Дан анализ современного состояния систематики растений и флористики в Украине на фоне успехов, проблем и перспектив мировой ботанической науки. Представлен научный прогноз возможных путей развития систематики и флористики в XXI веке.

Ключ. слова: Chenopodium, supgen, Blitum, Chenopodiaceae, система, фітогеографія, диз'юнкція, ареал
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1Che*852.29

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Chenopodium, subgen. Chenopodium, Chenopodiaceae, система, фітогеографія, диз'юнкція, ареал
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1Che*852.29

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен краткий обзор современной ситуации относительно флористических и фитотаксономических публикаций и исследований сосудистых растений в Украине, а также задач украинской систематики и флористики в контексте познания и сохранения биоразнообразия. Обсуждены вопросы подготовки и формата нового издания "Флоры Украины" - обобщающей сводки по сосудистым растениям нашего государства.

Ключ. слова: Amaranthaceae, Amaranthus, subgen. Acnida, дводомність, систематика, фітогеографія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1Ama*80

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Увагу приділено комплексним критико-систематичним, фітогеографічним, біоморфологічним та еколого-популяційним дослідженням родини \i Cyperaceae \i0 Juss. в Україні. Проведено порівняльно-морфологічний аналіз діагностичних ознак і на підставі їх таксономічного оцінювання вказано основні напрями морфологічної еволюції осокових. В результаті критико-таксономічної ревізії встановлено, що до складу родини \i Cyperaceae \i0 флори України належать 153 види, об'єднаних у 19 родів, 8 триб і одну підродину. Система родини побудована на основі новітніх даних філогенетичної систематики, яка найповніше відображає спорідненість зв'язків між таксонами. Встановлено значну різноманітність ареалогічних груп видів за зональними, кліматичними, висотними та регіональними типами ареалів. Проведено аналіз поширення видів. Виявлено високу гетерогенність осокових за біоморфологічними та еколого-популяційними характеристиками, висвітлено їх фітоценотичну роль. Проведено созологічну оцінку раритетних видів родини \i Cyperaceae \i0 та обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо їх збереження.

Викладено думки щодо ролі геологічних, кліматичних та екологічних змін у формуванні сучасного ареалу видів роду Rhododendron L. Сучасні ареали різних таксонів сформувалися під дією 2-х основних груп чинників: адаптованості організмів до певних природних зон та історії формування ареалу (центри походження, еволюційні зміни, час та напрямки розселення, наявність міграційних коридорів тощо). Більшість видів роду Rhododendron (понад 700 видів) зростають у Східних Гімалаях і південно-східному Тибеті на схилах з дуже глибокими долинами або на гірських хребтах, які утворюють магістралі між материковою Азією та Австралією через архіпелаг - острови Ява, Суматра, Борнео, Нова Гвінея та Філіппіни. Менш чисельні види (близько 200) поширені практично по всій північній півкулі, мають диз'юнктивні ареали або значним чином ізольовані один від одного (Японія, північний захід Північної Америки, Аппалачі, північна Європа і Кавказькі гори). Вважаємо, що під час становлення роду рододендрони були поширені набагато рівномірніше, ніж нині, а їх сучасне поширення спричинене недавніми (за геологічними мірками) змінами клімату - льодовиковим періодом, розширенням і виникненням нових пустель і низин. Концентрація видів рододендронів у Південно-Східній Азії виникла через динамічні процеси гороутворення та створення сприятливих умов для успішного розвитку і процесів видоутворення.

Розглянуто стан проблеми визначення причин, які зумовлюють межі ареалів видів рослин, з часів Альфонса Декандоля до сьогодення. Висвітлено внесок у вирішення цієї проблеми видатних фітогеографів П. П. Семенова-Тян-Шанського, В. Шафера, Г. Вальтера, Д. Піготта. Критичний аналіз теорій та польові дослідження авторів не підтверджують гіпотезу про залежність меж ареалів видів від сум температур протягом вегетаційного періоду та ізотерм. Визначення впливу екологічних (переважно кліматичних) чинників на репродуктивні процеси і формування нових генерацій особин у популяціях є ключовим аспектом дослідження причин, які зумовлюють межі ареалів видів рослин. Установлення цих причин можливе за детального аналізу конкретних місцезростань, вивчення взаємодії між екологічними чинниками середовища та рослинами не лише в дорослому стані, а й на початкових етапах онтогенезу, врахування досвіду вирощування рослин у межах природного ареалу та поза його межами.

Мета роботи - висвітлити життєвий шлях, наукові досягнення та внесок у становлення і розвиток фітогеографії, інтродукції рослин та охорони фіторізноманіття видатного німецького географа і натураліста Олександра фон Гумбольдта. Проаналізовано наукові праці О. фон Гумбольдта та публікації про його життя і наукову діяльність. Розглянуто внесок О. фон Гумбольдта в розвиток природознавства, охарактеризовано його наукову діяльність як основоположника фізичної географії, порівняльної кліматології та фітогеографії. Підкреслено важливість фітогеографічних концепцій О. фон Гумбольдта для становлення інтродукції рослин та охорони флористичного різноманіття. Висновок: написані в першій половині XIX ст. фітогеографічні праці О. фон Гумбольдта є актуальними і нині щодо трактування багатьох фітогеографічних проблем.