Досліджено можливості використання технології розмелу в дезінтеграторах відхoдів чавуну, високолегованих сталей, кольорових сплавів (алюміній-мідь, цинк-алюміній та мідь-цинк), а також використаних твердосплавних (на основі карбіду вольфраму) деталей. Отримані порошки були використані для нанесення корозійно- та зносостійких покриттів. Їх властивості були порівнянними з властивостями аналогів із традиційних порошків.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень інженерно-технічних проблем аграрного виробництва. Детально розглянуто технологічно-організаційні основи оптимізації виробничих проектів у землеробстві, а також геометричні параметри сталевого шару відновлених циліндричних поверхонь чавунних деталей. Обгрунтовано технологічні та конструктивні параметри картоплезбиральної машини з активним сепарувальним пристроєм. Запропоновано концептуальну модель заготівельно-транспортної інфраструктури системи переробки молока.

Розглянуто теоретичне обгрунтування комплексних показників доменного процесу і створення на їх основі нових методів, алгоритмів та автоматизованих систем контролю, прогнозування та регулювання технологічного процесу доменної плавки, що забезпечують поліпшення його техніко-економічних показників, а також якості чавуну. Окремі розділи присвячено автоматизованим системам керування тепловим станом плавки, стабілізації теоретичної температури горіння, оптимізації витрат паливної домішки, технологічного кисню, вологості дуття та оптимального розподілу паливної домішки, а також технологічного кисню поміж доменними печами.

Виконано розрахунки щодо визначення впливу витрати газу-носія на глибину проникнення струменю парів реагенту, інтенсивність перемішування ванни під час рафінування чавуну магнієм.

Методом Оже-електронної спектроскопії досліджено концентрації поверхнево-активних домішок - сірки, кисню та елементів, що модифікують - магнію та кальцію на міжфазових границях під час кристалізації заевтектичного чавуну з вермикулярним графітом. Встановлено, що зовнішня конфігурація графітових включень в модифікованих чавунах взаємозв'язана з розподілом сірки та кисню на міжфазових поверхнях розплав - графітове включення, аустеніт - графітове включення. Одержані результати досліджень дозволили отримати експериментальне підтвердження теоретичних положень, умов формоутворення графітових включень вермикулярної форми.

Розглянуто вплив домішок фосфору та сірки на характеристики чавунів, що визначають рівень перехідного електроопору контакту чавун - вуглеграфіт. Урахування усадочних властивостей чавунів та подальшого їх термічного розширення дозволить керувати експлуатаційними характеристиками алюмінієвих електролізерів за рахунок створення щільного контакту між чавунним виливком та вуглеграфітовим блоком.

Досліджено структурні та фазові зміни в графіті сірих чавунів у разі їх вибухової обробки. Розглянуто можливість динамічного синтезу алмазу та дифузійного дроблення графіту в чавуні під час імпульсної та термоциклічної дії на них.

Показано, що утворення ушкоджених графітових вкраплень під час графітизуючого відпалу білого чавуну, модифікованого магнієм, зумовлено різними швидкостями росту графіту в аустеніті і цементитній фазах. Встановлено, що графіт у технічних чавунах переважно зростає у напрямку аустеніту, що містить кремній, і дуже повільно - у напрямку цементиту без кремнію. Підтверджено уявлення про визначальний вплив атомів металічної матриці на форму вкраплень графіту.

Вивчено особливості шкідливого впливу викидів доменного виробництва та виробництв підготовки металургійної сировини на людину та навколишнє середовище. Розглянуто закономірності формування шкідливих викидів на різних виробничих ділянках. Висвітлено засоби захисту атмосфери та водного басейну та заходи щодо утилізації відходів виробництва чавуну.

Методами математичного моделювання вивчено теплові процеси в магнітодинамічному міксері для режимів витримування, перегрівання та розливки чавуну. Розроблено номограму та схему для реалізації нової енергоощадної технології, підтверджено її ефективність.

Розглянуто хімічний склад, механічні властивості зносостійких чавунів марки "Ніхард" та особливості механізму руйнування цих чавунів в умовах абразивного зношування. Наведено режими термічної обробки чавуну "Ніхард-2" для поліпшення його механічних властивостей у момент ударного навантаження та рекомендації щодо застосування в робочих органах будівельних машин.

