Висвітлено деякі особливості авторського стилю трьох представників харківської композиторської школи - О. Грінберга, О. Гугеля, І. Гайденко, твори яких увійшли до вітчизняної музичної культури на межі 80 - 90-х рр. ХХ ст.

Освещены некоторые особенности авторского стиля трех представителей харьковской композиторской школы - А. Гринберга, А. Гугеля, И. Гайденко, произведения которых вошли в отечественную музыкальную культуру на рубеже 80 - 90-х гг. ХХ ст.

The article sheds light on some peculiarities of the author's style of the three representatives of the Kharkiv Composers' style - A. Grinberg, A. Gugel, I. Gaydenko. Their compositions contributed to the national music culture of 80-90 i es of the XXth century.

Індекс рубрикатора НБУВ: В152,0

Рубрики:

Вища алгебра

Шифр НБУВ: ІВ208279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено інтенсивність вегетативного розмноження та кількість неактивованих латеральних точок росту в популяціях видів шафранів в Закарпатті. Встановлено значну кількість неактивованих бульбобруньок, особливо в шафрана банатського. Низький показник вегетативного розмноження обумовлений суттєвим впливом домінування в бульбоцибулинах верхівкової точки росту над бічними. Виявлено коливання показників нормальної партикуляції та кількості бульбобруньок у шафранів залежно від екологічних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.922.1 Ran*691.3(4УКР3)

Рубрики:

Ranunculales (Berberidales)

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Запропоновано спосіб побудови дисперсійних співвідношень для об'ємних магнітоелектропружних хвиль зсуву, що поширюються в шарувато-періодичних середовищах, утворених повторенням металізованого пакета, який складається із двох різних п'єзоелектричних шарів, розділених шаром з властивостями фериту. У широкому діапазоні зміни частоти і хвильового числа проведено числові дослідження і описано закономірності поширення об'ємних хвиль в різних структурах, що складаються з шарів ZnO і GaYIG. Вивчено вплив фізико-механічних та геометричних параметрів шарів на структуру зон запирання і пропускання, а також досліджено вплив п'єзоефекту на розташування межі зон.

In the new Russia, some people experience exclusion from citizenship. This exclusion is based on different claims of identity: lesbians and gay men are among those who are excluded. Though in some states the mechanism of this exclusion is expressive so long as it is inscribed in the law manifestly, in Russia the mechanism is hidden in the field of silence: the articulated field of discourse on homosexuality is full of lacunas. While the most productive speakers are certainly LGBT activists, the most passive ones are the officials. These forces come into discursive play where rights are at stake. The purpose of this paper is to uncover the regulative features which silence entails in the Russian discourse on homosexuality.

Розглянуто особливості сприймання батьками гомосексуальності їх дітей і вплив цього фактора на сім'ю як цілісну систему. Описано етапи психологічного прийняття факту гомогендерної сексуальної орієнтації дитини: перший - заперечення та шок, який дозволяє психотравмуючій ситуації пройти через свідомість поступово; другий етап тужливий, коли переживання горя настає з послабленням шоку, використовується прямий чи завуальований примус, підкуп, відверті та щирі розмови тощо. Доведено, що як і смерть члена сім'ї, інформація про гомосексуальність сина чи дочки від самого початку впливає на зміну сприйняття членами сім'ї один одного, а тому змінює саму систему сім'ї, стає загрозою для неї: батьки не лише неоднаково реагують власне на дитину, періодично напруженість з'являється і між ними.

Рассмотрены особенности восприятия родителями гомосексуальности их детей и влияние этого фактора на семью как целостную систему. Описаны этапы психологического принятия факта гомогендерной сексуальной ориентации ребенка: первый - отрицание и шок, который позволяет психотравмирующей ситуации пройти через сознание постепенно; второй этап тоскливый, когда переживание горя наступает с ослаблением шока, используется прямое или завуалированное принуждение, подкуп, откровенные и искренние разговоры и др. Доказано, что как и смерть члена семьи, информация о гомосексуальности сына или дочери изначально влияет на изменение восприятия членами семьи друг друга, а потому меняет саму систему семьи, становится угрозой для нее: родители не только неодинаково реагируют собственно на ребенка, периодически напряженность появляется и между ними.

The features of the perception of gay parents and their children and its impact on the family as a coherent system. Stages of psychological acceptance of the fact homosexual orientation of the child: the first - the denial and shock, which allows a psycho-traumatic situation gradually pass through the mind, the second phase of a dreary, when the grief comes from the weakening of the shock, the use of direct or covert coercion, bribery, frank and sincere conversations, and the third - disorganization and despair, when parents do not see prospects in their own future and the future of the family; the final stage - reconstruction, disappear when the last vestiges of hope that the child-homosexual change is a substantial restructuring of private and family life. Proved that, like the death of a family member, information about gay son or daughter initially affects the change in perception of family members to each other, and therefore changes the system itself, the family becomes a threat to her life: her parents not only react differently to the child itself, periodically appears and the tension between them. Stated that awareness of the similarities between the experience of grief for the death and complex reaction to identify homosexual son or daughter, opens the perspective that can help to adequately understand the emerging feelings and experiences, to live them as part of a natural process, not trying to suppress them, to circumvent the important tasks of each phase.

