Індекс рубрикатора НБУВ: П873.611.3-953

Рубрики:

Бабезіози тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в Україні проведено комплексне діагностичне обстеження коней. Досліджено гематологічні та цитогенетичні зміни показників крові коней української верхової породи за власними модифікаціями. Встановлено особливості клініко-морфологічних змін у коней у разі анаплазмозно-бабезіозній інвазії, ураженість тварин збудниками кровопаразитарних хвороб (Babesia cabаlli, Babesia equi та Anaplasma phagocytophilum (Ehrlichia equi)) залежно від віку. Проведено статистичну обробку одержаних результатів досліджень, що надало можливість проаналізувати динаміку морфологічних показників крові хворих тварин до та після лікування, тварин-носіїв у порівнянні з контрольною групою. Встановлено залежність частот клінічних проявів у разі змішаної інвазії від віку, вірулентності збудників, реактивності організму тварин. Найбільш високу інвазованість збудниками зафіксувано у коней 12-ти років. Відмічено відмінності в динаміці кількості еритроцитів, лейкоцитів і рівня гемоглобіну у разі різної тривалості і тяжкості перебігу. Зафіксовано збільшення кількості моноцитів та лімфоцитів у крові тварин дослідних груп. У спонтанно інвазованих тварин відзначено різке зниження кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, окрім носіїв. Проте у коней після лікування і тварин-носіїв вміст гемоглобіну знижувався повільніше і швидше відновлювався. У коней за суміжної інвазії кровопаразитами встановлено порушення генетичного гомеостазу, що проявляється підвищеним рівнем клітин із мікроядрами, кількісними порушеннями каріотипу за типом анеуплоїдії та підвищенням частоти утворення хроматидних фрагментів. Згідно з результатами цитогенетичного аналізу оцінено рівень соматичної мінливості у коней української верхової породи за суміжної інвазії збудниками кровопаразитарних хвороб. Рекомендовано проведення комплексного та цитогенетичного моніторингу коней за умов небезпеки інвазування їх збудниками кровопаразитарних хвороб.

Вперше в Україні зареєстровано анаплазмоз коней в асоціації з бабезіозом у Волинській, Київській, Полтавській і Луганській областях. Найбільше хворих коней зареєстровано у Волинській області. Пік захворювання на дані протозоози припадає на травень місяць, а найсприйнятливіші до захворювання є коні 12-ти та 15-ти років. Вперше в Україні проведено комплексне дослідження з діагностики кровопаразитарних хвороб коней, застосовано метод трансмісійної електронної мікроскопії, імуноферментного аналізу в процесі діагностики анаплазмозу. Одержано дані про морфологічні та біохімічні зміни крові хворих тварин, коней, що перехворіли, та тварин-носіїв анаплазмозно-бабезіозної інвазії. Доведено підвищення рівня структурних порушень хромосом у соматичних клітинах коней за сумісної інвазії збудниками кровопаразитарних хвороб \i Anaplasma phagocytophilum\i0, \i Babesia cabalІі \i0 та \i Babesia equi\i0. Вперше експериментально відтворено анаплазмоз у лабораторних мишей, вивчено динаміку та особливості розвитку захворювання. Встановлено, що збудник спричиняє морфологічні та біохімічні зміни сироватки крові і зберігається в організмі білих мишей впродовж трьох пасажів. Вивчено динаміку виникнення цитогенетичних аномалій залежно від стадії захворювання у лабораторних мишей. Одержано дані щодо видового складу іксодових кліщів в зоні Полісся. Встановлено, що кліщі, зібрані з коней, належать до трьох видів: \i Dermacentor reticulatus\i0, \i Dermacentor piclus \i0 та \i Ixodes ricinus\i0.

Наведено результати клінічного дослідження терапевтичної ефективності препарату трифузол 1 %, розчин для ін'єкцій на собаках різних порід, віку, маси тіла, як симптоматичний засіб під час комплексного лікування бабезіозу, викликаного Babesia canis. Встановлено, що покращання загального клінічного стану, зникнення інтоксикаційних процесів, нормалізація гематологічних показників та одужання хворих тварин наступало швидше у собак, яким підшкірно застосовували препарат трифузол 1 %, у дозі 3 мл на 10 кг маси тіла. У рекомендованій виробником дозі та способі застосування препарат добре переносився цільовими тваринами, побічної дії не проявляв.

