Розкрито засади та суть основних понять соціальної психології (СП). Наведено перспективні напрями розвитку СП у контексті реальних потреб суспільства. Розглянуто питання психології малих, великих соціальних груп і масових явищ. Проаналізовано особливості визначення індексу групової згуртованості Сишора, запропоновано методику оцінки психологічної атмосфери у колективі за А.Ф.Фідлером. Викладено психологічні схеми "Спілкування та соціально-психологічний вплив".

Раскрыты основы и сущность основных понятий социальной психологии (СП). Приведены перспективные направления развития СП в контексте реальных потребностей общества. Рассмотрены вопросы психологии малых, больших социальных групп и массовых явлений. Проанализированы особенности определения индекса групповой объединенности Сишора, предложена методика оценки психологической атмосферы в коллективе по А.Ф.Фидлеру. Изложены психологические схемы "Общение и социально-психологическое влияние".

В історичному аспекті висвітлено особливості практичного застосування методу розведення сільськогосподарських тварин за лініями. Наведено схему родоводу бугая герефордської породи Ріал Принс Доміно за Дж. Ф.Леслі. Запропоновано деякі варіанти інбридингу на родоначальника за лініями. Описано методи динаміки коефіцієнтів спорідненості бугаїв голштинської породи США.

В историческом аспекте освещены особенности практического применения метода разведения сельскохозяйственных животных по линиям. Приведена схема родословной быка герефордской породы Риал Принс Домино по Дж.Ф.Лесли. Предложены некоторые варианты инбридинга на родоначальника линии. Описаны методы динамики коэффициентов родственности быков голштинской породы США.

Рассмотрена неоднородная популяционная модель Лесли, описаны спектральные свойства соответствующего оператора Лесли, введена модификация модели Лесли на случай отрицательных коэффициентов рождаемости. Приведена теорема об эргодичности режима воспроизводства популяций, которые описываются модифицированной моделью Лесли. Изучена и спрогнозирована возрастная динамика профессорско-преподавательского состава в рамках конкретного ВУЗа на основании неоднородной модифицированной модели Лесли с отрицательными коэффициентами рождаемости.

  Скачати повний текст

Побудовано загальний розв'язок лінійної неоднорідної дискретної системи зі слабким запізненням, а також загальний розв'язок лінійної неоднорідної дискретної системи з чистим запізненням. Визначено критерії керованості та створено керування системами з чистим запізненням. Розроблено математичну модель динаміки ціноутворення на ринку вільної конкуренції та проведено її дослідження. Визначено область стійкості розв'язків математичної моделі, оцінено вплив запізнення на поведінку системи. Проведено дослідження моделі Леслі. Описано динаміку розвитку фірми у рамках життєвого циклу товару. Наведено математичну модель динаміки платіжного календаря банку.

Проаналізовано поняття та закономірності організаційної поведінки. Вдосконалено розуміння організаційної поведінки шляхом виділення змістовного та когнітивного підходів. Побудовано ієрархію критеріїв типології організаційної поведінки. Розроблено модель аналізу організаційної поведінки на базі вибраних найвагоміших критеріїв її типології, відповідних їм типів організаційної поведінки, характеристик змісту моделі й її використання. Визначено зміст елементів технології управління персоналом для коригування організаційної поведінки з короткостроковою орієнтацією шляхом попарного комбінування вибраних критеріїв типології з характеристиками окремого працівника. Наведено спосіб визначення бажаної організаційної поведінки персоналу підприємства шляхом комбінування в матричній формі даних аргументів вибору та бажаної організаційної поведінки окремих груп персоналу з використанням моделі Ф. Фідлера.

Викладено засадничі принципи та найпоширеніші методи математичного моделювання соціально-економічних та екологічних процесів. Детально розглянуто теорії споживання, виробництва, загальної рівноваги та ін. Описано класичні аналітичні моделі мікро- та макроекономіки, екології й еколого-економічної взаємодії. Наведено теоретичні обгрунтування й аналіз таких моделей, як моделі ринку, багатопродуктової моделі "витрати - випуск" Ляпунова, моделі процесів економічного зростання та розподілу капіталовкладень (модель зростання Солоу), моделі економічного циклу (Хікса), моделі динаміки ізольованої популяції (модель Леслі вікової структури), моделі взаємодії біологічних видів ("хижак - жертва") та ін. Значну увагу приділено концепції стійкого розвитку та математичному моделюванню еколого-економічної взаємодії (модель Лентьєва - Форда, кінетична модель Моно - Ієрусалимського, імітаційні моделі).

Проведен сравнительный анализ непрерывных и дискретных моделей популяционной динамики. Рассмотрено 3 модели: логистического роста с изъятием, модель Рикера и модель Лесли. Проведен численный эксперимент, связанный с оценкой адекватности и согласованности рассматриваемых моделей. Показано, что результаты моделирования хорошо согласуются как с реальными данными, так и между собой.

