Охарактеризовано природно-географічні умови та процеси грунтотворення та грунти території Нижньодністровського національного природного парку (НДНПП), методику укладення та зміст створеної вперше грунтової карти парку масштабу 1:50 000. Наведено результати вивчення морфології, речовинно-хімічного складу і властивостей грунтів території НДНПП, оцінки їх еколого-біопродукційного стану.

Охарактеризованы природно-географические условия, процессы почвообразования и почвы территории Нижнеднестровского национального природного парка (НДНПП), методика составления и содержание созданной впервые почвенной карты парка масштаба 1:50 000. Приведены результаты изучения морфологии, вещественно-химического состава и свойств почв территории НДНПП, оценки их эколого-биопродуrционного состояния.

PURPOSE: The main objective of the work – is to examine natural factors, conditions and processes of soil formation and to characterize the soils of Lower Dniestrovskiy national natural park (LDNNP) territory. The object of investigation – is natural factors of soil formation and soils of natural park territory. The subject of investigation – is natural-geographical conditions and processes of soil formation and soil map of LDNNP, genetic-productive characteristics of its territory soils. METHODOLOGY: there have been characterized natural-geographical conditions and processes of soil formation and soils of LDNNP, and created by us for the first time soil map of natural park of 1:50000 scale. FINDING: there have been shown the results of examination of LDNNP territory soil morphology, content and properties. RESULTS: in concluding part according to the investigation results there have been determined the tasks of further natural park territory soils investigation and assessment of their ecologicbioproductive condition.

Проаналізовано історію досліджень та стан вивченості грунтів і грунтового покриву прибережно-берегових територій лиманів Північно-Західного Причорномор'я. Встановлено, що більшість грунтознавчих робіт виконувались тільки на регіональному рівні, за винятком грунтово-меліоративних та агрохімічних, проведених для обгрунтування проектів іригаційного освоєння земель. Тому вивчення грунтотворення, грунтів і грунтового покриву прибережно-берегових територій лиманів з метою раціоналізації грунто- і землекористування є перспективним напрямком досліджень.

Проанализированы история исследований и состояние изученности почв и почвенного покрова прибрежно-береговых территорий лиманов Северо-Западного Причерноморья. Установлено, что большинство почвоведческих работ выполнялись только на региональном уровне, за исключением почвенно-мелиоративных и агрохимических, проведенных для обоснования проектов ирригационного освоения земель. Поэтому изучение почвообразования, почв и почвенного покрова прибрежно-береговых территорий лиманов с целью рационализации почво- и землепользования является перспективным направлением исследований.

The article focuses on the history of researches and the status of soil and soil cover explorations in the coastal areas of the estuaries in the Northern-Western Black Sea region. It was clarified that the majority of soil science works were performedmainly on the regional level, except of the melioration and agrochemical works which were completed to prove the efficiency of irrigation projects on these lands. Therefore, it is very promising to conduct researches on the soils, soil formation and soilcovers of the coastal areas with the aim to rationalize the use of soils and lands.

Рассмотрены эволюционный характер взаимоотношений человека с природой, географические проблемы и формы взаимодействия и взаимозависимости при разных видах природопользования в разных географических условиях при разных уровнях развития общества. Приведены подходы к оценке продуктивности земельных ресурсов.

Розглянуто еволюційний характер взаємин людини з природою, географічні проблеми та форми взаємодії і взаємозалежності за різних видів природокористування при різних географічних умовах за різних рівнів розвитку суспільства. Запропоновано підходи до оцінки продуктивності земельних ресурсів.

In the article evolutional character of mutual relations of man is examined with nature, geographical problems and forms of cooperation and interdependence at the different types of nature management in different geographical terms at the different levels of development of society, going near the estimation of the productivity of the landed resources.

