Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17-2

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Шифр НБУВ: РА434638 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено закономірності функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин, обгрунтовано систему дієвих методів ранньої діагностики стадій мисливсько-господарської дигресії лісових насаджень, розроблено рекомендації щодо невиснажливого ведення вольєрного господарства в лісах. На лісотипологічній основі встановлено сучасні тенденції розвитку вольєрного господарства та проведено інвентаризацію об’єктів напіввільного утримання мисливських тварин на території Західного і Центрального Полісся; з врахуванням динаміки чисельності та видового складу основного поголів’я ратичних тварин у вольєрах різної тривалості та інтенсивності експлуатації розроблено концептуальні засади використання діелектричних показників (імпеданса та поляризаційної ємності) для експрес-діагностики стану соснових деревостанів у вольєрах залежно від їх віку та типу лісорослинних умов. Встановлено, що тривале вольєрне утримання тварин забезпечує позитивну тенденцію накопичення гумусу та біофільних елементів у ґрунтах вологих сугрудів, що пов’язано з життєдіяльністю диких тварин, та з інтенсифікацією природних процесів ґрунтоутворення за гумусово-акумулятивним (дерновим) типом. Виявлено закономірності трансформації ценоморф трав’яно-чагарничкового ярусу лісу, зокрема зменшення частки трав’яних багаторічників і чагарничків та збільшення частки одно- і дворічників у видовому складі та проективному покритті, внаслідок тривалого вольєрного утримання ратичних тварин у типах лісу: свіжий та вологий дубово-сосновий субір, свіжий та вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, сирий чорновільховий сугруд, що призвело до зміни вихідних фітоценозів у їх зоогенні деривати. Розроблено нові підходи до функціонування вольєрів у лісових насадженнях та запропоновано відповідні заходи щодо мінімізації негативного впливу вольєрного утримання мисливських тварин на лісові екосистеми.

Викладено результати багаторічних напрацювань з пізнання закономірностей сучасної трансформації осушених торфовищ за різних умов їх використання, а також основні напрями їх ефективної та екологічно безпечної експлуатації. Охарактеризовано та дано оцінку різним методологічним підходам щодо вивчення еволюційної спрямованості сучасного ґрунтоутворення на зазначених, екологічно надто вразливих природних об'єктах. Наведено параметри інтенсивності осідання (пониження поверхні та зменшення потужності торфового покладу) та спрацювання (втрати торфової маси та запасів в ній органічного вуглецю) осушеного торфовища, які отримано в тривалих стаціонарних дослідженнях в заплаві р. Цир, Камінь-Каширського району, Волинської області. Особливу увагу приділено проблемі вуглецевого бюджету в торфовому ресурсі України. Запропоновано методи визначення балансу та шляхи урівноваження вуглецевих потоків. Залежно від природи та умов залягання кожного конкретного торфово-земельного угіддя, обґрунтовано диференціацію напрямів і підходів до їх збалансованого використання.

Зазначено, що необхідність інтеграції України в загальноєвропейські системи спостережень за навколишнім середовищем та екологічного землекористування, а також необхідність забезпечення сталого розвитку вітчизняного агровиробництва актуалізують розробку сучасної системи інформаційного забезпечення досліджень ґрунтового покриву на землях сільськогосподарського призначення на основі даних космічного сканування високого просторового розрізнення. За даними регіональних досліджень, що включали сумісний аналіз результатів класифікації багатоспектральних космічних зображень і геостатистичного аналізу даних наземних обстежень доведено ефективність розроблених методологічних основ тематичної обробки космічних знімків для визначення, параметризації та моделювання локальних структур ґрунтового покриву як основи створення сучасної системи інформаційного забезпечення великомасштабних обстежень і картографування ґрунтів, а також автоматизованих систем моніторингу сільськогосподарських земель країни. На основі визначення комплексу ґрунтових показників у межах тестових полігонів, що розташовані у Лісостеповій та Степовій зонах країни та характеризуються поширенням ґрунтів гумусово-акумулятивного типу ґрунтоутворення та мають найнижчу оптичну яскравість в усіх діапазонах знімання, встановлено неспецифічний вплив мінливості ґрунтових властивостей на формування подібності оптичного образу виділів ґрунту, що визначаються за класифікацією зображень.