Вперше запропоновано операторний опис однорідної моделі Леслі у випадку додатного оператора у нескінченновимірному просторі, еквівалентний нескінченновимірній матричній моделі, що дозволяє з загальних позицій функціонального аналізу вивчати якісні властивості цієї моделі. Набула подальшого розвитку модель Леслі, яку поширено на неоднорідний випадок (з формальної точки зору замість степеня додатної матриці Леслі розглянуто добуток додатних матриць), що дозволяє врахувати зміни біологічних параметрів популяції з плином часу. Вперше сформульовано та доведено теореми про властивість слабкої ергодичності для добутку додатних матриць. Показано, що неоднорідна модель Леслі має властивість слабкої ергодичності, яка забезпечує стабілізацію розподілу частки особин кожного вікового класу відносно загальної чисельності популяції. Вперше встановлено еквівалентність дискретної неоднорідної моделі Леслі та неоднорідного марковського ланцюга, для якого одержано умови, за яких граничний розподіл ймовірностей станів стабілізується з плином часу в околі наперед заданих значень.

Вдосконалено модель Леслі чисельності вікових груп популяції для моделювання виробничого циклу на підприємствах птахівництва. Постановка даної мети пов'язана з тим, що аналіз досліджень, присвячених питанням діяльності підприємств промислового птахівництва, дозволив виявити відсутність математичних моделей виробничого циклу підприємств птахівництва, продукцією яких є яйця та м'ясо птиці. Запропонована економіко-математична модель представляє собою систему різницевих рівнянь, кожне з яких визначає чисельність птахів, що перебувають на відповідній стадії виробничого циклу у заданий момент часу. Модель дозволяє розрахувати траєкторії поголів'я птиці кожного етапу виробництва при прийнятих співвідношеннях відбору та може застосовуватись як для підприємств, орієнтованих на виробництво яєць, так і для невеликих фермерств змішаної направленості для аналітичної підтримки процесу планування. Напрямком подальшого дослідження є розробка методу визначення функцій розподілу молодняку за призначенням для досягнення запланованих показників поголів'я птиці та обсягів кінцевої продукції.

Розглянуто специфіку кореляції системи сюжетно-образних координат трагедії В. Шекспіра "Гамлет" з літературною проекцією цього класичного тексту в романі Л. Фідлер "Побачення з Гамлетом: історія Офелії". Акцент зроблено на аналізі ключової стратегії інтерпретації та трансформації традиційного матеріалу (зсув оповідного фокуса), яка структурує творче переосмислення великої трагедії сучасною американською письменницею з орієнтацією на суттєве осучаснення претексту й адаптацію, розраховану на молодого читача.

Розглянуто головні концепції еволюції людства, що вписуються у рамки парадигм культурного матеріалізму та еволюційного креаціонізму Старої Землі, викладені у працях філософів другої половини XX - поч. XXI ст. (Леслі Уайта, Джуліана Стюарда, Герхарда Ленські, Марвіна Харріса, Арнольда Тойнбі); зроблено порівняння їх головних ідей з думками провідних мислителів кінця XIX - першої пол. XX ст. (М. Бердяева М. Данилевського).

Досліджено сорабістичну працю "Народна серболужицька пісня" (1926 р.) італійського славіста лужицького походження В. Джусті (1901 - 1980), зовсім не знана в українських славістичних колах. Наведено класифікацію найбільш характерних народних пісень, яка стала підставовою для італійського науковця: В. Джусті спирався на авторитетні дослідження, насамперед К. А. Фідлера і Б. Кравца. Відзначено, що літературознавець наголошував на впливі навколишніх народів, яких зазнавала лужицька культура, особливо впливу германської культури, наводив приклади "духовної аналогії" з німецькими народними піснями.