Визначено перелік критеріїв, конкретні параметри і географічну розповсюдженість цінних, деградованих і малопродуктивних грунтів ріллі. Особливу увагу звернено на необхідність додержання припустимого тиску знарядь і зменшення механічного навантаження на грунт у процесі його обробітку. Обгрунтовано перелік критеріїв, за якими визначено площі і географію орних грунтів з кращим, середнім і гіршим рівнями родючості для вимогливих і маловимогливих культур. Зазначено, що для організації систематичного контролю за станом грунтів необхідний моніторинг, особливо кризового типу на постійних ділянках, відповідно до того чи іншого ризику прояву деградації грунтів.

Дисертація присвячена комплексному вивченню особливостям буроземного процесу у гірсько-лучній зоні Українських Карпат. Проаналізовано різні матеріали, що містять інформацію з вивчення гірсько- лучно-буроземних грунтів Українських Карпат. Охарактеризовано чинники ґрунтотворення, що визначають географію та властивості досліджуваних фунтів Визначено основні процеси, що зумовлюють формування та розвиток генетичного профілю гірсько-лучно-буроземннх грунтів та виявлено закономірності їх просторового поширення в межах високогір’я Українських Карпат. Визначено термодинамічні та енергетичні характеристики грунтотворних порід та ґрунтів. Встановлено характер прояву і напрям розвитку комплексу хімічних, фізико- хімічних та фізичних процесів і властивостей грунтів досліджуваної території. Досліджено макроморфологічні особливості формування та будови генетичного профілю гірсько-лучно-буроземних ґрунтів. Встановлено характерні процеси та ознаки номадної трансформації ґрунтів унаслідок господарського освоєння полонин. Обґрунтовано доцільність включення антропогенно змінених ґрунтів до об’єктів ґрунтово-охоронної інфраструктури.

Здійснено спробу систематизації всіх відомих даних про фортифікаційні споруди городищ за останні 30 років. Вперше на сучасному рівні знань, за допомогою GIS технологій, більшість городищ і "довгих валів" чітко локалізовано, картографовано та систематизовано. Експериментальним шляхом доведено, що наявні у валах залишки т.з. "пропеченої глини" є слідами впливу вогню саме на гумусовані ґрунти, а не на глини. На базі дослідження оборонних споруд скіфського часу виявлено, що здебільшого городища складних форм розвивались у просторі й часі та не були статичними спорудами, зведеними в один прийом і за єдиним задумом. Розроблено типологію городищ з урахуванням ролі та форми захисних споруд, що передбачає вірогідність зміни типу на різних етапах існування пам'ятки. Створено типологію надвальних дерево-земляних конструкцій, що враховує місце фортифікації в системі захисної лінії. Висунуто аргументи на користь того, що городища "сховища" та "загони" можуть бути не пов'язані з певними специфічними типами господарчого устрою, а натомість є результатом короткого періоду існування городища чи, навіть, недобудови. На основі дослідження Перекіпського валу на Харківщині шляхом розкопок аргументовано пов'язано час його створення з добою раннього заліза.

