Розглянуто підхід сучасного західного психолога Едварда де Боно до проблеми творчого мислення та поняття, яке він ввів у психологію творчості у 1967 р. - "латеральне мислення". Особливу увагу приділено методам розвитку творчого мислення особистості, які за умов їх адаптації можуть бути використані для розвитку творчого потенціалу особистості у будь-якій соціальній сфері. Висвітлено диференціацію між логічним та латеральним мисленням.

Рассмотрен подход современного зарубежного психолога Эдварда де Боно к проблеме творческого мышления. Освещено понятие "латеральное мышление", которое он ввёл в психологию творчества в 1967 г. Особое внимание уделено методам развития творческого мышления личности, которые при условии их адаптации, могут быть использованы для развития творческого потенциала личности в любом возрасте, в любой социальной сфере. Дана дифференциация между логическим и латеральным мышлением.

Concept of creative thinking suggested by the modern psychologist Edward de Bono and his concept of "Lateral Thinking" created in 1967 are examined in the article. Special attention is paid to the methods of creative thinking development of a person, which under condition of their adaptation, could be used for development of creative potential of the any age person and within any social sphere.

Розглянуто творче мислення з позиції латерального мислення Едвард де Боно, стратегіального підходу до вирішення творчих завдань В. О. Моляко. Наведено результати експериментального дослідження, які говорять про позитивний вплив методів Едварда де Боно на рівень розвитку творчого мислення учнів. Працюючи з методами де Боно, учні реалізують індивідуальні стратегії творчої інтелектуальної діяльності: аналогізування, комбінування, реконструювання, універсальну, індивідуальну стратегію випадкових підстановок.

Рассмотрено творческое мышление с позиции латерального мышления Эдвара де Боно, стратегиального подхода к решению творческих задач В. А. Моляко. Представлены результаты экспериментального исследования, которые говорят о позитивном влиянии методов Эдварда де Боно на уровень развития творческого мышления учеников. Работая с методами де Боно, ученики реализуют индивидуальные стратегии творческой интеллектуальной деятельности: аналогизирование, комбинирование, реконструирование, универсальную, индивидуальную стратегию случайных подстановок.

Is considered creative thinking from a position of lateral thinking Edvard de Bono, strategic approach to creative tasks, V. A. Molyako. The results of experimental studies that show positive effects of methods of Edward de Bono on the level of creative thinking of students. Working with the methods of de Bono, the students realize the individual strategies of creative intellectual activity: combination, reverse, universal, individual strategy of random permutations.

Зроблено теоретичний аналіз наукової літератури з дослідження проблеми творчої рефлексії, яку, за визначенням Едварда де Боно, можна назвати важливим механізмом "латерального мислення". Зроблено порівняльний аналіз творчого та латерального мислення. Викладено основні тези методу "Шість капелюхів мислення", метою якого є структурування нашого мислення на складові, виділення в ньому шести основних типів, надання людині змоги звертатися до свідомо обраного типу мислення. Названо основні переваги цього методу, а саме: можливість відокремлення логіки від емоцій, фантазії від голих фактів. Наведено приклади вправ на застосування методики "Шість капелюхів мислення".

Сделан теоретический анализ научной литературы по исследованию проблемы творческой рефлексии, которую, по определению Эдварда де Бонно, можно назвать важным механизмом "латерального мышления". Сделан сравнительный анализ творческого и латерального мышления. Изложены основные положения метода 'Шесть шляп мышления", целью которого является структурирование нашего мышления на составляющие, выделение в нем шести основных типов, предоставления возможности обращаться к сознательно выбранному типу мышления. Названы основные преимущества этого метода: возможность отделения логики от эмоций, фантазии от голых фактов. Приведены примеры упражнений на применение методики "Шесть шляп мышления".

Made theoretical analysis of scientific literature on research on creative reflection, which, by definition, Edward de Bono described as "an important tool" “lateral thinking”. The comparative analysis of creative and lateral thinking.

