглянуто процес поширення у приміській зоні форм міського дозвілля, святкування, виявлено прагнення населення до участі у видовищних заходах, наслідування у способі вираження думки на міському жаргоні та більшого використання суржику. Досліджено вплив політики впровадження нової радянської обрядовості на традиційну культуру українців. Висвітлено питання мовної поведінки селян, які, вживаючи російську мову, прагнуть ідентифікувати себе з міськими жителями.

Досліджено вплив суспільно-політичних процесів, які відбуваються після проголошення незалежності України, на відродження традиційної основи обрядовості та появу нових форм в етнокультурі українців передмістя під дією посиленої глобалізації. Проаналізовано сучасну календарну обрядовість молоді приміських сіл, виявлено тенденцію до відродження та стійкості традицій, пов'язаних з головними подіями в житті людини. З'ясовано, що сільські мешканці надають великого значення таким святам, як Новий Рік, Різдво, Великдень, Трійця, Маковея, Спас. Акцентовано увагу на необхідності формування державної програми щодо збереження народних традицій, морально-етичних норм поведінки в суспільстві, зацікавлення шкільної молоді у здоровому способі життя, глибшого пізнання національної української культури.

Розглянуто форми існування/функціонування української мови з урахуванням сучасних реалій. Комунікативну цілісність мови запропоновано називати "тіло мови". Обгрунтовано несумісність поняття "національна мова" з такими проявами мовленнєвої діяльності, як суржик та обсценна лексика.

Розглянуто типологію ситуацій невдалого спілкування, спричиненого особливостями соціальної взаємодії у двомовному та біокультурному суспільстві. Проведено загальний огляд комунікативного поля за умов українсько-російського білінгвізму, проаналізовано ситуації спілкування між носіями двох мов - російсько- й українськомовними індивідами, а також білінгами - мовцями, які використовують дві мови або змішують їх елементи у своєму мовленні (суржикомовними). Охарактеризовано поза- та мовні "зони ризику" для успішності комунікації.

Рассмотрена типология ситуаций неудачного общения, вызванного особенностями социального взаимодействия в двуязычном и биокультурном обществе. Проведен общий обзор коммуникативного поля в условиях украинско-российского билингвизма, проанализированы ситуации общения между носителями двух языков - российско- и украиноязычными индивидами, а также билингами - индивидов, говорящих на двух языках или смешивающих их элементы в своей речи (суржикоязычные). Охарактеризованы вне- и языковые "зоны риска" для успешности коммуникации.

Проаналізовано проблеми вивчення діалектів, ономастикону, літератури, історії та культури Поділля та суміжних земель. Визначено суржик як складник сучасної мовленнєвої ситуації, зокрема, нову модель взаємозмішування двох слов'янських мов - української та російської. Висвітлено історію формування подільського говору, основні тенденції у номінаціях населених пунктів Хмельниччини. Описано семантико-дериваційну структуру антропонімів та наведено їх лінгвопсихологічну характеристику. Розкрито роль подільських братських шкіл у розвитку української писемності, галицько-подільські мовні особливості творів М. Коцюбинського, семантику адвербіальних епітетів в романі М. Стельмаха "Дума про тебе".

Проанализированы проблемы изучения диалектов, ономастикона, литературы, истории и культуры Подолья и смежных земель. Определен суржик как составитель современной языковой ситуации, в частности, новая модель взаимосмешивания двух славянских языков - украинского и русского. Освещены история формирования подольского говора, основные тенденции в номинациях населенных пунктов Хмельницкой области. Описана семантико-деривационная структура антропонимов и дана их лингвопсихологическая характеристика. Раскрыты роль подольских братских школ в развитии украинской письменности, галицко-подольские языковые особенности произведений М. Коцюбинского, семантика адвербиальных эпитетов в романе М. Стельмаха "Дума о тебе".

Розкрито питання про негативний вплив суржику на комунікативну компетенцію студентів майбутніх фахівців-економістів. Наведено приклади вживання російсько-українського суржику в професійній сфері.

Розглянуто динаміку стилістичного використання росіянізмів-інтерферентів (суржикізмів) у художніх текстах з кінця XIX до початку XXI ст. Виділено 4 етапи відповідно до ролі суржику та суржикізмів у текстах і 4 типи мовців - продуцентів таких текстів у співвідношенні з загалом, що репрезентує націю.

Здійснено порівняльну характеристику усного мовлення мешканців м. Донецьк. Окреслено причини й обгрунтовано доцільність розмежування інтерференції різних мовних рівнів і мішаних форм українсько-російського мовлення.