Виконано аналіз структури, мінливості та трансформації лісових ландшафтів у Фако-Меме (Камерун). Зібрано, узагальнено й оцінено наукову інформацію про природні ресурси лісових районів дослідження, обґрунтовано природні й антропогенні сучасні трансформації лісових ландшафтів із метою перегляду адаптивних стратегій управління охорони навколишнього середовища для сталого використання лісових ресурсів. Область Фако-Меме є типовою, показовою, де по-різному відбувається антропогенний вплив у зоні вологих екваторіальних лісів. Тому одержаними даними відображено максимальні природні й антропогенні характеристики: рельєф, ґрунти, рослинність, тваринний світ, оброблювані культури тощо в межах поширення лісових ландшафтів Камеруну. Визначено виділені межі лісів і безлісих територій, площ, де завдано шкоди лісам, селитебних територій на період після 2010 р. Виявлено природні відмінності території та вперше виконано їх загальне районування. В цілому по Камеруну за минулі 50 років утрата лісових насаджень становить у середньому від 0,59 до 0,37 % у рік, у середньому 0,48 % у рік. В області Фако-Меме в 1965 р. площа лісу становила 76 % від загальної, а у 2015 р. - 42 %, тобто середній річний спад дорівнює 0,68 %, що значно більше, ніж загалом по країні. Вперше розроблено стратегію гармонізації антропогенної діяльності та шляхів збереження лісових ландшафтів, мінімізації їх утрат у межах області Фако-Меме в Камеруні. Обґрунтовано вертикальну поясність ландшафтів гірського масиву Камеруну, складено карти. Схему загальних фізико-географічних, ландшафтних досліджень адаптовано до умов області Фако-Меме. Зібрано, систематизовано й оцінено основні загрози лісам в області Фако-Меме. Складено карту поширення основних загроз лісовим ландшафтам, яка дає змогу їх урахувати та класифікувати. Загальну методику фізико-географічних досліджень адаптовано до умов зони вологих екваторіальних лісів. Указано шляхи гармонізації природних ландшафтів і дії антропогенного чинника.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.18*80 + Е50*801.4

Рубрики:

Salicales Salicaceae Вербоцвіті

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА449028 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням методичних та прикладних засад розроблення різномасштабних карт ґрунтів (на прикладі Харківської області). Удосконалено методику великомасштабних досліджень ґрунтів шляхом впровадження нових технологій та методичних підходів. Визначено методичні засади детального ґрунтового обстеження, які включають: підготовку попередньої карти-версії на базі аерофотозйомки; генетично-морфоскульптурний спосіб картографування з маршрутним ходом для виявлення ґрунтових відмінностей; польові дослідження із закладанням розрізів, визначенням еколого-генетичного статусу ґрунтів; складання польової ґрунтової карти тощо. Визначено методичні особливості використання ІКТ та застосовано інформаційно-комунікаційні засоби в дослідженні грунтів. 21 Досліджено та адаптовано для умов України сучасні світові методики цифрового ґрунтового картографування (на прикладі Харківської області). Визначено запаси ОҐВ та ступень засоленості ґрунтів території Харківської області шляхом верифікації та адаптації світових методів моделювання до умов України. Автоматизований аналіз показав, що найбільш якісна модель для запасів ОҐВ - Random Forest. Вперше розроблено карту ступеню засолення ґрунтів Харківщини шляхом моделювання методами ЦКҐ. Ступінь засоленості визначався на двох глибинах: 0-30 см і 30-100 см. Визначено можливість використання світової методики цифрового картографування засолених ґрунтів за використання даних не тільки засолених, а й не засолених ґрунтів, як фонових даних. Для оцінки ступеню засолення ґрунтів використано модель Cubist. Валідація карт запасів ОҐВ та ступеню засоленості ґрунтів показала добру точність моделей даних карт. Розроблено методичні засади і алгоритми створення цифрової карти ґрунтово-екологічних ресурсів Харківської області. Внесені зміни ґрунтових контурів за результатами польових досліджень сумнівних ареалів, що суперечать секвентності ґрунтового покриву, яка проявляється у закономірній послідовності зміни ґрунтів у просторі. Виявлено такі послідовності: чорноземи типові - чорноземи опідзолені - темно-сірі опідзолені - сірі лісові ґрунти; чорноземи типові (або звичайні) - лучно-черноземні - чорноземно-лучні - лучно-болотні; чорноземи типові повнопрофільні - слабоксероморфні - середньоксероморфні - сильноксероморфні тощо. Верифіковано розроблені методики для картографування ґрунтово-екологічних параметрів. Створена на основі застосування цих методик цифрова карта ґрунтово-екологічних ресурсів Харківської області дозволяє провести більш повну оцінку ґрунтових ресурсів внаслідок більшої точності й використання нових діагностичних критеріїв (на кількісній основі).

