Проаналізовано місце та роль козацтва та шляхти України-Русі, а також козацької держави (Гетьманату) в європейсько-османських війнах. Описано період протистояння християнської та ісламської цивілізацій у добу пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу. Увагу приділено висвітленню мирних відносин України з Османами та Гіреями протягом 1500 - 1700 рр.

Проанализированы место и роль казачества и шляхты Украины-Руси, а также казаческого государства (Гетманата) в европейско-османских войнах. Описан период противостояния христианской и исламской цивилизаций в эпоху позднего Средневековья и раннего Нового времени. Внимание уделено освещению мирных отношений Украины с Османами и Гиреями на протяжении 1500 - 1700 гг.

Висвітлено питання вітчизняної історії XIV - XVIII ст. в контексті взаємовпливів європейського та османсько-кримського цивілізаційних процесів. Описано похід війська хана Джанібека середини XIV ст. в західних областях Золотої Орди (ЗО), визначено місце українських земель - Поділля та Київщини. Розглянуто основні етапи творення яничарського корпусу Османської імперії (ОІ), особливості його структури. Наведено результати укладення миру після хотинської війни 1620 - 1621 рр. в контексті дипломатичного процесу врегулювання конфлікту в 1624 р., розкрито символічне значення церемоніальних практик під час переговорів. Проаналізовано особливості взаємовідносин між українським гетьманатом та ОІ початку 1650-х рр., їх генезис та етапи переговорного процесу щодо набуття Україною османського протекторату. Висвітлено процес переселення на територію сучасного українського Придунав'я (південно-західна частина сучасної Одещини) турецько-татарського населення в період російсько-турецької війни 1806 - 1812 рр., особливості міграційних шляхів, соціальне та територіальне походження населення.

Вперше в українській історичній науки здійснена спроба цілісного відтворення структури збройних сил Османської імперії. Реконструйовано внутрішню організацію піших, кінних, спеціальних та допоміжних підрозділів корпусу капикулу. Розглянуто питання, які стосуються соціальної бази реформ, внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Османської імперії в кінці XVIII - першій чверті XIX ст. Увагу приділено проблемам комплектування регулярних військ османської армії. Визначено причини занепаду традиційної феодальної моделі воєнної організації османів. Проаналізовано головні фактори, що обумовили потребу ліквідації яничарського корпусу та реорганізації збройних сил Османської імперії. Проаналізовано причини поразки реформаторського руху під керівництвом Селіма III та реконструйовано підготовчі заходи до реалізації реформ Махмуда II, які створили сприятливий грунт для подальшої модернізації османського суспільства за доби Танзимата. З'ясовано особливості впровадження нової системи комплектування армії. Досліджено процес формування нової системи фінансового та матеріального забезпечення збройних сил Османської імперії. Проаналізовано наскільки успішними виявились інновації у військовій сфері.

Проаналізовано передумови та причини, які призвели до занепаду та ліквідації (1826 р.) корпусу яничарів в Османській імперії, визначено обставини погіршення бойових кондицій згадуваного корпусу, відтворено позавійськове повсякдення яничарів. Охарактеризовано комплекс заходів султана Махмуда II, покликаних запобігти поширенню деструктивних явищ в державі.

В есеї подано розлогі цитати з листів Є. Маланюка до О. Сембай-Галицької - особи в наукових та літературних колах маловідомої, але в життєтворчій біографії письменника аж ніяк не другорядної. Епістолярій між ними охоплює 1953 - 1968 рр. Останній лист поет відіслав 15 лютого 1968 р., себто за один день до смерті. Його листи сповнені роздумів про літературний процес в Україні та еміграції, про ідеологічні чвари земляків та ін.