Приведена історія початку підготовки інженерів-металургів в Україні, становлення і розвитку кафедри металургії чавуну в Дніпропетровському гірничому інституті, а потім у Дніпропетровському металургійному інституті, нинішній Державній металургійній академії України (ДМетАУ). Описані головні досягнення наукової школи кафедри металургії чавуну ДМетАУ, особливості організації учбового процесу на кафедрі та перспективи подальшого її розвитку.

Методом структурно-гартівного аналізу розплаву чавуну, модифікованого сплавами Fe-Si-РЗМ і Fe-Si-Mg-Ca-РЗМ досліджено кінетику кристалізації чавуну з вермікулярним графітом. Встановлено, що незалежно від типу застосованого модифікатора, евтектичне перетворення в чавуні з вермікулярним графітом протікає, як при наявності контакту графітових включень, що ростуть із рідкою фазою, аналогічно чавуну з пластинчастим графітом, так і при ізоляції графітових включень від розплаву аустенітом, аналогічно чавуну з кулястим графітом.

Вивчено теплові режими роботи міксера-дозатора магнітогідродинамічного типу. Розроблено математичну модель, що дозволяє адекватно описати теплові процеси в міксері. За допомогою цієї моделі вивчено режим запуску міксера-дозатора в роботу і спікання його вогнетривкої футеровки. У режимі запуску встановлено вплив на температуру чавуну потужності індукційного нагріву та температури попереднього розігріву футеровки. Вироблено рекомендації по керуванню технологічними параметрами процесу. Одержані результати перевірено у виробничих умовах.

Досліджено зміни структури та властивостей високолегованого чавуну під впливом титану. Оптимальна кількість титану в складі чавуну - 0,28...0,35 %.

Досліджено вплив електрогідроімпульсної обробки розплаву сірих, ковких і високоміцних чавунів на розмір, кількість та розподіл графітної фази. Встановлено загальні тенденції впливу електрогідроімпульсної обробки розплаву з точки зору модифікування структури. Показано можливість комплексування даного методу з традиційним модифікуванням.

Проведено комплекс досліджень мікроморфології первинних графітних кристалів, що утворюються в процесі твердіння сірого чавуну після вакуумного переплаву. Отримані експериментальні дані щодо морфології графітних включень і характер розподілу в них S і O надають підставу безпосередньо пов'язувати їх присутність в розплаві з формою кристалів графіту, які утворюються.

Наведено результати випробувань різців із кубічного нітриду бору (КНБ) під час напівчистової обробки деталей зі сталі 110Г13Л та зносостійкого чавуну ІЧХ28, що довели ефективність подібної обробки та підвищення стійкості різального інструмента.

Розглянуто питання оптимізації процесу шампанізації вин у присутності агрегативно-стійких дисперсних мінералів, розроблення рецептур та технології нових кормів із побічних продуктів і відходів цукрового виробництва, стадії відпалу дефектів структури високоплавкової фракції молочного жиру за даними електронно-позитронної анігіляції. Висвітлено перспективи збирання, транспортування і магнітної сепарації чавунно-бронзової стружки, шляхи підвищення ефективності підприємницької діяльності на ринку борошна, методику визначення фінансових показників у системі аналізу фінансового становища підприємства. Викладено оцінку і методи забезпечення надійності та живучості автоматизованих технологічних комплексів харчових виробництв.

Дано опис досліджень щодо виробництва ультрадисперсних порошків для обробки розплавів. Показані особливості виробництва ультрадисперсних порошків плазмохімічного синтезу і спосіб захисту їх від окислення. Встановлені склад і необхідні розмірно-кристалографічні параметри порошків при їх синтезі. Показана ефективність синтезованих ультрадисперсних порошків при обробці залізно-вуглевих розплавів. Обробка ультрадисперсними добавками дозволяє одержувати більш високі марки чавуну без додаткових витрат дефіцитних легуючих елементів, ліквідувати відбілювання відливок, зменшити матеріалоємність та енергоємність технологічних процессів.