Славний шлях за 40 років пройшла перша і єдина в Україні кафедра технології хімічних волокон Київського технологічного інституту легкої промисловості, створена у 1958 році. З 1992 р. кафедра готує спеціалістів також і з технології переробки пластмас та еластомерів, а з 1997 р. - і з технології опоряджувального виробництва, у зв'язку з чим у 1998 р. перейменована в кафедру технології полімерів і опоряджувального виробництва Державної академії легкої промисловості України. За 40 років випущено 3000 спеціалістів з технології хімічних волокон, за останні 5 років 250 - з технології переробки пластмас та еластомерів. У проблемній науково-дослідній лабораторії при кафедрі працюють 30 співробітників, у тому числі 7 кандидатів технічних наук.

Числовими методами досліджено автолокалізовані електронні стани в дискретних анізотропних двовимірних кристалах з урахуванням електрон-фононної взаємодії. За умови відповідних значень фізичних параметрів такі системи моделюють квазіодновимірні сполуки класу спряжених полімерів (полідіацетиленів) з урахуванням міжланцюжкової взаємодії. Побудовано параметричні діаграми станів, що визначають області значень параметрів ланцюжків та міжланцюжкової взаємодії, за яких основний стан квазічастинки (електрона, дірки або екситону) відповідає автолокалізованому солітоноподібному стану, полярону малого радіуса або повністю делокалізованому стану.

Розглянуто питання методології викладання екологічних дисциплін у вузах та шляхи її покращення. Особливу увагу приділено проблемі екології у промислових регіонах і шляхам її вирішення. Досліджено сучасні проблеми використання відходів содового виробництва. Наведено сучасні методи зменшення забруднення навколишнього середовища автомобільним транспортом, проведення інвентаризації зелених насаджень і паспортизації озеленених територій. Охарактеризовано екологію як чинник сталого розвитку суспільства. Визначено економічні, законодавчі та правові шляхи охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Розглянуто проблеми екологічної та радіаційної безпеки. Проаналізовано економічні та екологічні чинники використання полімерів як вторинної сировини, питання регулювання викидів в атмосферу.

Методами поляризаційної УФ- та ІЧ-спектроскопії, індукованого двопроменезаломлення досліджено кінетику наведення анізотропії та кінетику її релаксації в широкому температурному інтервалі. Виявлено залежність характеру релаксації анізотропії від умов опромінення. Результати інтерпретовано, виходячи з часткового впорядкування в опромінених плівках фрагментів макроланцюгів. Визначено енергію їх активації. Запропоновано теоретичну модель, що пояснює експериментальні результати.

Змодельовано поверхневе розтріскування поліетилену високої щільності внаслідок ультрафіолетової (УФ) деградації на основі перколяційного методу. Викладено елементи мікромеханізму поверхневого розтріскування полімерів після УФ-деградації та методики перколяційного моделювання. Показано, що геометричні особливості генерованих розбиттів Вороного та модельованих кластерів не впливають на залежність характерного розміру кластерів від їх потужності. Водночас швидкість поверхневого розтріскування характеризується сильним масштабним ефектом.

Подано автоматизовану систему контролю в'язкісно-температурних характеристик рідин, здатну вимірювати усі в'язкісно-температурні характеристики полімерів, лаків, фарб, сірки, олив та інших нафтопродуктів, контролювати їх якість у процесі виробництва в реальному часі.

Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

Висвітлюються окремі розділи аналітичної хімії, деякі питання загальної та фізичної хімії щодо використання їх у хімічному аналізі. Аналізуються властивості слабких електролітів у розчині, гідроліз солей, буферні системи. Описано вплив концентрації одноіменного іона на розчинність електроліту, сторонніх електролітів на розчинність осаду тощо. Розглядаються характерні реакції та систематичний хід аналізу катіонів та аніонів, умови їх осадження та механізм дії групових реагентів.

Розглянуто теоретичні основи якісного та кількісного (класичного) аналізів, а також фізико-хімічні методи аналізу. Наведено аналітичні реакції, які застосовуються для визначення елементів, іонів, хімічних сполук, для підтвердження тотожності катіонів і аніонів, що входять до складу лікарських засобів, а також реакції, за допомогою яких контролюють чистоту та допустимі межі домішок даних засобів. Значну увагу приділено фармакопейним методам аналізу.