Наведено інформацію про розповсюдження бабезіозу серед домашніх собак м. Київ, досліджених у 2014 р. - першій половині 2017 р. Серед 2030 оглянутих собак Babesia canis було виявлено у 416 тварин. Поширеність інфекції становила 20,5 %. Показано залежність кількості випадків бабезіозу від температури навколишнього середовища. Найвищий рівень інфікування собак спостерігався навесні (квітень - травень) та восени (вересень - жовтень). Найпоширенішим вектором бабезіозу собак у Києві виявився іксодовий кліщ Dermacentor reticulatus.

Кліщові бактеріози становлять серйозну медико-соціальну проблему. Часто іксодові кліщі заражені кількома збудниками природно-осередкових інфекційних хвороб людини одночасно: кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, бабезіоз. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) у режимі реального часу надає змогу за єдиною методикою ідентифікувати відразу декілька збудників в одному кліщі. Мета роботи - встановити частоту природного зараження кліщів B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum, B. miyamotoi та Babesia spp., відібраних від мешканців Тернопільської області, використовуючи метод (ПЛР) у реальному часі. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, з них 1179 - одержали від мешканців Тернополя та області, 47 і від жителів інших областей України. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Ідентифіковано 1226 кліщів: 1212 Ixodes ricinus, 12 Dermacentor reticulatus і 2 Rhipiciphalus sanguineus. Під час ідентифікації кліщів I. ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що самок було 32,3 %, самців - 0,9 %, личинок - 2,6 %, у 10,6 % кліщів не було встановлено стадії розвитку і стать; більшу частину - 53,5 % досліджених кліщів I. ricinus - склали німфи. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначили в 36,0 % кліщів, у тому числі у 32 % - детектовано ДНК одного збудника, у 4 % - декількох одночасно. Висновки: вперше в Україні під час ідентифікації кліщів виявлено наявність особин трьох видів - I. ricinus, D. reticulatus і R. sanguineus, домінували екземпляри I. ricinus (98,9 %). У кліщах роду I. ricinus переважали німфи (53,5 %) і дорослі особини (33,2 %). 19,2 % кліщів були заражені бореліями генокомплексу B. burgdorferi s. l., 14,7 % - A. рhagocytophilum, 1,7 % - B. miyamotoi, 0,3 % - Babesia spр. Серед 441 кліща, в яких виявлено збудники трансмісивних бактеріозів, переважали B. burgdorferi s. l. (53,5 %) і A. рhagocytophilum (40,8 %), у 3,8 % особин - виявлено ДНК декількох бактерій одночасно.

Узагальнено світові наукові досягнення стосовно класифікації, вивчення біологічних властивостей і життєвого циклу найпростіших роду Babesia, а також обумовленого ними епідемічного процесу. Висвітлено особливості імунного захисту проти бабезій, патогенезу та клінічних проявів бабезіозу в людей. Розглянуто сучасні методи лабораторної діагностики, етіотропної терапії та принципи профілактики цього гемопаразитозу. Викладено результати досліджень щодо вдосконалення мікроскопічного методу діагностики бабезіозу, який запропоновано для впровадження у практичну діяльність закладів охорони здоров'я України.

Узагальнено світові наукові досягнення щодо класифікації, вивчення біологічних властивостей і життєвого циклу найпростіших гемопаразитів роду Babesia. Висвітлено особливості епідемічного процесу, патогенезу та клінічних проявів бабезіозу у людей. Розглянуто міжнародні критерії (епідеміологічні, клінічні, лабораторні) його діагностики, сучасні принципи етіотропної терапії хворих на бабезіоз та профілактики цього гемопаразитозу. Викладено основні результати досліджень щодо удосконалення комплексу методів (мікроскопічного, культурального, імунологічного, молекулярно-генетичного, біологічного) лабораторної діагностики бабезіозу у людей та алгоритм їх застосування для впровадження у практичну діяльність закладів охорони здоров'я.