У дисертаційній роботі визначено закономірності поширення ґрунтів на території однолесових терас річок Лівобережного Лісостепу залежно від поєднання чинників ґрунтоутворення та екологічних умов формування. Доведено наявність у структурі ґрунтового покриву терас суттєвої частки чорноземів опідзолених, що пов’язано із близькістю борової тераси та поширенням лісової рослинності під час кліматичних флуктуацій у минулому. Установлено діагностичні параметри гумусонакопичення лучно- чорноземних опідзолених ґрунтів, що зазнають одночасного впливу процесів опідзолювання та гідроморфізму. Це знайшло відображення у показниках гумусонакопичення, які є подібними до фонових опідзолених ґрунтів. Доведено, що для визначення еколого-генетичного статусу ґрунтів дискусійного генезису слід застосовувати комплексний підхід з урахуванням морфолого-генетичної будови профілю та параметрів ґрунтових властивостей. Розроблено алгоритм генетичного діагностування чорноземних ґрунтів однолесових терас шляхом одночасного застосування величини потужності гумусованої частини профілю та коефіцієнтів гумусонакопичення - КВАГ, КПНГ, КРО, з використанням, як еталону, параметрів чорноземів типових на терасах більш високого гіпсометричного рівня. Установлено, що різним за походженням ґрунтам на однолесових терасах властиві селективні значення відношення вмісту обмінних катіонів Са2+ до Mg2+, на основі чого розроблено градації даного показника для автоморфних та напівгідрофних ґрунтів різного генезису.

Показано важливість чорноземів як еталона ґрунтів у гарантуванні продовольчої безпеки України, виконанні продуктивних та екологічних функцій і забезпеченні сталого розвитку. У зв’язку з цим актуальним завданням є моніторинг, оцінювання стану чорноземів і застосування необхідних заходів з їх охорони та підвищення родючості. Наведено характеристику природно-кліматичних умов ґрунтоутворення чорноземів України та зон їх поширення. Надано оцінку сучасному стану чорноземів як об'єкту сільськогосподарського використання, наведено їх бонітети й агропотенціали. Доведено, що інтенсивне використання чорноземів України супроводжується розвитком таких деградаційних процесів, як утрата гумусу та поживних речовин, переущільнення, кіркоутворення, ерозія, підкислення та ін. Визначено пріоритети ґрунтознавчої політики в Україні, заходи зі збереження, підвищення родючості та ефективного використання чорноземів.

Висвітлено основи опису і наведено характеристику найпоширеніших мінералів і гірських порід. Охарактеризовано процеси ґрунтоутворення та умови формування ґрунтів у різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Викладено основи оцінки родючості ґрунтів за фізичними, хімічними та біологічними показниками. Описано лісорослинні властивості ґрунтів різних природних зон. Наведено основи проведення морфологічного опису і польового обстеження ґрунтів на площах різних категорій земель та проєктування заходів з їх охорони і підвищення родючості.

Висвітлено основні питання загального ґрунтознавства та географії ґрунтів. Подано методичні рекомендації до польової ґрунтознавчої практики. Наведено термінологічний словник, у якому представлено основні поняття, необхідні студентам для засвоєння матеріалу з дисципліни. Розглянуто ґрунтознавство та географію грунтів з погляду школи генетичного ґрунтознавства, а також сформовано вміння виявлення закономірностей поширення ґрунтів, базуючись на аналізі еколого-географічних факторів. Обґрунтовано необхідність дослідження ґрунтів і ґрунтового покриву. Ґрунтознавство приділяє велику увагу вивченню ролі біоти, від мікроорганізмів та грибів до вищих рослин та тварин, за безпосереднього впливу якої відбуваються найголовніші процеси перетворення гірських порід у ґрунт: накопичення елементів живлення рослин, синтез та руйнування органічної речовини, біохімічні реакції, які відбуваються за взаємодії продуктів життєдіяльності біоти та мінералів гірських порід тощо. Наріжним каменем генетичного ґрунтознавства є вчення про фактори ґрунтоутворення, що зумовлюють велику різноманітність ґрунтів у природі, географічні закономірності розподілу ґрунтів: клімат, рослинність, гірські породи, рельєф, вік, гідрологічні умови, антропогенна діяльність тощо.