Досліджено співвідношення професійної творчості і фольклору на різних рівнях історичного розвитку. Значна увага приділяється творчості М.Ларіонова, М.Шагала, Д.Бурлюка, Ж.Люрса, А.Руссо, Пікассо.

Зазначено, що у мистецтві експресіонізму відбувався перехід від світу земного, сонячного, упорядкованого (Аполлоничного) до хтонічного, нічного, темного, хаотичного (Діонисійного), від зовнішнього простору мистецтво переходить до внутрішнього, внаслідок чого міняється відношення до світла і темряви. Розглянуто в метафізичному аспекті мотив темряви або "містичної глибини" у здобутках М.Крокувала і В.Кандинського в контексті російського мистецтва, що дало підстави для їх появи.

Отмечено, что в искусстве экспрессионизма происходил переход от мира земного, солнечного, упорядоченного (Аполлонического) в хтонический, ночной, темный, хаотический (Дионисический), от внешнего пространства искусство переходит к внутреннему, а в связи с этим меняется и отношение к свету и темноте. Рассмотрен в метафизическом аспекте мотив темноты или "мистической глубины" в произведениях М. Шагала и В. Кандинского в контексте русского искусства, подготовившего их появление. (С мотивом темноты связаны тень, ночь, мрак).

In the art of expressionism there was a transition from a terrestrial, solar, ordered world (apollonian) in a chthonic, night, dark, chaotic (dyonisian) one. Art passes from an external space to an internal one. In this connection the relation of artists to light and darkness changes. In this article the motive of darkness or mystic depth in M.Shagal's and V.Kandinsky's works at the metaphysical level in the context of Russian art that prepared their appearance is considered. (Shadow, night, obscurity are connected with the motive of darkness, gloom).

Висвітлено особливості Різдвяних і новорічних традицій, що побутували в селі Нижанковичі до 1933 р., записані зі спогадів відомого ентузіаста-етнографа В.Шагали.

Освещены особенности Рождественских и новогодних традиций, существовавших в селе Нижанковичи до 1933 г., записанные из воспоминаний известного энтузиаста-этнографа В.Шагала.

Досліджено, що у поліетнічному художньому просторі України вагоме місце посідає єврейська культура, яка позначена багатьма історико-культурними проростаннями. Розглянуто питання генезису й особливостей локалізації єврейських містечок на території Україні, специфіку соціальної та культурної побудови штетла із використанням багатьох історичних документів, мемуарних матеріалів, літературної та художньої спадщини Д. Глікмана, М. Шагала, Шолом-Алейхема та ін. Висвітлено особливості формування інтонаційного простору містечка. Вперше в українському музикознавстві цілісно висвітлено музичну культуру єврейських містечок у широкому історико-культурному контексті з виявленням особливостей формування інтонаційного словника усіх складових штетла.

Розглянуто один із аспектів викладання російської як іноземної. Показано, як можна ввести в урок російської мови культурологічний матеріал. Наведено приклади вправ, що надають можливість опанувати не тільки нову лексику, але й, перш за все, культурну інформацію.

Індекс рубрикатора НБУВ: З361-042

Рубрики:

Парові котли.Котлобудування

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто загальні питання української мови і літератури, російської мови та літератури, романських, германських та інших мов, мови і засобів масової комунікації, теорії і практики перекладу, міжкультурної комунікації та інші. Виокремлено технології критичного мислення як інноваційну складову процесу навчання. Розкрито психологічний пейзаж у малій прозі В. Винниченка, проблемні аспекти роману «Без ґрунту» Віктора Петрова. Простежено долю митця в умовах авторитарної культури (на прикладі роману Володимира Орлова «Альтіст Данілов»). Виведено образ художника в оповіданні Юрія Трифонова «Відвідування Марка Шагала». Виявлено психологічні витоки стилістичної своєрідності новел Франца Кафки «Вирок» та «Перевтілення». Обговорено першу кіноадаптацію роману Альфреда Дьобліна «Берлін Александерплац».