Розглянуто особливості допиту неповнолітніх свідків у судовому розгляді кримінальної справи, припустимість використання у кримінальному судочинстві України інформації, одержаної під гіпнозом. Проаналізовано проблеми щодо права вільного вибору захисника, відмови прокурора від обвинувачення, державної компенсації потерпілим від злочину, особливостей касаційного провадження, тактики огляду під час розслідування злочинів, пов'язаних з сутенерством або втягненням особи до заняття проституцією.

Рассмотрены особенности допроса несовершеннолетних свидетелей при судебном рассмотрении криминального дела, допустимость использования в криминальном судопроизводстве Украины информации, полученной под гипнозом. Проанализированы проблемы, касающиеся права свободного выбора защитника, отказа прокурора от обвинения, государственной компенсации пострадавшим от преступления, особенностей кассационного производства, тактики осмотра при расследовании преступлений, связанных с сутенерством или втягиванием лица в занятие проституцией.

Розглянуто соціальні та правові передумови появи кримінальної відповідальності за злочини проти громадського порядку та моральності. Наведено кримінально-правову характеристику їх видів, зокрема, групового порушення громадського порядку, масових заворушень, закликів до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, хуліганства, наруги над могилою, знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини та самовільного проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці. Розкрито зміст і підстави для призначення кримінального покарання за вчинення таких злочинів проти моральності, як жорстоке поводження з тваринами, ввезення, виготовлення або розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства та жорстокості, створення або утримання місць розпусти та звідництво, сутенерство та втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Рассмотрены социальные и правовые предпосылки появления криминальной ответственности за преступления против общественного порядка и моральности. Приведена криминально-правовая характеристика их видов, в частности, группового нарушения общественного порядка, массовых волнений, призывов к осуществлению действий, угрожающих общественному порядку, хулиганства, надругательства над могилой, уничтожение, разрушение или повреждение памяток - объктов культурного наследия и самовольного проведения поисковых работ на археологической памятке. Раскрыто содержание и основания для назначения криминального наказание за осуществление таких видов преступлений против моральности, как жестокое обхождение с животными, ввоз, изготовление или распространение порнографических предметов и произведений, пропагандирующих культ насилия или жестокости, создание или содержание мест разврата и сводничества, сутенерство и привлечение неполнолетних к преступной деятельности.

З'ясовано історичні витоки та генезис кримінально-правових норм, спрямованих на запобігання вказаному злочину, здійснено порівняння чинного законодавства України з попереднім, а також із сучасним зарубіжним законодавством. Розглянуто склад злочину, який передбачає відповідальність за сутенерства або втягнення у заняття проституцією, визначено основні тенденції розвитку вказаного злочину, чинники, що сприяють розповсюдженню сутенерства та втягнення особи в заняття проституцією, проаналізовано особу злочинця вказаного злочину. Сформульовано теоретичні висновки та пропозиції щодо заходів, спрямованих на запобігання вказаному злочину.

Надано загальну характеристику злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків як категорії кримінального права, розкрито їх об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення закону про кримінальну відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків. Обгрунтовано доцільність встановлення чотирьох складів злочинів проти моральності у даній сфері, що передбачатимуть відповідальність: за втягнення у створення парнографічних предметів, за сутенерство або втягнення особи у зайняття проституцією чи перешкоджання припиненню цього заняття, за обіг предметів порнографічного характеру, за створення або утримання місць розпусти і звідництво. Запропоновано ці склади злочинів максимально уніфікувати за ознаками диспозицій і за кваліфікувальними ознаками, конструктивно зробити такими, що складаються з чотирьох частин.

Проведено комплексне наукове дослідження теоретико-прикладних проблем використання приміток статей Особливої частини КК України. Узагальнено стан дослідження у науковій літературі, зарубіжний досвід та історичну генезу використання приміток у кримінальному законодавстві України. Здійснено аналіз приміток-дефініцій, приміток-критеріїв і приміток особливої дії статей Особливої частини КК України. Визначено напрямки вдосконалення використання приміток у статтях Особливої частини КК України, зокрема, щодо доцільності введення у структуру КК України "термінологічного" розділу та визначено критерії розміщення дефініцій, уточнень та критеріїв у цьому розділі та у примітках статей Особливої частини КК України. Запропоновано авторське визначення понять "примітка статті Особливої частини КК України", "уразливий стан особи", "сутенерство", "воєнізоване збройне формування". Розроблено правила формулювання приміток статей Особливої частини КК України та окремих кваліфікуючих ознак складів злочинів. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність.