Розглянуто основні теоретичні уявлення про процеси структуроутворення та отримання будівельних матеріалів і виробів, а також характеристику їх властивостей, галузей застосування та основ технології виробництва з використанням прогресивних технологічних процесів, промислових відходів і техногенних продуктів. Наведено загальні відомості про основні види будівельних матеріалів: природні кам'яні, металеві, керамічні, скло і склокерамічні, мінеральні в'яжучі, бетони, бітумні, дьогтеві, теплоізоляційні, акустичні, лакофарбові, а також матеріали з деревини та на основі полімерів.

Вивчався вплив різних концентрацій свинцю (0,1, 0,2, і 0,3 мг/л) на вміст нуклеїнових кислот та білків в печінці, м'язах і крові у двохрічок коропа. Після 14 діб аклімації відмічено незначне зменшення вмісту РНК в печінці і м'язах, а ДНК - в печінці і крові при всіх досліджуваних концентраціях металу. Вміст загального білку при цьому зростав в печінці, а білку РНК - в м'язах. В результаті дії йонів свинцю змінювалась і метаболічна активність досліджуваних тканин.

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

На сучасному рівні викладено основні питання біохімії та молекулярної біології. Значну увагу приділено медико-біологічній і фармацевтичній спрямованості викладання поданого матеріалу, зокрема, деяким положенням клінічної біохімії, біохімії органів і тканин. Запропоновано основні шляхи перетворення лікарських речовин в організмі, а також розглянуто питання перенесення генетичної інформації та біосинтезу білка в клітинах.

Розглянуто основні відомості з хімії біогенних елементів, елементи хімічної термодинаміки й основи хімічної кінетики. Викладено властивості істинних розчинів високомолекулярних сполук. Розглянута реакційна здатність біологічно активних гетерофункціональних органічних речовин, у тому числі ліпідів, вуглеводів, амінокислот, білків, а також нуклеїнових кислот і гетероциклічних сполук. Велика увага приділена медико-біологічному аспекту розглянутих питань.

Розглянуто прикладні аспекти біоорганічної та біонеорганічної хімії, пов'язані з фізіологією рослин, агроекологією, агрохімією, грунтознавством і рослинництвом. Наведено відомості про біологічно важливі сполуки та надмолекулярні комплекси у зв'язку з їх місцем і значенням у функціонуванні рослинного організму. З позицій біонеорганічної хімії охарактеризовано фізіолого-біохімічні функції біометалів, а також відображено сучасні уявлення про молекулярні основи взаємодії організму та середовища.

Роботу присвячено вивченню процесу одночасного структурування та іммобілізації трикомпонентної системи: стиромаль - ліполактин - м-фенілендіамін, а також дослідженню властивостей одержаних структурованих фермент-полімерних комплексів, які містять в макромолекулах полімеру фрагменти ліполактину.

Наведено результати дослідження співосаджування гідроксидів металів з сечовиноформальдегідними полімерами. Вивчено вплив параметрів процесу на властивості одержаних структурно зв'язаних полімерів. Встановлено оптимальні умови співосадження для максимального вилучення металу з розчину. Показано, що збільшення швидкості осадження забезпечує утворення більш дрібнодисперсної твердої фази продуктів, які мають перспективу використання як наповнювачі та пігменти в лакофарбових і полімерних композиціях.

Досліджувалась в'язкість олігомера ЛБС-4, підданого впливу слабких постійних магнітних полів. Встановлено, що обробка фенолформальдегідних сполучних магнітними полями приводить до підвищення в'язкості полімерів.

Показано, що постійне магнітне поле за особливостями впливу на структуру поліметилметакрилату можна розділити на три рівні: поле як головний важіль керування процесом полімеризації, чинник збурення в процесі радикального формування ланцюга, або резонансний елемент відносно вихідної реплікації ланцюга. Дослідження зістарених зразків дозволило виявити залежність величини зміни питомої теплоємності полімерів від умов проведення синтезу.

Розглянуто взаємодію метилсульфату 10-метилакридинію з сульфуровмісними нуклеофільними реагентами, хемілюмінесцентну реакцію нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з цистеїном, а також адсорбцію іонів кадмію на закарпатському морденіті. Вивчено взаємодію коричневого спирту з арилсульфохлоридами, основні аспекти електрохімічного окиснення ізомерів анізидину та застосування їх полімерів у магнієвих елементах, агрегативно-седиментаційну стабільність водних суспензій люмінофора на основі силікату ітрію тощо. Проаналізовано адсорбцію поверхнево-активних речовин на високодисперсних адсорбентах, а також вплив цинку на ефективність магнієвого анода в хімічних джерелах струму. Досліджено співполімеризацію піролу й аніліну за присутності трихлороцтової кислоти методом циклічної вольтамперометрії.