В підручнику розглянуто значення грунту для суспільства, відомості з історії розвитку грунтознавства. Розкрита роль компонентів географічного середовища як чинників грунтоутворення. Аналізуються ґрунти за фізичними, водно-фізичними, повітряними, тепловими, хімічним« властивостями, вбирною спроможністю, реакцією ґрунтового розчину, радіоактивністю, родючістю. Викладено принципи класифікації фунтів. На основі описування географії, генезису і властивостей основних ґрунтів світу проаналізовано закономірності розповсюдження та будову ґрунтового покриву Землі. Розглядаються питання земельних ресурсів світу, їх сільськогосподарське використання, заходи охорони та меліорації ґрунтів.

Встановлено генетично-морфологічні, урбо-функціональні і класифікаційно-діагностичні особливості природних, антропогенно трансформованих і техногенних ґрунтів міста Одеси. Розроблено класифікацію ґрунтів урбанізованих територій і схема кадастрово-господарського групування міських ґрунтів. Створено ґрунтову карту-схему м. Одеси. Встановлено особливості поширення елементів-забруднювачів на території міста Одеси, проведено оцінку стійкості ґрунтів до забруднення і оцінку фітотоксичності ґрунтів паркових зон. Визначено еколого-господарські функції ґрунтів міст та їх містоформуючу роль. Окреслено сучасний стан і проблеми дослідження ґрунтів міста. Проаналізовано існуючу класифікацію ґрунтів і оцінено місце антропогенних ґрунтів в них. Розкрито принципи діагностики ґрунтів міст. Увагу приділено факторам диференціації ґрунтового покриву з урахуванням природно-кліматичних умов міста Одеси.

Запропоновано визначення інформаційного ґрунтознавства як нового напряму науки про ґрунти, який включає систему впорядкування, збору, зберігання й аналізу даних про ґрунти на різних ієрархічних рівнях, отримання безперервної в просторі і часі інформації про стан ґрунтового покриву для моделювання й збалансованого використання, відтворення й управління ґрунтовими ресурсами на основі природоохоронних, соціальних, екологічних, економічних і правових вимог. Досліджено історичні етапи накопичення та формалізації інформації про ґрунти. Об’єктом вивчення інформаційного ґрунтознавства визначено інформацію про ґрунт, його властивості та процеси у всіх її проявах і формах. Предметом дослідження інформаційного ґрунтознавства є різні аспекти функціонування інформації, а саме: процеси виникнення, передачі, зберігання, обробки, поширення інформації про ґрунт, його властивості та ґрунтові процеси; способи управління інформаційними процесами; загальні закономірності впливу інформаційних процесів на характер прикладних комунікацій в ґрунтознавстві. Основним завданням наукового напряму є систематизація прийомів і методів роботи з апаратними та програмними засобами з метою створення, аналізу та зберігання інформації про ґрунт та ґрунтові процеси. Встановлено, що в процесі свого виникнення та розвитку ґрунт формує так звану внутрішню інформаційну модель, яка є цілісною організованою інформаційною системою та містить інформацію про всі стадії розвитку матерії - від космічної до соціальної. Розроблено інформаційну модель опису ґрунту, запропоновано систему формалізації різнорідних ґрунтових даних та створено структуру бази даних. На основі природної ієрархії ґрунтів систематизовано ґрунтові об’єкти вертикальної будови грунтів (розрізи (профілі), горизонти (шари), морфони, зразки) та просторові грунтові об’єкти (площинні (контури, полігони), лінійні (трансекти, катени), точкові (профілі, розрізи). Спроєктовано та розроблено регіональну грунтову інформаційну систему Львівської області як засіб формалізації грунтових даних на різних організаційних рівнях, а також прикладний інструмент для вирішення окремих технологічних завдань в ґрунтознавстві та землекористуванні. Зазначено, що розроблена ґрунтова інформаційна система містить дані про ґрунти Львівської області, впорядковані архівні дані обстежень, забезпечує можливість внесення, зберігання й опрацювання великої кількості фактичних ґрунтових даних. Розроблена регіональна ґрунтова інформаційна система Львівської області дозволяє опрацьовувати будь-який числовий показник властивостей ґрунту і створювати тематичні картосхеми просторової зміни цих властивостей на різній глибині в межах визначеної території. Крім того, використовуючи загальноприйняту методику, спеціально розроблений інструмент ґрунтової інформаційної системи Львівської області швидко і достовірно обчислює нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення. Акцентовано, що в цьому інструменті поєднуються принципи просторового ГІС-аналізу і математичні алгоритми, що дозволяє ефективно використовувати доступну в базі даних формалізовану просторову та семантичну інформацію. Доступність інтерфейсу розробленої програми та наявність зрозумілих класифікаторів ґрунтових параметрів дозволяє розширювати базу даних і створювати регіональні масиви ґрунтових даних у вигляді полігональних (ґрунтові контури) і точкових (ґрунтові профілі) шарів. Вирішено важливе завдання обліку ґрунтової інформації, об’єднання даних різної тематики, використання цифрових ґрунтових карт і матеріалів великомасштабних ґрунтових обстежень Львівської області.

