Розкривається специфіка історичного процесу в основних середньовічних афро-азіатських цивілізаціях (Східній, Західній та Південній Азії, Тибеті, Великому Степу, Північній, Південній та Тропічно-Екваторіальній Африці). Цілісно розглядаються питання політичної, соціально-економічної історії та духовного розвитку східних народів. Історія людських спільнот подається в єдності з історією природи, значну увагу приділено висвітленню ролі особи в історії, змальовано індивідуальні портрети діячів східних цивілізацій (Мухаммеда ібн Абдаллаха, Хосрова, Ануширвана, халіфа Захіра та багатьох інших).

Моделюється культурно-історичний тип сучасної епохи "особистість - Світ Людини - культура" і його функціонально-"інобуттєвий" варіант "суб'єкт - історія - цивілізація".

"Українська літературна цивілізація" є першим на Заході комплексним дослідженням, яке відтворює тисячолітній континуум української літератури від витоків до сучасності. Основний результат дослідження - постання історії України як інтегральної частини європейської цивілізації. Нове вивчення історії української цивілізації, розглянутої в усіх своїх вимірах - від історико-політичного до філософсько-літературного, - виявляє континуїтет посередницької функції, а відтак і центральність України у процесі зустрічі (і зіткнення) між гуманістичним Заходом та провославним Сходом. У момент народження Нової Європи це дослідження доводить європейську ідентичність "української їдеї", закодованої в європейських концепціях республіки, свободи, толерантності, демократичного плюралізму, - тобто в аспектах, які, власне, є підвалинами "відкритого суспільства". Таким чином, українська культура постає як цивілізація діалогу та невід'ємний протагоніст європейської історії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч234(4Укр)

Рубрики:

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення філософсько-історичних поглядів і напрямків наукової діяльності мислителів, науковців ХІХ - ХХ ст. досліджено поняття цивілізації. Наведено перелік історико-філософських та культурологічних праць щодо феномену цивілізації.

Проаналізовано процес становлення та розвитку культур і світової цивілізації у планетарному масштабі. Висвітлено роль людини та суспільства в трансформації глобальної спільноти. З'ясовано формоутворювальну роль культури у становленні цивілізації. Охарактеризовано методологічні можливості цивілізаційного підходу, синергетичної парадигми у розгляді історичного процесу. Показано протиріччя між наслідками творчої діяльності людини та природою під час інтернаціоналізації та глобалізації економіки. Особливу увагу приділено аналізу кризового стану сучасної земної цивілізації, накреслено можливі шляхи його подолання.

З історико-культурних позицій розглянуто глобальні парадигми цивілізації та культури ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми людини та екології, екології космічного простору та навколишнього середовища, культурологічні, соціально-економічні та етнічні передумови світової демографії, охорони здоров'я людства. Проаналізовано взаємостосунки людини та природи. Особливу увагу приділено освіті та інформаційним технологіям. Розкрито культурологічні, морально-етичні, концептуальні основи проблеми "Людина - природа - екологія - демографія".

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасний розвиток відносин між найбільшими людськими спільнотами - цивілізаціями - як черговий етап перерозподілу світу, особливістю якого є переважно мирний характер. Обгрунтовано тезу про те, що закономірність цих подій обумовлена біологічною природою Людини.

Проаналізовано емпіричний та теоретичний матеріал етичного ставлення людини до природи з метою систематизації. Виявлено, що історичний генезис і розвиток моральних норм і традицій у ставленні до природи у різних цивілізаціях мали суперечливий характер. Визначено, що протиставлення природи людині породжує дуалістичний стиль мислення. Доведено, що ефективним шляхом виходу з екологічної кризи є створення нових засобів філософської рефлексії та системи екологічної освіти та виховання. Розглянуто морально-етичні принципи гуманізації природи як однієї з головних умов розвитку та функціонування суспільства на сучасному етапі. Розроблено заходи гармонізації відносин людини з природою у співвідношенні з політичними, соціальними та морально-духовними критеріями.

