Каталог репрезентує найбільш давню частину збірки ЦДІАК України - стародруковані книги 1494-1764 рр. У запропонованому виданні подаються описи 414 стародруків; відповідно до набору певним друкарським шрифтом - латинським (антиквою і готичним), грецьким, кириличним (старослов'янським) та різновидом кириличного шрифту - гражданським (світським), книги поділено на 3 самостійні розділи: І розділ - книги, друковані латинським і грецьким шрифтами (235 одиниць); ІІ розділ - книги, друковані кириличним шрифтом (125 одиниць); ІІІ розділ - книги, друковані гражданським шрифтом (54 одиниці). Каталог нараховує порівняно велику кількість латиношрифтних видань вітчизняного друку (книги видані польською, латинською, німецькою і французькою мовами), котрі були випущені в світ в друкарнях Львова, Києва, Чернігова, Бердичева, Почаєва, Вільнюса, Несвіжа, Москви і Петербурга. Велику історичну цінність становлять також додані до стародруків і описані у каталозі різноманітні рукописні додатки: статути, декрети, хронікальні записи подій ХVІ-ХVІІІ ст., рукописні книги. В описових позиціях каталогу наводяться численні власницькі записи і поміти, які дозволяють простежити шляхи міграції стародруків, з'ясувати рівень писемності та культури населення нашої Вітчизни у ХVІІ-ХVІІІ ст., а також соціальний стан власників стародруків - читачів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.3(4Укр)

Рубрики:

Історія преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(Ук=7Сое) + Ш5(7Сое=Ук)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)47-2,01 + Т211(4Укр)47 + Ч814(4Укр)711

Рубрики:

Історія

Джерелознавство

Організація архівної справи

Шифр НБУВ: В344631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено інформацію про прізвища, імена, у тому числі чернечі, по батькові, псевдоніми духовних і світських осіб, які є в заголовках до справ, що зберігаються у фонді 128 Києво-Печерської лаври. У біографічних характеристиках духовної особи вказано на її сан, належність до певного монастиря чи церкви, виконувані обов'язки чи посаду. Подано відомості про осіб імператорської родини.

Приведена информация о фамилиях, именах, в том числе монашеских, отчествах, псевдонимах духовных и светских лиц, которые есть в делах, хранящихся в фонде 128 Киево-Печерской лавры. В биографических характеристиках духовного лица указаны ее сан, принадлежность к определенному монастырю или церкви, выполняемые обязанности или должность. Помещены сведения о лицах императорской семьи.

Зроблено огляд наукових досліджень джерельної бази установ духовного відомства. Розглянуто історію формування, склад і тематику фонду Києво-Печерської лаври. Наведено матеріали про її устрій і систему управління, особовий склад печерської братії, монастирське господарство, церковно-релігійну, культурно-просвітницьку, видавничу, доброчинну діяльність, а також свідчення про пожертвування на монастир. Розкрито структуру та зміст тематичного покажчика до фонду Києво-Печерської лаври, наведено бібліографічні описи архівних джерел.

Проведен обзор научных исследований архивных источников заведений духовного ведомства. Рассмотрены история формирования, состав и тематика фонда Киево-Печерской лавры. Приведены материалы о ее устройстве и системе управления, личном составе печерской братии, моностырском хозяйстве, церковно-религиозной, культурно-просветительской, издательской, благотворительной деятельности, а также свидетельства о пожертвованиях на монастырь. Раскрыты структура и содержание тематического указателя к фонду Киево-Печерской лавры, приведены библиографические описания архивных источников.

Проаналізовано нові архівні документи про заснування Кальницького цукрового заводу, архівні матеріали ЦДІАУ про соціальний розвиток Київської губернії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено особливості трансформації поглядів викладачів вузів Києва на студентські виступи (1900 - 1905). Показано участь УСРР у грецько-турецькому протистоянні на початку 1920-х рр.

Проанализированы новые архивные документы об основании Кальницкого сахарного завода, архивные документы ЦГИАУ о социальном развитии Киевской губернии в конце ХІХ - начале ХХ вв. Освещены особенности трансформации взглядов преподавателей вузов Киева на студенческие выступления (1900 - 1905). Показано участие УССР в греко-турецком противостоянии в начале 1920-х гг.

Уперше у вітчизняному музикознавстві на базі опублікованих та раніше не використовуваних у науковій літературі рукописів з особистого фонду, що зберігаються в Центральному Державному історичному архіві (ЦДІА) м.Львова, розглянуто творчість Г.Хоткевича у контексті культурно-громадських і мистецьких тенденцій на межі XIX - XX ст. та перших десятиліть XX ст. З використанням архівних матеріалів, виявлених у фондах ЦДІА м.Львова та бібліотеках, проведено систематизацію музичної спадщини Г.Хоткевича. Введено до наукового обігу значну кількість раніше не використовуваних архівних джерел, що дозволяють достовірно реконструювати невідомі сторінки життя та творчості митця. На підставі аналізу фрагментів статей, заміток і нарисів естетико-філософського змісту виявлено засади синкретизму його музичної та театральної діяльності. Проаналізовано більшість репрезентативних зразків камерно-вокальної, вокально-симфонічної, інструментальної та музично-сценічної творчості Г.Хоткевича й окреслено еволюцію його стилю.