Наведено результати вивчення морфологічної та анатомічної організації квітки Aconitum lasiocarpum (Rchb.) Gayer. Встановлено, що досліджений вид має спільні з іншими видами роду риси загальної будови квітки, проте відрізняється розмірами та формою шолому, кількістю і типом опушення плодолистків, а також характером опушення квітконіжок, приквіточок і тепалій. Виявлено, що тепалії мають трипучкову трилакунну іннервацію, в той час як тичинки і нектарники - однолакунну однопучкову. Однаковий тип іннервації тичинок і нектарників (ймовірно, стамінодіальної природи) свідчить про їх спільний морфогенез і гомеотичну природу останніх, оскільки, у випадку гомоплазії, тичинки і нектарники навряд чи мали б однакову організацію провідної системи, яка є функціонально необгрунтованою у випадку нектарників. Кожен із плодолистків іннервується трьома провідними пучками (одним дорзальним і двома вентральними), які спільно живлять насінні зачатки і формують розгалужену сітку дрібних провідних пучків у стінках плодолистка. Особливістю іннервації плодолистків є злиття вентральних жилок сусідніх плодолистків у квітколожі в єдиний спільний слід. Одержані результати є основою для порівняльно-морфологічних та філогенетичних досліджень, і у подальшому нададуть змогу перевірити сучасні гіпотези еволюції квітки жовтецевих.

The author of the proposed article traces and analyzes literary representation of queer children (using Kathryn Bond Stockton's terminology) in two American novels: Truman Capote's Other Voices, Other Rooms (1948) and Harper Lee's To Kill A Mockingbird (1960). He claims that queer children have long been a part of American literature. Capote's Joel Knox and Idabel Thompkins just like Lee's Dill Harris and Scout Finch appear as "protogay" and different to other "normative" children in the novels, such as Idabel's sister and Scout's brother, who represent how a "real" Southern girl and boy should dress and behave like. The authors show that re-reading and reinterpreting To Kill a Mockingbird and Other Voices, Other Rooms helps queer theory to allow the "closeted" queer children to finally come out of their closets.

Розглянуто проблему типізації фольклорного образу-персонажа у британській народній баладі на матеріалі шотландської балади "The Gay Goshawk" (Чайлд N 96, 7 варіантів); проведено паралелі до українського фольклору, а саме історичної балади "Із-за гори, гори, з темненького лісу" (за класифікацією О. Дея III-A-11); доведено спільність уснопоетичних традицій у використанні тропів для створення узагальнених малюнків-портретів героїнь.

На основі молекулярно-філогенетичних і частково також морфологічних і біогеографічних даних нещодавно було запропоновано визнати у значно розширеному розумінні роди Anemonastrum та Knowltonia, які раніше здебільшого включали до Anemone sensu lato (Ranunculaceae). Обидва ці роди включають представників, які є цікавими з морфологічної та біогеографічної точок зору, а загальні ареали цих родів (тобто, сума ареалів їх видів) демонструють явні міжконтинентальні диз'юнкції. Зокрема, Knowltonia в новому розумінні (що відповідає Anemone sect. Pulsatilloides sensu Hoot et al., 2012) включає південноафриканські та деякі американські (переважно південноамериканські) таксони, а також K. crassifolia з о-ва Тасманія. Рід Anemonastrum (що відповідає Anemone subg. Anemonidium sensu Hoot et al., за виключенням роду Hepatica) є переважно євразійським, але також містить декілька північноамериканських видів та південноамериканський A. antucense і новозеландський A. tenuicaule. Види, що зараз включені до Anemonastrum та Knowltonia, раніше розміщували в різних внутрішньородових таксонах роду Anemone sensu lato. Тепер ці внутрішньородові таксони мають бути дещо переглянуті та перенесені до відповідних родів. Запропоновано такі нові комбінації рангів секції та підсекції: Knowltonia sect. Mexicanae (Starod.) Mosyakin & de Lange, comb. nov. (incl. K. mexicana); sect. Crassifoliae (Ulbr.) Mosyakin & de Lange, comb. nov. (incl. K. crassifolia); sect. Rigidae (Ulbr.) Mosyakin & de Lange, comb. nov. (incl. Knowltonia hootae = Anemone rigida, K. hepaticifolia, K. moorei); sect. Meridium (Starod.) Mosyakin & de Lange, comb. nov. (incl. K. helleborifolia та K. peruviana), sect. Sellowiae (Hoot) Mosyakin & de Lange, comb. nov. (incl. K. sellowii та K. assisbrasiliana); sect. Oreithales (Schltdl.) Mosyakin & de Lange, comb. nov. (incl. K. integrifolia); sect. Bameoudia (Gay) Mosyakin & de Lange, comb. nov. (incl. K. balliana, K. chilensis, K. major); sect. Pulsatilloides (DC.) Mosyakin & de Lange, comb, nov, [sect. Pulsatilloides] subsect. Alchemillifoliae (Ulbr.) Mosyakin & de Lange, comb, nov (incl. K. caffra та K. fanninii), [sect. Pulsatilloides] subsect. Pinnatifoliae (Ulbr.) Mosyakin & de Lange, comb. nov. (incl. K. tenuifolia). Валідизовано нову комбінацію у ранзі виду, Knowltonia caffra (Eckl. & Zeyh.) Christenh. & Byng ex Mosyakin & de Lange, comb, nov. Описано нову підсекцію Anemonastrum sect. Anemonidium subsect. Makariri de Lange & Mosyakin, subsect. nov.; ця підсекція містить Anemonastrum antucense з Південної Америки та A. tenuicaule з Нової Зеландії.