Подано інформацію щодо історії розвитку та сучасного стану ґрунтознавчої науки та картографування ґрунтів, зокрема України. Розкрито роль і важливість внеску українських вчених, дослідників у розвиток як світової, так і вітчизняної науки про ґрунти та картографування ґрунтів за матеріалами фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Висвітлено проблеми ґрунтознавства та картографії ґрунтів у нових економічних умовах.

Дисертація присвячена екологічній характеристиці та вивченню адаптаційних механізмів існування судинних рослин в Антарктиці в умовах глобальних кліматичних змін на прикладі унікальної судинної рослини - щучника антарктичного (Deschampsia antarctica). Виявлено генетичні варіанти та хромосомні форми D. antarctica, які можуть співіснувати на близьких чи тих самих територіях Антарктики, що можуть нести адаптивний ефект. Показано високу стійкість насіннєвих зачатків D. antarctica, відсутність ознак апоміксису та великий відсоток стерильного пилку. Виявлено більшу площу покриття та чисельність популяцій D. antarctica та, відповідно, більш розвинені ґрунти в оазі Поінт Томас (о. Кінг-Джордж) у порівнянні з віддаленим на 400 км на південь районом Аргентинських островів. Підтверджено придатність D. antarctica та пов’язаних з ними наземних рослинних угруповань як індикаторів кліматичних коливань у Антарктиці. З метою охорони популяцій D. antarctica необхідно проводити моніторинг та створити Антарктичну особливо охоронювану територію. Вивчення динаміки адаптаційних показників шести моніторингових популяцій D. antarctica о. Галіндез показало індивідуальний та коливальний характер тренду показника комплексної пристосовуваності, подібний до коливань метеорологічних показників. Показано достовірний внесок чинника температури поверхні ґрунту у комплексну пристосовуваність D. antarctica. Показник комплексної пристосовуваності в рослин різних генотипів, які вирощували in vitro є унікальним, що свідчить про можливість генетичного закріплення та створює значні перспективи для біотехнології.

Вперше охарактеризовано життєвий і науковий шлях знаного вченого-ґрунтознавця, випускника географічного факультету Львівського університету, професора кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського національного університету імені Іллі Мечникова, засновника кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівського національного університету імені Івана Франка, який 27 років завідував кафедрою. Під його науковим консультуванням і керівництвом захищено 9 докторських і 21 кандидатська дисертації, започаткована серія наукових монографій "Ґрунти України", видано 27 монографій, підручник, навчальні посібники з питань ґенези, географії та екології ґрунтів. Успішно функціонує створена наукова школа генетичного ґрунтознавства. Видання містить автобіографію, бібліографічний наукових праць та спогади про вченого.

