Розкрито перебіг однієї із жахливих трагедій початку Другої світової війни як наслідок радянської стратегії репресій проти місцевого населення Західної Волині.

Досліджено правові засади діяльності в'язниць в Таврійській губернії. З'ясовано, що в'язниці в регіоні створено разом з іншими владними органами Російської імперії згідно до положення про губернії 1775 р. та іншими законоположеннями. Майже до кінця XIX ст. значну роль відігравали військові, які охороняли в'язниці, виконували роль наглядачів. Найбільш комплексним документом, що регулював діяльність в'язниць, стала інструкція 1832 р. доглядачам в'язниць. Проте її положення на практиці здебільшого не виконувалися через брак приміщень, коштів, персоналу та специфічні місцеві умови. У Таврійській губернії було організовано губернську в'язницю у м. Сімферополь, а також в'язниці у кожному повітовому місті. Зазначено, що за весь час їх функціонування гостро стояла проблема відповідних приміщень, забезпечення в'язнів харчами, одягом, взуттям, опаленням та освітленням. Значну роль у вирішенні цих питань зіграли комітет і представники земств та інтелігенції, які піклувалися роботою в'язниць. З утворенням головного управління в'язницями розпочато реформ цих закладів: на їх території з'являються лікарні, майстерні, школи грамоти. Всі ці починання вводилися не без проблем, а тому діяли лише в окремих в'язницях. Особливо гостро стояли питання охорони в'язниць військовими караулами та введення цивільних наглядачів. Лише на початку XX ст. вдалося налагодити роботу декількох майстерень при в'язниці Сімферополя, які забезпечували одягом і постільним приладдям інші в'язниці губернії.

Простежено проблему зіставлення презентованих у різних текстах візійних світів, які відбивають сприймання в'язнями тюремних камер і практики слідчих тоталітарних карних установ. Подібні елементи художнього світу письменників не просто залежать від тюремних просторово-часових вимірів, а передусім зумовлені концепцією авторів, їх ідейно-естетичним задумом.

Рассмотрена проблема сопоставления представленных в разных текстах миров, которые отображают восприятие заключёнными тюремных камер и практики следственных карательных учреждений. Подобные элементы художественного мира писателей не просто зависят от тюремных пространственно-временных измерений, а, в первую очередь обусловлены концепцией авторов, их идейно-эстетическим замыслом.

The problem of comparison of the worlds which reflect prisoners' perception of prison chambers and investigation totalitarian punitive establishments' practice presented in different texts is examined in the article. Such elements of the writers' artistic world do not simply depend on the prison spatio-temporal dimensions, but in the first place are conditioned by authors' conception and their ideological-aesthetic scheme.

Серед актуальних проблем української історичної науки важливе місце посідає розробка питань благодійності та опіки. У XIX ст. для Наддніпрянської України вона базується здебільшого на вивченні благодійних товариств та організацій опіки, що мали різну культурну, освітню, релігійну сфери діяльності. На основі документальних джерел розглянуто історію створення та діяльність Одеського комітету Піклувального товариства про в’язниці. Висвітлено його роль у формуванні традицій пенітенціарної служби на території України. Охарактеризовано загальні засади діяльності Одеського комітету Піклувального товариства про в’язниці. Досліджено здійснення опікунської й адаптивно-виховної діяльності Одеським комітетом. Розкрито основні напрями діяльності Одеського комітету Піклувального товариства про в’язниці протягом його існування - 1828 - 1917 рр.