Кліщові бактеріози становлять серйозну медико-соціальну проблему. Часто іксодові кліщі заражені кількома збудниками природно-осередкових інфекційних хвороб людини одночасно: кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, бабезіоз. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) у режимі реального часу надає змогу за єдиною методикою ідентифікувати відразу декілька збудників в одному кліщі. Мета роботи - встановити частоту природного зараження кліщів B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum, B. miyamotoi та Babesia spp., відібраних від мешканців Тернопільської області, використовуючи метод (ПЛР) у реальному часі. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, з них 1179 - одержали від мешканців Тернополя та області, 47 і від жителів інших областей України. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Ідентифіковано 1226 кліщів: 1212 Ixodes ricinus, 12 Dermacentor reticulatus і 2 Rhipiciphalus sanguineus. Під час ідентифікації кліщів I. ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що самок було 32,3 %, самців - 0,9 %, личинок - 2,6 %, у 10,6 % кліщів не було встановлено стадії розвитку і стать; більшу частину - 53,5 % досліджених кліщів I. ricinus - склали німфи. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначили в 36,0 % кліщів, у тому числі у 32 % - детектовано ДНК одного збудника, у 4 % - декількох одночасно. Висновки: вперше в Україні під час ідентифікації кліщів виявлено наявність особин трьох видів - I. ricinus, D. reticulatus і R. sanguineus, домінували екземпляри I. ricinus (98,9 %). У кліщах роду I. ricinus переважали німфи (53,5 %) і дорослі особини (33,2 %). 19,2 % кліщів були заражені бореліями генокомплексу B. burgdorferi s. l., 14,7 % - A. рhagocytophilum, 1,7 % - B. miyamotoi, 0,3 % - Babesia spр. Серед 441 кліща, в яких виявлено збудники трансмісивних бактеріозів, переважали B. burgdorferi s. l. (53,5 %) і A. рhagocytophilum (40,8 %), у 3,8 % особин - виявлено ДНК декількох бактерій одночасно.

Отримано нові дані щодо поширення кліщів Ixodes ricinus і Dermacentor reticulatus в окремих областях України. За результатами досліджень кліщі Dermacentor reticulatus домінують серед інших іксодід, їх виявлено у тварин різних видів, екстенсивність інвазії коливається від 59 до 100 %. У той же час кліщі Ixodes ricinus домінують серед інших іксодід у котів, екстенсивність інвазії становить 58 %. За час досліджень у 11,9 % самок і 8,4 % самців Dermacentor reticulatus та у 1,7 % самок і 8 % самців Ixodes ricinus виявлено їх морфологічні аномалії. Середня щільність імаго Dermacentor reticulatus була найнижчою на пасовищах, вдвічі більшою на луках і у 7 разів вищою на перелогах; для Ixodes ricinus - найнижчою на пасовищах, вдвічі більшою на луках і в 5 разів вищою на перелогах. За досліджень встановлено, що середня поширеність A. phagocytophilum серед кліщів Ixodes ricinus і Dermacentor reticulatus становить відповідно 10 та З %; для Neoehrlihia mikurensis - 69 та 52 %; Rickettsia spp. - 25 та 28 %; Babesia spp. - 3 та 1 %; Bartonella spp. - 9 та 5 %. Поширеність В. burgdorferi s.l. серед кліщів Ixodes ricinus варіювала від 0 до 44 %. Вперше виявлено збудника Neoehrlichia mikurensis серед іксодових кліщів в Україні. Проведені дослідження дозволяють охарактеризувати роль трьох масових видів гризунів, а саме мишака європейського (Sylvaemus sylvaticus), мишака жовтогрудого (Sylvimus flavicollis) та миші польової (Apodemus agrarius) як хазяїв преімагінапьних стадій розвитку іксодових кліщів. За порівняльної характеристики окремих хімічних речовин методом топікального нанесення на іксодових кліщів, цифлутрин виявився найбільш активним акарицидним препаратом. Встановлено високі акарицидні властивості препарату цифлур-комбі для обробки природних біотопів іксодових кліщів. За діагностики анаплазмозу собак встановлено, що дослідження крові методом полімеразно ланцюгової реакції є найбільш ефективним на наявність ДНК збудника і забезпечує високу точність постановки діагнозу. Для лікування тварин за трансмісивних хвороб запропоновано новий антипротозойний препарат імкар-120.