Вперше доведено тринітарність і діалогічність місійної парадигми Леслі Ньюбігіна. Відомо, що Ньюбігін відіграв важливу роль у формуванні тринітарної парадигми місії. За Ньюбігіним, саме Трійця є джерелом і суб’єктом місії. Церква є інструментом Божої місії у світі. Цей аспект тринітарної місіології Леслі Ньюбігіна досліджувався західними науковцями. Вперше доведено важливий аспект тринітарного богослов’я Ньюбігіна, а саме діалогічність. Догмат Трійці у Ньюбігіна формує тринітарне і діалогічне розуміння місії. Ньюбігін осмислює Трійцю в діалогічних і реляційних категоріях. Трійця є вічним діалогом і відносинами любові Отця, Сина і Духа. Саме у цих діалогічних відносинах і починається місія і саме через діалогічність вона звершується. Таким чином, місія не просто починається Богом, а місії починається в Богові - у вічному діалозі і досконалих відносинах любові Отця, Сина і Святого Духа. Місія Божа починається у внутрішній діалогічній природі Трійці. Також було вперше доведено, що тринітарне і діалогічне розуміння Божої місії у Ньюбігіна фундаментально впливає на розуміння Церкви та її місії. Церква є результатом, символом й інструментом Божої місії у світі. Тому місія є не функцією, а сутністю Церкви. Церква є місіональною спільнотою Божої місії у світі. Таким чином, місія Церкви у світі є тринітарна і діалогічна. Доведено що тринітарна і діалогічна парадигма місії докорінно змінює розуміння ролі Церкви у світі. Церва має потребу у світі, оскільки тільки у світі вона може звершувати свою місію. Так само як в особі Сина і Духа, Отець є Отцем, так само як у особі Отця і Духа Син є Сином, так само як у особі Отця і Сина Дух є Духом, Церква у присутності світу є Церквою. Тому автентична місія Церкви у світі є діалогічної місією. В обличчі світу бачить себе і Бога, якому належить світ. Перебуваючи у діалозі з світом Церква являє світу не себе, а Царство Боже і показує не на себе, а на Трійцю. Місія Церкви у світі, таким чином, є тринітарною і діалогічною. ЇЇ діалогічна місія грунтується на діалогічній природі Трійці. Розкрито, що тринітарна діалогічна місія Церкви розкриває можливості для цілісної і публічної її місії у постмодерністичному, поліконфесіональному та полірелігійному контексті. Діалогічне і реляційне розуміння Трійці, діалогічне розуміння природи Церкви та її місії вказують на ключову роль спільноти Євангелія. Місія у зазначених контекстах звершується через Церкву як втілену герменевтику Євангелія. Вона в першу чергу полягає не у технології чи апологетиці, а в автентичному свідоцтві і солідарній присутності Церкви посеред світу. Також було виявлено, що сучасна українська євангельська місіологія динамічно розвивається, переходячи від церквоцентричної до тринітарної, від проповідницької до цілісної концепції місії. Встановлено, що тринітарна діалогічна концепція місії Ньюбігіна є актуальною для подальшого розвитку української євангельської місіології. Особливо це стосується тринітарного розуміння місії, місійної еклезіології, діалогічності місії в сучасному постмодерністичному, поліконфесійному та полірелігійному контексті.