Досліджено крос-культурні особливості взаємодії в межах соціального та ділового спілкування в міжнародному туризмі. Мета роботи - аналіз крос-культурного середовища України в контексті світової глобалізації для ефективної взаємодії у сфері міжнародного менеджменту та маркетингу. Обгрунтовано актуальність дослідження впливу національних культурних особливостей на ділову активність туристичних підприємств з огляду на їх міжнародний та крос-культурний характер діяльності. Визначено функції культури та надано основні класифікації світових культур за Г. Хофстедом (Geert Hofstede), Ф. Тромпенаарсом (Fons Trompenaars) та Е. Холлом (Edward Twitchell Hall Jr.). Розглянуто особливості діяльності підприємств галузі туризму у сферах крос-культурного менеджменту та маркетингу, сформульовано проблеми прояву культурних відмінностей у цих сферах. Запропоновано основні рекламні стратегії в міжнародній комунікаційній політиці, які допомагають підприємствам більш ефективно просувати свій туристичний продукт на міжнародні ринки.

Виділено мотиви екзистенції в творчості відомого американського драматурга ХХ ст. Е.Ф.Олбі на матеріалі його п'єси "Історія з зоопарку" (The Zoo Story). Визначено вплив екзистенціалізму кінця ХІХ - ХХ ст. на літературну творчість митця, його бачення місця й ролі людини, передані засобами сучасної драматургії.

Выделены мотивы экзистенции в творчестве известного американского драматурга ХХ в. Э.Ф.Олби на материале его пьесы "The Zoo Story" ("История из зоопарка"). Определено влияние экзистенциализма конца XIX - начала ХХ в. на литературное творчество автора, его видение места и роли человека, выраженное средствами современной драматургии.

The paper studies the motifs of existentialism in the works by Edward F. Albee - an outstanding American dramatist of the 20th century (based on the play "The Zoo Story"). The article defines the ways the existentialism of the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries influenced the author's literary works and determines his perspective on the place and the role of a person which are expressed by means of the modern drama.

Висвітлено ключові положення концепції творчого мислення Едварда де Боно, які доцільно впроваджувати у навчально-виховний процес початкової школи. Латеральне мислення (ефективне, продуктивне, нестандартне, нелінійне мислення) представлено як специфічний процес обробки інформації, спрямований на зміну існуючої стереотипної моделі сприйняття навколишньої дійсності, створення нових альтернативних підходів до розв’язання певної проблеми. Наведено таблицю психологічних принципів латерального мислення, проаналізовано провідні аспекти розвитку латерального мислення в молодших школярів. представлено “Нову релігію позитивного мислення: 5+”, розроблену Едвардом де Боно, в якій автор визначив основні критерії життєвого успіху людини. Узагальнено, що методи розвитку латерального мислення варто використовувати не лише в початковій школі, вони можуть бути адаптовані до більшості уроків основної та старшої ланок освіти, оскільки сприяють формуванню творчої особистості.

Освещены ключевые положения концепции творческого мышления Эдварда де Боно, которые целесообразно внедрять в учебно-воспитательный процесс начальной школы. Латеральное мышление (эффективное, производительное, нестандартное, нелинейное мышление) представлено как специфический процесс обработки информации, направленный на изменение существующей стереотипной модели восприятия окружающей действительности, создание новых альтернативных подходов к решению определенной проблемы. Приведена таблица психологических принципов латерального мышления, проанализированы ведущие аспекты развития латерального мышления у младших школьников. Представлена “Новая религия позитивного мышления 5+", разработанная Эдвардом де Боно, в которой автор определил основные критерии жизненного успеха человека. Подчеркнуто, что методы развития латерального мышления следует использовать не только в начальной школе, они могут быть адаптированы к большинству уроков основного и старшего звеньев образования, так как способствуют формированию личности.

Highlight the key provisions of the concept of creative thinking Edward de Bono, who is expedient to introduce into the educational process of primary school. Lateral thinking (efficiency, productivity, non-standard, non-linear thinking) is presented as a specific information processing aimed at changing existing stereotypical patterns of perception of reality, the creation of new alternative approaches to solving a specific problem. Refer to the table psychological principles of lateral thinking, leading analyzed aspects of lateral thinking in primary school children. Presented “The new religion of positive thinking 5+” developed by Edward de Bono, in which the author defined the basic criteria of success in life of man.