З нагоди 390-ї річниці битви поблизу Хотина, істориками-архівістами запропоновано комплекс документів, виявлених в актових книгах Центрального державного історичного архіву України, які стосуються українських воєводств Речі Посполитої, передусім Волині, участі місцевої шляхти (щодо якої багато хто продовжує необгрунтовано вживати означення "польська") у складі полку Волинського воєводства у воєнних діях. Встановлено факт оголошення Туреччиною війни Речі Посполитій восени 1620 р. Започатковано дослідження теми посполитого рушення. Ідеться про татарський напад на Волинь 13 - 15 вересня та визначено, що він, як і інші дії татар поза Хотином, був частиною турецького плану ведення цієї війни.

Досліджено шляхи отримання ремісничої та професійної освіти як чинника збереження традиції та розвитку художнього текстилю від другої половини XIX ст. - донині. Важливим джерелом було вивчення документів архівів ЦДІАЛ, ДАЛО, ЛНАМ. Проаналізовано структуру мистецької освіти, проведено авторську диференціацію текстильних шкіл, з’ясовано виробничі бази проведення практик ЛНАМ, виявлено педагогічні методики, пріоритети розвитку навчальних закладів Львівщини в галузі текстилю протягом означеного періоду. Встановлено, що в художньому текстилі та освітній практиці досліджуваного регіону було присутнє запозичення досвіду інших держав, однак цей досвід інтерпретувався згідно української етнічної культури та протягом історії не змінив національної самоідентичності.

Розкрито теоретичні основи формування архітектури залізничних вокзалів (ЗВ) у історичному, морфологічному, художньому, просторово-часовому та соціокультурному аспектах під час розвитку, змін і трансформацій. Визначено чинники, прототипи у появі та становленні цієї архітектури і утворенні просторово-дієвого художньо осмисленого конструкта. Відзначено роль архітектури ЗВ у поширенні соціальних та художньо-культурних цінностей і взаємовплив з іншими об'єктами. Окреслено загальні напрями та тенденції розвитку архітектури ЗВ. Уперше започатковано новий гуманітарний напрям дослідження формування архітектури ЗВ на основі інтеграції різних сфер знань. Введено у науковий обіг дані стосовно ЗВ і станцій з Центрального державного історичного архіву України (ЦДІА) у Львові. Встановлено основні тенденції формування архітектури ЗВ через втілення базових замислів (ідей). Охарактеризовано використання понять композиційно-стилістичної групи ЗВ та способи їх поширення на місцевостях для узагальнення їх зв'язків та художньої цілісності окремих територій. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат щодо архітектури ЗВ з українських та іншомовних джерел.

Увагу приділено актуальній для української біографістики темі: комплексному висвітленню життєвого шляху та дослідженню наукової, архівної та громадської діяльності Олени Апанович. Зазначено, що дослідження надало змогу виділити основні етапи життя, прослідкувати еволюцію світогляду, уточнити наявну в українській історіографії періодизацію наукової діяльності О. Апанович. Зауважено, що вона зробила вагомий внесок в історію та джерелознавство українського козацтва, вивчення козацького літописання та рукописної книги, дослідження біографії В. І Вернадського, відродила маргіналістику. Працюючи в академічному Інституті історії України, вчена стала важливим суб'єктом трансформацій в історичній науці і громадському житті України другої половини ХХ ст. Її наукова та громадська праця з історії і пам'яток українського козацтва давала поштовх до зростання національної самосвідомості в Україні. Про це свідчить її участь у проєкті заповідника на Хортиці. Зазначено, що вивчення архівної діяльності О. Апанович показало, що вона провадила значну роботу з упорядкування та публікації документальних фондів ЦДІА УРСР та відділу рукописів ЦНБ АН УРСР. Була активною і в жіночому русі у 1990 рр. Плідною була праця О. Апанович як керівника секції історичних пам'яток Київської організації УТОПІК.

Збірник є продовженням публікації джерел до історії Сіверщини ХVII-ХVІІІ ст. У другому томі видання вміщено переважно архівні джерела першой чверті XVIII ст., що опубліковано на сторінках наукового журналу "Сіверянський літопис". Висвітлено тогочасні військово-політичні події, церковну та соціально-економічну історію регіону, подано важливі факти щодо чималої кількості населених пунктів в межах сучасних Чернігівської та Сумської областей, а також етнічних українських земель, анексованих Росією (Стародубщина). Представлено документи першої чверті XVIII ст., які стосуються часів гетьманства Івана Мазепи (останній період), Івана Скоропадського, Павла Полуботка, а також початковий період діяльності Малоросійської колегії. Описано документи, виявлені у зібраннях Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (ІР НБУВ). Меншою мірою презентовано документи з Центрального Державного Історичного Архіву України у Києві (ЦДІАК України) та документи архівосховищ Польщі (насамперед Бібліотека Польської Академії Наук у Кракові, Архів Головний Актів Давніх у Варшаві). Наголошено про певну особливість наведених джерел, про першість введення до наукового обігу, про різноманітні категорії джерел. Викладено значну кількість універсалів та листів гетьманів країни, генеральної старшини, полковників, сотників, що суттєво доповнює "Український Дипломатарій ХVІ-ХVІІІ ст.". Зазначено, що публікація останнього постає одним з головних завдань Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського України. Ці першорядні джерела доповнено іншими: листами, скаргами, реєстрами, купчими, заповітами, мемуарами тощо. Загалом створено достатньо повну картину соціально-економічного, політичного, церковного та культурного життя регіону, пролито світло на повсякденність різних верств українського народу. Всі дати подано за новим стилем, хоча в дужках вказано і дати за старим стилем.