Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Розглянуто питання правового регулювання переміщення товарів через митний кордон України, внутрішні системні зв'язки фінансового ринку, роль державного управління у післявоєнному розвитку японської економіки. Визначено необхідність реформування міжнародної валютно-фінансової системи, ключові аспекти національної інформаційної політики України та перспективи розвитку її інфраструктури. Проаналізовано проблеми міжнародного регулювання прямих іноземних інвестицій.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Аналізуються особливості наголошення непохідних іменників жіночого роду в поетичному мовленні Лесі Українки. Поезія Л.Українки є необхідним і невичерпним матеріалом для вивчення й дослідження акцентної системи української мови на певному етапі її історичного розвитку. Акцентні особливості поетичного мовлення Л.Українки значною мірою позначились на процесі становлення акцентної норми української мови.

У покажчику, присвяченому життєвому та творчому шляху відомого київського мистецтвознавця В.П.Підгори, вміщено дані про творчий доробок вченого , якийскладає понад 400 наукових і науково-публіцистичних, поетичних і перекладацьких творів - альбомів, каталогів, буклетів, календарів, есе, статей, віршів, перекладів поезій та інших робіт, що розкривають розмаїття мистецького й архітектурного сьогодення та минулого України, духовне життя самого автора, подано перелік публікацій про нього.

Проаналізовано місце ліричної та ліро-епічної поезії в художній спадщині П.Куліша, його світоглядні позиції, життя і творчість письменника в документах і матеріалах. Охарактеризовано особливості сюжетної будови роману П.Куліша "Чорна рада", поетичні збірки "Хуторна поезія", "Дзвін". Висвітлено деякі аспекти філософських поглядів у творчості митця, його літературні та особисті зв'язки з М.Максимовичем.

Розглянуто основні етапи розвитку літератур Близького та Далекого Сходу, розкрито особливості композиції, художніх засобів східних творів. Висвітлено особливості єгипетської, індійської, китайської, корейської, японської, грецької та шумеро-аккадської міфології, поетики індійських та арабських казок, архаїчних та класичних епосів. Викладено принципи вивчення священних книг народів Сходу: Веди, Авести, Старого та Нового Заповіту, Корану, Лунь юй. Охарактеризовано перську, китайську, японську та арабську літератури.

Проаналізовано консептизм - один з найбільш впливових напрямів метафізичної поезії у європейській літературі кінця XVI - XVII ст. Досліджено особливості тематики, поетики, стилістики творів даного напряму. Розглянуто типові риси окремих національних варіантів консептизму, перш за все, іспанського й українського (твори Ф. де Кеведо і Л.Барановича), а також частково італійського й англійського. Встановлено моменти подібності та розбіжності у сферах творчості іспанського і українського поетів. За результатами даного зіставлення доведено, що метафізична поезія Л.Барановича є промовистим прикладом консептизму в українській літературі доби бароко.

Охарактеризовано процес формування естетичного ставлення до людського тіла та його рухів у японській ритмопластичній культурі (театрі, танку, бойових мистецтвах). Висвітлено актуальні питання економічного розвитку України. Проаналізовано світовий історичний досвід і сучасну економічну політику України. Відображено проблеми тіньової економіки в Україні. Розглянуто сучасні проблеми розвитку ринку праці в Україні. Описано проблеми міжнародного інвестування та покращання інвестиційного клімату в Україні. Розкрито роль і місце реклами у сучасному суспільстві. Викладено особливості менеджменту у малому бізнесі. Визначено особливості конституційно-правового статусу народного депутата України. Здійснено корпоративний аналіз інституту депутатської недоторканості. Досліджено сучасні проблеми вітчизняного музеєзнавства, а також особливості розвитку спеціалізованих музеїв в Україні. Висвітлено місце бібліотек у інформаційному просторі та розкрито функції бібліотек у сучасному суспільстві. Вивчено проблеми та наведено перспективи розвитку міжнародного туризму в Україні. Проаналізовано роль книжки у духовному житті Київської Русі. Визначено шляхи удосконалення поточної національної бібліографії України. Описано сучасні проблеми та перспективи ретроспективної національної бібліографії. Охарактеризовано Україну в контексті розвитку світового інформаційного освітнього Інтернет-середовища.