До XXX випуску «Студій з україністики» увійшли сильветки польських літе¬ратурознавців, які присвятили свою наукову діяльність українській літературі, культурі, історії, мові. У виданні простежується становлення літературознавчої україністики в Польщі від її початків до сьогодення, виокремлено наукові школи і осередки, окреслено проблеми, теорію і методологію авторитетних дослідників, по¬дано бібліографію україністичних вибраних праць науковців.Переднє слово 7 Панорама польської україністики (осередки, постаті, проблеми). 11 Осередки і постаті 12 Творчість Тараса Шевченка і питання романтизму 60 У колі постколоніальних студій 68 Вибрані сильветки 77 Юзеф Третяк - перший краківський україніст-літературознавець 78 Богдан Лепкий - лектор і популяризатор української літератури в Кракові 88 «Історія русів» та шкільництво в дослідженнях Людвіка Яновського 100 Фольклор у літературі в працях Станіслава Здзярського 105 Україна і Білорусь у візіях Тадеуша Станіслава Грабовського 111 Українсько-польські взаємини XVII-XIX ст. у дослідженнях Яна Янува 133 Українська література від давнини до сучасності в інтерпретації Мар’яна Якубця 140 Міколай Купльовський - дослідник творчості Івана Франка 174 Письменство польсько-українського пограниччя у дослідженнях Антіна Середницького 183 Микола Сивіцький - дослідник творчості Богдана Лепкого 194 Медієвістична україністика Пауліни Левін 202 Збігнєв Баранський - питання поетики і Україна в польському малярстві 224 З Українські контексти наукової спадщини Ришарда Лужного 233 Українсько-польський культурний діалог у студіях Михайла Лесіва 254 Панорама української літератури у дослідженнях Флоріана Неуважного 286 «Креси» в літературознавчому дискурсі Болеслава Гадачека 304 Юліан Маслянка - літературознавець, фольклорист, історик 317 Ядвіга Савіцька - дослідниця Волині 338 Монографічні дослідження Ельжбети Вишневської про творчість М. Коцюбинського і В. Стефаника 344 Українсько-польські перекладознавчі та літературознавчі студії Ярослава Грицковяна 351 Мєчислав Інгльот - дослідник альманахової літератури доби романтизму 358 Наукова реконструкція українських інспірацій доби романтизму у працях Станіслава Маковського 367 Пограниччя фолькльору і літератури у дослідженнях Яна Мирослава Касіяна.375 Українська література (риторика і міф, Захід-Візантія) у студіях Еулалії Паплі 382 Стефан Козак — організатор і реалізатор польської україністики 396 Креси та краєвиди в студіях Яцека Кольбушевського 415 Компаративістичні тенденції української літератури в дослідженнях Володимира Починайла 423 Україністика у компаративістичних студіях Едварда Касперського 430 Модус національної ідентичності від Стефанії Андрусів 451 Гражина Паздро - дослідниця публіцистики Івана Франка 462 Українознавчі дослідницькі проекції Василя Назарука: творчість Б. І. Антонича, І. Драча , О. Лапського 470 Україна і Польща в перспективі культурного діалогу у працях Миколи Зимомрі. 479 Україна в ореолі пізнього польського романтизму в дослідженнях Марека Квапішевського 487 Україністика та полоністика Володимира Василенка 494 Український романтизм у перспективі наукового синтезу в дослідженнях Володимира Мокрого 502 Володимир Пилипович - культуролог і видавець 511 Станіслав Ульяш - дослідник літератури польсько-українського пограниччя .521 Від історії до літератури у візіях Терези Хинчевської-Геннель 535 Українська присутність в інтегральній компаративістиці Богуслава Бакули..541 Історіософські проекції україни в студіях Анджея Фабіяновського 548 Галина Корбич - дослідниця літератури і культури України кінця XIX - початку XX століття 557 Класицистичні тенденції української літератури у дослідженнях Людмили Сірик 565 Україністика в компаративістичних студіях Оксани Веретюк 576 Україністика Валентини Соболь - від давнини до сучасності 582 Творчість Ігоря Калинця та український еміграційний дискурс у дослідженнях Тадея Карабовича 590 Ярослав Поліщук у польській україністиці 598 Україністика Олександри Гнатюк: від медієвістичних до політологічних студій 612 Ярослава Конєва - дослідниця пограниччя літератури і фольклору 620 Візія Галичини-України у студіях Данути Сосновської 627 Релігійно-філософські проблеми української літератури у дослідженнях Ірини Бетко 635 Історико-літературні концепції українського письменства у роздумах Любомира Пушака 643 Універсум української літератури у студіях Ігоря Набитовича 649 Духовність української літератури у дослідженнях Мирослави Кавецької 662 Антропологія, теорія літератури, перспективи української гуманітаристики у студіях Романа Мниха 667 Аґнєшка Корнєєнко — дослідниця українського модернізму та митців «розстріляного відродження» 691 Геопоетика в україністичних студіях Ярослава Лавського 697 Українська химерна проза і не тільки у дослідженнях Анни Горнятко-Шумилович 707 Модерні, пост- та деколоніальні виміри українських студій Аґнєшки Матусяк.. 715 Поезія Олега Ольжича в дослідженнях Анджея Вонторського 724 Ландшафти української літератури у студіях Леслави Кореновської 730 Україністика Артура Брацького: пограниччя мови, літератури, фолькльору ...746 Топографічний поворот в україністичних студіях Ельжбети Дутки 753 Місто і пам’ять в українознавчих студіях Катажини Хотинської 758 Аксіологічно-культурологічний вимір драматургії Лесі Українки у дослідженнях Сильвії Вуйтович 767 Есеїстика Євгена Маланюка від Пауліни Олеховської 782 Духовна барокова культура і творчість Григорія Сковороди у дослідженнях Дениса Пилиповича 787 Польсько-український переклад і проблема ідентичності в українознавчих студіях Анни Хоми-Сували 795 Українознавчі перекладацькі студії Андрія Савенця 803 Альберт Новацький - дослідник української прози і творчості Миколи Хвильового 812 Себастіан Делюра - дослідник ніцшеанства в драматургії Лесі Українки 820 Sacrum і profanum української літератури в студіях Марти Замбжицької 833 Анна Урсуленко - дослідниця традицій та ідентичності в українській культурі.. 840 Романтизм і жіночність в україністичних студіях Катажини Якубовської-Кравчик 846 Інтертекстуальність творчості Лесі Українки в студіях Марти Качмарчик (Реди) 857 Галина Дубик - дослідниця українсько-польських літературних зв’язків 890 Творчість Миколи Хвильового у дослідженнях Павла Крупи 895 Геопоетика і постколоніальний вимір української літератури у студіях Ришарда Купідури 899 Дискурси і контрдискурси української літератури у студіях Катажини Ґлінянович 904 Антропологічний і постколоніальний виміри україністичних студій Івони Борушковської 909 Польський контекст української «молодої» прози у монографії Ярослави Шевчук 921