Наведено основні відомості з технології виконання склярських, штукатурних, облицювальних, ліпних, опоряджувально-монтажних, столярних, теслярських, малярних, альфрейних робіт. Описано методи контролю якісних показників та приймання опоряджувальних робіт і покриттів, а також техніки безпеки й охорони праці в процесі їх виконання.

Приведены основные сведения о технологии выполнения стекольных, штукатурных, облицовочных, лепных, отделочно-монтажных, столярных, плотницких, малярных, альфрейных работ. Описаны методы контроля качественных показателей и приемки отделочных работ и покрытий, а также техники безопасности и охраны труда при их выполнении.

Викладено питання художньої обробки дерева як цілісної історично сформованої художньої системи, складного та багатоманітного виду українського декоративного мистецтва. Розглянуто художньо-технологічні засади галузей теслярства, бондарства, столярства, токарства та різьблення. Проаналізовано твори музейних колекцій, літературні й архівні джерела, польові матеріали, що розкривають історичні умови виникнення локальних осередків, шкіл і регіонів деревообробництва в XVI - XX ст. Охарактеризовано творчість народних майстрів, цехових ремісників і сучасних художників даного виду мистецтва.

Изложены вопросы художественной обработки дерева как целостной исторически сформированной художественной системы, сложного и разнообразного вида украинского декоративного искусства. Рассмотрены художественно-технологические основы плотничества, бондарства, столярничества, токарного дела, резьбы. Проанализированы произведения музейных коллекций, литературные и архивные источники, полевые материалы, раскрывающие исторические условия возникновения локальных центров, школ и регионов деревообрабатывающей отрасли в XVI - XХ вв. Охарактеризовано творчество народных умельцев, цеховых ремесленников и современных художников данного вида искусства.

У результаті дослідження акарофауни вуликів медоносних бджіл Apis mellifera в Житомирській області вперше на території України виявлено поселення кліщів Aeroglyphus peregrinans, характерних для гнізд бджіл-теслярів у вуликах медоносної бджоли [2]. Дорослі особини цього виду найчастіше траплялися на великих бджолах-теслях, рідше на джмелях або медоносних бджолах. Це перша задокументована знахідка виду A. peregrinans у вуликах медоносної бджоли (A. mellifera) на території України. Найближче до Житомирської області вид A. peregrinans був зафіксований у заповіднику "Мис Мартьян" (Крим). Даний вид був знайдений на бджолах із роду Xylocopa, а саме на X. violacea. Більшість особин акарид A. peregrinans зафіксовано на півночі Житомирської області у м. Овруч. Вид A. peregrinans є субдомінантом першого порядку комплексу акаридієвих кліщів бджолиних вуликів Житомирщини. Наявність даного виду пояснюється тим, що вулики медоносних бджіл характеризуються наявністю великої кількості поживного субстрату і відносно стабільними зовнішніми умовами (температура, вологість), що забезпечує можливість розвитку в ньому A. peregrinans в Україні. Не виключено, що досліджуваний вид може завозитися з південних районів під час обміну бджолопакетами та бджоломатками. Аналіз отриманих результатів чітко показує, що кількість особин досліджуваного виду у весняних пробах становить 99 %, а в осінніх - 1 %. Це пояснюється тим, що основу субстрату у весняних пробах становить підмор, адже за зимівлю на дні вулика з різних причин накопичується велика кількість мертвих бджіл. Отже, більшість кліщів знайдено у пробах, де переважав підмор. Особин A. peregrinans взагалі не були там, де більшість субстрату становили перга та сміття (кристали меду, воскові крихти) з дна вулика. Підмор є основним харчовим субстратом досліджуваного виду у вуликах медоносних бджіл.

Репрезентовано лексику (3 980 слів) на позначення предметів, процесів і понять, пов'язаних із традиційними подільськими ремеслами. Викладено мовний матеріал, зібраний упродовж 2006 - 2009 pp. в 66-ох населених пунктах Вінницької області за авторською програмою-питальником, побудованою за тематичним принципом: "Теслярство", "Столярство", "Бондарство", "Стельмаство", "Плетіння", "Ковальство", "Каменярство" (1 113 питань - разом із підпунктами). Подано зафіксовані в говірках лексеми з усіма варіантами та зазначено локалізацію кожної номінативної одиниці. Вміщено тексти та 22 карти, з них 14 - лінгвістичних.

Уперше уведено у науковий обіг виявлений та аналітично опрацьований масив експедиційних знахідок, більшість з яких датовано другою половиною XVIII - XX ст. Крайні часові межі - XVI ст. і початок XXI ст. Подано авторське розуміння декоративно-обрядових систем, які підпорядковуються архісистемі церковного мистецтва. Запропоновано концепцію пізнання художніх виробів з дерева з комплексним використанням основного теоретичного інструментарію. Усі інспірації культурного трансферу на українському культурному ґрунті зазнавали переосмислення та нового ідейно-художнього прочитання місцевими митцями-реципієнтами - творчими інтерпретаторами. Розроблено типологію дерев’яного церковного облаштування. Розгалужена структура кожної з типологічних груп демонструє локацію, кінетику, конкретну топографію, тектоніку, функцію. Охарактеризовано дерев’яні сакральні споруди Покуття: локальні взаємовпливи теслярства і топографію архітектурного декору. Наголошено про актуальність українсько-чеського науково-дослідного проекту «Колекція творів українського народного мистецтва у фондосховищах Національного музею у Празі: класифікація та атрибуція».

Наведено результати першого комплексного дослідження щодо косторізного та деревообробних ремесел на території Південної Русі у взаємодії біогосподарчих, технічних і історико-культурних чинників їхнього розвитку. Проаналізовано асортимент продукції косторізів і деревообробників, сировинні ресурси, головні виробничі техніки обробки кістки та дерева. Виділено деревообробні ремесла: теслярі, бондарі, різьбярі і токарі, з яких відокремлюються різні спеціальності. Доведено, що початок формування косторізного та деревообробних ремесел як професійних ремесел припадає на ІХ - Х ст. Показано суто ужитковий характер різьблення по кістці та значення обробки дерева як основного напряму економічної діяльності давньоруського населення. Визначено роль в розвитку зазначених галузей. Розкрито важливе значення іншокультурних впливів і діяльності майстрів-мігрантів в передачі творчих ідей і розвитку ремісничих технологій.