Розроблено концепцію розвитку віртуального феномену та його поширення на усі сфери життя за умов інформаційно-комп'ютерної революції та наступу інформаційної цивілізації. Розкрито механізми, форми, наслідки даного процесу на глобальному та індивідуальному рівні. Зроблено історико-філософський та методологічний аналіз процесів віртуалізації через лінгвосемантичний, онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти. Доведено, що перехід інформаційної цивілізації на віртуальний рівень є домінантною тенденцією розвитку людства. Зроблено висновок, що феномен віртуалізації є технічною апеляцією до природних властивостей людини - волі, віри, уявлення. Встановлено, що за умов розгортання інформаційної цивілізації віртуалізація усіх сфер буття стає глобальною цінністю та товаром. Акцентовано увагу на проблемі людини у віртуальній реальності та її відчуженні за умов віртуального простору.

З використанням комплексу літературних джерел системно проаналізовано історико-культурологічні концепції еволюції цивілізації за умов глобалізму наприкінці ХІХ - початку ХХІ ст. Вперше у всесвітній історико-культурологічній теорії науково визначено та обгрунтовано парадигми генези континууму культур і планетарної цивілізації, співіснування культур і поліетносфери у глобальному розвитку людства. Розроблено методологію дослідження культурологічних трансформацій різних етносів, зокрема українського, а також охарактеризовано можливості синергетичної парадигми під час розгляду всесвітнього історико-культурного процесу. Запропоновано вдосконалену класифікацію глобальних проблем планетарної макроцивілізації. Доведено, що наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. разом із формуванням глобальної системи склалася і планетарна цивілізація, яка в подальшому трансформувалася із техногенної в інформаційну. Особливу увагу приділено проблемам історії становлення та розвитку української культури у всесвітньому контексті.

Висвітлено релігійну ситуацію на Бойківщині на початку ІІІ тисячоліття християнства, а також концертну діяльність піаніста Р.Савицького в оцінці С.Людкевича. Наведено модель інноваційного розвитку агломерації "Дрогобич - Борислав - Стебник - Трускавець - Східниця". Проаналізовано особливості сучасного процесу етнічного самоутвердження українців, проблеми географічного дослідження Бойківщини. Розглянуто щоденник В.Гренджі-Донського як документ доби.

Освещены религиозная ситуация на Бойковщине в начале ІІІ тысячелетия христианства, а также концертная деятельность пианиста Р.Савицкого в оценке С.Людкевича. Приведена модель инновационного развития агломерации "Дрогобыч - Борислав - Стебник - Трускавец - Сходница". Проанализированы особенности современного процесса этнического самоутверждения украинцев, проблемы географического исследования Бойковщины. Рассмотрен дневник В.Гренджи-Донского как документ эпохи.

Висвітлено питання історії відкриття та освоєння різних територій Землі: від первісних часів до сьогодення - в давніх цивілізаціях, античному світі, епоху середньовіччя та великих географічних відкриттів. Наведено біографії видатних мандрівників-географів, зокрема: П.П.Семенова, О.П.Федченка, В.А.Обручева, М.В.Пєвцова, Р.М.Потаніна, Г.Е.Грумм-Гржимайла, М.М.Пржевальського. Проаналізовано розвиток концептуальних засад географії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Освещены вопросы истории открытия и освоения разных территорий Земли: от первобытных времен до современности - в давних цивилизациях, античном мире, эпоху средневековья и больших географических открытий. Представлены биографии известных путешественников-географов, в частности: П.П.Семенова, О.П.Федченка, В.А.Обручева, М.В.Певцова, Р.М.Потанина, Г.Е.Грумм-Гржимайла, М.М.Пржевальского. Проанализировано развитие концептуальных основ географии конца ХІХ - начала ХХ вв.

Висвітлено питання відкриття, існування Трипільської культури - природи, економіки мідного віку. Обговорено планування трипільських поселень, їх архітектуру, улаштування трипільського суспільства та зміни, що сталися в його організації протягом двох з половиною тисяч років історії цивілізації. Описано знахідки з кількох розкопок щодо знакових систем Трипілля.

Освещены вопросы открытия, существования Трипольской культуры - природы, экономики медного века. Рассмотрены планирование трипольских поселений, их архитектуру, устройство трипольского общества и изменения, которые произошли в его организации на протяжении двух с половиной тысяч лет истории цивилизации. Описаны находки из некоторых раскопок о знаковых системах Триполья.