Здійснено історичний аналіз генезису правової протидії проституції як соціальному явищу та породжуваним нею кримінальним правопорушенням - сутенерству та втягненню особи в заняття проституцією. Визначено поняття та структуру оперативно-розшукової характеристики зазначеного злочину. Встановлено основні причини та умови, що обумовлюють вчинення сутенерства та втягнення особи в заняття проституцією. Розглянуто питання оперативно-профілактичних заходів щодо запобігання та недопущення вказаних кримінальних правопорушень. З'ясовано основні напрямки й об'єкти виявлення правопорушень. Розроблено порядок фіксації фактів злочинної діяльності та особливостей проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо злочинів, пов'язаних з сутенерством або втягненням особи в заняття проституцією.

Проаналізовано "скандинавську модель" протидії проституції. Проблеми, пов'язані з торгівлею сексом, багато країн зараз вирішують за зразком, відомим у науці як "скандинавська модель" протидії проституції, яка криміналізує купівлю сексу, націлюючи правоохоронні заходи на покупців сексу. Однак, на відміну від "скандинавської моделі", проституція є легальною роботою в багатьох країнах (наприклад, Німеччині). Ці дві ситуації - від кримінального покарання клієнтів повій до проституції як легальної роботи - є двома крайніми точками. Багато європейських країн (включаючи Україну) знаходяться між ними. Так, в Україні зараз відсутнє покарання за проституцію, а формулювання вступу у статевий зв'язок з використанням вразливого стану в теорії кримінального права включає вступ у статевий зв'язок як клієнта за плату. Мета статті - проаналізувати чинну ст. 303 Кримінального кодексу України в частині дотримання міжнародних правових актів та запозичення досвіду зарубіжних країн, а також запропонувати відповідні зміни до Кримінального кодексу України. Для досягнення цих цілей використовувався догматичний метод, компаративний метод, а також аналіз статистичних даних. Відповідно до порівняння наукових та законодавчих підходів України та Швеції, наша держава вже сьогодні близька до "скандинавської моделі". Однак, це лише теоретичне положення, яке потребує подальшого законодавчого закріплення. Запропоновано внести зміни до Кримінального кодексу України, сформулювавши їх таким чином: "залучення людини до зайняття проституцією або примушування до зайняття проституцією шляхом використання обману, шантажу чи вразливого стану або застосування насильства, або погрози насильства, або вступ в статевий акт з іншою особою за певну плату, навіть за згодою цієї особи, або сутенерство".

Проаналізовано "скандинавську модель" протидії проституції. Проблеми, пов'язані з торгівлею сексом, багато країн зараз вирішують за зразком, відомим у науці як "скандинавська модель" протидії проституції, яка криміналізує купівлю сексу, націлюючи правоохоронні заходи на покупців сексу. Однак, на відміну від "скандинавської моделі", проституція є легальною роботою в багатьох країнах (наприклад, Німеччині). Ці дві ситуації - від кримінального покарання клієнтів повій до проституції як легальної роботи - є двома крайніми точками. Багато європейських країн (включаючи Україну) знаходяться між ними. Так, в Україні зараз відсутнє покарання за проституцію, а формулювання вступу у статевий зв'язок з використанням вразливого стану в теорії кримінального права включає вступ у статевий зв'язок як клієнта за плату. Мета статті - проаналізувати чинну ст. 303 Кримінального кодексу України в частині дотримання міжнародних правових актів та запозичення досвіду зарубіжних країн, а також запропонувати відповідні зміни до Кримінального кодексу України. Для досягнення цих цілей використовувався догматичний метод, компаративний метод, а також аналіз статистичних даних. Відповідно до порівняння наукових та законодавчих підходів України та Швеції, наша держава вже сьогодні близька до "скандинавської моделі". Однак, це лише теоретичне положення, яке потребує подальшого законодавчого закріплення. Запропоновано внести зміни до Кримінального кодексу України, сформулювавши їх таким чином: "залучення людини до зайняття проституцією або примушування до зайняття проституцією шляхом використання обману, шантажу чи вразливого стану або застосування насильства, або погрози насильства, або вступ в статевий акт з іншою особою за певну плату, навіть за згодою цієї особи, або сутенерство".