Актуальність роботи полягає в доцільності вивчення напрямів розвитку реабілітації в тих країнах, котрі сьогодні є визнаними лідерами в цій галузі. Мета статті - аналіз історії зародження та становлення кінезітерапії у Франції в другій половині XIX та на початку XX ст. У ході дослідження передбачено виконання таких завдань: вивчення особливостей зародження й розвитку кінезітерапії у Франції в другій половині XIX та на початку XX ст., передумов створенняв 1900 р. в Парижі Товариства кінезітерапії (Societe de kinesitherapie/SDK), його діяльності, виокремлення фахівців, котрі мали найбільший вплив на ці процеси, а також ті причини, через які методи кінезітерапії не набули широкої популярності в той час. Для досягнення поставленої мети й розв'язання завдань дослідження використано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний і історико-системний) методів дослідження. Кінезітерапія зароджується у Франції в другій половині XIX ст. У розумінні тогочасних фахівців, це лікування/терапія за допомогою руху й масажу. Із-поміж сучасних дослідників історії кінезітерапії виділено, передовсім, Jacques Monet та Remi Remondiere. Активне формування цього напряму припадає на кінець XIX - початок XX ст., коли в Парижі створено Товариство кінезітерапії в 1900 р. Найбільший вплив на його розвиток у визначений часовий період мали Horace Stapfer, Just Lucas Championniere, Jules Etienne Marey, Fernand Lagrange, Rene Mesnard, Maurice Marchais. Своєрідною квінтесенцією їх діяльності була публікація в 1912 р. праці "Manuel pratique de Kinesitherapie". Серед причин того, що кінезітерапія не набула поширення, убачаємо неоднозначність терміна "kinesitherapie" і його конкуренцію з поняттям "cinesitherapie", відсутність системи університетської освіти, суперництво з іншими напрямами, зокрема фізіотерапією.

Актуальність роботи полягає в доцільності вивчення напрямів розвитку реабілітації в тих країнах, котрі сьогодні є визнаними лідерами в цій галузі. Мета статті - аналіз історії зародження та становлення кінезітерапії у Франції в другій половині XIX та на початку XX ст. У ході дослідження передбачено виконання таких завдань: вивчення особливостей зародження й розвитку кінезітерапії у Франції в другій половині XIX та на початку XX ст., передумов створенняв 1900 р. в Парижі Товариства кінезітерапії (Societe de kinesitherapie/SDK), його діяльності, виокремлення фахівців, котрі мали найбільший вплив на ці процеси, а також ті причини, через які методи кінезітерапії не набули широкої популярності в той час. Для досягнення поставленої мети й розв'язання завдань дослідження використано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний і історико-системний) методів дослідження. Кінезітерапія зароджується у Франції в другій половині XIX ст. У розумінні тогочасних фахівців, це лікування/терапія за допомогою руху й масажу. Із-поміж сучасних дослідників історії кінезітерапії виділено, передовсім, Jacques Monet та Remi Remondiere. Активне формування цього напряму припадає на кінець XIX - початок XX ст., коли в Парижі створено Товариство кінезітерапії в 1900 р. Найбільший вплив на його розвиток у визначений часовий період мали Horace Stapfer, Just Lucas Championniere, Jules Etienne Marey, Fernand Lagrange, Rene Mesnard, Maurice Marchais. Своєрідною квінтесенцією їх діяльності була публікація в 1912 р. праці "Manuel pratique de Kinesitherapie". Серед причин того, що кінезітерапія не набула поширення, убачаємо неоднозначність терміна "kinesitherapie" і його конкуренцію з поняттям "cinesitherapie", відсутність системи університетської освіти, суперництво з іншими напрямами, зокрема фізіотерапією.