Приведений аналіз результатів пошуку методів приготування селективних поживних мікоплазменних середовищ (СПМС) за 120 років, виконаний науковцями декількох поколінь різних країн світу, зокрема й авторів цієї статті. Вперше мікоплазму - збудника контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби - виростили E. Nocard, E. R. Roux et al. (1898) у м'ясопептонному бульйоні (МПБ), що був у колодійному мішечку, вшитому в очеревинну порожнину кролика. Перші варіанти середовищ мали як основу МПБ чи бульйон Мартена і сироватку крові тварин, переважно коней. D. G. Edward (1947) запропонував добавляти в них ще і екстракт дріжджів. R. M. Chanock et al. (1962) в середовище ввели сироватку крові коней, екстракт дріжджів, лактальбумін гідролізат і ДНК. На ньому вони вперше виростили збудника атипової пневмонії людей - агента Ітона, який вважали вірусом. Це було могутнім стимулом подальшого вивчення властивостей мікоплазм і особливостей захворювань, до яких вони призводять - мікоплазмозів людей, тварин, птиці, рептилій, риб, членистоногих і рослин. Для їх діагностики запропоновано низку методів - від мікробіологічного (мікоплазмологічного, культурального) до генетичних і молекулярних на зразок полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але базовим, "золотим стандартом" є лише мікоплазмологічний, решта - додатковими. Тільки з його допомогою можна одержати культури мікоплазм, вивчити їх біологічні властивості, виготовити з них діагностикуми та вакцини. На його виконання необхідно мати СПМС, які б забезпечували мікоплазми пластичним матеріалом і енергією, та знати умови для їх успішного культивування. Культуру M. penetrans ізолювали S. C. Lo et al. (1991, 1992) з проб сечі людини, зараженої вірусом імунодефіциту, через 29 років після ідентифікації агента Ітона. Це змусило думати, що на сьогодні хоч і вдалось культивували понад 200 видів класу Mollicutes, вони є лише частиною тієї кількості, які існують у природі. Тому пошуки їх у різних господарів треба продовжувати, але із застосуванням більш досконалих СПМС. Для цього випробувано їх декілька сотень і зроблено висновок - не вдається виготовити універсальне середовище для всіх описаних їх видів, бо вони мають різні потреби щодо живлення та умов культивування. Поки що неможливо було виростити in vitro фітоплазм, Haemobartonella і Eperythrozoon.

Приведений аналіз результатів пошуку методів приготування селективних поживних мікоплазменних середовищ (СПМС) за 120 років, виконаний науковцями декількох поколінь різних країн світу, зокрема й авторів цієї статті. Вперше мікоплазму - збудника контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби - виростили E. Nocard, E. R. Roux et al. (1898) у м'ясопептонному бульйоні (МПБ), що був у колодійному мішечку, вшитому в очеревинну порожнину кролика. Перші варіанти середовищ мали як основу МПБ чи бульйон Мартена і сироватку крові тварин, переважно коней. D. G. Edward (1947) запропонував добавляти в них ще і екстракт дріжджів. R. M. Chanock et al. (1962) в середовище ввели сироватку крові коней, екстракт дріжджів, лактальбумін гідролізат і ДНК. На ньому вони вперше виростили збудника атипової пневмонії людей - агента Ітона, який вважали вірусом. Це було могутнім стимулом подальшого вивчення властивостей мікоплазм і особливостей захворювань, до яких вони призводять - мікоплазмозів людей, тварин, птиці, рептилій, риб, членистоногих і рослин. Для їх діагностики запропоновано низку методів - від мікробіологічного (мікоплазмологічного, культурального) до генетичних і молекулярних на зразок полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але базовим, "золотим стандартом" є лише мікоплазмологічний, решта - додатковими. Тільки з його допомогою можна одержати культури мікоплазм, вивчити їх біологічні властивості, виготовити з них діагностикуми та вакцини. На його виконання необхідно мати СПМС, які б забезпечували мікоплазми пластичним матеріалом і енергією, та знати умови для їх успішного культивування. Культуру M. penetrans ізолювали S. C. Lo et al. (1991, 1992) з проб сечі людини, зараженої вірусом імунодефіциту, через 29 років після ідентифікації агента Ітона. Це змусило думати, що на сьогодні хоч і вдалось культивували понад 200 видів класу Mollicutes, вони є лише частиною тієї кількості, які існують у природі. Тому пошуки їх у різних господарів треба продовжувати, але із застосуванням більш досконалих СПМС. Для цього випробувано їх декілька сотень і зроблено висновок - не вдається виготовити універсальне середовище для всіх описаних їх видів, бо вони мають різні потреби щодо живлення та умов культивування. Поки що неможливо було виростити in vitro фітоплазм, Haemobartonella і Eperythrozoon.