Наведено основні відомості про будову тіла людини. Розглянуто з точки зору онто- і філогенезу в порівняльному і функціональному плані апарат руху та опори, внутрішні органи, залози внутрішньої секреції, серцево-судинну та нервову системи, органи чуття. Розширено відомості про анатомію зубів, щелеп, м'язів, кровопостачання, іннервацію голови.

Висвітлюється становище нижчих організмів - збудників хвороби плодових рослин - грибів, вірусів, мікроплазмів у системі живих істот, характеризуються типи збуджених ними інфікованих хвороб. Подано опис небезпечних і поширених хвороб насіннячкових, кісткових порід, горіхово-плідних рослин, ягідників, виноградників, декоративних деревних і кущових рослин, а також хвороб, збуджених абіотичними факторами - недоліком мінеральних елементів, механічними ушкодженнями, викликаними температурним впливом, атмосферним забрудненням та іншими умовами. Розглядаються заходи по боротьбі із хворобами плодових рослин.

З метою збереження замкненості піднижньощелепного фасціального футляра рекомендовано робити розтин основної шийної фасції на рівні нижнього краю щитоподібного хряща, а до блоку тканин, що видаляють, залучати передній край фасціального футляра грудино-ключично-соскового м'язу та власні футляри двочеревного, під'язикового та щелепно-під'язикового м'язів.

Аналіз 50 міограм, отриманих при дослідженні 25 осіб обох статей, свідчить про те, що характеристику жувального апарату в нормі, одержану за допомогою комп'ютерної системи, можна використовувати як еталон в порівнянні із змінами в функціональному стані жувального апарату при патологічних станах зубо-щелепної системи.

Приведено аналіз результатів лікування 39 потерпілих з травматичними ушкодженнями в ділянці кульшового суглоба, яким було виконано позаосередковий остеосинтез із використанням розробленого авторами апарата "таз-стегно". Це дозволило дійти висновку про те, що точна діагностика ушкоджень, рання керована апаратна стабільна фіксація з можливістю розробки рухів у суглобах у сполученні з комплексною реабілітаційною програмою забезпечує задовільні результати навіть у разі грубих внутрішньосуглобових руйнувань.

Систематизовано законодавчі документи з питань відшкодування матеріальної шкоди, якої зазнає працівник внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків; висвітлено шляхи відшкодування моральної шкоди, спричиненої поширенням неправдивих відомостей, порушенням прав споживачів, неправомірними діями посадових і службових осіб органів державної влади, авторських прав тощо. Наведено роз'яснення, коментарі, зразки рішень та ухвал суду, заяв позову з зазначених питань. Викладено методику розрахунку відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Запропоновано коментарі до окремих нормативних актів.

Висвітлено загальні закономірності ангіогенезу мікроциркуляторного русла, а також ультраструктурні закономірності вторинного ангіогенезу в пренатальному періоді розвитку людини. Розкрито структурні аспекти вторинного ангіогенезу в шкірі людини у нормі та у випадках появи пухлин. Досліджено зміни в ультраструктурі пласкої гемангіоми, що виникли під впливом опромінення аргоновим лазером; мікроциркуляторні зміни у хворих на цукровий діабет ІІ типу під впливом лазерної терапії; структурні зміни компонентів нефрона у разі важкого ступеня клітинної дегідратації та реадаптації в експерименті; зміни у мікроциркуляторному руслі тонкої кишки собак під час стимуляції черевних симпатичних нервів в експерименті; морфологічні зміни у печінці у разі змішаного хронічного гепатиту В і С; морфологічні зміни ускладнених форм холециститу та холангіту в експерименті. Проаналізовано особливості цитоархітектоніки лімфатичних вузлів під час дії на них низькоенергетичного червоного лазера. Описано динаміку змін мікрометричних показників легень після опіку шкіри. Наведено морфо-функціональну характеристику слинних залоз і слизової оболонки бронхів на етапах формування хронічного обструктивного бронхіту; ультраструктурні характеристики ішемічного та реперфузійного ушкодження міокарда. Викладено концепцію розвитку генітального ендометріозу.

Цель работы: Определение наиболее рациональных методов терапии радиационных повреждений нижней челюсти (РПНЧ), анализ информативности используемых при этом методов лучевой диагностики. Особое внимание уделено радиационным повреждениям с поражением нижнечелюстной кости, как наиболее тяжелым для реабилитации. Применительно к ним оценены возможные условия проведения предшествующей лучевой терапии (ЛТ), которые могли послужить одной из причин возникновения таких РПНЧ. Выводы: Для своевременной диагностики секвестров нижнечелюстной кости в условиях РПНЧ требуется использование нескольких методов лучевой диагностики. Операцию иссечения секвестра с пластикой поврежденного участка нижнечелюстной кости следует рассматривать как операцию выбора при ограниченной кортикальной секвестрации. В случае отсутствия секвестрации хорошо себя зарекомендовало курсовое применение вводимого по схеме кальцитрина в режиме 2 раза в год.

Висвітлено основні передумови формування хвороб людини як сукупність факторів ризику, зумовлених конституцією людини і впливом на неї довкілля. Сформульована концепція здоров'я, передхвороби, хвороби з позиції адаптаційного потенціалу людини, можливостей його зміцнення і розвитку на основі природних факторів здоров'я: здорового способу життя, раціонального харчування, рухової активності, використання фітотерапії, харчових добавок, гомеопатії. Розроблено комплексні диференційовані схеми гомеопатичного самолікування при різних гострих ушкодженнях організму, які дозволяють запобігати розвитку хронічних захворювань. Осмислюється роль кожної людини у формуванні власного здоров'я і нездоров'я, закладена природою потенційна можливість мобілізувати свій адаптаційний потенціал на будь-якому етапі свого життя.