Висвітлено проблеми діалектології та ономастики Черкащини і суміжних регіонів. Розглянуто ареалогію сільськогосподарської лексики у західнополіських та надбузько-поліських говірках, особливості варіювання діалектної лексики новожитніх говірок Миколаївщини, а також словотворчу структуру назв поселень північно-східної Хмельниччини. Детально проаналізовано концептуальну структуру вітального тексту та її мовне забезпечення, мовну репрезентацію ключових концептів роману М.Бабака "Вільхова кров", стилістичне використання ойконімів у поезіях Ліни Костенко тощо.

Розглянуто структуру метафор із компонентом на позначення квітів у поезії Б.-І.Антонича, антоніми в ліриці В.Симоненка, художньо-інтелектуальний потенціал абстрактних лексем у поезіях Л.Костенко, особливості мовного вираження хронотопу в поезії А.Метлинського. Висвітлено проблеми мовного розвитку, питання про словотвірну валентність, фразеологічне значення у семантичній системі мови. Визначено місце семантико-синтаксичного аналізу в системних дослідженнях складного речення, імпліцитний зміст у структурі складнопідрядних порівняльних речень.

Досліджено питання історії ранньо- та пізньосередньовічних, барокових культур Європи. Охарактеризовано тему стосунків Бога та людини у метафізичних поезіях Л.Барановича, відображення культу землі в києворуській агіографічній прозі. Проаналізовано місце творчості церковників-літописців у суспільному житті України XVІ - XVIII ст., жанрово-творчу роль алегорій у байках Г.С.Сковороди, музичні аспекти віршів Д.Туптала, полемістику кінця XVI - початку XVIII ст. як підсумок минулого та предтечу майбутнього.

Висвітлено власні назви у поетичній мові Яра Славутича. Вивчено язичницьку мітологію у творчості поета. Описано елементи "Слова о полку Ігоревім" у поезіях митця. Досліджено поетичний ономастикон Яра Славутича. Наведено характеристику поетичного ідіостилю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто причини, що змусили Лесю Українку звернутися до поезії Г.Гейне. Зіставлено два вірші Гейне з їх перекладами. Проаналізовано референтне та прагматичне значення, метричні системи оригіналу та перекладу. Відзначено, що поетичні твори німецького класика в перекладах Лесі Українки стали невід'ємною частиною української культури.

Акцентовано увагу на існуванні українського варіанта поетичного символізму на національних духовних і філософських засадах. Розглянуто специфіку українського модерністського індивідуалізму, що пояснюється особливостями національного менталітету та світосприйняття. Стверджено, що фольклорний матеріал і філософські концепти Г.Сковороди, допрацьовані П.Юркевичем, покладено в основу українського символізму та визначено його відмінність від західноєвропейських художніх стандартів.

Визначено вузлові проблеми поетики Я.Славутича, талановитого українського поета, професора Альбертського університету в Канаді, наукового й національного діяча. Проаналізовано поетичне мовлення Я.Славутича, зокрема, поетику інтимної лірики, метрику та строфіку, стилістичні функції назв смаку й запаху у поезіях, образно-тропеїчні засоби мови, експресивні засоби поезій.

Проведено зіставлення особливостей розвитку сільського господарства України та Японії в певні історічні періоди. Висвітлено системні зрушення японського сільського господарства за післявоєнні роки, його науково-дослідне забезпечення. Наголошено, що для оптимізації змін в аграрній сфері України необхідно враховувати потенціал наявних прагматичних моделей, в тому числі японської.

Наведено результати досліджень біологічної стійкості та продуктивності хвойних інтродуцентів у сторічному дендропарку Винниківського лісництва, що біля Львова. Встановлено, що модрина японська, сосна веймутова, с. жорстка, с. чорна та дугласія Мензіса виявилися найбільш перспективними для лісових та зелених насаджень з 24 досліджуваних видів.

Висвітлено перші російсько-японські мовні контакти XVIII ст., біля джерел яких стояли японські мореплавці: Денбей, Саніма, Гондза, Содза, Кодаю, Судая Хьобе, Цудаю, Гіхей, Сахей, Тадзюро та ін. Здійснено ретроспективне дослідження мовної комунікативної діяльності японських мореплавців у російськомовному середовищі. Проаналізовано конкретні лінгвістичні результати зазначеної діяльності, зокрема: рукописні російсько-японські та японсько-російські словники, розмовники, навчальні посібники. Досліджено позитивний та негативний впливи даних факторів на процес зародження та розвитку перших мовних взаємозв'язків між двома народами.