Здійснено біоіндекаційну оцінку стану паркових екосистем (ПЕ) м. Києва на градієнті антропогенного впливу та урбанізації за рівнями організації життя від клітини до екосистеми. Враховано біотичне різноманіття і стан угруповань рослин, птахів та диких бджіл. Просторовий аналіз розподілу антропогенних чинників виконано за допомогою ГІС-картування. Уперше для урбоекосистеми Києва досліджено екосистемні послуги паркових екосистем та їх взаємозв'язки з урбанізацією і біорізноманіттям. Зазначено, що відповідно до рішень 69-ї Генеральної Асамблеї ООН, рішення Стратегії ЄС з питань біорізноманіття та Нової лісової стратегії ЄС до 2030 року, стале управління лісами та сталий розвиток міст є одними з основних глобальних цілей сталого розвитку. Для їх досягнення рекомендовано приділити особливу увагу покращенню якості повітря, збереженню зелених насаджень та ПЕ. Визнано, що зелені насадження створюють екосистеми і знаходяться в безперервному процесі адаптації до динамічних та агресивних умов міста, тому необхідною є розробка надійних методів оцінки та індикації їх стану, динаміки у часі і просторі. ПЕ забезпечують унікальні екосистемні послуги у містах, зокрема регулюючі глобальні послуги підтримання екосистем, знижуючи критичні викиди в довкілля та впливаючи на ґрунти, водні ресурси, ландшафти, біорізноманіття.

Представлено монографію, в якій викладено результати дослідження ґрунтів белігеративного ландшафтного комплексу Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, які представлені унікальними природно-антропогенними та антропогенними утвореннями, зокрема урборендзинами і конструктоземами. Наголошено на необхідності більш ретельного їх вивчення, враховуючи унікальність ґрунтів белігеративних комплексів, складність і доступність проведення їх досліджень, які зумовлені відсутністю систематизованих та узагальнених діагностичних ознак, багатовекторність формування морфогенетичних властивостей та значущість антропогенних змін у них, а також проблеми збереження і оптимального використання цих ґрунтів. Отримано актуальні результати особливостей ґенези, розвитку деградаційних процесів та формування морфогенетичних властивостей досліджуваних ґрунтів на різних стадіях їхньої трансформації від природних до природно-антропогенних.

Вперше подано результати комплексного дослідження генетико-географічних особливостей деградації ґрунтів Львівської області, встановлено типи та види деградації ґрунтів. Охарактеризовано їхню географію, проведено ґрунтово-деградаційне районування території області з виділенням відповідних таксономічних рівнів. Удосконалено теоретико-методичні та методологічні основи дослідження особливостей генетико-географічної деградації ґрунтів на рівні області, хронологічну періодизацію ґрунтово-деградаційних досліджень області, підходи регіональної діагностики й оцінки деградаційних процесів. Одержано результати, які необхідні для оптимізації сільськогосподарського та природоохоронного використання ґрунтів, комплексної екологічної оцінки ґрунтів області, вивчення динаміки деградаційних процесів з метою моніторингу ґрунтів, проведення бонітетної, грошової і ґрунтово-екологічної оцінки.

Наведено технології виконання геотехнічних і будівельних заходів із захисту територій від шкідливих геологічних чинників (зсуви, яри, карст, слабкі та просадні ґрунти, затоплення та підтоплення). Розглянуто способи підготовки до забудови територій, які мають складні інженерно-геологічні умови. Подано інформацію про влаштування берегозахисних споруд, лісомеліоративні заходи на схилах, дренаж і каптаж підземних вод, тампонаж поверхні водонепроникним ґрунтом. Увагу приділено хімічному закріпленню ґрунтів над карстом.

Індекс рубрикатора НБУВ: П342.53

Рубрики:

Ліс і ґрунт

Шифр НБУВ: РА429137 Пошук видання у каталогах НБУВ