Висвітлюються сучасні проблеми хірургічної патології у тварин, завдання і шляхи розвитку ветеринарної хірургії. Розглядаються різні види хвороб тварин (травми, відкриті механічні пошкодження, хірургічна і специфічна інфекції, сепсис, термічні та хімічні ушкодження, хвороби кісток, суглобів, шкіри, сухожилків, м'язів, судин, нервової системи, грижі, новоутворення, пухлини). Описуються причини цих хвороб і фактори, що сприяють їх виникненню, загальні клінічні ознаки, методи діагностики, принципи лікування тварин, механізм видужання, раціональна годівля, утримання, а також загальні методи профілактики хвороби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633

Рубрики:

Хірургічна патологія щелеп

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В дослідах на щурах встановлено, що фракціоноване іонізуюче опромінення в сумарній дозі 0,75 Гр та додатковий стресорний вплив у вигляді гіпокінезії викликали значні якісні порушення у фагоцитарній активності нейтрофілів крові щурів, а також патологічні зміни в тканинах пародонту та кістковій тканині щелеп.

Проаналізовано морфологічні особливості, які обумовлюють клінічний перебіг та прогноз одонтогенних кератокіст (ОКК). Проведено клініко-морфологічне дослідження 40 випадків ОКК. Доведено: кератокісту частіше можна зустріти у чоловіків, ніж у жінок, переважно у віці 12 - 35 років; вона виникає на нижній щелепі у зоні третього моляра. Визначено, що розташування кіст обумовлено віком хворих. Рецидиви виявлено у 6 випадках, проростання ОКК у гайморову порожнину як і множинні ОКК - у 5 випадках. Розкрито морфологічні особливості ОКК: хронічне запалення з проліферацією епітелію, рідко з його дисплазією, а також паракератоз у верхніх відділах епітелію та наявність супутніх дрібних кіст у стінці основної кісти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.830.882

Рубрики:

Переломи нижньої щелепи

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено динаміку показників люмінесценції лейкоцитів крові, флюорохромованих акридиновим оранжевим, у оперованих хворих. Для характеристики стану імунітету найбільш інформативним з них була інтенсивність люмінесценції при 640 нм, яка різко підвищувалась у травматичні періоди і під час активації репаративних процесів.

Описано технологію виготовлення шини-капи та методику лікування, яка не порушує функції щелепи, м'язів та висковонижньощелепного суглоба.

Розглядається сучасний стан проблеми травматизму агресивними хімічними речовинами, питання застосування випромінювання гелій-неонового лазера в практиці лікування опіків, а також деякі напрямки оптимізації місцевого лікування опікових ран. Висвітлюються причини і методи лікування анаеробної інфекції при травматичних ушкодженнях кінцівок, принципи хірургічного лікування хворих з гострою кишковою непрохідністю в залежності від стадії клінічного перебігу захворювання. Викладено проблеми оптимізації лікування хворих з ранами м'яких тканин голови в умовах травмпункту. Особливу увагу приділено питанням травматології і ортопедії, актуальним аспектам кардіології та практичної медицини.

Висвітлено актуальні питання організації стоматологічної служби України, проблеми дитячої терапевтичної та хірургічної стоматології, а також профілактики стоматологічних захворювань. Значну увагу приділено питанням лікування та профілактики карієсу зубів та його ускладнень, захворювань пародонта, слизової оболонки ротової порожнини. Розглянуто проблеми хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії, ортопедичної стоматології, ортодонтії, стоматологічної імплантології, а також військової стоматології.

Для зменшення травматизації під час проведення корекції деформації передпліччя внаслідок травм дистального метаепіфіза з урахуванням характерних біомеханічних змін, що виникають під час формування променевої косорукості, модифіковано існуючу методику черезкісткового остеосинтезу за цієї патології. За період з 1998 до 2000 рр. 12 хворим з посттравматичною променевою косорукістю (8 жінок та 4 чоловіки), вік яких складав від 14 до 62 років, виконано оперативні втручання за розробленою методикою. У 8 хворих отримано відмінні та у 4 - добрі результати. Ускладнень, пов'язаних з ушкодженням судин і нервів, не відзначено. 8 з 12 пацієнтів повернулись до праці через 2 тижні після демонтажу апарата. Середній строк лікування посттравматичної косорукості I та II ступенів склав 12 тижнів.

Нейропатологічні захворювання, в основі яких лежить ушкодження мієлінової оболонки нервових волокон, є одними з найбільш поширених. Незважаючи на численні дослідження, механізми деструкції мієліну остаточно не з'ясовано. Вивчення патогенезу демієлінізуючих захворювань, особливо на молекулярному та генетичному рівнях, вимагає удосконалення існуючих підходів і, зокрема, розробки найбільш адекватних моделей таких захворювань. Проаналізовано будову та склад мієлінових оболонок, деякі механізми їх деструкції, а також моделі, які дозволяють розширити та поглибити уявлення про механізм демієлінізуючих захворювань на клітинному рівні та на рівні цілого організму.