Висвітлено актуальні проблеми діалогу між цивілізаціями. Описано цивілізаційні процеси і розвиток соціального інтелекту. Проаналізовано вплив проблеми цивілізаційної ідентифікації на зовнішньополітичну орієнтацію України. Викладено концепцію інформаційного суспільства в урядових програмах та зовнішній політиці країн світу. Розглянуто проблеми та перспективи подолання процесу зіткнення цивілізацій, Інтернет як інформаційний чинник гуманітарної безпеки українського суспільства, проблеми розширення Європейського Союзу в цивілізаційному аспекті, основні напрями співпраці України з ЮНЕСКО. Значну увагу приділено освіті ХХІ століття у гармонізації відносин між народами, університетам у сучасній системі освіти. Описано тенденції розвитку освіти ХХІ ст. в контексті глобалізму, систему безперервної освіти як перспективу розвитку суспільства, освіту і науку як чинники розвитку держави та її іміджу в світі, освітні системи за умов глобалізації. Розкрито роль класичних університетів у підготовці дипломатичних кадрів.

Освещены актуальные проблемы диалога между цивилизациями. Описаны цивилизационные процессы и развитие социального интеллекта. Проанализировано влияние проблемы цивилизационной идентификации на внешнеполитическую ориентацию Украины. Изложена концепция информационного общества в правительственных программах и внешней политике стран мира. Рассмотрены проблемы и перспективы преодоления процесса столкновения цивилизаций, интернет как информационный фактор гуманитарной безопасности украинского общества, проблемы расширения Европейского Союза в цивилизационном аспекте, основные направления сотрудничества Украины с ЮНЕСКО. Значительное внимание уделено образованию ХХІ столетия в гармонизации отношений между народами, университетам в современной системе образования. Описаны тенденции развития образования ХХІ ст. в контексте глобализма, система непрерывного образования как перспектива развития общества, образование и наука как факторы развития государства и его имиджа в мире, образовательные системы в условиях глобализации. Раскрыта роль классических университетов в подготовке дипломатических кадров.

На підставі матеріалів, підготовлених політичними діячами, археологами, музейними працівниками, викладачами вузів, науковцями різних галузей знань розглянуто питання, пов'язані з дослідженнями пам'яток трипільської культури, визначено їх величезну роль в історико-культурній спадщині України як духовного та культурного фундаменту розбудови сучасної незалежної держави у Європі. Запропоновано концепцію автохтонного міграційного походження племен даної культури, встановлено їх зв'язок з теорією постійності землеробського населення в Україні.

С учетом материалов, подготовленных политическими деятелями, археологами, музейными работниками, преподавателями вузов, учеными различных областей знаний рассмотрены вопросы, связанные с исследованиями памяток трипольской культуры, определена их роль в историко-культурном наследии Украины как духовного и культурного фундамента строительства современного независимого государства в Европе. Предложена концепция автохтонного миграционного происхождения племен данной культуры, установлена их связь с теорией постоянства земледельческого населения в Украине.

Описано культуру та висвітлено історію Трипілля, її періодизацію, трипільську архітектуру, писемність.

Описана культура и освещена история Триполья, её периодизация, трипольская архитектура, письменность.

Досліджено генезу поглядів щодо культури та цивілізації кінця XVIII - XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію критики цивілізації, яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати культуротворчою. Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати цивілізаційною.

Обгрунтовано інноваційну версію впливу релігійного чинника як символічної форми світосприйняття на соціально-економічну поведінку в різних цивілізаціях за умов глобальних викликів. Встановлено, що норми та цінності, які регулюють соціально-економічну поведінку, можуть коливатись у діапазоні від пріоритету суто матеріальних до позаматеріальних чинників адекватно соціокультурним особливостям генези конкретних суспільств. Запропоновано концептуальну версію функціональної ролі релігії в соціумі як соціальної технології розв'язання буттєвих проблем, що грунтується на інтуїтивно-символічних засадах та здатна розв'язувати життєво назрілі проблеми через забезпечення морально-етичного спрямування економічної поведінки. Базуючись на розумінні релігії як ефективної соціальної технології розв'язання буттєвих проблем, що актуалізує внутрішньоособистісні чинники соціального контролю, здійснено аналіз щодо визначення місця та ролі релігійного фактора соціально-економічної поведінки в різних цивілізаціях за умов глобалізаційних викликів. На тлі трансформаційних процесів, що здійснюються в Україні, визначено залежність між ефективністю ринкових реформ та необхідністю задіяння інтегруючого потенціалу соціального інституту православ'я, його здатністю адаптуватись до викликів часу.